Надо Знать

добавить знаний



Евпатория


Расположение города Евпатория

План:


Введение

Евпатория

Евпатория (рус. Евпатория , Крым. Kezlev , греч. Ευπατορία, Κερκινίτις , арм. Եվպատորիա , тур. G?zleve) - портовый и курортный город юга Украины у Черного моря на западном побережье Крымского полуострова. Евпатория известна своими термальными источниками, рапой, лечебными грязями озера Мойнаки [2]. Ежегодно город-курорт принимает в своих здравницах до 300 тыс. человек [3]. На территории города находится 21 скважина минеральных вод. Также город славится многочисленными мелкопесчаный пляжами в Крыму [4], благоприятными природными условиями, и имеет статус крупнейшей детской здравницы. Этот край имеет многовековую историю, богатую традициями и уникальными памятниками старины, ведь за 25 веков своего существования, Евпатория была и греческим городом-колонией, и городом-государством, и турецким городом-крепостью, и российским морским портом.

Юго-западная часть Евпатории курортная, а восточная занята старыми районами города, с типичным "восточным" переплетением маленьких извилистых улочек, некоторым домам на которых более 300 лет. Сохранились даже здания турецких бань XVI века.


1. Название

В VI - V веках до н. е. Керкинитида (предполагают [5], в этом слове тот же корень, что и в топониме Керчь и этнониме керкеты). Древнегреческие колонисты дали название Евпатория от греческого евпатор - "благородный", как предполагают [5] в честь боспорского царя Митридата Евпатора (132-63 годы до н. н.э.). После турецкого завоевания в ХIV веке переименован в Гьозлеве, после присоединения в 1783 году Крыма к России это название переосмыслено в Козлов и, хотя было официально восстановлено название Евпатория, держалось вместе еще ​​в ХIХ веке (один из "Крымских сонетов" Адама Мицкевича называется " Вид гор из степей Козлова ").


2. География

2.1. Географическое расположение

Евпатория расположена в юго-западной части степного Крыма на побережье Евпаторийской бухты мелководной Каламитского залива Черного моря, на расстоянии 69 км к северо-западу от столицы Автономной Республики Крым - города Симферополя (автодорога Р25 ). Площадь Евпатории составляет около 65 км ?. С востока и запада город окружен

Средняя высота над уровнем моря составляет 10 м. Протяженность Евпатории с севера на юг - 4 км, с запада на восток - 8 км.

Расстояние от Евпатории до крупных городов (автодорогами)
Одесса ~ 458 км
Черноморское ~ 71 км
Киев ~ 812 км
Красноперекопск ~ 112 км
Джанкой ~ 141 км
Донецк ~ 591 км
Килия ~ 665 км
Измаил ~ 706 км
Симферополь ~ 64 км
Керчь ~ 276 км
Евпатория
Севастополь ~ 109 км Ялта ~ 154 км
Бахчисарай ~ 86 км

2.2. Климат

В целом климат города умеренно континентальный с мягкой зимой и теплым (довольно часто знойным) летом.

Среднегодовая температура воздуха составляет 11,5 ? C, наиболее низкая она в январе (0,5 ? C), высокая - в июле (22,8 ? C). Наиболее низкая среднемесячная температура воздуха в январе (-7,2 ? C) зафиксирована в 1950 году, самая высокая (7,9 ? C) - в 1895 году. Наиболее низкая среднемесячная температура в июле (20,4 ? C) наблюдалась в 1985 году, самая высокая (27,4 ? C) - в 1938 году. Абсолютный минимум температуры воздуха (-28,5 ? C) зафиксирован в феврале 1911, абсолютный максимум (39,1 ? C) - в августе 1929.

В последние 100-120 лет температура воздуха в Евпатории, как и в целом на Земле, имеет тенденцию к повышению. В течение этого периода среднегодовая температура воздуха повысилась примерно на 1,0 ? C. Наибольшее повышение температуры произошло в первую половину года.

В среднем за год в Евпатории выпадает 404 мм атмосферных осадков, меньше всего - в октябре, больше всего - в декабре.

Минимальное годовое количество осадков (196 мм) наблюдалось в 1918 году, максимальная (625 мм) - в 1939 году. Максимальное суточное количество осадков (91 мм) зафиксировано 5 августа 1940. В среднем за год в городе наблюдается 102 дня с осадками; меньше их (5) в августе, больше (13) - в декабре. Наименьшая облачность наблюдается в августе, наибольшая - в декабре. Наибольшую повторяемость имеют ветры с востока, наименьшую - с юго-востока и юго-запада.

Наибольшая скорость ветра - зимой, наименьшая - в мае и летом.

Климат Евпатории
Показатель Январь Февраль Март Апрель Май Июнь Июль Август Сентябрь Октябрь Ноябрь Декабрь Год
Абсолютный максимум, ? C 7,3 27,4 39,1
Средний максимум, ? C 3 4 6 13 18 23 25 25 21 15 10 6 14
Средняя температура, ? C 0,5 1,0 4,1 10,2 15,6 20,3 22,8 22,3 17,9 11,9 7,4 3,5 11,5
Средний минимум, ? C -2 -1 2 8 12 17 19 19 15 9 5 2 9
Абсолютный минимум, ? C -7,2 -28,5 20,4
Норма осадков, мм 33 32 30 29 29 40 37 33 35 27 34 45 404
Источник: Погода и климат (Рус.)

2.3. Природные ресурсы

Из природных лечебных ресурсов следует отметить уникальные грязи и рапу, морские и минеральные воды, воздух и солнце, песок и целебные растения.

Песчаные пляжи

В пределах города и в прилегающих местах береговой линии расположены многочисленные мелкопесчаные пляже. К востоку от города, в районе "Солнышко", песок пляжей крупнее, попадаются мелкие полудрагоценные камни. К западу от города тянется череда пансионатов, санаториев и пионерских лагерей. Вследствие неконтролируемого добычи песка со дна моря и в озере Донузлав, ширина пляжей в Евпатории ежегодно очень сильно сокращается, дно оказалось усыпанный множеством камней.

Лечебные грязи и рапа

В окрестностях города - на восток и на запад от него - разбросаны озера- лиманы Мойнаки, Отар-Мойнакское, Ялы-Мойнакское Сасык-Сивашское. Большой лечебной силой обладают грязи и вода этих озер, высококонцентрированный соляной раствор - рапа. Озеро Мойнакское в конце 1990-х утратил свою ценность как месторождение лечебной грязи в связи с неконтролируемым сбросом в него пресной воды из Северо-Крымского канала.

Минеральные воды

Первый источник евпаторийской минеральной воды был открыт комплексной гидрогеологической экспедицией на территории Мойнакского грязелечебницы в 1959 году. Это вода хлоридно-натриевая с температурой 39 ? C. Позже источники термальной минеральной воды были открыты на территории санатория Министерства обороны и Центральной курортной поликлиники. По улице Фрунзе находится бювет евпаторийской минеральной воды.


3. История

3.1. Древний период и средневековье

Археологические находки Керкинитида.

В Евпатории нет точного дня основания. Однако, древнегреческий историк Геродот, живший в V веке до н. е., в своих трудах упоминает о том, что в Таврии на соленом озере используется для лечения грязь. Плиний Старший в фундаментальном труде "Естественная история" тоже писал о Таврию, где землей лечат различные заболевания. А в 1964 году в районе Евпатории было обнаружено и изучено около 30 древних захоронений, старейшим из которых от 4,5 до 5 тысяч лет. Здесь жили киммерийцы, тавры и скифы. Как показывают раскопки, на территории современного города люди жили еще в III тысячелетии до н. е.

Известно, что в VI - V веках до н. е. на месте современной Евпатории греческие колонисты основали факторию (торговую базу), а затем полис Каркинитиду. Название Каркинитида (или Керкинитида) возникла, как предполагают историки, от имени Каркина - основателя города [6]. Переселенцы из Эллады построили укрепленное военное поселение, обнесли его высокими крепостными стенами. От 30-х годов IV века до н. е. город входил в состав Херсонесского государства, для которого имело большое торговое и стратегическое значение.

В II - I веках до н. е. город время от времени контролировало царство Малой Скифии. Впрочем, Херсонес, опираясь на покровительство Понтийского царства, а затем Древнего Рима, отстоял свои права на Керкинитида.

В III веке город пострадал от нападений готов, в IV веке - от вторжения в город гуннов, (после чего Керкинитида фактически прекратила существование) [7].

После нашествия гуннов через Крым пролегал путь многих других кочевников. В IV - XV веках он постоянно подвергается набегам, печенегов, хазар, половцев. В VI веке восстанавливается Византией. В VII веке Херсонес в союзе с хазарами фактически борется в Византии автономию своим владением. В X - XII веках этот район осваивали и переселенцы из Киевской Руси. Очень мало сведений дошло до сегодняшнего дня о раннесредневековых период из истории Керкинитида. Однако известно, что в эпоху раннего средневековья здесь вновь возникла крепость. А в XIII веке Крым подвергся монголо-татарского нашествия.

В 1475 году регион был захвачен Османской империей, а на месте Керкинитида, где в то время существовало лишь небольшое поселение, турки дали городу название Гьозлеве (Козлов - в адаптации славянских соседей). "Гьозлеве" в переводе означает "сто глаз", "глаз-дом" или происходит от турецкого слова "Гезлев" - приглядывай, смотри.


3.2. Новая и новейшая эпоха

Боссоли. Вид Евпаторийской бухты.

В XVI - XVIII веках Гьозлеве - один из значительных городов Крымского ханства. По количеству домов он уступал только Бахчисараю. Называемое невольничий рынок город не раз становился объектом казацких морских походов (особенно успешен - 1588). 1675 во время похода город одержали отряды Ивана Сирко. Гьозлеве был окружен крепостной стеной, общей протяженностью около трех километров. Высота ее составляла 6-8 метров, ширина 3-5 метров. Стена, построенная в виде пятиугольника, имела пять ворот: на восток возле берега моря - Портовые ворота, на юго-восток - ворота дровяного базара, на северную сторону выходили ворота Белого муллы, на северо-запад - Земляные ворота, на запад - Лошадиные ворота.

В конце XVII -начале XVIII века Россия начала борьбу за выход в Черного моря и присоединение Крыма. В 1736 году во время русско-турецкой войны 1735-1739 годов Гьозлеве, предварительно сожжен татарами, получил отряд полковника Бирона. В 1771 году его переутверждению брали войска под командованием князя В. Долгорукова. В 1770-х годах Гьозлеве стал центром каймаканства Крымского ханства. В 1783 году Крымское ханство окончательно вошло в состав Российской империи, а в 1784 году город был переименован в Евпаторию (в память о городе, было построено в свое время вблизи современного Инкермана полководцем Диофантом и назван в честь понтийского царя Митридата VI Евпатора) и превращен в уездный центр Таврической области1796 - в составе Новороссийской губернии, с 1802 - Таврической губернии). Мусульманское население Евпатории в 1780-90-х годах массово эмигрировали в Османскую империю, но упадок города продолжался недолго: царское правительство поощряло приток сюда новых поселенцев. В конце XVIII века Евпатория становится центром караимизму, куда переезжает духовный глава караимов - гахам (1917 переехал в Стамбул). 1798 в городе построено порт, а Евпатория получила право на беспошлинный ввоз и вывоз товаров (порто-франко). В 1840-х годах в Евпатории проживало около 11 тыс. человек. Во время Крымской войны 1853-1856 годов в сентябре 1854 Евпаторию захватили англо-французские войска и превратили в свою основную военную базу. В феврале 1855 отряд русских воинов под предводительством генерал-лейтенанта С. Хрулева безуспешно штурмовал Евпатория, понеся большие потери. Город значительно пострадал в этой войне (население сократилось до 4806 человек) [7].

Во 2-й половине XIX века Евпатория превращается в климатический курорт. В 1884 году открыта первая водолечебница (примитивное грязелечение началось еще в 1870-х годах), 1905 - первый частный санаторий "Приморский". В 1915 году железная дорога соединила город с магистралью Севастополь - Москва. В 1914 году в Евпатории проживало 30 тыс. человек (1897 - 18 тыс.) [7].

В конце XIX века соляные промыслы Евпатории дают 36% общего количества соли, добываемой в Крыму, развивается мукомольная промышленность, введен в действие кирпично-черепичный завод, начата интенсивная добыча камня-ракушечника в Мамайских каменоломнях, оборудована первая в городе метеорологическая станция, начата застройка дачами території між старою частиною міста і Мойнакським озером. Завершено облаштування Приморського бульвару (нині сад імені Караєва), побудований чавуноливарний завод. У місті діяли 4 православні церкви, 14 мечетей, костел, 4 синагоги, 2 чоловічих і одна жіноча гімназії.

Всероссийский съезд по улучшению отечественных лечебных местностей признал Евпаторию курортом общегосударственного значения. Евпатория стала расширяться и упорядочиваться. Была архитектурно оформлена современная Театральная площадь. Здесь были построены театр - лучший на юге России после Одесского оперного, публичная библиотека имени Александра II (ныне имени А. Пушкина). Обустраивается западная часть города - так называемый дачный район и Евпатория стала "входить в моду? как дачное место. В 1913 году в городе появился первый трамвай, а в 1915 году в Евпатории была подведена железнодорожная ветка Сарабуз - Евпатория, соединившая Евпаторию с магистралью Севастополь - Москва.

В 1921 году в городе основан краеведческий музей. В 1924 году состоялась первая в Советской России научно-практическая конференция врачей, посвященная проблемам курортологии, а в 1926 году на базе санатория "Таласса" была основана первая в СССР биоклиматическая станция. К 1940 в городе действуют уже 36 санаториев и домов отдыха, 17 детских санаториев, в том числе новая водогрязелечебница "Мойнаки".

В первые дни войны добровольно явились в военкомат сотни людей. С напутственным словам первого секретаря Евпаторийского ГК ВЛКСМ М. Зайцева на фронт в полном составе ушел 10-й класс евпаторийской средней школы имени М. Горького. Здравницы срочно переоборудовались под эвакогоспитали; был сформирован истребительный батальон, часть бойцов которого вошла позднее в Евпаторийский партизанский отряд.

Воины Вермахта быстро продвигались к Крыму. В октябре 1941 партизаны евпаторийцы покинули город и направились в Крымские горы. Все детские санатории были эвакуированы. 31 октября 1941 в город вошли немцы. Здание городского совета, они превратили в городскую управу, недалеко разместилось полицейское управление и другие карательные "службы", а замечательные евпаторийские пляжи стали минными полями, обнесенные колючей проволокой.

В декабре 1941 произошло событие, еще более возвысила боевой дух евпаторийцев: группа севастопольских моряков сделала смелый рейд в заполненную немцами Евпаторию. Тихо подойдя ночью на двух катерах к берегу, моряки высадились и, убрав стражей, направились к центру города. Они освободили арестованных людей и, захватив в городской управе и полицейском управлении ценные документы, и оружие вернулись на катера. В городе начался переполох, но моряки благополучно отошли от берега.

Nuvola apps kaboodle.svg Внешние видео
Nuvola apps kaboodle.svg Евпатория в немецкой кинохронике
Вид города с моря (открытка, 1916 года).

Тим часом радянське командування підготувало план висадки в Євпаторії великого десанту моряків і бійців Приморської армії. У ніч на 5 січня 1942 року до міста підійшли тральщик "Підривник", сім катерів і морський буксир, на яких розмістився євпаторійський десант у кілька сотень людей. Передовий загін висадився на берег і успішно виконав поставлене перед ним завдання. Але на морі розігрався восьмибальний шторм, і спроби висадити підкріплення або зняти десант закінчилися невдачею. Німці отримали можливість підтягти резерви. Мужні чорноморці і місцеві жителі, що приєдналися до них, билися до останнього патрону. Придушивши їх опір, німці розділили Євпаторію на сектори, хапали в кожному всіх, хто здавався їм підозрілим. Потім 3000 євпаторійців разом з групою поранених десантників розстріляли на Червоній гірці.

Ця акція вояків Вермахту була далеко не останньою - ще довго тривали кровопролитні бої. Всього за час окупації німці вбили понад 12,5 тисячі осіб - старих, жінок, дітей, майже третину населення міста. Але боротьба тривала. Євпаторійці дізнавалися від патріотів-підпільників про становище на фронтах. На мотороремонтному заводі саботувалося виконання військових замовлень, у місті діяли підпільні групи.

Евпатория освобождена от немцев.

І тільки 13 квітня 1944 року Євпаторія остаточно перейшла під контроль радянських військ. За роки війни було розстріляно більше 12 000 жителів Євпаторії. Після невдалого євпаторійського десанту 1942 року було розстріляно більше 3 000 місцевих жителів. А до війни в Євпаторії проживало 47 000 жителів. Понад 5 тисяч євпаторійців було мобілізовано в регулярну армію і пішли в партизанські загони. Понад 400 земляків було викрадено на роботи до Німеччини. Та ще депортація - татари, греки, болгари, вірмени, німці, - зменшила кількість євпаторійців на 8-9 тисяч осіб. Сумна арифметика показує, що Євпаторія під час війни втратила близько 45-55 % населення міста.

Після Великої Вітчизняної війни Євпаторія продовжувала розвиватися як місто-курорт. У 1953 році зведено нову будівлю вокзалу, у 1965 році споруджено морський вокзал, у 1966 році здана в експлуатацію свердловина термальної мінеральної води "Мойнаки", у 1979 - побудована загальнокурортна водолікарня і створена філія Центрального науково-дослідного інституту курортології і фізіотерапії. У 1985 році в місті проводиться I дитячий музичний фестиваль.


3.3. Современность

На рубежі XXI століття Євпаторія почала знову відроджуватися, як і за 100 років до цього. У минулому залишилися розпад СРСР, труднощі початку 90-х років. Занепали багато санаторіїв і пансіонатів, розвалилися виробництва, порушилися виробничі зв'язки. Але відродилася Євпаторія, місто знову почало набирати популярність серед жителів України і Росії. Десятки тисяч дітей приїжджають до Євпаторії на відпочинок кожне літо. Десятками з'являються нові приватні санаторії та пансіонати, нові магазини, ринки, виробництва. Відкриваються і будуються нові супермаркети, " Фуршет", " АТБ", "Фреш", облагороджується ринок біля "Універсаму", розширюється "Універмаг", на перетині вулиці Фрунзе та проспекту Леніна відкрився бювет євпаторійської мінеральної води, налагоджено морське пасажирське й вантажно-пасажирське сполучення з Туреччиною, відкрилися дитячі майданчики в усьому місті, вулиця Караїмська реконструйована "під старовину", змінилась набережна імені Горького, де встановлено оглядові майданчики - ротонди, серію фонтанів, пам'ятник Гераклові.

27 квітня 2007 року Євпаторійська міська рада прийняла рішення "Про затвердження стратегічного плану економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року". Основні завдання стратегічного плану: формування стратегічного бачення майбутнього міста, визначення його місії, виявлення головних проблем і стратегічних цілей розвитку міста; визначення оперативних цілей та шляхів їх досягнення [8].

Разрушенный взрывом дом.

3.3.1. Трагедия 24 декабря 2008

Трагедия 24 декабря 2008 года в Евпатории надолго останется в памяти горожан. После окончания Великой Отечественной войны это была величайшая трагедия - гибель мирных граждан Евпатории. В ночь с 24 на 25 декабря 2008 года, около 21:40 обрушились 2 подъезда дома № 67 по улице Некрасова.

Накануне Нового Года в городе звучало множество взрывов петард и фейерверков. В районах Евпатории, расположенных чуть дальше от места трагедии, взрыв, сначала был воспринят как очередная взорвалась петарда. Сразу после трагедии информация мгновенно распространилась по городу. К месту трагедии начали собираться люди, которые пытались чем-то помочь. Информация сразу попала в Интернет. Через форумы евпаторийских провайдеров можно было узнать о том, что произошло и что происходило дальше в те часы.

В результате трагедии погибли 27 человек. Президент Украины Виктор Ющенко объявил 26 декабря 2008 днем траура. Соответствующий указ был опубликован на официальном сайте главы государства [9] [10].


4. Население

Национальный состав населения Евпатории. [11]

Наибольшую часть населения города составляют русские. По данным всеукраинской переписи населения 2001 года население территории, подчиненной горсовету Евпатории составляло 117 565 человек. В населении присутствовали такие этнические группы:

Население города Евпатории (без населенных пунктов, подчиненных горсовету), тыс. человек. [13]


5. Социальная сфера

5.1. Образование

В межах Євпаторії функціонують 14 шкіл [14], медичне і педагогічне училища, 3 ПТУ, 3 коледжі. [15]

Вища освіта представлена Євпаторійським інститутом соціальних наук РВНЗ "Кримський гуманітарний університет" (очна та заочна форма навчання), Євпаторійське відділення Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Далевский университет) [16], заочним відділенням університету внутрішніх справ і філіалом заочного відділення Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (Київ).

Загальноосвітні навчальні заклади Євпаторії
Найменування навчального закладу Адрес Телефон Директор
Євпаторійська загальноосвітня школа I?III ступенів № 1 ул. Інтернаціональна, 55 3-33-24 Леонова Эмилия Михайловна
Евпаторийская общеобразовательная школа I-III ступеней № 2 ул. Фрунзе, 21 3-01-55 Головко Світлана Олексіївна
Гимназия № 4 им. И. Сельвинского ул. Бартенєва, № 2,3 6-25-89 Филимонов Николай Афанасьевич
Євпаторійська спеціальна загальноосвітня школа № 5 ул. Гоголя, 16 3-12-23 Шпаченко Нина Анатольевна
Загальноосвітня фізико-математична школа I?III ступенів № 6-дошкільний навчальний заклад № 31 ул. Некрасова, 98 2-93-46 Костина Татьяна Владимировна
Євпаторійська загальноосвітня школа I?III ступенів № 7 ул. Дмитра Ульянова, 39 3-31-84 Булигіна Олена Вікторівна
Гимназия с углубленным изучением английского языка № 8 ул. Ситнікова, 22 6-20-33 Ликова Людмила Леонідівна
Євпаторійська загальноосвітня школа I?III ступенів № 11 ул. Перемоги, 21 3-63-20 Ильичевский Валентина Яковлевна
Евпаторийская общеобразовательная школа I-III ступеней № 12 ул. Хлібна, 51 3-64-06 Котенева Наталья Георгиевна
Евпаторийская общеобразовательная школа I-III ступеней № 13 с украинским и русским языками обучения ул. Ситнікова, 16 6-05-39 Тимошенко Ольга Олексіївна
Евпаторийская общеобразовательная школа I-III ступеней № 14 ул. Луговая, 13 5-08-09 Євсєєв Віктор Георгійович
Євпаторійська загальноосвітня школа I?III ступенів № 15 ул. Полтавська, 8 5-08-15 Семко Иван Тимофеевич
Євпаторійська загальноосвітня школа I?III ступенів № 16 ул. 60 років ВЛКСМ, 30 5-25-04 Донцова Ольга Александровна
Евпаторийская общеобразовательная школа I-III ступеней № 18 с крымскотатарским языком обучения м-н Исмаил-бей, Суворовское шоссе, 2 км. 5-98-37 Ашуров Назим Ибайдуллаевич

5.2. Здравоохранение

В Евпатории не только множество санаториев и пансионатов, город достаточно обеспечен медицинскими учреждениями. По состоянию на 1 ноября 2007 в городе работает 14 медицинских учреждений, в том числе 11 коммунальных, в которых работают 419 врачей, 935 средних медицинских работников. [17] Мощность стационарных медицинских учреждений управления здравоохранения городского совета составляет 860 коек, или 73 , 4 единицы на 10 тыс. населения. [17]

Лечебно-профилактические учреждения города
Наименование учреждения Адрес Телефон
Городская поликлиника [18] ул. Некрасова, 39 Тел. 6-24-85
Первая городская больница [19] проспект Победы, 22
Врачебная амбулатория микрорайона Исмаил-Бей ул. Виноградная, 3
Детская городская клиническая больница [20] ул. Дмитрия Ульянова, 58
Детская поликлиника [21] ул. Некрасова, 85, филиал ул. Дмитрия Ульянова, 1а
Центр охорони зору [22] ул. Некрасова, 55
Шкірно-венерологічний диспансер [23] ул. Дмитра Ульянова, 58
Противотуберкулезный диспансер ул. Революції, 62
Міська стоматологічна поліклініка ул. Некрасова, 94 Тел. 5-47-42
Госпрозрахунковий лікувально-діагностичний і профілактичний центр "Панацея" ул. Некрасова, 39 Тел. 2-85-38, 3-60-36
Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги ул. Некрасова, 39
Городской центр здоровья ул. Токарєва, 37/43 Тел. 3-63-76

5.2.1. Лікувальний потенціал

Пансіонат "Орбіта", 2008.

Лікувальні грязі, ропа Мойнакського озера, термальні джерела, мінеральні води і настояне на цілющих степових травах повітря - все це перетворило Євпаторію у першокласний кліматичний і бальнеологічний курорт.

Сьогодні в Євпаторії 67 санаторно-курортних установ, у тому числі 27 санаторіїв (з них 20 дитячих), 10 пансіонатів та будинків відпочинку, водолікарня, дві курортні поліклініки та водогрязелікарня "Мойнаки". Розташовані вони, в основному, в центральній курортній зоні, що простяглася від центру міста до Мойнакського озера. Санаторії та пансіонати міста спеціалізуються на лікуванні хвороб опорно-рухового апарату, верхніх дихальних шляхів, периферичної нервової системи, гінекологічних захворювань, безпліддя. Особлива турбота євпаторійських лікарів - реабілітація постраждалих від наслідків чорнобильської катастрофи. Лікують тут і захворювання травного тракту, печінки, нирок. Крім основного курсу, тут завжди запропонують лікування стоматологічних захворювань, косметологічні процедури. Багато євпаторійських здравниць мають можливість цілий рік відновлювати здоров'я своїх пацієнтів.

Лікарі курорту, володіючи потужними практичними знаннями, тісно співпрацюють з науковими інститутами, оновлюючи арсенал можливостей у боротьбі за здоров'я своїх пацієнтів. І яскравий приклад цього - медико-психологічне лікування за допомогою дельфінів у євпаторійському дельфінарії. Тут побувало безліч пацієнтів, яким спілкування з дельфінами сприятливо позначилося на їхньому здоров'ї.


5.2.2. Становлення курорту

Санаторій "Таласса".

Курортний розвиток Євпаторії розпочався ще в 60-х роках XIX століття. Морські купання тут порівнювалися з каннськими. Не менше значення мали цілющі грязі, якими славилися околиці Євпаторії; завдяки цьому розвиток євпаторійського курорту відразу ж пішов у лікувальному напрямку. В 1874 році військове відомство започаткувало тут так звану "очну санаторну станцію", а в 1886 році лікарі Ходжаш і Цеценовський відкрили Мойнакську грязелікарню, побудовану за проектом архітектора Бернардацці. Використання цілющих ресурсів Євпаторії ширилося з кожним роком. Дуже скоро місто досягло значення другого, після Ялти, всеросійського курорту. У 1905 році був відкритий кліматичний "Приморський санаторій" - один з найбільших лікувальних закладів Криму в той час. Ще через кілька років почали працювати санаторії "Таласса" і "Геліос". Тоді ж закладалися основи розвитку дитячого курортолікування. У місті була значна кількість приватних купалень, кілька готелів, пансіонів і мебльованих кімнат.

Найбільші успіхи в розвитку курорту припали на час, коли міським головою був місцевий землевласник С. Дуван. Завдяки його старанням, в західній частині Євпаторії, на великому пустирі, виросло нове місто з приватних будинків і дач, побудованих в модному стилі " модерн". Євпаторія обзавелася одним з кращих на півдні Росії театром, бібліотекою, розкішним рестораном-кафе "Бориваж". Головні вулиці були замощені і шосовані. В 1914 році в Євпаторії був пущений трамвай, а в 1915 році місто було сполучене залізницею з Сімферополем. 16 травня 1916 року Євпаторію відвідала царська сім'я, яка засвідчила про справжній розквіт курорту.

У перші роки радянської влади всі санаторії, дачі, вілли та особняки були націоналізовані і перетворені в лікувальні корпуси. Почалося будівництво нових санаторіїв. На курорті працювали відомі лікарі - А. Шенк, П. Медовіков, С. Трегубов. 20 січня 1936 року Раднарком РРФСР прийняв постанову "Про організацію в Євпаторії зразкового дитячого курорту".

Напередодні Великої Вітчизняної війни в Євпаторії налічувалося 36 здравниць, половина з них мала дитячий профіль. Післявоєнне відновлення курорту і його подальший розвиток повернуло місту статус Всесоюзної дитячої оздоровниці. За часів незалежної України курорту Євпаторія Указом Президента України було присвоєно статус Всеукраїнської дитячої оздоровниці.


6. Средства массовой информации

Розвиток засобів масової інформації, особливо газет, торкнувся Євпаторію на початку ХХ століття, з розвитком міста саме як курорту. Збільшення кількості відпочиваючих і все більша популяризація Євпаторії як загальнорадянського курорту, дали поштовх до розвитку ЗМІ в самій Євпаторії, і включенню інформації про Євпаторію в такі популярні на початку ХХ століття збірники як "Путівники".

6.1. FM радіостанції Євпаторії

У місті є велика мережа радіостанцій, які ведуть мовлення на УКХ - та FM-частотах.

  • 103,9 - Ретро FM
  • 104,8 - "Асоль" ЧТРК
  • 105,4 - Радіо Шансон
  • 105,9 - Радіо-Рок
  • 106,1 - "Русское радио" Україна
  • 106,8 - Лідер
  • 107,3 - Русское Радио
  • 107,9 - Gala Radio

7. Экономика

Економіка міста представлена широким спектром галузей міського господарства: санаторно-курортний У загальному обсязі промислового виробництва міста 80 % складає продукція підприємств харчової галузі, яка випускає хлібобулочні, кондитерські вироби, м'ясо-молочну продукцію, вина, безалкогольні напої та інші товари.

Підприємства харчової промисловості забезпечують постачання своєї продукції в 64 санаторно-курортних установ міста, на замовлення яких налагоджується випуск нових видів продукції. Підприємства промислової галузі міста впроваджують нові технології виробництва, модернізують обладнання, покращують асортимент продукції, що випускається. Щорічний товарообіг підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування складає більше 250 млн. грн. [24] Жителів міста і гостей курорту обслуговують: 412 підприємств торгівлі; 228 підприємств громадського харчування; 196 підприємств сфери послуг; 9 ринків на 4423 торгових місця. У місті проводяться виставки - продажі з дегустацією продукції місцевих товаровиробників, багатогалузеві ярмарки кримських товаровиробників, тематична розширена торгівля до свят, сільськогосподарські ярмарки і різні фестивалі. В останні роки в місті відзначаються позитивні тенденції розвитку підприємництва, активізація фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів, спрямованих на підтримку верств населення, здатних власними силами забезпечити свою економічну самостійність. Збільшення кількості суб'єктів малого підприємництва сприяє структурним змінам в економіці та зростання частки приватної власності.

В Евпатории разработан инвестиционный паспорт, основная идея которого заключается в том, чтобы представить весь набор информации о региональном инвестиционном климате в городе-курорте и его перспективы.

Обсяги інвестицій зовнішньоекономічної діяльності в економіку міста на 1 лютого 2012 року склали 77 708 300 $. Темп зростання обсягів прямих іноземних інвестицій склав 129,5 % до обсягу на початок року (2 місце в Криму). [25]


7.1. Туризм

Санаторно-рекреаційна галузь є однією з високорентабельних галузей народного господарства. Її ефективний розвиток протягом десятиріч дозволив місту одержати сучасний розвиток (місто одне з найкращих у Криму за рівнем розвитку соціальної сфери). Однак у порівнянні з 1987 роком кількість санаторних закладів зменшилась на 18 одиниць. У 80-ті роки в оздоровницях міста відпочивали понад 300 тис. осіб, крім того, понад 800 тис. самодіяльних рекреантів. [26]

Впродовж 5 років ріст цін вартості путівок складає приблизно 23 %, найбільший ріст у 2003 році - 17 %. [26] Позитивною тенденцією є збільшення обсягу додаткових послуг. За 5 років показник зріс у 3 рази, у 2000 році він склав 7 млн грн., 2004 році - 19,7 млн грн. Збільшення наданих послуг в свою чергу привело до зростання робочих місць. Так, в галузі у 2000 році працювало 9600 осіб, а в 2004 році кількість працівників складала 11 297 осіб, ріст складає 17 %. [26]

Кількість гостей [27]
Посещаемость
1997 2000 2001 2002 2003 2004
Город - 191 000 193 000 193 763 194 500 232 000
Область [28] - 371 200 418 500 480 400 568 100 -
Украина 1539000 1729000 1 904 000 1963000 2 513 000 -

8. Транспорт

Євпаторія - розвинутий транспортний вузол Автономної Республіки Крим та України. У місті є залізничний пасажирський вокзал, товарна станція з контейнерними майданчиками, морський вантажно-пасажирський порт і сучасний автовокзал. Влітку до Євпаторії можна дістатися на поїздах прямого сполучення ряду інших міст. З Сімферополя до Євпаторії можна доїхати електричкою або автобусом, які відправляються у цьому напрямку кожні 10 хвилин.

У будь-яку точку Євпаторії можна дістатися автобусом, маршруткою чи трамваєм. В Крыму трамвай есть только в Евпатории. На нем можно добраться до вокзалов, на набережную и в курортную зону.


8.1. Аэропорт

Євпаторію обслуговує міжнародний аеропорт Сімферополя, розташований за 60 км на південний-схід від міста. Євпаторія також має свій маленький аеродром, який знаходиться у північно-східній частині міста. Аеродром підпорядковується прилеглому поряд державному підприємству - " Євпаторійському авіаційному ремонтному заводу" [29]. Загальна довжина злітної смуги становить 2000 м, а ширина 40 м. На базі існуючого аеродрому планується створення повноцінного пасажирського аеропорту, ініціаторами проекту стали " Євпаторійський авіаційний ремонтний завод" та Євпаторійська міська рада [30].


8.2. Железная

Влітку залізничний вокзал Євпаторії - одне з найбільш багатолюдних місць. Головна станція - Євпаторія-курорт. Рух тут не припиняється і в нічний час. У приміщенні вокзалу працюють дві зали очікування, одна з яких - платна. На території вокзалу працюють 16 квиткових кас, крім цього, функціонують одна цілодобова і кілька пересувних кас. Оновлено перон, реконструйовані посадкові платформи, фонтан і озеленена привокзальна площа. Стіни зали очікувань облицьовані мармуром, а підлога викладена гранітом. У залі підвищеного комфорту встановлені кондиціонери та м'які меблі; на другому поверсі - комфортабельні кімнати відпочинку.

Необхідність проведення в Євпаторію залізниці стала очевидною вже на початку ХХ століття - вантажно-розвантажувальні роботи, що проводилися морським портом, були пов'язані цілим рядом труднощів і затримок. Крім цього - вантажі, доставлені морем, далі могли бути відправлені лише сушею. Потрібна була дорога і для перевезення відпочиваючих. Перша будівля вокзалу була споруджена в 1953 році за проектом відомого радянського архітектора О. Н. Душкіна, а в 1986 році на самій мініатюрній євпаторійській площі в 1 100 м? було побудовано його сучасне приміщення [31]. Також у місті є ще одна станція - Євпаторія-Товарна і Євпаторійська дитяча залізниця, яка була установою позашкільної освіти для дітей, знайомила їх із залізничними спеціальностями, та слугувала у ролі прогулянкової вузькоколійної залізниці в курортному місті. Проіснувати дорозі довго не судилося - в кінці 1991 року за ініціативою Партії Зелених [32] вона була закрита у зв'язку з порушенням екосистеми озера Мойнаки, рухомий склад вивезений, а шляхи розібрані.


8.3. Автотранспорт

Старий автобус пансіонату.

Автомобільний транспорт Євпаторії має розвинену мережу вантажних і пасажирських маршрутів внутрішнього і міжрегіонального значення. Євпаторія має пряме транспортне сполучення з усіма містами і районами Криму. Автобусах і таксівками можна дістатися не тільки до залізничного вокзалу в Сімферополі, але й до аеропорту, який знаходиться в десяти кілометрах від Сімферополя.

Автовокзал Євпаторії розташований за сто метрів від залізничного вокзалу. Звідси можна дістатися до прилеглих передмість: смт Мирний, смт Новоозерне, смт Заозерне та смт Чорноморське.


8.4. Морской порт

Вид з набережної імені Валентини Терешкової на Євпаторійський морський торговельний порт.

Євпаторійський морський торговельний порт розташований на північному березі Каламітської затоки Євпаторійської бухти Кримського півострова. Навігація в порту триває цілий рік, порт практично не замерзає. Згідно з історичними даними в гавані міста протягом 25 століть існував морський торговий порт.

Для залучення людей до міста, російський імператор Павло I видав у 1798 році Маніфест про встановлення режиму вільної гавані, що дало поштовх розвитку міста-порту, який незабаром став одним із найбільших у Криму. На Євпаторійському рейді одночасно тоді стояло до 170 торговельних суден. Через порт здійснювалася активна торгівля. Сюди привозили каву, тютюн, сухі фрукти, оливкову олію, мануфактуру, а в Константинополь, Марсель, Анталію вивозили хліб і місцевий товар - сіль, вивозилися також сира шкіра, сало, масло.

Розвантаження судна в Євпаторійському порту.

У 70-80-х роках порт спеціалізувався на перевезеннях пасажирів місцевих ліній, обсяг яких сягав 2.8 млн. чол. У зв'язку зі збільшенням пасажирських перевезень у 1965 році був побудований морський вокзал, а в 1970?1980 рр. були побудовані п'ять пасажирських і вантажних причалів. Це дало можливість приймати пасажирські судна Кримсько-Кавказької лінії типу "Білорусь" автопасажирського судна (валовою місткістю 16600 БРТ, довжиною 157 м, 500 спальних місць і 255 легкових автомобілів) безпосередньо в порту, до цього такі судна обслуговувалися тільки на рейді.

На початку 80-х порт почав видобуток піску на пересипі Донузлава, з метою створити глибоководний канал і організувати в Донузлаві філію порту. У ході робіт було знайдено кілька античних корабельних аварій. У наш час [ Коли? ] видобуток піску є головним видом діяльності порту. З отриманням Україною незалежності, у 1992 році Рішенням Кабінету Міністрів Україні, Євпаторійський порт знову став міжнародним з правом заходу іноземних суден.


8.5. Трамвай

Роз'їзд трамваїв Tatra KT4 в Євпаторії (одноколійна система).

У Євпаторії з 10 травня 1914 року функціонує трамвай, що став однією з визначних пам'яток міста. Трамвайна система Євпаторії складається з 5 маршрутів (один з них екскурсійний), базується на колії 1000 мм і являє собою одноколійно-роз'їзну схему руху. Настільки незвичайна колія для трамвайних шляхів була обумовлена тим, що вона побудована за німецьким проектом. Першими вагонами були зчепи з електровагонів Митіщинського заводу і вагонів конки з Одеси, лінія йшла від міського театру і закінчувалася в грязелікарні біля озера Мойнаки (сьогодні це частина першого маршруту).

У жовтні 1915 року в місто провели залізницю, і незабаром до залізничного вокзалу теж провели трамвайні рейки. Так само побудували гілку до моря та в передмістя (у бік Сімферополя). Під час громадянської війни місто перебувало в німецькій окупації і трамвай не працював до 1924 року. Так само трамвай зупинився і в роки Вітчизняної війни. У повоєнні роки відновлення шляхів йшло повільно, але все ж таки до 50-х років трамвайні лінії повністю заробили.

Після розвалу Радянського Союзу євпаторійський трамвай відчуває серйозні фінансові труднощі. Державні дотації скоротилися, утворилися заборгованості в зарплаті, заборгованості в електроенергії, дефіцит кондукторів та водіїв. У місті багато пільговиків, і лише в літній сезон приїжджає велика кількість відпочиваючих. Парк вагонів сильно застарів, терміново був потрібний капітальний ремонт як мінімум половині німецьких вагонів.

У 2005 році було скорочено маршрут № 3 від залізничного вокзалу до готелю "Україна", а номера вагонів євпаторійських трамваїв стали тризначними. Найзнаменитішим є вагон № 007, колишній 7, до 1994 року 13. Його можна побачити у фільмах "Міняйли", "Пригоди маленького папи", "За що? (?Сімнадцять лівих чобіт?)".


9. Культура

9.1. Архитектура

Санаторій в Євпаторії.

Бурхливий період містобудування в Євпаторії в самому кінці XIX - початку XX століття збіглося з широко поширеним і модним у ті роки архітектурним напрямом модерн. Ця архітектурна течія відповідала за часом небувалого розвитку капіталізму, охопило різноманітні галузі зодчества: житла, громадські споруди, адміністративні та культурні будівлі, промислові підприємства і т. д.

Оскільки тоді вже чітко окреслилася лікувально-оздоровча та курортна спеціалізація Євпаторії, то і даний стиль проявився, насамперед, у спорудах цього профілю: пансіонатах, санаторіях, лікарнях, дачах, готелях, але також в адміністративних і громадських будівлях. Великої популярності модерну в приморському місті сприяла та якість цього стилю, що він припускав широке застосування сучасних матеріалів, в першу чергу залізобетонних конструкцій, які дозволяли будувати якісно і швидко. У той же час виразні можливості модерну повною мірою відображали смаки столичної публіки, яка становила основний контингент відпочиваючих. З іншого боку, будівлі, збудовані в цьому стилі, забезпечували високий рівень комфортабельності у вельми вимогливих курортників. Створенню першокласних за своєю архітектурою та оснащення об'єктів сприяло і те, що у місцевих жителів, головним чином караїмів, купців і міщан, накопичилися величезні кошти, які вони з великим бажанням вкладали в курортну інфраструктуру. Приміром, тільки устаткування відкритого в 1911 році санаторію "Таласса" обійшлося його власникам С. А. Бобовичу і М. І. Гелеловичу в суму - 500 тис. руб. У тому ж році прийняли перших відпочиваючих два готелі - "Дюльбер" і "Бейлер", обставлені на європейський манір. Незважаючи на високі ціни за номери, вони були повністю затребувані у курортників.


9.2. Улицы Евпатории

Вулиця Нижня - одна з найвужчих вулиць у Старій частині міста.

У євпаторійському краєзнавчому музеї зберігається план Євпаторії за 1916 рік. На ньому добре видно, що Євпаторія в той час ділилася на три частини: Старе місто, Новий та Дачний район.

Стара частина - це лабіринт вузьких кривих вулиць і провулків. Назви деяких збереглися до наших днів: Перекопська, Трудова, Господарська, Назарівська та інші.

За назвами вулиць можна судити про етнічне склад населення міста: вулиця Караїмська, Татарський провулок, Циганська слобідка, вулиці Купечеська, Міщанська.

План старой Евпатории.

Повз поліцейське управління проходила Поліцейська вулиця (зараз Пролетарська), повз казначейства - казначейська (провулок Клубний), повз земської лікарні - Земська (частина вулиць Революції від Піонерської до Приморської). Деякі вулиці неодноразово змінювали свої назви.

Так сучасний проспект імені Леніна спочатку називався Мойнакським. У 1911 році у зв'язку зі святкуванням 50-річчя скасування кріпосного права проспект став носити ім'я Олександра II. Після Жовтневої революції це був Широкий проспект, вулиця 25-го Жовтня, а з 1970 року проспект носить свою нинішню назву.

У всі часи люди називали вулиці на честь правителів, видних політичних діячів, відомих письменників, поетів. У 1895 році на прохання жителів міста вулиця Новобазарна була перейменована на честь Олександра III в Олександрівську (нині Піонерська).

Сучасна вулиця Революції колись складалася із трьох різних вулиць: Фонтанної, Лазаревської, Земської. У 1899 році на честь 100-річчя з дня народження О. С. Пушкіна вулиця Фонтанна була перейменована в Пушкінську.

Сучасна вулиця Фрунзе називалася тоді на честь Таврійського губернатора "Бульвар генерала Княжевича".

Територія Нового міста і дачного району розміщувалася на захід від Старого міста, між Карантинним мисом і Мойнакським озером. У короткий термін цей простір було забудовано гарними дачами і особняками. Цей район був розбитий на квартали правильними широкими вулицями - поздовжніми (уздовж моря) і поперечними, які спочатку навіть не мали найменувань, а позначалися для зручності цифрами, на американський зразок: 2-а продольна (зараз вулиця Кірова), 3-я лінія (вулиця Шевченка) і т. д.

На домах некоторых улиц Евпатории установлены новые таблички, на которых указаны два названия улицы: современную и историческую. Это память об истории Евпатории.


9.3. Достопримечательности

Текіє дервішів і руїни мечеті в Євпаторії.
Кенаси в Євпаторії.

У IV ст. до н. е. на місці сучасної Євпаторії греки -колоністи заснували поліс - Керкинітиду. Фрагменти розкопок можна побачити на території санаторію МО України, на набережній, навпроти входу в Краєзнавчий музей. У самому музеї - будівлі мавританського стилю - можна побачити знахідки археологів - предмети побуту, зброю, скульптури. Тут-же знаходиться Лапідарій - зібрання кам'яних статуй.

Від турецьких часів у спадок залишилися мечеть Хан-Джамі, побудована в 1552 році великим зодчим сходу Мехмедом Хаджі Синані, Текіє дервішів - монастир мандрівних мусульманських ченців (послідовників суфізму), побудований в період - XVI - XVIII століття і включає в себе мечеть, текіє і медресе. XIX століття подарувало місту комплекс караїмських кенас. Комплекс складається з будівлі Великої (соборної) і Малої кенаса. До великої і малої кенаса ведуть три дворика, що є продовженням одне одного. У першому дворику-коридорі, повитому виноградом, ліворуч від входу - мармуровий фонтан. Він служить для обмивання рук перед молитвою. Двір прикрашений орнаментованими мармуровими плитами з письменами давньоєврейською мовою. Далі слідує Мармуровий дворик, на мармурових дошках - вірші релігійного змісту, плити з іменами будівельників та донорів, працями яких були побудовані кенаси. Плити розповідають про найважливіші події з життя караїмів. Найдавніша плита датується 1790 роком. Дворик очікування - просторий і ошатний. Кенаса прямокутна, вівтарем орієнтована на південь - сторону Єрусалима - батьківщини іудаїзма. Внутрішня обробка відрізняється чудовим різьбленням по дереву.

Культові будівлі представлені також собором Святого Миколая, церквою Святого Іллі Пророка, синагогою Егія-Капай, Вірменською церквою. Крім того, пам'ятниками архітектури є будинок С. Е. Дувана - першого міського голови, будівлі виконкому, міської бібліотеки, пам'ятник морякам-десантникам - героям Євпаторійського десанту 1942 року, розташований на 6 км траси Євпаторія- Сімферополь та інші.


9.4. Пам'ятники та скульптури

В Євпаторії чимало пам'ятників історичним особистостям і подіям. Більшість з них відносяться саме до Євпаторії, а незначна частина присвячена людям, на честь яких названі вулиці, проспекти, парки. Так вийшло, що основна маса пам'ятників поставлена людям, які брали участь у військових діях, від Кримської до афганської війн.

Місцем поклоніння перед полеглими євпаторійцями є меморіальний комплекс "Червона гірка", де в роки війни були вбиті тисячі євпаторійців і десантники, що залишилися в живих.

У 1954 році для увічнення пам'яті євпаторійців, які загинули в роки окупації, до десятої річниці визволення Євпаторії був створений початковий меморіальний комплекс. За проектом київського скульптора Галочкіна та архітектора Дашевського на місці масового розстрілу встановили пам'ятник у вигляді фігури воїна, який покладає вінок на братську могилу. "Не забудемо! Люди, будьте пильні, натхненною працею боріться за мир і щастя на землі" - такі написи розміщувалися на меморіальних дошках. За рішенням Кримського обласного виконавчого комітету в 1969 році братська могила на Червоній гірці була взята на державний облік як пам'ятка історії.


9.5. Парки

  • Євпаторійський дендропарк з'явився після рішення уряду про створення в Євпаторії зразкового дитячого курорту. При складанні першого генерального плану розвитку Євпаторії як дитячої оздоровниці, вирішувалося питання і про зелені насадження міста, де колись росли лише акація і сріблястий лох. Причому вважалося, що інші рослини і не приживуться на глинисто-кам'янистому безводному ґрунті. [33] Але фахівці Нікітського ботанічного саду спростували цю думку. [33] Восени 1936 року було відведено ділянку землі площею 3,7 га (на розі вулиць Пушкіна і Фрунзе) для підготовки ґрунту під майбутній парк, а в 1937 році висаджені перші дерева і чагарники декоративних порід, побудована оранжерея.
  • Парк імені М. В. Фрунзе знаходиться в центрі курортного району, біля самого моря. Це центральний парк Євпаторії, розбитий в 20-х роках XX століття. Раніше тут були приватний сад і дача "Марикіно", яка належала агенту російського суспільства пароплавства і торгівлі в Євпаторії Млинаричу. Сад, вирощений на піщаному ґрунті, складався з довгої алеї тополь, тополевидних акацій, клена, горіха волоського, маслин, бузку, а також розкішних квітників. У центрі саду був влаштований великий басейн з фонтаном і мармуровими статуями, зелені альтанки і штучний грот.
  • Парк імені В. І. Леніна - парк розташований в західній частині міста. Закладений у 1959 році на площі 6 га в районі Мойнакського озера. На його території знаходиться міська станція юних техніків з астрономічною обсерваторією. До парку примикають лиманні пляжі.
  • Сад імені Д. Л. Караєва (колишній міський сквер) є найстарішим приморським садом Євпаторії, закладеним ще в ХІХ столітті. [33] Він розташований вздовж набережної і займає площу 1,5 га. В кінці ХІХ століття сквер представляв собою єдине місце для відпочинку в місті. [33] Тут знаходилося приміщення для театральних видовищ, яке згоріло в 1898 році.
  • У 1937 році в Євпаторії було закладено ботанічний сад, між вулицями Кірова та Фрунзе на площі близько 3,5 га за проектом вченого-садовода Е. А. Альбрехта. Оптичним центром саду служить великий фонтан, розміщений в середній його частині. Від фонтану в різні боки розходиться мережа садових доріжок.

9.6. Музеи Евпатории

У місті діють 8 музеїв : Євпаторійський краєзнавчий музей, Євпаторійський морський музей, Музей трудової слави Євпаторійського порту, Музей бойової слави воїнів-інтернаціоналістів, Євпаторійський музей аптеки, Музей пошти, Євпаторійський музей історії релігії та атеїзму та Музей світової культури і прикладного мистецтва Євпаторії.

У фондах краєзнавчого музею зібрано понад 75 тис. експонатів. Тут на 7 гектарах розкопані руїни Керкінітиди, збереглися декілька споруд середньовічного Гезльова: зокрема, мечеть Джума Джамі XVI століття, побудована відомим турецьким архітектором Сінаном, турецькі лазні XVIII століття, текіє дервішів, караїмські кенаси XVIII - XIX століття та інші цікаві визначні пам'ятки. У ньому є унікальні експонати етнографічного відділу, пов'язані з караїмською громадою міста, виставка, присвячена подіям Кримської кампанії. Перед входом до музею стоять два артилерійські знаряддя другої половини XIX століття. У період Першої світової війни підрозділ, озброєний цими, вже тоді застарілими знаряддями, прикривав євпаторійський порт.


9.7. Театры

В Евпатории работает 9 театров, представляющих широкий спектр музыкального и театрального искусства:

Першим було відкрито Євпаторійський міський театр 20 квітня 1910 року постановкою опери М. І. Глінки " Іван Сусанін". Партії виконували спеціально запрошені з Петербурга артисти Маріїнського театру. Зал, розрахований на 900 глядачів, був переповнений. Гастролі артистів Маріїнського театру закінчилися тільки 5 травня 1910 року.

Фасад будівлі оформлений в неокласичному стилі : центральний фронтон спирається на портик з вісьмома колонами. Такі ж колони підтримують перекриття оглядових балконів. Вишуканий вид будівлі надають прикраси з декоративних деталей. Глядацька зала ретельно оброблена і володіє прекрасною акустикою.

За свою історію, в Євпаторійському міському театрі, встигли виступити багато знаменитих артистів: Федір Шаляпін, Леонід Собінов, Євген Вахтангов, Ганна Нежданова, Надія Обухова та інші.

Також в Євпаторії працює єдиний в Європі міжнародний дитячий театральний центр-комплекс "Золотий ключик", який створили Ніна та Олег Пермякови у 1987 році [35] [36]. Щорічно, з 1 по 7 липня, силами міжнародного дитячого центру в Євпаторії проводиться міжнародний фестиваль "Земля. Театр. Діти" (рос. Земля. Театр. Дети ), названий провідними засобами масової інформації "Дитячі Канни". За 15 років свого існування фестиваль став головною театральною подією для дитячих, студентських та професійних театрів з усього світу [37].


9.8. Библиотеки

У межах Євпаторії та Євпаторійської міськради нараховується близько п'ятнадцяти дитячих та дорослих бібліотек. У своєму арсеналі бібліотеки міста мають книжкові фонди. Бібліотечне обслуговування євпаторійців здійснюють:

Бібліотеки для дорослих :

Бібліотеки для дітей :


10. Наука

У Євпаторії знаходиться Національний центр управління та випробування космічних засобів, який постав на базі ще радянського Центру управління космічними польотами. Тут за СРСР був випробувальний центр для льотчиків та космонавтів.

11. Физическая культура и спорт

У місті діє 5 установ, які здійснюють фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність. Станом на 2007 рік в загальноосвітніх школах міста охоплено заняттями фізичної культурою 11,3 тис. осіб. У спортивних секціях при школах зайнято 1,9 тис. осіб. [39]

Спортивна база Євпаторії включає в себе: 2 стадіони, 31 спортивний майданчик (в тому числі 7 тенісних кортів), 5 футбольних полів, 1 міні-футбольний майданчик зі штучним покриттям, 8 стрілецьких тирів, 25 спортивних залів, 9 майданчиків з гімнастичним обладнанням, 32 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять, з них 16 - з тренажерним обладнанням. [39]

Крім безпосередньо споруд, що надають можливість проведення різних заходів, у місті розташовуються і спортивні організації, серед яких можна виділити - футбольні клуби "Євпаторія-2500", "Інваспорт"; волейбольний клуб - "Керкінітида".


12. Міська символіка

Міська символіка Євпаторії затверджена 30 травня 1997 року рішенням Євпаторійської міської ради. У рішенні затверджувались герб Євпаторії та прапор Євпаторії.

Герб Євпаторії являє собою щит, розділений вертикально уздовж. На правому зеленому полі золота бараняча голова, на лівому червоному, - чорна змія, що обвиває срібний жезл, п'є з чорної чаші. Золота бараняча голова - вказує "зручність Тарханського кута до розведення овець", а також враховує історичні особливості регіону Євпаторії, в стародавні часи заселеного скіфськими племенами, що використали в своїй символіці так званий "скіфський звіриний стиль". Символ барана означає справедливість, волю, честолюбство і оптимізм. Чорна змія, що обвиває срібний жезл і п'є з чорної чаші, - емблема медицини, символізує загальновідомі лікувальні грязі і характеризує місто Євпаторію як місто-курорт.

Прапор Євпаторії являє собою прямокутне полотнище (із співвідношенням сторін 1:1) трьох об'єднаних різноколірних смуг: верхньої -- зеленої та нижньої - червоної, кожна з яких складає 1/6 частина висоти полотнища; в центрі середньої смуги на жовтому фоні зображений герб міста Євпаторії. Держак прапора (довжина - 2,5 м, діаметр - 5 см) - забарвлено в жовтий колір. Верхівка древка увінчана металевою верхівкою - круглим наконечником жовтого кольору, яка кріпиться (нагвинчується) на базу того ж кольору.


13. Персоналии

13.1. Керівники міста


13.2. Уродженці Євпаторії


13.3. Пов'язані з Євпаторією


14. Фільми, які знімалися в Євпаторії

  • "Ми з вами десь зустрічалися" (1954)
  • "Вольниця" (1955)
  • "До побачення, хлопчики!" (1964)
  • "Погана хороша людина" (1973)
  • "Марина" (1974)
  • "Тачанка з півдня" (1977)
  • "Ходіння по муках" (1977)

15. Города-побратимы

Вечірня панорама грецького Яніна - міста-побратима Євпаторії

Євпаторія, як і багато сучасних міст має економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На сьогодні містами-побратимами Євпаторії є [41] :

Страна Город З якої дати
Греция Греция Яніна 1989 року [42]
Португалия Португалія Фігейра-да-Фош 1989 року
Германия Германия Людвігсбург 1992 року
Греция Греция Закінф 2002 року
Польша Польша Островець-Свентокшиський 2004 року
Турция Турция Силифке 2005 року
Россия Россия Красногорский район 2006 року
Греция Греция Ламія 2009 року [43]
Россия Россия Бєлгород 2010 року

Найбільш тісні побратимські зв'язки в Євпаторії склалися з німецьким містом Людвігсбургом [44]. Вони відображені багато в чому, що відбувається в містах у багатьох сферах міського життя.


См.. также

Примечания

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc) - stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2007/ukr/publ/2011/chnas.zip
  2. Лікувальні грязі та ропа - www.kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=gryaziirapa
  3. Профіль громади міста Євпаторія - www.linc.com.ua/documents/storage/CP_Yevpatoria_U.pdf (Рус.)
  4. Пляжі України удостоєні нагородою - www.blueflag.org/Menu/Blue Flag beaches/marinas/2010/Northern Hemisphere/Ukraine/List/Beaches "Блакитний прапор"
  5. а б Походження назв міст України - ukrmap.org.ua/origin_ukr.htm
  6. Каркін - засновник міста. - evpat.org/history/podrobnaya-istoriya-evpatorii.html
  7. а б в Енциклопедія історії України. - Київ: Наукова думка, 2003. - Т. 2. - 518 с.
  8. Затвердження стратегічного плану економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року - kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=sovremenniy_gorod
  9. Трагедія 24 грудня 2008 року - www.oglyadach.com/news/2008/12/25/205683.htm
  10. Квіти біля каменю - kalamit.info/index.php?area=1&p=news&newsid=3140
  11. Мовний і національний склад населення Євпаторії - www.sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz
  12. Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.452-453.
  13. Cities & towns of Ukraine - pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm
  14. Список загальноосвітніх закладів Євпаторії. - www.kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=uch_zavedeniya
  15. Освіта і соціальна сфера - info.start.crimea.ua/info.php?categoryes_info_id=47&cities_id=59
  16. ЄВ КФ СНУ ім. В.Даля - www.evp.snu.edu.ua
  17. а б Програма економічного і соціального розвитку м. Євпаторії на 2008 рік. Охорона здоров'я - www.kalamit.info/index.php?area=2&p=news&newsid=413
  18. Міська поліклініка - www.evpagrad.org/poli/grp.html
  19. Перша міська лікарня - www.evpagrad.org/poli/pgb.html
  20. Дитяча міська клінічна лікарня Євпаторії - www.evpagrad.org/poli/dgkb.html
  21. Євпаторійська дитяча поліклініка - www.evpagrad.org/poli/dpk.html
  22. Євпаторійський центр охорони зору - www.evpagrad.org/poli/coz.html
  23. Шкірно-венерологічний диспансер - www.evpagrad.org/poli/kvd.html
  24. Економіка Євпаторії - kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=predpriyatiyagoroda
  25. Обсяги інвестицій зовнішньоекономічної діяльності міста. - www.kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=predpriyatiyagoroda
  26. а б в Профіль громади міста Євпаторія. Туризм в Євпаторії - www.linc.com.ua/documents/storage/CP_Yevpatoria_U.pdf
  27. Під кількістю гостей м. Євпаторія розуміється чисельність відпочиваючих у санаторно-курортних закладах, кількість яких суттєво не змінюється на протязі багатьох років. Приріст по Євпаторії виникає тільки у зв'язку збільшення тривалості курортного сезону (у порівнянні з минулими роками).
  28. У показниках Криму відображена вся чисельність відпочиваючих, у тому числі в готелях, кемпінгах та інших туристичних закладах, кількість яких постійно зростає.
  29. Євпаторійський авіаційний ремонтний завод - www.evp.snu.edu.ua/energiya-dvijenia-avia-04-2010.html
  30. В Євпаторії хочуть побудувати аеропорт - mycityua.com/news/country/2009/06/20/172751.html
  31. Спорудження вокзалу на станції Євпаторія-курорт - www.evp.snu.edu.ua/energiya-dvijenia-jd-04-2010.html
  32. Євпаторійська дитяча залізниця закрита за ініціативою - evpatoriya-history.info/building/dzd.php Партії Зелених.
  33. а б в г д Парки Євпаторії - www.crimea.ru/item_info_big.htm?id=65
  34. Кинотеатры и театры Евпатории. - evpatoriya.ru/pages/evpatoriya_theatre.html
  35. Детский театральный центр-комплекс "Золотой ключик" - www.evpagrad.org/dost.html
  36. Дитячий театр "Золотий ключик" - єдиний міжнародний дитячий театральний центр-комплекс в Європі. - evpat.org/entertainment/teatry-i-kino-evpatorii.html
  37. Дитячий театр "Золотий ключик" - www.goldenkey.com.ua/index.php/home
  38. Євпаторійські бібліотеки. - www.biblioevpatoria.com/
  39. а б Програма економічного і соціального розвитку м. Євпаторії на 2008 рік. Фізична культура і спорт - www.kalamit.info/index.php?area=2&p=news&newsid=413
  40. Керівники міста Євпаторія - evpagrad.org/istor/gevp.html
  41. Програма розвитку побратимських (міжмуніципального) співробітництва м. Євпаторії на 2005?2010 роки - www.kalamit.info/index.php?area=2&p=static&page=razvitiesotrudnechestva_05_10
  42. Рада міністрів Криму - www.ark.gov.ua/index.php?v=228&tek=292&par=228&art=13408 - Інформація про побратимські зв'язки міст та районів АРК.
  43. Євпаторія-курорт - www.kalamit.info/index.php?p=news&area=1&newsid=2389&print=1 - Про встановлення побратимських відносин між Євпаторією і Ламбі.
  44. Андрей Даниленко: Немецкий прагматизм и славянская душевность стали основой для двадцатилетней дружбы -

Литература

  • Хрущев В.Л., Агаджанян Н.А. Курорт-Евпатория. - Таврия, 2003. (Рус.)
  • Драчук В. С., Кара Я. Б., Челышев Ю. В. Керкинитида ? Гёзлёв ? Евпатория. - Таврия, 1977. (Рус.)
  • С. С. Северинова, В. Т. Ягупова. Евпатория (античная Керкинитида, средневековый Гёзлёв)//Крымуша .- № 17 ст. 8 ? 11. (Рус.)
  • Кулаков М. М., Лоевский А. В. Евпатория. - Таврия, 1977. (Рус.)
  • Сергій Чорний Національний склад населення України в XX сторіччі. Довідник.. (укр.)
  • Иванов А. В. Евпатория: путеводитель. - Севастополь: Библекс, 2006. - ISBN 966-8231-67-8 (Рус.)
  • "Информатор-Евпатория" - справочник-путеводитель по Евпатории с подробной схемой города. - 2008. (Рус.)
  • М.Волошин, В.Милославский Зеленые богатства Евпатории. (Рус.)
  • Цалик С. М. Евпатория: Прогулки по Малому Иерусалиму. - (4-те вид. ? 2010). - Сімферополь: Оригинал-М, 2007. (Рус.)

18. Джерела та посилання

п ? о ? р
Flag of Yevpatoriya.png Населені пункти Євпаторійської міськради
Города : Евпатория
Пгт : Заозерне ? Мирний ? Новоозерне
п ? о ? р Історичні населені місця Автономної Республіки Крим та Севастополя
п ? о ? р
Flag of Crimea.svg Міста і смт АР Крим
Города : Крим ? Судак ? Феодосія ? Щолкіне ? Ялта
Пгт : Голуба Затока Новый Мир
п ? о ? р Євпаторійський повіт
Уездный центр
Евпатория
Волості
Поселение
п ? о ? р Автономная Республика Крым
Райони:
Flag of Crimea.svg
Города республиканского подчинения:
п ? о ? р 50 найбільших міст України за населенням
Хорошая статья

Данный текст может содержать ошибки.

скачать

© Надо Знать
написать нам