Железнодорожный район (Львов)

Железнодорожный район - один из районов Львовского горсовета, который охватывает территорию юго-западной части города Львова: Левандовку, Белогорще, Скниливок, Сигнивка, частично Обильное, Клепаров, Богдановку, и пгт Рудное.


1. Название

Железнодорожный район вместе с Шевченковским - один из двух районов, название которых не меняли с советских времен. Очевидно она связана с тем, что район образован вокруг железной - на его территории находится главный железнодорожный вокзал, а также ряд небольших станций. Кроме того, именно в Железнодорожном районе, в основном на Левандовке традиционно живут работники Львовской железной [1]


2. Население

В Железнодорожном районе наблюдается характерна для Львов в целом тенденция к постепенному сокращению имеющегося населения. Количество населения

Год Мужчина
2011 126020
2010 126931
2002 131844

Сокращение жителей района происходит как за счет более высокого уровня смертности над рождаемостью, так и отрицательного сальдо миграции.

Год Родилось Умерло Сальдо
2010 1242 1533 -291
2002 1484 1801 -317

Относительно миграций, то в январе - октябре 2008 года по данным Госкомстата отрицательное сальдо составляло 565 человек, в январе - октябре 2011 года отрицательное сальдо составило лишь 261 человек. [2]


3. История

Железнодорожный район образовался на территориях бывших сел Сигнивка, Скниливок, немецкой колонии Льовендорф (современная Левандовка), Билогорща, однако в состав Львова эти территории вошли относительно поздно - в XIX - ХХ веках.

Старой территории, которая расположена на границе Железнодорожного и Шевченковского районов, является Клепаров, который известен еще с ХИИИ века. В 1419 году мещанин Андрей Стано-Клепперов основал здесь имение Кльоппергоф, который впоследствии трансформировался в Клепаров. В XVI веке возникло село Скниливок. Первое упоминание о колонии Льовендорф датируется 1778 годом.

Галицкие железной дороги в 1897 г.

Однако настоящее развитие этой территории началось с 1861 года после строительства железной дороги Перемышль - Львов, которая соединила город со столицей Австро-Венгрии Веной. На месте современного главного вокзала Львова появилась первое здание железнодорожной станции Львов. А уже в 1866 году был построен Черновицкий вокзал - на месте нынешнего пригородного вокзала. Также была проложена вторая ветка железной Львов - Черновцы, которая прошла по территории села Богдановка, впоследствии вошло во Львов.

Уже в 1895 году главный железнодорожный вокзал Львова был соединен с центральной части города трамваем, как на конной тяге, так и электрическим. Следующим шагом в развитии Юго-Западной окраине Львова стало возведение в 1904 году нового здания железнодорожного вокзала - сейчас это главный железнодорожный вокзал Львова. В свое время это был самый современный вокзал Европы. В городе развивается сеть трамвайных путей - в октябре 1908 года началось движение электрического трамвая по улице Яновской (совр. Шевченко). Первоначально он имел разворот по Яновским кладбищем, однако впоследствии линию продлили, и она приобрела современный вид. В 1914 году накануне И мировой войны на Левандовке был построен военный аэропорт.

Здание главного Львовского вокзала сильно пострадала во время И мировой войны - 20 июня 1915 года его подожгли российские войска, - а также в результате украинский-польской войны 1918-1919 годов.

Пассажиры первого рейса Гданьск - Варшава - Львов и самолет, осуществленного ( 2 августа 1922)

Уже в 1922 году аэродром на Левандовке начало использоваться как гражданское. 2 августа 1922 года на аэропорт был осуществлен первый регулярный пассажирский рейс. Самолеты "Юнкерс Ф-13" АО "Польская воздушная линия" Авиаллойд ", созданного специально для обслуживания этого маршрута, совершавших рейсы по маршруту Гданьск - Варшава - Львов.

В 20 - 30 -е годы проводилась интенсивная застройка сел, которые впоследствии войдут в состав Львова. Также здесь возводились храмы, как греко -, так и римско-католические. В частности, в 1923 году на улице Воздушной был построен Церковь святого Андрея, а на пересечении современных улиц Сияние и Широкой было возведен деревянный костел Матери Божьей Неустанной Помощи, а напротив него - Народный дом общества "Просвита". В 1946 году костел превратили в православную церковь Покрова Пресвятой Богородицы, которую разобрали в 1960 году. К 1926 году современная улица Широкая носила имя Тараса Шевченко. В 1927 году была проложена трамвайная колея на Богдановку (после Второй мировой войны ее заменила троллейбусная линия).

Левандовское аэродром из-за малых размеров не удовлетворяло потребности города, поэтому уже в 1925 году было решено построить новое аэропорт - вблизи села Скнилов. Строительство завершилось в 1929 году с одновременным закрытием старого аэропорта. Аэродром на Скнилове функционирует до сих пор как Международный аэропорт "Львов" имени Даниила Галицкого.

В 1931 году село Левандовка были включены в состав Львова.

1 сентября 1939 года аэропорт в Скнилове потерпел авианалета 30 бомбардировщиков 4 бомбовый полка Люфтваффе. Их прикрывали бомбардировщики словацких ВВС. Авианалеты на львовский аэродром возобновились в начале июня 1941 года, до официального начала Отечественной войны. Вследствие авианалетов было полностью уничтожено летное поле, а также 264 советских самолеты. Поэтому немцам пришлось устроить временный военный аэродром у Рясного. В 1944 году, после захвата Львова Красной армией, полеты начались с Рясного, только позже - из Скнилова. Также во время войны потерпел Львовский вокзал - полностью его восстановить удалось только в 1957 году.

С приходом советской власти в окрестностях Львова начали действовать отряды УПА, которые добивались провозглашения независимости Украины и освобождение ее от коммунистической власти. 5 марта 1950 года в селе Билогорща, где скрывался командующий УПА Роман Шухевич (генерал Чупринка), состоялся бой с отрядом НКВД, в результате которого Шухевич погиб.

В послевоенные годы начинается бурное строительство, кроме многочисленных предприятий пищевой промышленности, которые существовали здесь еще с довоенных лет, и различных мастерских, часто на их базе, появляются новые предприятия радиоэлектронной и машиностроительной отраслей, многие из них выполняет военные заказы. Крупнейшие предприятия: ПО "Электрон" (теперь "Концерн Электрон"), ПО имени Ленина (теперь ЛОРТА), Львовский авиаремонтный завод, ПО "Биофизприбор", ПО "Автопогрузчик" и ряд других. На территории района сформировались две промышленные зоны - Сигнивка, расположенная вдоль улицы Городецкой на выезде из города, и Обильное (на территории Железнодорожного и Шевченковского районов), где находятся значительные производственные мощности. На каждом из этих предприятий работало по несколько тысяч человек.

Одновременно в 1944 - 1946 году происходит массовое переименование улиц, появляются типичные для советских городов названия улиц в честь коммунистических деятелей. В районе закрывают церкви, оставшихся с довоенных времен. Зато в 1950-х годах на улице Воздушной появляется кинотеатр имени Коцюбинского, впоследствии переименованный в "Спутник". Благодаря наличию железнодорожного вокзала уже в 1952 году в районе появляется первая троллейбусная линия, которая соединяет львовский вокзал с центром города, а в 1953 году троллейбусная линия продлена до Богдановка (улица Окружная), в 1955 году - до летного поля [3].

Фасад советского аэровокзала (2004)

В 1955 году завершается строительство нового помещения Львовского аэропорта. Параллельно в районе ведется массовое жилищное строительство - в 50-х годах ХХ века появляются малоэтажные дома барачного типа на Левандовке, в 60-х годах начинается массовое возведение ?хрущевок? на улицах Выговского, Люблинской, Городецкой. В начале 70-х лет по адресу улица Выговского, 1 возводится первый во Львове 9-этажный дом. В 70-80 годах продолжается строительство вдоль улиц Выговского, Кульчицкой, Кульпарковской, Патона, однако в 90-х годах в связи с экономическим кризисом оно практически прекращается. В 1974 году заложено Скниловский парк.

З проголошенням незалежності України в районі починається масове перейменування вулиць із суто радянськими назвами (наприклад, вулиця Валентини Терешкової, 1 травня, мікрорайон "Жовтневий"). Також у 90-х роках в районі починається масове будівництво церков: на вулиці Широкій збудовано греко-католицьку церкву Вознесіння Господнього, також на Левандівці збудовано церкву Покрови Пресвятої Богородиці, яка належить до УПЦ КП, на вулиці Головатого - греко-католицьку церкву Положення Пояса Пресвятої Богородиці.

В начале 1990-х років більша частина підприємств, які працювали на території Залізничного району банкрутує, район втрачає своє промислове значення. Однак вже у 1996 році на вулиці Виговського виникає ринок "Південний", який за кілька років перетворюється у найбільший промтоварний ринок Львова. В 1997 році відкрито новий Приміський вокзал, що дозволяє суттєво розвантажити головний залізничний вокзал Львова.

27 липня 2002 року під час авіаційного свята в Львівському аеропорту зазнав катастрофи винищувач СУ-27УБ, загинуло 77 людей. Ця катастрофа вважається найбільшою під час авіашоу у світі.

У рамках підготовки Львова до Євро-2012 було проведено реконструкцію аеропорту - подовжено злітно-посадкову смугу, яка дозволяє приймати літаки всіх типів, збудовано новий аеровокзал. 6 лютого 2012 року аеропорт отримав нову назву: "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького". 13 апреля 2012 року Президент Украины Віктор Янукович та УЄФА Мішель Платіні урочисто відкрили новий термінал аеропорту.


4. Основные улицы и местности

Вулиця Любінська на ділянці між Будинком меблів і кінотеатром "Галичина"

Залізничний район охоплює значну частину Привокзальної - району забудови кінця XIX - початку ХХ століття, який утворився навколо головного залізничного вокзалу. Окрім того до його складу входять наступні місцевості Львова : Левандовка, Билогорща, Скниливок, Сигнівка а також частково Богданівка, Обильное, Клепарів. До складу Залізничного району також входить селище Рудно, яке територіально відокремлене від Львова Пустомитівським районом.

Вид з південного заходу на Львів

Головною вулицею Залізничного району є частина вулиці Городоцької - від церкви Святої Анни до межі міста. Межа району утворена вулицями Шевченка, яка відокремлює його від Шевченківського району та Кульпарківською, яка відокремлює від Франківського. Також серед найважливіших вулиць району Широка, Повітряна, Сияние, Левандівська (усі на Левандівці) а також Любінська, Виговського, Патона, Ряшівська. Щодо останньої, то її заплановано подовжити - від вулиці Патона до Люблінської та Наукової [ ].


5. Памятники, памятные места

В 1971 році у подвір'ї Львівської СШ №75 імені Лесі Українки було відкрито пам'ятник поетесі. Його авторами є скульптор Лука Біганич та архітектор Володимир Блюсюк. Також на фасаді цієї ж школи встановлено меморіальну таблицю на честь Лесі Українки з цитатою із поеми "В катакомбах".

На вулиці Виговського перед входом у міську комунальну поліклініку №5 знаходиться пам'ятник космонавту. Пам'ятник встановлено на честь першої жінки-космонавта Валентини Терешкової, ім'я якої до 1991 року носила вулиця.

Пам'ятник на території музею

Також на вулиці Виговського, перед ринком "Південний" на території церкви встановлено пам'ятник жертвам голодомору-геноциду та депортацій ХХ століття.

У селі Білогорща на місці, де загинув головнокомандувач УПА Роман Шухевич, розташований музей та пам'ятник генералові.

На улице Городоцькій, 50 1989 року помістили меморіальну таблицю, яка засвідчує, що тут у 1928 - 1937 -х роках мешкав видатний український поет Богдан-Ігор Антонич.

Пам'ятна дошка на честь Антонича, балкон на другому поверсі належав до його помешкання.

6. Культовые сооружения

У Залізничному районі Львова представлено храми більшості основних християнських конфесій. Також в районі є єдина діюча у Львові синагога. Значна частина храмів збудована після 1990 року.

6.1. УГКЦ

Церковь Положения Пояса Пресвятой Богородицы находится по адресу ул. Головатого, седьмой, возведенная в конце 90-х годов прошлого века по проекту архитектора Николая Обидняк. 3 января 2011 года во время богослужения в храме Высокопреосвященный Архиепископ Львовский Владыка Игорь (Возняк) освятил икону Пресвятой Богородицы с ценной реликвией - частью пояса, была приложена к поясу Божьей Матери. Храмовый праздник отмечают 13 сентября.

Церковь Вознесения Господня находится по адресу улица Широкая, 81-А. Она построена на месте старой церкви Андрея и Иосафата - краеугольный камень в 1992 году освятил архиепископ Владимир Стернюк, а строительство завершилось в 2002 году.

Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці збудована у західній частині Білогорщі у 2000-х роках на місці однойменної каплиці зведеної у 90-х роках минулого століття.

Церква Воскресіння Христового (Сигнівка). Будівництво розпочалось у 1931 році як костелу святих Петра і Павла. Завершити будову так і не вдалось, а за радянських часів її було перетворено спочатку на склад, а потім на спортивний зал. У 1990-х роках, коли отець Мелетій Ільчишин (1933?2001 рр.) утворив тут парафію, будівлю храму було суттєво перебудовано.

Церковь Всех Святых Украинского народа (ул. Петлюры, 32) находится на пересечении улиц Симона Петлюры и Елены Кульчицкой. Храм построен по проекту архитектора Ларисы Скорик. Храм был заложен летом 1993 года - сначала здесь появилась часовня, а с 1996 года началось строительство церкви. Первое богослужение в новом храме была проведена 9 июля 2006 года в день храмового праздника, а в конце 2009 - начале 2010 было установлено иконостас, автором которого стал студент IV курса кафедры сакрального искусства Львовской академии искусств А. Сивак (руководитель Г. Василик) [4] [5]

Церковь Воздвижения Честного Креста ( Рудно). [6] Есть информация, что храм в Рудно были заложены еще в XIX веке, однако современный вид он приобрел в 1815 году. При советской власти храм был действующий, однако с наступлением независимости его община вернулась к греко-католической церкви.

Львівська духовна семінарія святого Духа (Рудно). Коли наприкінці 80-х років минулого століття УГКЦ вийшла з підпілля, виникла проблема підготовки молодих священиків. Оскільки повернути старе приміщення на вулиці Коперніка у Львові не було змоги, то було вирішено відновити навчання майбутніх священиків у Руднов приміщенні колишнього піонерського табору. Оскільки вони не були пристосовані до постійного навчального процесу, то на початках навіть взимку готувати їжу у військовій пересувній кухні. Так само семінаристи здійснили капітальний ремонт приміщень - тут семінарія знаходилась до 2005 року, аж до свого переїзду на вулицю Хуторівка у нове приміщення. Нині у Рудно в семінарійних приміщеннях перебуває підготовчий курс Львівської духовної семінарії святого Духа. [7]

Монастир св. Івана Богослова оо. Студитів розташований у смт Рудно на вулиці Дитячій, 19. Його було засновано на переломі 1950 - 60-х років в приватному помешканні, однак тоді він діяв як підпільний. Невдовзі поруч монахи звели новий будинок, де підпільний монастир продовжив свою діяльність. В 1992 році вийшов з підпілля і поруч з ним постала Львівська духовна семінарія святого Духа; в монастирі оселились монахи-семінаристи. В 1995 році тут вже було 15 монахів. 15 апреля 2000 року владика Любомир (Гузар) освятив монастирську каплицю, її розпис було завершено в 2001 году.


6.2. УПЦ КП

Православна Церква Різдва Пресвятої Богородиці розташований на вулиці Шевченка, 205. К 1939 року тут знаходилась каплиця, її закрили у 40-х роках ХХ століття, а у 1958 році перебудували під житловий будинок, також тут був пункт добровільної народної дружини та аптека. В вересні 1990 в будівлі відновили богослужіння, згодом місцева громада реконструювала храм, який освятили у вересні 1994 года.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці на вулиці Сяйво була закладена 21 сентября 1991 року на місці колишнього Костелу Матері Божої Неустанної Помочі. Новий храм було збудовано за проектом архітектора Романа Сивенького [8].

Церква Покрови Пресвятої Богородиці знаходиться в смт Рудно за адресою вул. Володимира Великого, 24. В 1935 році тут було збудовано римо-католицький костел, після війни його було перетворено на шкільний спортзал. В 1990 році за його облаштування взялася православна громада селища - 7 січня 1990 року було відправлено перше богослужіння, однак реконструкція тривала аж до 1996 року. В 1997 - 1998 роках було зведено нову дзвіницю. В 2000 році було закладено наріжний камінь під новий храм [9].

Церква Вознесіння Господнього, перехрестя Любінської-Виговського

Церква Вознесіння Господнього знаходиться на перехресті вулиць Виговського та Любінської. В 1998 році тут було закладено каплицю, пізніше її перебудували у двоярусний храм.

Церковь Рождества Пресвятой Богородицы находится в Білогорщі на вулиці Новоповітряній, 21. Збудували його у 1910 році для потреб римо-католицької громади села, однак після війни, коли більша частина римо-католиків виїхала до Польщі, храм закрили. В 1990 році його передали для потреб православної громади, яка провела реконструкцію храму, добудувала бані.

Церква святого Архістратига Михаїла знаходиться на Сигнівці поруч із греко-католицькою церквою Воскресіння Христового. Православна церква знаходиться у старому невеликому костелі, збудованому 1850 року німецькими колоністами, однак його прикрасили великими цибулястими банями.

Храм Благовіщення Пресвятої Богородиці знаходиться на Патона, 27

Храм Великомученика Георгія Побідоносця, що на вулиці Чернівецькій, 4 є одним з найменших діючих храмів Львова.


6.3. УАПЦ

Деревянный храм Покрова Пресвятой Богородицы расположен перед входом в ТВЦ "Рынок Южный" на улице Выговского. Церковь построена в начале 2000-х годов в гуцульском стиле.

6.4. Экуменизм

Часовня всех святых украинского народа, построенная в первой годовщины Скниловской трагедии, ул. Авиационная, г. Львов

Часовня Всех святых украинского народа построено в 2003 году у входа на Скниловском аэродроме в память о жертвах Скниловской трагедии. Автор проекта - Игорь Подоляк, внутренняя отделка - Маркиана и Юрия Мыски. Часовня освящена священниками УГКЦ, УПЦ КП, УАПЦ, УПЦ МП. В июле 2007 года здесь установлена ​​икона святого Николая, под сенью которого изображен всех погибших в аэропорту (художник Николай Солтыс).


6.5. Протестантизм

В Скниловских переулках расположены помещения религиозной общины миссионерского движения "Епифания".

На Левандовке на улице Олесницкого, двадцать шестого расположен комплекс залов царства Свидетелей Иеговы.

6.6. Иудаизм

На улица Братьев Михновских расположена синагога "Бейс Ахарон ве Исраэль" ("Дом Ахарон / Карлиньского / в Израиле") - действующая синагога (сохранилась до наших дней вместе с настенной живописью в интерьере) львовской еврейской общины. Построенная в 1924 г. на ул. Короля Лещинского (ныне Михновских), № 4 на средства Благотворительного общества "Цари Гилад" по проекту архитектора Альберта Корнблут.

7. Театры, кинотеатры, народные дома, Дворцы культуры

На улице Городецкой в здании № 36 при польских временах содержался Католический дом и Малый Театр комедии, к 1939 -го здесь был кинотеатр, а также ресторан Юзефа Косова, от послевоенных времен работал Львовский театр музыкальной комедии. 1954 -го его перевели в Одессы, зато сюда из Одессы переместился Русский драматический театр, основанный 1931 года. Впоследствии его реорганизовали в театр Прикарпатского военного округа, потом это был театр Западного оперативного командования, недавно его передали в собственность города. Теперь это Львовский театр имени Леси Украинский.

Кинотеатр "Галичина" Построенный в 1978 году (кинотеатр "Октябрь", впоследствии "Октябрь"), некогда крупнейший широкоформатный кинотеатр Западной Украины с залом на 800 мест. Сейчас не работает.

Кинотеатр "Спутник" на улице Воздушной, 20 находится от 40-х лет ХХ века (сначала имени Михаила Коцюбинского, затем "Спутник", от 90-х годов - "Стрелец"). Сейчас как кинотеатр не функционирует, хотя экран сохранился. Зато в этом помещении работает ночной клуб "Дали"

Кинотеатр имени Чкалова на улице Городецкой, 295 возник еще в 1946 году, сначала под названием "Металл". В начале 90-х лет прекратил свою работу [10].

В начале вулиці Широкої знаходиться збудований ще у 1920-х роках народний дім "Просвіта". Втім за радянських часів він мав статус будинку культури селища Жовтневе, а від початку 90-х років знову повернув собі історичну назву. На Патона знаходиться збудований ще у 70-х роках будинок культури державного підприємства "ЛОРТА" (колишнє ВО імені Леніна). Однак тривалий час він не використовується за безпосереднім призначенням, там не має ні світла, ні тепла, а Львівська міська рада домагається переведення його у комунальну власність міста [11].


8. Стадионы

Якщо не брати дро уваги численних шкільних стадіонів, то єдиною професійною спортивною ареною Залізничного району є розташований на вулиця Патона стадіон "Сокіл". Його було збудовано ще у 70-х роках минулого століття - силами ВО імені Леніна (тепер ЛОРТА), яке розташоване поруч. Однак за часів незалежності стадіон перейшов у комунальну власність. В 2008 році частину стадіону передали в оренду ФК "Львів". Мерія прийняла рішення передати весь стадіон в оренду спортивному клубу "Львів". "Сокіл" потрапив у державну цільову програму підготовки до Євро-2012 - він мав стати одним з тренувальних полів із трибунами на 3000 місць. ФК "Львів" брав на себе зобов'язання вкласти в його реконструкцію майже 80 млн грн.. Однак через бюрократичну тяганину та фінансові проблеми клубу реконструкція так і не почалась.


9. Учебные заведения

У Залізничному районі фактично немає мережі вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівня акредитації. Натомість тут досить широко представлені середні спеціальні, професійні навчальні заклади, у тому числі приватні. Зокрема тут працює Західний навчально науковий інститут підготовки фахівців і менеджерів, Львівський медичний коледж "Монада", Технікум дизайну львівського державного інституту новітніхнологій та управління ім.. В. Чорновола, Львівський технікум м'ясної та молочної промисловості національного університету харчових технологій, Львівський професійний ліцей, Львівський професійний ліцей комп'ютерних технологій, Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту [12].

Водночас у Залізничному районі є широка мережа середніх загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл та гімназій яка включає 12 середніх шкіл та одну початкову, Львівську Українську гуманітарну гімназію, Львівську гімназію "Євшан", фізико-математичний ліцей при ЛНУ імені Івана Франка, а також дитячо-юнацьку спортивну школу N1 на вулиці Чернівецькій, 4 та ЦТК "Левандівка". Також в районі є 18 дитячих садочків, в тому числі два навчально-виховні комплекси школа-садок. Позашкільна освіта в районі представлена Будинком естетичного виховання дітей на вулиці Чернівецькій, 4 [13]. [14]


10. Медицина

У Залізничному районі також немає великих, спеціалізованих лікарень - медична допомога тут представлена кількома великими поліклініками, які розраховані на надання базової медичної допомоги мешканцям району, мережею сімейних амбулаторій, які розташовані у мікрорайонах, віддалених від поліклінік, кількома гінекологічними полікнічними відділеннями, низкою невеликих приватних медичних закладів серед яких найбільше стоматологічних кабінетів. В районі доволі широко представлена відомча медицина, передусім медичні заклади Львівської залізниці - всі вони розташовані на Левандівці. Найбільшими медичними закладами Залізничного району є 5-а міська комунальна поліклініка, поліклініка Львівської залізниці, 3-я стоматологічна поліклініка [15].


11. Парки

У Залізничному районі Львова є три великі парки а також декілька скверів. Левандівський парк було закладено у 1956 році, його площа 3,7 гектари. К началу 90-х років називався Жовтневий, відповідно до радянської назви мікрорайону Левандівка. В начале 90-х років минулого століття отримав сучасну назву. Також на межі Левандівки та Білогорщі знаходиться П'ятий парк - свою назву він отримав на честь залізничної станції, яка розташована поруч. Фактично він є лісопарком, який виник під час освоєння лісу, який є поруч з Білогорщею. Наймолодшим парком у Залізничному районі Львова є Скнилівський парк, який було закладено у 1974 році - він займає територію між вулицями Виговського, Любінською, ринком "Південний" та львівським летовищем імені короля Данила.


12. Водоемы

Наибольшей водоемом Железнодорожного района является Левандовское озеро, которое в послевоенные годы было искусственно образованное на пересечении современных улиц Воздушной и Ганкевича - оно является восточной границей Старой Левандовки. Ширина озера 75 м, длина 300 м. Общая площадь 22500м2 (2,25 га). В результате проведенных исследований Левандовского озера можно сделать вывод, что содержание химических элементов в воде рекреационного озера не превышает нормативных показателей и оно пригодно для купания. Однако реакция на их общее содержание каждого организма будет разной и не исключены аллергические заболевания кожи. Кроме того, на территории Железнодорожного района есть несколько небольших озер и прудов, в частности декоративное озеро площадью 2,4 гектара на улице Воздушной, 2, два пруда на улице клеверный, 4 и 6 площадью 0,03 и 1,15 га соответственно, ставок на улице Шухевича в Белогорще площадью 0,2 гектара, пруд на улице Щирецкой, 105 площадью 0,24 гектара а также ставок на улице Скниловской. Кроме того, в Белогорще есть ручей, который принадлежит к бассейну Днестра [16]. [17]


13. Транспорт

13.1. Железнодорожный транспорт

Перон Главного железнодорожного вокзала ( 2007)

Головний залізничний вокзал Львова є найстарішим залізничним вокзалом Львова - сучасна будівля була збудована у 1904 году. Вокзал розташований за 2,5 кілометри від історичного центру Львова. Вокзал обслуговує всі поїзди далекого та місцевого сполучення, а також приміські поїзди Краснянського, Рава-Руського, Сокальського та Луцького напрямків. Сьогодні вокзал має 8 колій, 6 залів очікування. Над усіма перонами вокзалу знаходиться металево-скляний дебаркадер - його два півсферичні склепіння зроблені з клепаної сталі та броньованого скла. Загальна довжина конструкції 159 м ширина - 69 м. Натомість приміський вокзал є наймолодшою залізничною станцією міста - його збудовано у 1996 році за півкілометра від Головного залізничного вокзалу на місці, де колись знаходився чернівецький вокзал. Приміський вокзал обслуговує електропоїзди Стрийського, Самбірського та Мостиського напрямків. Поруч із приміським вокзалом знаходиться один з найбільших ринків Львова - Привокзальний а також торгівельний центр Скриня.

Сортувальна станція "Клепарів" знаходиться на північ від головного залізничного вокзалу. На її стіні вміщено меморіальну таблицю, в пам'ять про те, що через цю станцію в 1942 ? 1943 роках вивезли до концентраційних таборів понад півмільйона евреев. Станція Клепарів разом із станцією Львів утворюють львівський вузол, і об'єднані єдиним технологічним процесом.Єдина станція на території Львова, яка з'єднана з головним залізничним вокзалом спеціальним електропоїздом Львів-Клепарів, який робить два рейси в напрямку Клепарова о 7. год 40 хв та 19год 38 хв і у зворотному о 8 год.18 хв і о 20 год. 08 мин. Роблячи єдину проміжну зупинку "Товарна контора" і витрачаючи на дорогу 7-8 хвилин [18].

На території Залізничного району є станції: Львів, Клепаров, Скнилів, Рудно, П'ятий парк, Батарівка, Рудно.


13.2. Аэропорт

Залізничний район є також і повітряними воротами Львова - тут знаходиться львівський аеропорт імені короля Данила Галицького. 13 апреля 2012 року за участю президента України Віктора Януковича та УЕФА Мішеля Платіні було відкрито новий термінал Львівського аеропорту. Його було збудовано в рамках підготовки міста до Євро-2012 - окрім терміналу було реконструйовано злітну смугу аеропорта - її подовжили на 800 метрів, що дозволяє приймати літаки усіх класів.

Термінал А Львівського аеропорту зі сторони аеродрому ( 2012)

Новый терминал аэропорта рассчитан на прием 2000 пассажиров в час. Одновременно это позволяет существенно увеличить количество рейсов, принимать львовский аэропорт имени короля Даниила Галицкого. Если на момент открытия аэропорта во Львов летали 11 авиакомпаний, то только в 2012 году запланировано открытие 8 новых рейсов, в том числе в Тель-Авив, [[Баку], Краков, Вроцлав. Относительно старого терминала Львовского аэропорта, построенный еще в 50-е годы прошлого века, то во время Евро-2012 он будет принимать пассажиров. Относительно его использования в будущем - пока что решения нет, есть идея разместить там музей авиации [19]. [20] [21]


13.3. Автостанции

Формально на території Залізничного району є дві автостанції. Однак фактично працює тільки одна - N8 на площі Двірцевій поруч із головним Залізничним вокзалом. З неї відправляються автобуси дальнього слідування а також Самбірського, Дрогобицького та Стрийського напрямків. В рамках реконструкції площі Двірцевої автостанцію планується закрити, залишивши на ній лише автобуси, які їдуть у курортні міста Трускавець, Східницю, Моршин, натомість решту автобусних маршрутів перенести на автовокзал на вулиці Стрийській а також на вулицю Збиральну (біля супермаркету "Епіцентр", так само Залізничний район), де буде облаштовано нову автостанцію Городоцького напрямку. Однак здійснити цей план поки-що не вдалось. Щодо автостанції N3, яка розташована на ринку "Новий", то там зберігся зал очікування, працюють каси, однак автобуси, які б мали звідти відправлятись фактично відправляються від приміського вокзалу, лише зрідка заїждаючи на аавтостанцію на Новому ринку [22]. [23] [24]


13.4. Автобуси, маршрутні таксі

Залізничний район має розвинуту мережу маршрутних таксі, яка є частиною загальноміської транспортної системи. Автобусним сполученням охоплені фактично всі частини району, включно з такими віддаленими, як Білогорща та селище Рудно.

13.5. Трамваї

Оскільки саме на території Залізничного району знаходиться львівський вокзал, то саме тут починалась перша трамвайна лінія в місті - спочатку кінного, а згодом електричного трамваю - по вулиці Чернівецькій, далі вниз по Городоцькій а також по вулиці Сапєги (тепер Степана Бандери). Також недалеко від вулиці Городоцької знаходилось перше трамвайне депо в місті. В 1909 році трамвайна колія була прокладена по вулиці Янівській (сучасна Шевченка), Однак лише у 1925 році трамвайну лінію продовжили до Городоцької рогачки (початок вулиць Кульпарківської та Любінської), поблизу сучасного трамвайного депо. Звідси починався довоєнний маршрут N8, який через сучасний проспект Свободи виходив на прочаток вулиці Івана Франка. Наприкінці 20-х років минулого століття перед Городоцькою рогачкою з'явилось трамвайне депо, яке функціонує і до сьогодні. До того ж тоді від головного залізничного вокзалу починалось 7 трамвайних маршрутів, втім вже за рік їх число скоротилось до чотирьох. Также в 1931 році трамвайну колію було продовжено по вулиці Городоцькій. У повоєнні роки на головному залізничному вокзалі залишились тільки два маршрути: NN1 та 9 які набули звичної для усіх "кільцевої" конфігурації, з'єднуючи його із центром міста - за цим маршрутом вони ходять і досі. В 1952 році на вулиці Шевченка з'явився трамвай N7, який з'єднав її з Погулянкою, щоправда тоді він їздив через вулицю Зелену. К 1969 року трамвайна мережа, яка прокладена у Залізничному районі набула звичного і фактично незмінного досі вигляду - було демонтовано трамвайну колію на Богданівку, натомість на вокзалі з'явився ще один маршрут - N6, а трамвай N7, який курсує з вулиці Шевченка до Погулянки почав ходити за маршрутом, до якого ми звикли. В 1988 році було заплановано будівництво підземного трамваю, який би з'єднав головний залізничний вокзал Львова із центром міста, вулицею Шевченка та вулицею Леніна (суч. Личаківська), однак цей проект так і не вдалось втілити [25].


13.6. Троллейбусы

Залізничний район також був першим районом міста, який отримав тролейбусне сполучення - у 1952 році, коли у місті запроваджувався цей вид транспорту, його перша лінія з'єднала головний залізничний вокзал із центром города. Подальший розвиток тролейбусних ліній відображав розбудову району. К 1955 року тролейбусна лінія була прокладена вздовж вулиці Городоцької до зупинки Льотне поле, а до 1960 року її було продовжено до залізничної станції Скнилів - ця лінія функціонує і досі. К 1966 року започатковану нову тролейбусну лінію до вулиці Окружної (тролейбус N9), а до 1971 року з'являється тролейбус N10, який з'єднує Патона із центром міста, а тролейбусний маршрут набуває звичного вигляду - його продовжили до аеропорта - за цим маршрутом він незмінно курсує досі. К 1972 року було ліквідовано рух тролейбусів до головного залізничного вокзалу, натомість тролейбусна лінія пролягла по вул.. Терешкової (суч. Виговського) - від Патона до Кульпарківської. В 1980 році тролейбусний рух розпочався вулицею Кульпарківською, по якій пролягає адміністративна межа між Залізничним та Франківським районом. Врешті у 1989 році тролейбусне сполучення з'являється на Левандівці - через вулицю Сяйво та Широку до Суботівської - фактично тролейбусна мережа набуває сучасного вигляду - більше серйозних змін у ній не відбувалось [26].


14. Рынки, торговля

Залізничний район має розвинуту торгівельну мережу, яка включає в себе невеликі приватні магазини "біля дому", універсами, магазини побутової техніки, промислових товарів, тут представлено більшість торгівельних мереж, які мають свої торгові точки у Львові - "Арсен", "Барвінок", "Вопак", "Сільпо" та інші. Значна частина великих супермаркетів зосереджена на виїзді з міста поблизу вулиці Городоцької - тут знаходиться гіпермаркети "Метро", "Епіцентр".

Ринок "Південний"

Ще одним важливим торгівельним центром Львова є вулиці Виговського -Щирецька, де знаходиться найбільший у Львові промтоварний ринок, а віднедавна торгівельно-розважальний центр "Південний", гіпермаркет "ВАМ" а також гіпермаркет будівельних матеріалів "Нова лінія". Ринок заснував Петро Писарчук у 1996 році. Територія ринку з тих пір значно розширилася, було побудовано 10 торгівельних комплексів, супермаркети, продовольчий ринок, готель, церкву. На території ринку працює близько двох тисяч магазинів, медичний центр, спортивний комплекс і фітнес-центр, надаються нотаріальні, банківські і поштові послуги, працюють ресторани і численні кафе. За інформацією адміністрації ринку його щодня відвідує від 15 до 30 тисяч осіб. Діє медичний центр "Фіторія" із сучасною діагностичною технікою та каретами швидкої допомоги; Відкрито спортивний комплекс "Олімпік" для міні-футболу; тренажерні зали, басейн; Є готель "Південний", функціонує збудований у роки незалежності дитячий садочок "Дивосвіт" на 150 місць із чотириразовим харчуванням, сучасно обладнаний, із дошкільною програмою, що передбачає вивчення англійської мови. При садочку функціонують гуртки за різними тематичними напрямами. На "Південному" працює майже 17 тис. осіб, із них 2,5 тис. - представники малого й середнього бізнесу. Щодня від 15 до 30 тис. осіб відвідують цей торговий мегаполіс, який не має аналогів в Україні. На улице Люблінській, 92 є споруджений у 1985 році найбільший у Львові "Будинок меблів". З кінця 90-х років минулого століття на перетині вулиць Широкої та Гніздовського функціонує Левандівський ринок. 24 июня 2009 року значна частина ринку потерпіла внаслідок пожежі, яка виникла у торгівельних рядах. На перетині вулиць Петлюри та Садової від 70-х років минулого століття функціонує ринок "Новий". На ринку працює близько 400 чоловік з 27 сіл, які розташовані поруч зі Львовом. В 2006 ? 2009 рр. на територію ринку претендувало ТзОВ "Інтермаркет", власником якого був тодішній депутат Львівської міської ради Роман Шлапак, однак після тривалої боротьби приватним підприємцям вдалось відстояти своє право торгувати на ринку [27].


15. Промышленность

Головний корпус Концерну Електрон(м. Львів, вул. Стороженка,32)

В радянські часи Залізничний район став лідером промислового виробництва Львова - саме тут знаходилось два найбільших за чисельністю працівників та обсягом виробництва підприємства Львова ВО "Електрон" (тепер Концерн Електрон) та ВО імені Леніна (тепер ДП ЛОРТА), окрім того в Залізничному районі було чимало інших підприємств радіоелектронної, харчової, деревообробної, машинобудівної промисловості. Однак в 90-ті роки значна частина підприємств або взагалі припинила існування, або ж суттєво скоротила обсяги свого виробництва а також чисельність працівників. Серед найважливіших та діючих підприємств району залишаються Концерн Електрон, "ЛОРТА", Львівський жиркомбінат, Львівський холодокомбінат, меблева фабрика "Карпати", хлібозавод N2. Концерн "Електрон" було створено на базі однойменного підприємства, яке виникло ще у 1957 році. Основними галузями, в яких працює підприємство є виробництво побутової техніки, матеріали для електроніки, полімерна індустрія, спеціальна техніка, інструментальне виробництво, автомобільне обладнання. До складу концерну входить 10 підприємств. У 2011 році на території Науково-виробничого підприємства "КАРАТ" ДП ПАТ "КОНЦЕРН-ЕЛЕКТРОН" відкрито виробничу дільницю з промислового виробництва наногетероструктур різного призначення (для над'яскравих світлодіодів, концентраторних сонячних батарей та потужних НВЧ транзисторів) [28]. [29] [30] [31]

Хоча ДП "ЛОРТА" вже не випускає такої кількості продукції, як у 80-х роках минулого століття воно залишається одним з найбільших на території СНД виробників радіоелектронної продукції. Підприємство пропонує спеціальну радіоелектронну апаратуру, універсальні осцилографи, товари народного споживання [32].

На території Залізничного району знаходяться два комунальних підприємства, які забезпечують гарячою водою та теплом місто Львів "Львівтеплоенерго" та "Залізничтеплоенерго". ЛКП "ЛЬвівтеплоенерго" було створене у июле 1965 року., зараз до його складу входять 112 котелень, 119 центральних теплових пункти та 430 кілометрів теплових мереж, ТЕЦ-1, ТЦ "Північна", ТЦ "Південна". Річна реалізація теплової енергії на підприємстві становить до 1300 тис. Гкал, виробництво електроенергії - до 65 млн кВт год. На підприємстві працює 2100 людей [33]. "Залізничтеплоенерго" реалізує в рік 320 тисяч Гкал на рік, на підприємстві працює 530 людей. Якщо "Залізничтеплоенерго" постачає тепло та гарячу воду у Залізничний район Львова, то "Львівтеплоенерго" - у всі інші райони міста [34].

У Залізничному районі Львова знаходиться ПАТ "Львівський холодокомбінат", який є найбільшим виробником морозива в Україні, яке реалізується під торговою маркою "ЛІМО". А с 2010 року підприємство розпочало виробництво заморожених напівфабрикатів пельменів та вареників [35]. На Левандівці знаходиться ВАТ "Львівський керамічний завод", який є виробником різноманітної сантехнічної продукції для ванн та кухонь. Підприємство засноване у 1956 році, на ньому працює 1101 чоловік [36].

ЗАТ "Львівський жиркомбінат" - одне з провідних підприємств олійножирової галузі України. Понад п'ятдесят років жиркомбінат спеціалізується на випуску високоякісних маргаринів, майонезів та жирів. Загалом, виробничі потужності комбінату по випуску маргаринової продукції становлять 200 тон на добу, з них 115 тон фасованої продукції. Основне обладнання цеху - це лінії англійського та німецького виробництва. Продукція реалізується під торговою маркою "Щедро" [37] Окрім того на території району знаходиться чимало інших підприємств, серед них Львівський хлібзавод N2, меблева фабрика "Карпати" та інші.


Примечания

  1. Житлові будинки на Левандівці, Львів | База даних "Урбаністичні образи" - www.lvivcenter.org/uk/uid/picture?pictureid=968
  2. Головне управління статистики у Львівській області - lv.ukrstat.gov.ua
  3. Львівський електротранспорт - www.lvivtrans.net
  4. Історія | Храм Всіх Святих Українського народу - www.allsaints.lviv.ua/istorija.html
  5. Пазли. Храм Всіх Святих Українського Народу УГКЦ - www.goldideas.com.ua/en/portfolio/detail/172
  6. Офіційний сайт Храму Воздвиження Чесного Хреста - www.chesnogohresta.org.ua
  7. Львівська Духовна Семінарія Святого Духа - www.lds.lviv.ua
  8. Львівське Благочиння | Православ'я в Галичині - www.lviv-orthodox.net.ua/blagochunia/lviv-blagochunia
  9. ЦЕРКВА ПОКРОВА ПР. БОГОРОДИЦІ 1935 р. (УПЦ КП) | Рудно - неофіційний сайт - www.rudno.org.ua/cerkva5/menu_id_25.html
  10. http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture?pictureid=3886 - www.lvivcenter.org/uk/uid/picture?pictureid=3886
  11. http://Zik.ua/ua/news/2010/10/01/247834 - Zik.ua/ua/news/2010/10/01/247834
  12. http://www.robota.lviv.ua/navchalni-zaklady.html - www.robota.lviv.ua / navchalni-zaklady.html
  13. http://www.city-adm.lviv.ua/for-citizen/education/schools/5049-shkoli-zaliznichnogo-rajonu - www.city-adm.lviv.ua/for-citizen/education/schools/5049- shkoli-zaliznichnogo-rajonu
  14. http://www.dovidka.lviv.ua/index.php?cont=subch - www.dovidka.lviv.ua/index.php?cont=subch & scid = 42 & page = 1
  15. http://togezer.lviv.ua./index.php?id=753 - togezer.lviv.ua. / index.php? id = 753
  16. http://yp.lviv.ua/inner_lviv/levandivka.html - yp.lviv.ua / inner_lviv / levandivka.html
  17. http://www.railway.lviv.ua - www.railway.lviv.ua
  18. http://www.gazeta.lviv.ua/news/2012/04/11/2357 - www.gazeta.lviv.ua/news/2012/04/11/2357
  19. http://www.vgolos.com.ua/economic/news/8558.html - www.vgolos.com.ua/economic/news/8558.html
  20. http://www.fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1446672 - www.fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1446672
  21. http://www.moemisto.lviv.ua/index.php?option=com_content&view - www.moemisto.lviv.ua/index.php?option=com_content&view
  22. http://www.vgolos.com.ua/economic/163.html - www.vgolos.com.ua/economic/163.html
  23. http://www.gazeta.lviv.ua/news/2012/04/10/2345 - www.gazeta.lviv.ua/news/2012/04/10/2345
  24. http://www.lvivtrans.net/tram.php - www.lvivtrans.net / tram.php
  25. http://www.lvivtrans.net/troll.php - www.lvivtrans.net / troll.php
  26. http://www.vgolos.com.ua/economic/106.html - www.vgolos.com.ua/economic/106.html
  27. http://www.vgolos.com.ua/economic/106.html - www.vgolos.com.ua/economic/106.html
  28. http://www.electron.lviv.ua/ - www.electron.lviv.ua/
  29. http://www.elektron.ua - www.elektron.ua
  30. http://www.lorta.lviv.ua/ - www.lorta.lviv.ua/
  31. http://www.city-adm.lviv.ua/adm/comunale-enterprise/lvivteploenerho - www.city-adm.lviv.ua/adm/comunale-enterprise/lvivteploenerho
  32. http://www.city-adm.lviv.ua/adm/comunale ... / zaliznychteploenerho - www.city-adm.lviv.ua/adm/comunale ... / zaliznychteploenerho
  33. http://www.limo.ua - www.limo.ua
  34. http://www.lvivskiy-keramichniy-zavod.bg.ua - www.lvivskiy-keramichniy-zavod.bg.ua
  35. http://www.lgk.com.ua/ - www.lgk.com.ua/

Литература

  • Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. - Вид. 2-е, с изменениями. - Львів : Світ, 2002. - 273 с. - ISBN 966-603-197-3
  • Таємниці міста Лева: книга для читання / О. Волосевич, О. Даниленко. - Львів : Аверс, 2004. - 356 с. - ISBN 966-7466-90-6
  • Назарук М. М. Львів у XX столітті: соціально-екологічний аналіз. - Львів : Українська академія друкарства, Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. - 348 с. - ISBN 978-966-322-108-3
  • Історія Львова. У трьох томах / Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. - Львів : Центр Європи, 2006. - ISBN 978-966-7022-58-7
  • Енциклопедія Львова. В 2-х томах / Андрій Козицький, Ігор Підкова. - Львів : Літопис, 2007 - 2008. - 653 (І том), 608 (ІІ том) с. - ISBN 966-7007-68-8 (І том), ISBN 978-966-7007-69-0 (ІІ том)
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII-XXI вв .. - Львів : Центр Європи, 2008. - 720 с. - ISBN 978-966-7022-77-8
Районы
Большой герб Львова.png
Населенные пункты, подчиненные ЛГС
Площади и главные улицы Железнодорожного района Львова
Площади
Дворцовая ? Князя Святослава
Главные улицы
Билогорща ? Выговского ? Головатого ? Гниздовского ? Городоцкая ? Курмановича ? Левандовская ? Любинская ? Митрополита Андрея ? Патона ? Петлюры ? Воздушная ? Рудненская ? Ряшевская ? Суботивская ? Сияние ? Черновицкая ? Широкая ? Щирецкая ? Яворницкого ? Ярослава Мудрого