Надо Знать

добавить знаний



Горная промышленность Казахстана



План:


Введение

Горная промышленность Казахстана

Горная промышленность - одна из ведущих и высокоразвитых отраслей экономики Казахстана.


1. Конец ХХ в.

1.1. Общая характеристика

Разработка значительных запасов хрома, свинца, цинка, урана, молибдена, бокситов, фосфатов и меди, которые есть в стране, требует значительных капиталовложений. Крупнейшие иностранные инвесторы Казахстана в 1990-е годы - "Шеврон", "Акитэн", "Аджип" и другие. На середину 1998 в Казахстане зарегистрировано 1388 действующее предприятие с иностранными инвестициями из 81 страны.

Доля минерально-сырьевого сектора экономики страны в промышленном производстве в 1998 г. составляла 50%, из них за счет углеводородов 24%, черной металлургии 14 и цветной 12%. Добыча минерального сырья и производство продукции горнометаллургической пром-сти в 1998 г. (в скобках за 1997 г.) составили (в тыс. т): глинозема 1085 (1095) боксита 3400 (3380) Ве 0,1 (0,1 ) Bi 0,05 (0,05) Cd 0,9 (0,8); хромита 1600 (1800); Co 0,3 (0,3); Cu в рудах и конц-тах 337 (316); Fe-руд 8693 (12627); чугуна 2594 (3100); феррохрома 535 (600); стали сырой 3120 (3900); Pb в рудах и конц-тах 0,03 (0,03); Mg 9,0 (9 0); Mn-руд 399 (230); Мо 0,1 (0,1); Ni в рудах и конц-тах 6 (7); Ti 12 (13); Va 1,0 (0,9); Zn в рудах и конц-тах 225 (225); асбеста 125 (125); угля 72000 (77000) нефти 25900 (23800); U 1,25 (1,00); Ag 725 (690) т; Au 18000 (18700) кг. [Mining J. - 1999 и 2000]. Нефть. В 1990-х годах ВО "Ембанефть", "Мангишлакнефть" и "Актюбинскнефть" разрабатывали ок. 30 нефтей. месторождений. Добыча нефти в период 1950-е - 1990-е годы все время рос. В 1982 г. он составил 19,2 млн т. В 1997 было добыто 25,8 млн т нефти и газового конденсата.


1.2. Отдельные отрасли

Нефтедобычи. В конце ХХ в. крупные месторождения нефти открыты в Прикаспийской низменности (Тенгиз), на п-ове Мангышлак, на каспийском шельфе и в южном Казахстане. Для разработки и экспорта этих нефтяных ресурсов образованы международные консорциумы. Наиболее известный Каспийский трубопроводный консорциум (КТК). В декабре 1996 он включал в себя казахстанский, российские, американские, итальянские и британские компании. Китайская национальная нефтяная компания заключила соглашение с правительством Казахстана о строительстве нефтепровода из Казахстана в Китай. Канадская компания "Харрикейн" планирует вложить более 400 млн дол. в разработку месторождений нефти и газа. Эти проекты могут в будущем создать основу для развития в Казахстане крупного экспортного рынка. Добыча газа в Казахстане невелик. В 1992-1996 гг он сократился на 40%, а к 1999 г. превысил уровень 1991 г. (ок. 10 млрд куб.м.).

Угольная промышленность сосредоточена в Центр. К., где расположены Карагандинский, Экибастузского, Майкюбенський и Тургайский бас. Промышленное освоение Карагандинского бас. начато в 30-е годы ХХ в., Экибастузского - в 50-е, Майкюбенського - в 80-е. В 1990-е годы добыча все время уменьшался, что связано с кризисом в экономике страны и изменением системы хозяйствования.

Добыча Fe-руд в конце ХХ в. сокращался: 1989 - 23,8 млн т железной руды, 1997 - 12,6 млн т, 1998 - 8,7 млн ​​т, в т.ч. на Соколово-Сарбайского ГОКа на 40%. В 1997 г. железорудные ГОК работали на 50% проектной производительности. В перспективе планируется увеличение и стабилизация добычи руды на уровне 15-16 млн т / год. У 1999 р. в Казахстані з'явився новий продуцент залізорудної сировини - компанія Yerlovo. До цього, починаючи з 1996 р. компанія вела геологорозвідувальні роботи на залізорудному родовищі Атансор. У результаті були підраховані запаси руд: 45.4 млн т, з яких 10.3 млн т з середнім вмістом заліза 51.7% - багаті мартитові руди, а з 35.1% - первинні магнетитові.

Видобуток Mn-руд у 1989 становив 151,9 тис. т, в 1997 ? 230 тис. т, 1998 ? 399 тис. т. Проектна продуктивність трьох діючих марганцевих ГЗК становить 2,55 млн т/рік. В начале XXI века. планується збільшення видобутку руд до 1 млн т/рік з виробництвом 550-600 тис. т конц-тів. На всіх казахстанських родовищах, крім Західного Каражалу, видобуток марганцю ведеться відкритим способом. Збагачуються руди простими гравітаційними методами.

Добыча хромитов за 1998 г. составил 1,6 млн т. Разрабатывались руды с сер. содержанием Cr2О3 50,3%. Осуществляется переход на подземную разработку родов. с увеличением добычи до 4,0 млн т / год и с привлечением к эксплуатации бедных руд.

Золото. Максимум производства золота в Казахстане приходится на 1990-1991 гг, когда было добыто 29 т металла. Около 1/3 золота добывали попутно с полиметаллических руд месторождений Рудного Алтая. Основная часть золота добывалась из коренных месторождений государственными предприятиями, старательский добыча из россыпей составлял лишь первые проценты. После распада СССР в Казахстане начался резкий спад производства золота. В 1993 г. было добыто 17.7 т, в 1994 г. - 14.5 т, к концу 90-х годов добыча снизилась до 9-10 т в год.

Объем добычи рудного золота в 1997 г. в К. снизился по сравнению с 1989 г. в ~ 2 раза, а степень освоения запасов составляет всего 0,6%. При этом спад произошел за счет снижения добычи собственно золоторудных месторождений, в которых заключено 66% всех разведанных запасов золота страны. Активное освоение именно этой части золотосировиннои базы, и прежде крупнейших месторождений Васильковского и Бакирчикського, может обеспечить существенный рост производства золота в Казахстане. Основной проблемой масштабного промышленного освоения этих объектов является тяжелая обогатимость относительно небогатых по содержанию золота руд (4-9 г / т).

В 1998-2000 гг произошел резкий скачок уровня добычи - за год на 20%. Добыча Au в Казахстане в 1998 г. составил 18 т, в 2000 - 22 т. Бл. 50% обеспечивается за счет попутного извлечения Au при переработке руд цветных металлов. Заработала государственная программа "Золото Казахстана", направленная на увеличение добычи до 50 т / год. Капиталовложения в реализацию этой программы оцениваются в 1 млрд дол. В общем объеме 59% запасов руд трудно обогащаются.

У 1993 р. на базі об'єднання "Каззолото" була створена державна акціонерна компанія "Алтиналмас", якій було передано найбільші родовища. Ідея полягала в формуванні єдиної системи управління золотодобувною галуззю. У 1994-1996 рр. "Алтиналмас" забезпечив постачання 37.7 т золота в Національний банк. У 1994-1995 рр. в умовах чергового підйому світових цін на золото в Казахстані з'явилося декілька десятків західних гірничих компаній ? Placer Dome (Канада), Dominion Mining (Австралія) та інш. які утворили СП. Боксити. До 1991 р. Казахстан забезпечував біля 60% видобутку бокситів в Радянському Союзі, велика частина яких перероблялася в глинозем на найбільшому в СРСР Павлодарському алюмінієвому заводі потужністю 1.34 млн т глинозему на рік, який став до ладу в 1964 р. У 1996 р. за рішенням уряду країни створене АТ "Алюміній Казахстану" (акціонери: Kazakhstan Mineral Resources Corp., Великобританія ? 28.2%; уряд Казахстану ? 31.7%, приватні акціонери ? 40.1%), яке включає АТ "Павлодарський алюмінієвий завод", АТ "Тургайське бокситове рудоуправління", АТ "Краснооктябрьське бокситове рудоуправління" і ряд інших підприємств. У 1999 р. АТ "Алюміній Казахстану" перетворено у відкрите акціонерне товариство. ВАТ "Алюміній Казахстану" входить до групи компаній, що контролюються Євразійським банком.

Перспективи підвищення ступеня освоєння пріоритетних видів мінеральної сировини в республіці сприятливі. У останні роки ХХ ст. спостерігається позитивна динаміка залучення до освоєння нових родовищ нафти, чорних і кольорових металів, розсипного золота. Кількість запасів, що знаходяться в промисловій розробці і прийнятих надрокористувачами до освоєння, станом на 2000 р. збільшилася по нафті, хрому і марганцю до 90 %, золоту ? до 80, цинку ? до 70, міді ? до 60, по свинцю і бокситах ? до 50, заліза і урану ? до 40 %. Інвестиції в добувну галузь в 1999 р. склали 2,9 млрд дол.США. Найпривабливішою для інвестицій галуззю як і раніше залишається нафта ? 68 % від загальних інвестицій. Потім слідують вугілля і мідь ? по 7 %, свинець і цинк ? 6, залізо і марганець ? 4 %. Частка інвестицій у видобуток золота за останні три роки знизилася з 4 до 1 %. При цьому частка інвестування в основний капітал збільшилася, що свідчить про довготривалий інтерес інвесторів.


2. Початок ХХІ ст.

2.1. Общая характеристика

В начале XXI века. (2001) спостерігається зростання в гірничій промисловості на 17%, переважно в результаті зростання у видобутку попутного газу (13.9%), вугілля і лігніту (5.4%), кольорово-металічних руд (5.3%), і природного газу (3%). З 40 основних видів паливно-енергетичних і металічних к.к. станом на 2001 р в К. добувається і переробляється з отриманням продукції високого ступеня готовності біля 20 видів (вуглеводнева сировина, вугілля, уран, залізо, марганець, хром, мідь, свинець, цинк, золото, срібло, бісмут, кадмій, ґалій і інші), добувається і проходить первинну переробку понад 10 видів (алюміній, нікель, молібден, реній, осмій і інші). По ряду корисних копалин (тантал, ніобій, вольфрам, олово) видобуток припинено через високу собівартість продукції і низьку якість сировини. У 2001 р. частка паливно-енергетичної галузі становить 11%, а гірничо-металургійної 24% від загального промислового виробництва країни. Розвинені нафтова, газова і вугільна пром-сть, видобуток і переробка металургійної і гірничохімічної сировини, буд. матеріалів та інш. Кольорова металургія країни у 2001 р. виробляла кольорові, благородні і рідкісні метали 32 найменувань, до 70 видів їх прокату. На 1 січня 2002 в гірничій галузі країни діяло 1 203 компаній. Казахстан планує приватизувати стратегічно важливі гірничі підприємства. В табл. показані найбільші надрокористувачі Казахстану.

Таблица. Найбільші надрокористувачі Казахстану (на 2001 р).

Підгалузь

2.2. Надрокористувач

Видобуток залізних руд ВАТ ?ССГВО?, ТОВ ?Оркен?,
 ВАТ ?Атасуруда? 
Видобуток марганцевих руд ТНК ?Казхром? (рудник ?Тур?), ВАТ ?Жайремський ГЗК?
Видобуток хромових руд ВАТ ?Донський ГЗК? (ТНК ?Казхром?)
Видобуток нікелевих руд ТОВ ?Кизил Каін Мамит?
Видобуток мідних руд Корпорація ?Казахмис?
Видобуток свинцево-цинк. руд ВАТ ?Казцинк?, ЗАТ ?Південполіметал?, Ачисайський поліметалічний комбінат
Видобуток алюмінієвої сировини ВАТ ?Алюміній Казахстану?
Видобуток титаномагнієвих руд ВАТ ?Обухівський ГЗК-2?, АТ ?Мінерал?, АТ ?Бектемир?
Виробництво губчатого титану та магнієвих сплавів ВАТ ?Усть-Каменогірський титано-магнієвий комбінат?
Видобуток рідкісноземельних руд ТОВ ?Східно-Казахстанська рідкісноземельна компанія?
Виробництво рідкісних металів ВАТ ?Ульбінський металургійний завод?, РГП ?Жезказганредмет?
Видобуток золота АТ ?Алтиналмаз?, ВАТ ?Васильківський ГЗК?, ВАТ ?ДРК ?АБС-Балхаш?, ТОВ ?Казахалтин? та інш.
Видобуток фосфоритів АТ ?ДХК Каратау?
Видобуток вугілля ВАТ ?Іспат-Кармет?, ТОВ ?Богатир Аксес Комир?, ВАТ ?Євроазійська енергетична корпорація?, ВАТ ?Семейкомир? та інш.
Видобуток урану НАК ?Казатомпром?, АТ ?КазСабтон?, СП ?Інкай?, СП ?Катко?

Инвестиции в развитие добычи минеральных ресурсов в Казахстане в 2001 г составили US $ 4.75 млрд. Иностранные инвестиции - US $ 3.78 млрд (79.7%). Основные инвестиции, направленные на развитие подотраслей, распределились так: углеводороды (74%), полиметаллы (6%), медь (4%), уголь (5%), железо и марганец (4%), золото, хромит, уран и боксит (1% каждый). Инвестиции в геологические исследования: US $ 738.2 млн, из них US $ 697.5 млн - иностранные [Mining Annual Review 2002].

Темпы роста производства в горнодобывающей отрасли К. в 2001 г. составили ок. 120% - одни из крупнейших в мире в этой области. Соотношение объемов конечной продукции в денежном выражении по основным недропользователем К. составляла (2000 г): ОАО "Испат-Кармет" - 57%; Аксуского завода ферросплавов - 17%; ССГВО - 11%; Феррохром - 6%; Донской ГОК - 5% , ОАО "Жайремський ГОК" - 3%. Добыча и переработка в 2000 г. составляла: зал. руды 16100 тыс. т. (планируется увеличение добычи до 2005 г. до 18320 тыс. т.); ферохромовои руды - 2606,6 тыс. т. (планируется в 2005 г. 3400 тыс. т.). Производство марганцевого концентрата в 2000 г. - 618,7 тыс. т. (планируется к 2005 г. увеличить его выпуск на 27%). Производство рафинированной меди: 2000 г. - 394,9 тыс. т. (план на 2005 г - 415 тыс. т.); металлического цинка: 2000 г. - 262,6 тыс. т. (план на 2005 г 345 тыс. т.); рафинированного свинца: 2000 г. - 207,7 тыс. т. (план на 2005 г. - 213 тыс. т.). В 2000 г. всеми предприятиями золотодобывающей отрасли добыто 14,5 т золота афинованного и 897,5 т серебра афинованного. До 2005 г. планируется увеличить их добычу соответственно до 20 т и 950 т. За 2000 г. произведено глинозема 1216,6 тыс. т. (план на 2005 г. - 1440 тыс. т.). Также планируется создать собственное электролизное производство алюминия производительностью 215 тыс. т. первичного алюминия в год. В 2000 г. выпущено фосфорного сырья всего около 500 тыс. т. В 1999 г производство природного урана составило 2000 т (8-е место в мире).

Несмотря на богатство и разнообразие минерально-сырьевых ресурсов, степень их освоения слишком низкий и в среднем не превышает 1%. Это в несколько раз ниже среднемирового уровня и почти на порядок меньше, чем в высокоразвитых странах. К числу проблемных минерально-сырьевых отраслей республики относится нефтегазовая, золоторудных, медная, свинцово-цинковая, фосфоритов и баритовой, частично - урановая, марганцевая, титановая и оловянная. Сырьевые базы этих отраслей достаточные для наращивания объемов производства, а их продукция может найти спрос на внутреннем и внешнем рынках. Однако существуют причины, сдерживающие освоение минеральных ресурсов. Общей проблемой в освоении запасов является низкий уровень внутреннего потребления минерально-сырьевой продукции. Удельное потребление (на душу населения) минерально-сырьевой продукции в Казахстане в 2000 г. по сравнению с экономически развитыми странами ниже: по цинку в 3,5 раза, по нефти в 5 раз, по свинцу в 12 раз, по меди и алюминия в десятки раз. Нефть и конденсат. Обладая значительными разведанными запасами нефти (12-е место в мире), Казахстан по темпам их освоения в 3 раза уступает среднемировым показателям, в 7 раз - России и в 15 раз - высокоразвитым странам. Главной причиной низкого уровня добычи является малая мощность или отсутствие нефтепроводов для доставки сырья внутренним и внешним потребителям. Действующий в республике нефтеперерабатывающий комплекс (Атираузький, Шимкентський и Павлодарский нефтеперерабатывающие заводы) общей мощностью 20 млн т работает с загрузкой менее 50% (2000 г). Особенно Шимкентський и Павлодарский заводы имеют острую нехватку сырья вследствие их оторванности от основного Западно-Казахстанского нефтеперерабатывающего региона. Строительство нефтепровода Западный Казахстан - Кумколь позволит обеспечить бесперебойное снабжение этих двух заводов и стабилизировать внутренний рынок потребления сырой нефти. Однако решающим условием значительного роста добычи нефти в К. экспорт нефти. В связи с этим важнейшая задача - является строительство экспортного нефтепровода Тенгиз - Новороссийск.


2.3. Отдельные отрасли

Нефтедобычи. В 2000 г. введено в пробную эксплуатацию нефтяное месторождение Восточная Кокарна, расположено в Атырауской области Казахстана, с начальными запасами нефти в 2108 тыс. т, нефть легкая, малосернистая. Под общ. запасами нефти и производственными мощностями Казахстан занимает 2-е место в СНГ и 3-е в Прикаспийском регионе по уровню добычи нефти. Но проблемой для страны является отсутствие путей экспорта нефти, адекватных масштабам добычи. Главный вариант транспорта экспортной нефти - нефтепроводы. Экспорт казахстанской нефти будет осуществляться по двум маршрутам: от Тенгизского месторождения по трассе "КТК" ("Каспийского трубопроводного консорциума") до Новороссийска и от того же родов. через Азербайджан в Турцию по трубопроводу Баку Джейхан. В 2000 г. Казахстан стал альтернативное поставки нефти: из Кумкольського месторождения Кзыл-Ордынской области железной дороге на нефтеперерабатывающие заводы северо-западного Китая. Китай готов покупать 50 тыс. т казахстанской нефти в месяц.

В Казахстане в 2002 г. добыто 47.23 млн т нефти и конденсата, что на 21% больше, чем в 2001 г. (39 млн т). Большую часть прироста обеспечили два гигантских месторождения - Тенгиз и Узень. В 2003 г в Казахстане планируется добыть 52 млн тонн нефти и газового конденсата. Около 95% объема добычи приходится на три месторождения: Карачаганак (34%), Тенгиз (40%) и Узень. На месторождении Тенгиз до осени 1997 г. попутный газ перезакачувалы в пласт или сжигали на промысле. В начале века утилизируют ок. 30% газа. Министерство энергетики и минеральных ресурсов Казахстана прогнозирует рост добычи нефти и конденсата в 2010 г. до 100 млн т, а в 2015 г. - до 150 млн т. Такой быстрый рост будет достигнут за счет ввода в эксплуатацию гигантских месторождений на севере Каспия [Petroleum Economist. 2003. V.70].

Казахстан в мае 2003 г. принял национальную программу освоения казахстанского шельфа Каспия. Программа условно разделена на три этапа: 2003-2005 гг - создание условий для проведения разведывательных работ и соответствующей инфраструктуры, обеспечение благоприятного инвестиционного климата; начало разведочных работ. Капиталовложения - ок. $ 4,4 млрд; 2006-2010 гг - продолжение разведки, строительство экспортного нефтепровода, расширение экспортной инфраструктуры. Капвложения - 8,6 $ млрд; 2011-2015 гг - стабилизация морской нефтедобычи, экспорт на мировые рынки. Капвложения - $ 13,5 млрд. До 2005 года ЗАО "Национальная компания" КазМунайГаз "планирует увеличить объем добычи нефти до 10 млн тонн.

Казахстан ставит перед собой задачи прекращение импорта нефтепродуктов из России и наращивание собственного экспорта. Во второй половине 1990-х годов здесь был реконструирован Шимкентський НПЗ, работающий на нефти с месторождений Кумкольськои группы, расположенных в южной части страны. Этот завод - главная база экспорта казахстанский нефтепродуктов в начале XXI века. Базой снабжения на внешний рынок новых объемов нефтепродуктов должен стать Атырауский НПЗ, на котором в 2002 году начата полная модернизация без остановки производства. Завод находится в Западном Казахстане поблизости от основных нефтяных промыслов страны. Результате реконструкции глубина переработки вырастет с 50 до 82%, производство высокооктановых бензинов увеличится на 640%, содержание серы в бензинах и дизтопливе уменьшится с 0,2 до 0,05%. Выпуск качественных продуктов должен помочь увеличить уровень переработки на заводе с 2 млн тонн до 4,6 млн тонн в год. Модернизацию АНПЗ стоимостью около $ 600 млн ведут японские инвесторы. Работы должны завершиться в 2006 году, после чего Астана планирует начать экспорт своих нефтепродуктов в Россию и Европу. В этот же период Казахстан планирует увеличить в целом по стране объемы нефти, перерабатываемой.

Природного газа в 2000 г. добыто более 12 млрд куб.м, в 2002 - более 14 млрд куб.м. В 2002-2003 гг положительная динамика сохраняется. Значительно увеличили объемы добычи газа "Тенгизшевройл", "Карачаганак Петролеум Опер.Ко". По состоянию на 1 июня 2003 года в подземных хранилищах находилось 903 млн куб.м природного газа (данные KZ-today). Наращивается производство сжиженного газа - в 2003 г ожидается производство 1045 тыс. т СПГ.

Ежегодный объем добычи природного газа в Казахстане к 2015 г. планируется довести до 45-50 млрд куб.м. Прогнозный объем добычи природного газа в 2005 г. составит 20.5 млрд куб.м, а к 2010 г. вырастет до 35 млрд куб.м. Потребление природного газа в РК до 2005 г. предполагается на уровне 7.84 млрд куб.м, в 2010 г. - 11.15 млрд куб.м, в 2015 г. - 15.83 млрд куб.м. С учетом этих прогнозных данных экспортный потенциал страны составит к 2015 г. более 34 млрд куб.м в год. При этом основными направлениями экспорта казахстанского природного газа к 2015 г. станут Россия и Западная Европа.

См.. Газодобывающая промышленность Казахстана

Угля. По добыче кам. угля К. в 2001 г. занимает 11-е место в мире. Динамика добычи (млн т): 1990 - 130 1994 - 99,8; 1998 - 66; 1999 - 53; 2000 - 56,6; 2001 - 71 [Локер С., Лондон]. Добыча бурого угля в 2001 г составил 2.7 млн ​​т, динамика положительная (8,5%). [Mining Annual Review 2002]. Казахский угледобыча обеспечивается двумя регионами - Караганда и Экибастуз. Добыча угля в Казахстане сопровождается значительным выбросом в атмосферу метана. На долю Казахстана приходится 10% всех мировых выбросов метана, и по этому показателю он занимает 4-е место в мире после Китая, США и Австралии. Агентство охраны окружающей среды США обратилось в Казахстан с просьбой сократить добычу угля уменьшит вредные выбросы метана [Инф. "Росинформуголь"].

Зализняк. Добыча железной руды в 2001 г составил 14.14 млн т, производство железорудного концентрата - 13.52 млн т, окатышей - 6.11 млн т. Экспорт сырьевых товаров железной руды из Казахстана в целом составил 8.66 млн т (4.93 млн т - окатыши, 3.73 млн т - концентрат). Почти весь экспорт - в РФ (Магнитогорский МК) [Mining Annual Review 2002]. Производство железорудного сырья в 2001 г. осуществляют четыре ГОК и одно большое производственное объединение: Соколовско-Сарбайского горно-обогатительное производственное объединение, Лисакивський ГОК, Атасуйський ГОКа на базе Атасуйського железорудного района, Жайремський ГОК, ООО "Тогай". Американская компания Golden Eagles Reinsurance Co. обязалась инвестировать 20 млн долл.. в строительство обогатительной фабрики, которая должна быть пущена в 2004-2005 гг разведанных Аякський железорудный бассейн.

Для увеличения добычи железной руды правительство Казахстана разработал долгосрочную программу роста производственных мощностей горнодобывающих предприятий до 15-16 млн т железной руды в год. Прежде предусматривается модернизация и расширение производственных мощностей Соколовского и Сарбайского карьеров. Планируется внедрение новых технологий обогащения руд на Лисакивському ГОК, что позволит увеличить содержание железа в окатышах и способствовать выплавке високоякиснишои стали на Карагандинском МК компании Ispat.

Правительство Казахстана рассматривает приоритетный проект строительства 400-км железной Краснооктябрьський-Донское, которая соединит Костанайской области на севере страны с Актюбинской на западе. Проект имеет стратегическое значение для дальнейшего развития горнорудной промышленности в этом регионе. Вдоль дороги, в пределах Камистинського района Костанайской области, находятся резервные месторождения железо-магнетитовых руд Бенкалинське, Шигуркульське, Сорский и Адаевське. Запасов железной руды в пределах контуров карьеров (около 200 млн т), проектируемых достаточно для открытой разработки этих месторождений в течение 15 лет. С реализацией проекта строительства железной дороги не только станет возможным освоение различных месторождений полезных ископаемых, расположенных вдоль будущей магистрали, но и откроется путь к единственному в республике торгового порта Актау на Каспийском море.

Марганец. Добыча руды марганца вырос на 17% до 1.40 млн т, а прирост концентрата марганца составил 3% - 646,7 тыс.т. В условиях реальной экономики К. перешел на эффективные способы подземного карьерного добыче марганцевых руд. Вследствие этого в марганцевой отрасли на 2000 г. удалось добиться роста производства почти в 2 раза.

Хром. Казахстан уменьшил добычу хромовых руд на 22% до 2.46 млн т в 2001. Казахстанские мощности в хромовой подотрасли включают Донской комплекс - крупнейший в бывшем СССР. В начале XXI века. подотрасль контролирует национальная хромовая корпорация Казхром [Mining Annual Review 2002].

Золото ? одна з основних перспективних корисних копалин країни. Але ступінь освоєння золотосировинної бази республіки на початок ХХІ ст. низький. Перспективи зростання виробництва золота, що намітилися в добувній промисловості Казахстану в 1998-2000 рр., виглядають обнадійливими. Ведеться активна підготовка до експлуатації родовищ різного масштабу, в тому числі дрібних, але з багатими рудами, причому відробляння деяких з них починаються в 2002 р. У цих процесах активно беруть участь іноземні інвестори ? компанії Leviev Group, Celtic Resources Holdings plc, Auliye Resources LLP, Ivanhoe Mines, Eurasia Gold Corp та інші. У 2001 р в Казахстані вироблено 16,569 т рафінованого золота (на 44% більше, ніж в 2000). У 2002 р. виробництво золота в Казахстані ? 25 т (оцінка). Один з провідних продуцентів золота в Казахстані на початку ХХІ ст. ? ABS-Balkhash. Доведені добувні запаси на всіх рудниках компанії ? 107 т золота.

У 2002 р. у північному районі Південно-Казахстанський області - Сузакському - відкрито нове велике золотодобувне підприємство "ТОВ Теріскей" створене для розробки золото-срібно-мідного родовища Кумісти. На заводі вже отримані 14 кг золото-срібного сплаву Доре із вмістом 85% золота і 15% срібла. Загальна потужність підприємства становить 12,5 тонни сплаву на рік. Родовище Кумісти було розвідане в 70-х роках ХХ ст., але розробка його вважалася нерентабельною. Зараз руда підіймається з 10-15 метрової глибини і переробляється до сплав Доре на місці. При цьому золото і срібло добувають методом чанового вилуговування. Вміст золота в руді 7-10 г/т, срібла 150-170 г/т, міді - до 10 кг/т. Подібних родовищ в Південному Казахстані відомо 5, всі вони на території Сузакського району. Загальні розвідані запаси дорогоцінних металів в них становлять 350 т.

Кольорова металургія республіки в основному базується на відомих сировинних джерелах Рудного Алтаю і Жезказгансько-Балхашського регіону.

Алюмінієва промисловість. У 2001 р в країні за іноземними джерелами видобуто до 3.67 млн т бокситів, виробництво глинозему склало 1.23 млн т [Mining Annual Review 2002]. Це дещо нижче оцінок самого Казахстану.

Видобуток бокситів у Казахстані ведеться відкритим способом. АТ "Краснооктябрьське бокситове рудоуправління" (КБРУ) розробляє родовища бокситів Верхнєтобольського бокситорудного району: Аятське, Белінське (44% Al 2 O 3, 8.2% SiO 2, 22.2% Fe 2 O 3), Краснооктябрьське (40-55% Al 2 O 3, 5-10% SiO2, 5-30% Fe 2 O 3), розташовані на території Кустанайської області. На базі цих родовищ побудовані рудники: Аятський продуктивністю 400 тис. т руди на рік, Белінський - 1-1.2млн т/рік і Красногірський (колишній Північний) - 1 млн т/рік. Родовище Аятське (розвідані запаси - 90 млн т) станом на початок ХХІ ст. на балансі як резервне. Краснооктябрьське родовище (розвідані запаси 100 млн т) - найбільше родовище Казахстану. Боксити мають підвищений вміст діоксиду вуглецю, сірки і органічних речовин, що утруднює їх переробку. У 1999 р. на руднику почато будівництво нового кар'єру з розвіданими запасами бокситів 17 млн т. До 2004 р. намічене збільшення видобутку КБРУ до 3.5 млн т.

АТ ?Тургайське бокситове рудоуправління? (ТБРУ) розробляє родовища Амангельдінського бокситорудного району (Центрально-Казахстанська бокситоносна провінція). У районі знаходяться п'ять великих родовищ: Аркаликське, Верхньо- та Нижньоашутське, Північне і Уштобінське. Больше родов. Аркаликське із запасами бокситів 28 млн т вже відпрацьоване. Експлуатаційні роботи ведуться на Верхньоашутському і Нижньоашутському родовищах. У зв'язку з виснаженням їх запасів прийняте рішення про розробку Північного родовища. У 2000 р. ТБРУ видобуло понад 1 млн т руди.

У перспективі розглядається можливість розробки в Убаганському бокситорудному районі Коктальського і Наурзумського родовищ, виявлені ресурси бокситів яких становлять 160 млн т.

Випуск глинозему на Павлодарському заводі зріс з 822 тис. т в 1994 р. до 1.3 млн т в 2001 р., а в 2005 р. планується 1.5 млн т. Видобуток бокситів теж зростає: з 2425 тис. т в 1994 р. до 3729.4 тис. т в 2000 р.

У 2000 р. створено консорціум, до складу якого увійшли ОАО "Алюміній Казахстану", Євразійський банк і дві іноземні компанії: японська Mitsui і канадська SNC-Lavalin Group Inc. Дві останні розробили ТЕО будівництва до 2005 р. алюмінієвого заводу потужністю 240 тис. т/рік і вартістю 800 млн дол. поруч з глиноземним заводом в м. Павлодар. Надалі передбачається збільшення потужності заводу до 400 тис. т алюмінію на рік.

Мідь. Казахстан видобув у 2001 р 34.97 млн т мідної руди, на 7% більше, ніж в 2000. Виробництво концентрату склало 1,8 млн т (зростання на 8% до 2000 р), вміст міді в концентраті ? 470,1 тис.т. Найбільший продуцент міді в країні ? Kazakhmys Corp. ? виробив у 2001 р 418,4 тис.т рафінованої міді ? на 6% більше ніж у 2000 р (394,7 тис.т). Збагачення руд здійснює Жезкентський гірничо-збагачувальний комбінат.

Поліметали. У 2001 Казахстан видобув 5.51 млн т мідно-цинкової руди і 5.76 млн т свинцево-цинкових руд, виробив 76,9 тис.т свинцевого концентрату з 37,7 тис.т. металу, 622,8 тис.т цинкового концентрату з 344,3 тис.т цинку. У 2002 національна цинкова корпорація Казцинк, планує збільшити цинкове виробництво на 9.5% в порівнянні з 2000 ? до 270 тис.т.

Корпорація ?Казахмис? ? казахстанський мідний гігант ? в 2003 пустила в експлуатацію завод по випуску цинку в м. Балхаш. Інвестиції в будівництво нового заводу склали біля $120 млн, а його потужність становитиме 100 тис. т металевого цинку на рік з власного концентрату компанії. Кінцевий продукт призначений на експорт. Планується, що в 2004 р. потужності нового підприємства становитимуть 40 тис. т/рік, а на повну річну потужність в 100 тис. т завод вийде в 2006 р.

Фосфоритові руди. На межі ХХ-ХХІ ст. в Казахстані склалася кризова ситуація з освоєнням родовищ фосфоритових руд. Володіючи багатою сировинною базою (4-е місце у світі за розвіданими запасами) і розвиненою виробничою інфраструктурою, галузь більш ніж в 10 раз знизила обсяги видобутку і виробництва продукції. Причини кризи ? різкий спад рівня споживання продукції галузі сільськогосподарським сектором як всередині країни, так і в країнах-споживачах.

Баритові руди. Аналогічна ситуація і з освоєнням баритових руд. Для переробки цієї сировини в республіці немає розвиненої інфраструктури. Видобуток і переробка бариту в основному велася і ведеться спільно зі свинцем і цинком. У 1989 р. було видобуто понад 2 млн т руди і вироблено 1 млн т баритового концентрату. На 2000 р. виробництво концентрату не перевищувало декількох десятків тисяч тонн. Задача розвитку підгалузі може бути вирішена шляхом підвищення якості флотаційних концентратів з комплексних руд і організації виробництва високоякісних гравітаційних баритових концентратів а, в перспективі, і солей барію з руд власне баритових родовищ.

Уран. Казахстанське виробництво урану становить бл. 3% світового. Казатомпром (Kazatomprom) ? зовнішній експортний оператор і один з десяти найбільших уранових виробників у світі. Казатомпром збільшив видобуток урану з 794 т в 1998 до понад 2 тис.т в 2001. Компанія Kazatomprom контролює геологічну організацію ?Волковгеологія? (Volkovgeologia), металургійні підприємства Ульба (Ulba), Рудник No.6 і Стєпноє (Stepnoye) та Центральні рудники в південному Казахстані. Спільне підприємство Katco (Казахстан, Франція і Швейцарія) відпрацьовує уранове поле Мойнкум (Moinkum) в південному Казахстані, яке, імовірно, містить 20 000-27 000 т урану. У 2001 спільне підприємство Inkai (Казахстан і компанія Cameco, Канада) почало експлуатацію уранового рудника Inkai ? одного з найбільших у світі, який розташовується в південному Казахстані.

У січні 2002 Казахстан, Росія і Киргизстан зареєстрували СП з метою поєднання зусиль у видобутку і переробці уранової сировини. СП включає: Казатомпром (45%), російську компанію ?Атомрєдмєтзолото? (45%), і Карабалтинський гірничий комплекс (Karabalta mining complex) Киргизстану (10%). Передбачається видобувати і переробляти уран родов. Зарєчноє в південному Казахстані, його збагачення і переробку концентратів для російського споживача. Резерви родовища оцінені в 19 тис.т урану. У умовах реальної економіки К. перейшов на ефективні способи підземного вилуговування уранових руд. Внаслідок цього в урановій галузі на 2000 р. вдалося досягти зростання виробництва.

Олово і титан. Сировинні ресурси олова і титану Казахстану не настільки значні за масштабами і раніше практично не освоювалися промисловістю. Єдине власне олов'яне розвідане родовище, що передбачається до освоєння ? Сиримбет покладе початок створенню олов'яної промисловості, орієнтованої на внутрішній ринок. Підготовлені до освоєння розсипні титанові родовища Обухівське, Шокаш і Сатпаївське повинні забезпечити заміну імпортної сировини на Усть-Кам'яногірському титаномагнієвому комбінаті.

У 2000-2005 рр планується сер. річний обсяг інвестицій у гірничодобувну галузь на рівні 2 млрд дол.США. До 2005 р. планується зростання обсягів виробництва практично всього асортименту гірничо-металургійного комплексу: в чорній металургії ? на 7,5%; кольоровій металургії ? на 17%; видобуток зал. руди ? на 36,8 %; дорогоцінних металів ? на 70%.


3. Наукові установи. Подготовка кадров. Періодична преса.

У галузі геології і гірн. справи в К. ведуть дослідження: Інститут геол. наук АН (осн. в 1940, Алма-Ата); Казах. НДІ мінеральної сировини (осн. в 1956, Алма-Ата); Казах. н.-д. геологорозвідувальний інститут (осн. в 1960, Гур'єв) та ін. Фахівці гірничо-геол. профілю в готуються у 3 вузах і 11 технікумах: Казах. политехнический. інституті (з 1934); Карагандинському політехнічному (1953), Рудненському індустріальному (1978) та ін. Журнали: ?Вісник АН Казахстану? (з 1944) і ?Комплексне використання мінеральної сировини" ?Вісті АН Казахстану?.


4. Контактная информация:

Kazakhstan. Institute of Seismology, National Academy of Sciences, Al-Farabi Prospect, 75, Almaty, 480032; Phone: +7-3272-49-80-15; VNIITSVEMET, Promyshlennaja, 1, 492014, Ust-Kamenogorsk; Phone: +7-3232-47-57-10/49-14-54; Complex Processing of Mineral Stuff National Centre, Institute of Metallurgy and Enrichment, 480 100, Almaty, Shevchenko St, 29/33; Phone: +7-3272-61-81-56/61-57-81; Fax: +7-3272-61-46-60. Research Institute of Mineral Resources, K Marx St., 105, Almaty 480091; Phone: (7-3272)612076.

См.. также


Источники

п ? в ? р Гірнича промисловість країн світу
Австралия ? Австрия ? Азербайджан ? Албания ? Алжир ? Ангола ? Аргентина ? Афганистан ? Беларусь ? Бельгия ? Болгария ? Боливия ? Ботсвана ? Бразилия ? Буркина Фасо ? Великобритания ? Венесуэла ? Вьетнам ? Армения ? Габон ? Гана ? Гайана ? Гватемала ? Гвинея ? Гондурас ? Греция ? Грузия ? Эстония ? Эфиопия ? Египет ? Ємену ? Демократическая Республика Конго ? Замбия ? Республика Конго ? Израиль ? Индия ? Индонезия ? Ирак ? Иран ? Испания ? Италия ? Казахстан ? Канада ? Кыргызстан ? Китай ? Колумбия ? Південна Корея ? Північна Корея ? Куба ? Лаос ? Латвия ? Литва ? Ливия ? Мадагаскар ? Малайзия ? Марокко ? Мексика ? Молдова ? Монголия ? Нигерия ? Никарагуа ? Германия ? Новая Каледония ? Норвегия ? Объединенные Арабские Эмираты ? Оман ? Пакистан ? Панама ? Папуа - Новая Гвинея ? Перу ? Южно-Африканская Республика ? Польша ? Россия ? Румыния ? Саудовская Аравия ? Словакия ? США ? Суринам ? Сьерра-Леоне ? Таджикистан ? Таиланд ? Тринидад и Тобаго ? Туркменистан ? Турция ? Венгрия ? Узбекистан ? Украина ? Филиппины ? Финляндия ? Франция ? Чехия ? Чили ? Швеция ? Ямайка ? Япония

код для вставки
Данный текст может содержать ошибки.

скачать

© Надо Знать
написать нам