Надо Знать

добавить знаний



Ивано-Франковск


Ивано-Франковск на карте Украины

План:


Введение

Ивано-Франковск ( укр. Ивано-Франковск - до 1962 года "Станислав" (польский вариант), "Станислав" (австрийский вариант) [3]) - областной центр Ивано-Франковской области, экономический и культурный центр Прикарпатье.

С 1662 в 1772 года и с 1918 в 1939 года носило название Станиславов (Stanisławw), с 1772 в 1918 года - Станислав (Stanislau). С 1939 года советской властью был возвращен австрийскую название Станислав, а 9 ноября 1962 года по случаю 300-летия город был переименован в Ивано-Франковск в честь выдающегося писателя Ивана Франко.


1. География

1.1. Расположение

Ивано-Франковск расположен на Покутской равнинной территории южного запада Украины в междуречье Быстрице Надвирнянской и Быстрицы Солотвинской. Территория города составляет 3,89 тыс. га (0,3% территории области). В подчинении Ивано-Франковского городского совета находятся 5 окрестных сел: Волчинец, Угорники, Никитинцы, Криховцы, Хриплин.


1.2. Климат

Умеренно континентальный.

Средняя температура: января - 5С. апреля - +12 С. Июля - +19 С. октября - +2 С.

Луна Январь Февраль Март Апрель Май Июнь Июль Август Сентябрь Октябрь Ноябрь Декабрь Год
Сер. высокая C ( F) -3 (31) -1 (33) 6 (43) 12 (54) 18 (65) 20 (69) 22 (72) 22 (72) 18 (66) 12 (55) 5 (42) 1 (35) 11 (53)
Сер. низкая C ( F) -6 (20) -6 (21) -1 (29) 3 (38) 8 (47) 11 (53) 13 (56) 12 (54) 9 (49) 3 (39) 4 (31) 4 (24) 3 (39)
Источник: Weatherbase [4]

2. Население

2.1. Население

По состоянию на 1 ноября 2010 г. в Ивано-Франковске и селах, подчиненных горсовету, по оценке, проживало 240,6 тыс. человек, в том числе в областном центре - 224,2 тыс., в сельской местности - 16,4 тыс. человек. Количество жителей с начала года увеличилось на 91 человека. Такие изменения произошли за счет естественного прироста на 441 человека, одновременно наблюдалось миграционное сокращение населения на 350 человек. [5].

Динамика роста населения [6] [7]
1732 1792 1801 1849 1880 1914 1921 1931 1968 1989 2001 2008
Количество жителей, чел. 3 300 5 448 6 192 10 864 18 626 64 000 51 391 60 256 96 000 226 453 230 443 239 100


Историческая численность населения города Ивано-Франковск по данным переписи населения
Перепись населения по состоянию на 1869 1880 1890 1900 1910 1921 1931 17 января 1939 15 января 1959 15 января 1970 17 января 1979 12 января 1989 5 декабря 2001
Численность (тыс. чел.) (Без учета населенных пунктов подчиненных горсовету) 65 66 105 150 214 218,4 [8]
Численность (тыс. чел.) (По городскому совету) 229,2 [9] 233,4 [9]

2.2. Национальный состав

По национальному составу долгое время преобладающим населением было еврейское и польское.

Национальный состав населения в 1732-1921 [6] и 1989-2001 гг [7]
Национальность 1732 1793 1869 1880 1900 1910 1921 Национальность 1989 2001
Украинский 1 518 2 526 2 236 2 794 4 606 5 624 8 441 Украинский 184 678 212 577
Поляки 4 221 5 584 8 334 9 065 21 581 Поляки 1 074 653
Армяне 333 510 55 90 58 - - Русские 35 292 13 876
Немцы - - - 135 149 - 1 076 Белорусы 1 699 633
Евреи 1 420 2 412 8 088 10 023 13 826 15 161 20 208 Евреи 1 410 256
Чехи - - - - 39 - 11 Другие 2 300 1 263
Другие - - 186 - - - 74

В XVIII в. украинский и поляков отличали только по вероисповеданию, хотя при основании города преобладающую долю составляли украинское. Затем прирост населения происходил в основном за счет евреев, которые занимались главным образом торговлей, промыслом и ремеслами. [6]

Изменение количества евреев в населении Ивано-Франковская [10] [7]


2.3. Состав

По состоянию на 2001 год число мужчин составляет 111,0 тыс. человек, или 47,5%, женщин - 122,4 тыс.человек, или 52,5%. [11]

3. История

Подробнее в статье История Ивано-Франковская
Подробнее в статье Станиславская крепость
План города Станислав 1792
Макет Станиславовской крепости

Город образовался на месте двух сел: Заболотье (1437 г.) и Княгинин (1449 г.).

Дата основания города точно не определена, однако доподлинно известно, что в 1662 году Станислав получил Магдебургское право. Эта дата и считается официальной датой основания города.

В 1654 году краковский воевода и великий коронный гетман Станислав Ревера Потоцкий выкупил земли, лежит нынешний город, в зажиточной семьи Жечковських с целью сооружения здесь крепости для защиты от набегов крымских татар и как свой ​​опорный пункт на галицкой земле. 1645 киевский воевода Станислав Ревера Потоцкий поселения Заболотье начал перерабатывать на город. Его именем и назвали город. Его сын Андрий обнес город валами и стеной. Он пригласил в город армянских купцов из Молдавии и Венгрии, чтобы способствовать развитию торговли.

Город-крепость было построено за короткий срок (5 месяцев) по проекту Франциско Корассини с Авиньйона в форме шестиугольника с дополнительными бастеями, редутами и фортом, который окружал собственно замок Потоцких. На остриях шестиугольника располагались бастионы - внешние дополнительные пятиконечные укрепления, позволявшие осуществлять флангуючий ружейный обстрел вздовш стен. Поперечный разрез стен составлял земляной вал (насыпь) шириной 20-30 метров укрепления извне дубованимы бревнами.

Город сразу строился как мощная крепость. Его территория была окружена сначала деревянными, затем каменными стенами, а еще земляным валом и широким рвом. Имел Станислав две мощные въездные врата: каменные Галицкая и Тысменицкий ворот. Назывались врата по своему расположению, что понятно: с одной вел путь на Галич, со второй на Тисменицю.

Станислав начинался с Рыночной площади и ратуши, сохраненные в видоизмененном состоянии поныне. Проектирование и сооружение города велось по стандартам и нормам французской строительной школы. Графически-метрологический анализ структуры и "кода" городской структуры и сегодня дает возможность указать на ее уникальность в Восточной Европе. За оригинальность архитектуры город иногда называют "малым Львовом" . Жители города составляли постоянный процентный паритет по национальностям - Украинской, поляки, немцы, евреи, армяне.

14 августа 1663 году польский король Ян Казимир юридически подтвердил предоставление городу Станиславова пункты и утвердил герб города в виде открытой ворот с тремя башнями и крестом "Пилявой" (знаком Потоцких) в створе ворот.

В 1665 году завершено строительство деревянного армянского костела, построенного на средства Андрея Потоцкого и пожертвования богатых армянских купцов.

В 1666 году закончено строительство первой деревянной городской ратуши. Население города резко возросло от прихода армян, принявших греко-католическое вероисповедание.

4 января 1667 года было предоставлено письменное привилегия Андрея Потоцкого на учреждение в городе армянской общины и управы. Принятым 1 апреля 1667 года Королевским универсалом армянам гарантировалось право проживания в городе.

В 1668 году Андрей Потоцкий позволил украинскому обществу построить церковь и основать при ней братство, школу и дом престарелых. Построены больницу. Окончательно сформировалось расселения различных общин на территории крепости: Украинской и поляки жили в северо-восточной части города, армяне - в южной, евреи - в западной.

По привилегией Андрея Потоцкого 15 апреля 1669 года приходскую церковь реорганизован в коллегиате Яна Тарновского, архиепископа Львовского и при ней был открыт "Академию" (духовную школу), которая считалась филиалом Краковского Ягеллонского университета.

В 1672 году закончено частичную перестройку Станислависькои крепости: деревянные укрепления заменены каменными, построен из камня въездные ворота в город - Галицкую и Тисменицкий башни. Остатки крепостной стены остались сейчас по крепостному переулке.

В 1672 году Станиславовскую крепость была настолько сильной, что смогла остановить турецкую армию, выдержав длительную осаду.

С самого начала возникновения города и с предоставлением пункты были созданы и развивались отдельные ремесленные цехи, объединяли сначала строителей, торговцев, кузнецов, другие мелкие ремесла, способствовали возникновению новых отраслей. К середине XVIII в. существовало 20 цехов - сапожные, пошивочные, извозчичьей, скорняжные, Рымарская, Котлярский, пушкарская. Одной из доминирующих отраслей была обработка кожи, сафьяновую производство и обработка и изготовление экзотических "персидских изделий". Активная внешняя торговля поддерживалась высоким рейтингом ярмарка скота. Оптовые партии переправлялись через Станислав в Европы.

В XVIII - XIX в. город был значительным торгово-ремесленным центром Польши, а от 1772 года - империи Габсбургов (от 1804 - Австрийской империи, от 1867 - Австро-Венгрии).

Общественную жизнь всколыхнула революция 1848 года. В Станиславе создана "Русская совет" рядом с польской, организован отряд Национальной гвардии, начала выходить первая газета. Во вновь парламента был избран депутатов-украинский.

Вторая половина 19 века отмечена быстрым развитием промышленных отношений, созданием предприятий. Немалый толчок этому дала прокладка железной дороги в 1866 году: тогда же берут начало локомотиворемонтный завод, ликеро-водочное объединение, шкирфирма "Плай".

В 1884 году известная общественная деятельница и писательница Н.Кобринська провела в городе учредительное собрание Общества русских женщин" (позднее название - " Союз украинок" ). Этим было положено начало организованному женскому движению в Украине.

Синагога Станиславова "Темпль"

Во время первой мировой войны, в 1915 - 1916 года за город продолжались ожесточенные бои. Часть исторической застройки была разрушена - и восстановлена ​​уже в новейших архитектурных формах.

После распада Австро-Венгрии в 1918 году было создано Западно-Украинскую Народную Республику, а Станиславов на протяжении января-мая 1919 года был ее столицей. Именно в эти годы здесь побывали такие выдающиеся украинские деятели, как: Грушевский, Винниченко, Петлюра, Е.Коновалец.

В 1919 - 1939 гг находился в составе Польше.
В 1930 году введена в эксплуатацию Станиславская электростанция, от начала работы которой ведет свою историю ОАО " Прикарпатьеоблэнерго" . [12].
С сентября 1939 по июнь 1941 года Станислав - в составе Советского Союза. Этот период отличался репрессиями против населения, апогеем которых стал тайный расстрел работниками НКВД заключенных и подозреваемых, находящихся в Станиславовской тюрьме на момент решения Германией войны против СССР. Тела их погребены в общей могиле в урочище Демьянов Лаз около города. В 1989 году в урочище были проведены раскопки и найдены останки 586 человек: в большинстве жертв - пулевые отверстия в затылке. На перезахоронение собралось около 300 тысяч украинский. В урочище Демьянов Лаз открыт мемориальный комплекс, регулярно проводятся поминальные богослужения.

Во время второй мировой войны город три года ( 1941 - 1944) было под нацистской оккупацией. 27 Июль 1944 года город был освобожден советскими войсками. Время активно в то время боролись с захватчиками подпольщики Организации Украинских Националистов - Украинской Повстанческой Армии. По непроверенным данным, всего в Станиславе и его окрестностях нацисты уничтожили более 100 тысяч мирных граждан.

В 1962 году город отметил свое 300-летие: он был переименован в честь величайшего писателя и общественного деятеля Ивана Франко, который неоднократно здесь побывал, имел хороших друзей, писал и читал свои произведения.

Иванофранковцы, вместе со всеми жителями Галиции, восторженно восприняли демократическим преобразованиям 1990-х годов, были их движущей силой. Национальные желто-голубые флаги поднялись над городом уже в апреле 1990 года, а на референдуме 1991 года граждане массово проголосовали за независимость Украина.


4. Экономика

Экономика города представлена ​​широким спектром отраслей материального производства, а именно: промышленность, строительство, транспорт, связь, а также нематериальным сферой экономики. Последняя определяет специфику Ивано-Франковская как областного центра, в котором сосредоточена основная сеть рыночной инфраструктуры, финансовых учреждений, учреждений образования, здравоохранения и культуры. Основными отраслями экономики города являются пищевая и перерабатывающая промышленность, строительство, машиностроение, легкая промышленность, туризм. Промисловість займає близько 15 % в загальній зайнятості населення та представлена 536 промисловими підприємствами, з яких понад 50 - великі. За останні роки спостерігається позитивна динаміка збільшення обсягів реалізованої продукції від 619 млн.грн. в 2005 році до понад 2 млрд.грн. в 2009 році. Промисловість м. Івано-Франківська представлена підприємствами машинобудування, металообробки, деревообробної, легкої, харчової промисловостей, промисловості будівельних матеріалів. Промислові підприємства розташовані по периметру міста, а соціально-культурні заклади, адміністративні та банківські установи - в його центральній частині.

В 2006 році поступило 12,3 млн дол. Це є найбільшим показником за період надходжень інвестицій в економіку міста (для порівняння в 2005 році поступило 4 млн.дол., в 2004 році - 1,6 млн.дол., в 2003році - 2,0 млн.дол.

Підприємствами міста досягнуто зростання обсягів виробництва, які за січень - грудень 2006 року за попередніми даними склали 650,0 млн. грн., що становить 108 % до відповідного періоду минулого року.


4.1. Промышленность

Івано-Франківськ є значним центром машинобудівної, деревообробної, хімічної та легкої промисловості.

Протягом 2009 р. промисловими підприємствами Івано-Франківська реалізовано продукції у відпускних цінах (без ПДВ та акцизу) на 2390,5 млн.грн. [13].

Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) за 2008 р. - 2593 млн.грн.

В місті діють такі заводи та промислові підприємства:

  • 63 котельно-зварювальний завод
  • асфальтний завод
  • ВАТ "Промприлад"
  • Завод залізобетонних виробів
  • ВАТ "Залізобетон"
  • ДП "Залізобетон"
  • ВАТ "Індуктор"
  • ВАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод"
  • ВАТ ВТКФ "Ласощі"
  • ВАТ "Пресмаш"
  • ТОВ машинобудівний завод "Автоливмаш"
  • ТзОВ "Хімтехнопласт"
  • ПП "Інструмент"
  • ТзОВ "Інтелком"
  • ВАТ "Полімер"
  • ВАТ "Івано-Франківський лікеро-горілчаний завод"

4.2. Сфера услуг

На рынке услуг Ивано-Франковска работает около 600 предприятий, основным видом деятельности которых является предоставление услуг [14]. Объем реализованных ими услуг (включая НДС) для всех потребителей составляет более 1 млрд.грн. в год. Объем услуг, реализованных населению, составляет менее 30% от общего объема предоставляемых услуг. По видам экономической деятельности, большинство предприятий осуществляет услуги операций с недвижимым имуществом, по деятельности в сфере инжиниринга, геологии и геодезии, транспорта, охраны здоровья человека, исследований и разработок, в сфере права, бухгалтерского учета, консультирование по вопросам коммерческой деятельности .


5. Инфраструктура

5.1. Отели

По состоянию на 01.01.2011 г. на территории Ивано-Франковска работает 23 гостиницы и отели, которые способны разместить более 1200 туристов ежедневно. [15]

Самый крупный отель города - отель "Надежда"
Гостиница "Аускопрут"

В Ивано-Франковске насчитывается 1 четырехзвездочный, 3 трехзвездочных, 11 других гостиниц и 3 отели. В последнее время открываются небольшие гостиницы и мотели (с номерным фондом - до 9 номеров). [16] [17]

  • "Надежда" *** (ул. Независимости, 40) мест-380, номеров-244 http://www.nadia.if.ua
  • "Парк Отель" (ул. Г.Мазепы, 146) номера-36 http://www.parkhotel.com.ua
  • "Аускопрут" *** (ул. Грюндвальська ,7-9) мест-43 номера-24 http://www.auscoprut.if.ua
  • "Под" Темпеля "*** (ул. Казненных, 7а) 11 номеров http://www.tempel.if.ua
  • "Атриум" (ул. Галицкая, 31) http://www.atrium.if.ua
  • "Днестр" (ул. Сечевых Стрельцов, 12) мест-67, номеров-31
  • "Дружба" (ул. Горбачевского, 3) мест 164, номер 72
  • "Звезда" (ул. Сечевых Стрельцов, 4) мест 123, номер 39
  • "Нефтяник" (ул. Млинарская, 38а) мест 65, номер 27
  • "Нива" (ул. Урожайная, 5) мест 88, номеров 36 http://www.hotelniva.if.ua
  • "Легенда" (ул. Ивасюка, 25) мест 42, номер 21 http://www.legenda-f.info
  • "Станиславский Двор" (ул. Деповская, 97) 17 номеров
  • "Станислав" (ул. Черновола, 7) 17 двухместных номеров, мест - 34 http://www.stanislaviv.org.ua
  • Туристический комплекс "Прикарпатье" (ул. Мазепы, 140а) мест 86, мест 42
  • Рекреационно-ресторанный комплекс "Черный замок" (Калужское шоссе, 7) 34 номера http://blackcastle.ifrastudio.com
  • "Галицкая усадьба" (ул. Галицкая, 1б) номеров 8
  • Гостиничный комплекс "Бухара" (ул. украинской декабристов, 45 б) номеров 8

Отели:

  • "Жокей" (с. Угорники, ул. Сеченова, 56) номеров 28
  • "Формула 1" (ул. Коновальца, 433а) номеров 28
  • "Черемош" (ул. Коновальца, 260-а) номере 12
  • Гостинный двор "Квинс" (ул. Заречная, 38) http://www.queens-if.com
  • Общежитие гостиничного типа курсов повышения квалификации (ул. Л. Украинской, 4)
  • "Мечта" (ул. Автоливмашевская, 6а) номеров 9
  • "Венеция" (ул. Набережная, 25) номеров 9
  • Комнаты отдыха вокзала станции "Ивано-Франковск" (ул. Привокзальная, 1) мест 42, номеров 14

5.2. Торговля

  • ТЦ "Арсен" (ул. Миколайчука, 2) - в помещении ТЦ находится супермаркет электроники "Эльдорадо";
  • ТЦ "Велес" (ул. Вовчинецкая, 225) - находится супермаркет "Эльдорадо";
  • ТЦ "Велмарт" (ул. Коновальца, 221) ']
  • ТЦ "Сильпо" (ул. Г.Мазепы, 168);
  • ТЦ "METRO Cash & Cary" (ул. Вовчинецкая, 225);
  • ТPЦ "Panorama Plaza" (Северный бульвар, 2-а) - находится продуктовый супермаркет "Вопак";
  • ТЦ "Comfy" (ул. Гетьмана Мазепы, 168-В);

Строительные гипермаркеты:


5.3. Транспорт

Большое значение в транспортной инфраструктуре города занимают автовокзал, железнодорожный вокзал и Международный аэропорт "Ивано-Франковск".

Самые популярные виды внутригородского ( общественного) транспорта - троллейбусы, автобусы и маршрутки, пыжики, междугородной по Украине - автобусы и железная дорога.

Международное железнодорожное сообщение города осуществляется Болгарией, Беларусью, Молдовой, Германией, Польшей, Россией, Румынией, Словакией, Чехией, странами Балтии.

Международный аэропорт "Ивано-Франковск", расположенный на окраине города, отправляет и принимает самолеты Киев, Рим ( Италия), Москвы ( Россия), Анталии ( Турция).


5.3.1. Проект трамвая

Еще в 1896 году в Станиславе планировалось ввести трамвайное движение. Проектные работы выполняла немецкая электротехническая фирма "Сименс и Гальске". Именно эта фирма выполняла работы по запуску первой трамвайной линии на Берлинской международной выставке 1879 года.

1908 року були затверджені трамвайні маршрути. Трамвайна колія мала пролягати (сучасні назви об'єктів і вулиць): вокзал - Вовчинецька - Грушевського - Незалежності. Далі мало бути розгалуження до залізничного віадуку та до колишнього гастроному "Верховина", звідки знову було роздоріжжя: одна вітка йшла Галицькою до парку Воїнів-інтернаціоналістів, інша - по Мазепи, Січових Стрільців та Чорновола до парку Шевченка.

Перша світова війна завадила впровадити в місті трамвайних рух. Після цього спроб відновити проект не було. [18]


6. Образование и наука

6.1. Общее среднее образование

У місті працюють 25 загальноосвітніх шкіл [19].
Фізико-технічний ліцей при ІФНТУНГ
Івано-Франківський обласний ліцей-інтернат для обдарованих дітей із сільської місцевості.

6.2. Вищі навчальні заклади Івано-Франківська:

Обласна бібліотека для юнацтва



6.3. Навчальні заклади ІІ рівня акредитації:


6.4. Навчальні заклади І рівня акредитації та ПТУ:

  • Івано-Франківський технікум статистики
  • Івано-Франківський базовий медичний коледж
  • Івано-Франківський фінансово-комерційний кооперативний коледж ім.С.Граната
  • Юридичний коледж Юридичного інституту Прикарпатського університету ім.В.Стефаника
  • Івано-Франківське музичне училище ім.Дениса Січинського
  • Івано-Франківське Вище професійне училище сервісного обслуговування техніки
  • Івано-Франківський професійний політехнічний ліцей (ПТУ № 1)
  • Івано-Франківській професійний будівельний ліцей (ПТУ № 5)
  • Івано-Франківський центр професійно-технічної освіти №1 (ПТУ № 16)
  • Івано-Франківське Вище професійне училище №13 [21]
  • Професійно-технічне училище №15 (Івано-Франківськ)
  • Івано-Франківське Вище професійне училище №21 [22]
  • Івано-Франківське вище професійне училище готельного сервісу і туризму
  • Івано-Франківське Вище художнє професійне училище №3 та інші

6.5. Библиотеки

6.6. Наука

За даними статистичного спостереження на 1.10.2008 рік, [23] в області працювало 1558 спеціалістів вищої кваліфікації, в тому числі докторів наук - 202 особи, кандидатів наук - 1356 осіб.

Серед представників наукової еліти краю вищі вчені звання академіка та члена-кореспондента мають 32 доктори наук та 26 кандидатів наук.

Майже кожний третій фахівець знаходиться у найбільш продуктивному віці - до 40 років, що свідчить про наявність достатньо активного наукового потенціалу.

Переважаюча кількість спеціалістів вищої кваліфікації - докторів та кандидатів наук, зосереджена у сфері вищої освіти. Зокрема: в Прикарпатському національному університеті ім. В.Стефаника - 499, національному технічному університеті нафти і газу - 346, національному медичному університеті - 337 осіб.

Виконання науково-технічних робіт спрямовано на створення нових виробів, нових технологій, нових матеріалів, сортів рослин, методів та теорій тощо.

Фінансування науково-технічної діяльності здійснюється в основному за рахунок коштів організацій-замовників України (71 % загального обсягу).

Протягом 2008 р. в м. Івано-Франківську інноваційною діяльністю займається кожне третє промислове підприємство. [24]

Найбільш сприйнятливими до нововведень - підприємства з виробництва харчових продуктів та напоїв, іншої неметалевої мінеральної продукції, машинобудування, де частка тих, що займається інноваціями, складає - 43-67 %.

На проведення інноваційних заходів у 2008 г. було витрачено 103,1 млн.грн., з яких майже 40 % склали витрати підприємств машинобудування та 38,7 % - з виробництва харчових продуктів та напоїв. Більшість підприємств (55,6 %) виконували інноваційні роботи за рахунок власних коштів, частка яких в загальному обсязі фінансування склала 61,9 %.

Кожне третє машинобудівне підприємство здійснює інноваційну діяльність. У 2008 р. на інноваційні роботи підприємства витратили 41,1 млн.грн.


7. СМИ

У місті видаються: [25] Газета безкоштовних оголошень"Анонс-контракт", Тижневик "АФІША Прикарпаття", Івано-Франківська газета "Галичина", Івано-Франківський тижневик "Репортер", газета "Світ молоді", обласна газета "Прикарпатська правда", Регіональна газета "Галицький кореспондент", безкоштовна газета "СІТІ", газета "Івано-Франківськ і франківці", газета "Нова Зоря", Газета "Вечірній Івано-Франківськ", Регіональна газета "Західний кур"єр", журнал "Щаслива пара".

В Івано-Франківську здійснюють трансляцію такі телекомпанії:

З 2007 року в Івано-Франківську 24 (телеканал) подає місцеві новини у 15-хвилинних інформаційних блоках: останні події громадського та політичного життя Прикарпаття, новини економіки, спорту, шоу-бізнесу, культури, курси валют та погода.

Всеукраїнські та місцеві радіокомпаній здійснюють своє мовлення на території міста: [26]

Название Частота
1 Niko FM (Ретро FM) 100,4 МГц
2 MusicРадіо (Radio 4U) 100,9 МГц
3 Русское Радио Украина 101,3 МГц
4 Європа плюс 102,0 МГц
5 ХІТ FM Україна 102,6 МГц
6 Шарманка 103,0 МГц
7 Super Radio 103,4 МГц
8 Люкс FM 103,8 МГц
9 Західний полюс 104,3 МГц
10 Радио 24 104,7 МГц
11 Радіо "Дзвони" 105,8 МГц
12 Авторадіо -Україна 106,4 МГц
13 Радіо "Вежа" 107,0 МГц
14 Радіо "Ера" 107,8 МГц

Інтернет-мовлення: Західний полюс Весь світ 128 kb/s AAC, DJ IF UA Весь світ 128 kb/s.

Інтернет-мовлення: Вежа FM [6]

Також проводове мовлення здійснює Івано-Франківська державна телерадіокомпанія.


8. Культура

8.1. Театри та кінотеатри

Івано-Франківська обласна філармонія

Театри Івано-Франківська:

Також діє областная филармония.

У місті є два кінотеатри:


8.2. Музеи

У Івано-Франківську працює значна кількість музеїв :


8.3. Фестивали

Івано-Франківськ славиться своїми фестивалями, імпрезами і культурно-розважальними заходами:

  • Щороку в травні відзначається День міста з походами й концертами мистецьких і фольклорних колективів.
  • Мальовничим видовищем є Різдвяний парад вертепів, що розливається майданами й вулицями 7-14 січня.
  • Івано-Франківськ відомий також всеукраїнським фестивалем мистецьких колективів "Прикарпатська весна" (травень щороку), фестивалем національно-патріотичної пісні та поезії "Воля" (жовтень непарних років).
  • Бієнналє сучасного мистецтва "Імпреза".
  • Два роки поспіль (2005, 2006) проводився Всеукраїнський Паркур Фестиваль "Trace dayZ"
  • Також у травні 2001 року започатковано щорічний міжнародний ковальський фестиваль " Свято ковалів" і художню виставку "Орнаментальне ковальство". У фестивалі беруть участь ковалі з 17 областей України та 23 країн світу: Росії, Білорусі, Литви, Німеччини, Франції, Швеції, Фінляндії, Ліхтенштейну, Великобританії, Чехії, Ізраїлю, США, Австрії, Нідерландів, Польщі, Італії, Бельгії, Австралії тощо. Це провідні майстри ковальського ремесла, художники та скульптори по металу, ковалі з міжнародним визнанням та народні майстри.
  • З 2005 року у Івано-Франківську проводиться фестиваль "Карпатський Вернісаж", учасниками якого у 2007 заявлено понад 200 народних майстрів з усієї України, а також із-за кордону. Фестиваль відбувається на центральній історичній площі міста - майдані Шептицького.
  • 13-14 жовтня 2007 р. у Івано-Франківську на майдані Шептицького пройшов перший фестиваль старожитностей та гуцульського етносу "Галицька старовина - 2007".
  • Міжнародний фестиваль хорової музики "Передзвін", започаткований у 1999 р.
  • Всеукраїнський конкурс хорової музики ім. Д. Січинського, започаткований у 1999 р.
  • Фестиваль молодіжної музики "Едельвейс", започаткований у 1999 р.
  • Фестини духовної музики "Від Різдва до Великодня", започатковані у 2000 р.
  • 18 вересня 2010 вперше відбувся щорічний фестиваль історичної реконструкції "Живе Середньовіччя", організований першим івано-франківським клубом історичної реконструкції "Чортополох". Місто трансформувалось у на світ войовничих лицарів, ковалів, комічних блазнів і витончених дам з епохи лицарства.
  • З 2009 року проводиться літературний фестиваль ім. Тараса Мельничука "ПОКРОВА".Фестиваль традиційно розпочинається 14 жовтня на свято Покрови. Під "Покровою" збираються як місцеві автори, так і гості з усієї України. В 2010 р. участь у фесті брали Г.Петросаняк, В.Єшкілєв , Н.Ткачик, Т.Прохасько,С. Процюк, О.Лишега, Т.Григорчук, Я.Ясінський, В.Карп'юк, А.Олексюк, Б.Ославський, Т.Запорожець, К.Ковальчук та ін.

22 серпня 2011 року у Івано-Франківську було встановлено рекорд України по одночасному виконанню державного гімну України у вишиванках [29].

Костел, вул. Сестер Василіянок

9. Религия

Переважна більшість віруюючих - греко-католики. Далі за чисельністю в місті - православні громади: УПЦ КП, УПЦ (МП) та УАПЦ. Частина - належить до римо-католиків. Також в місті діють общини християн, що належать до різних протестантських течій.

10. Спорт і молодь

Відомі футбольні клуби міста:

У Івано-Франківську найпопулярніший та найрозвинутіший вид спорту - це баскетбол. "БК Говерла" - професійний елітний клуб, який грає у найпрестижнішій баскетбольній лізі України - " Суперліга" (з 2008 року). Говерла один з найуспішніших в наш час [ Когда? ] клубів Суперліги. Говерляни досягли великих успіхів і прогресують з кожним днем. Також Говерла входить в топ-100 кращих баскетбольних клубів Європи, в числі кращих спортивних клубів України. Трансляції матчів регулярного чемпіонату України проводяться на канах " 2+2", " 1+1", " ТРК Київ", "Спорт1", та огляди на місцевому та всеукраїнському " 24" інформаційному. Спонсором є "ВАТ Нафтохімік Прикарпаття " групи " Приватбанк" Ігоря Коломойського.

Хокей - ХК "Ватра".

У Івано-Франківську діє молодіжна організація AIESEC, яка надає молоді можливість віднайти та розвинути свій потенціал з метою позитивного впливу на суспільство, через здійснення різноманітних проектів та міжнародну програму стажувань. Найвідомішими проектами є: "Дні кар'єри", PR-конгрес "PеRший", "Серце дитини", "Дні підприємництва", "Ярмарка навчальних закладів", круглі столи та багато ін.

У місті працює Громадська організація " Я Вибираю Життя".


11. Архитектура

11.1. Пам'ятки національного значення [30]


11.1.1. Пам'ятки архітектури національного значення


11.1.2. Пам'ятки історії національного значення

11.2. Памятники

У сучасному Івано-Франківську встановлено низку пам'ятників - переважно українським національним діячам культури та історії, - Іванові Франку, Степанові Бандері тощо. В місті з багатими християнськими традиціями є також релігійні пам'ятники - Статуя Пресвятої Діви Марії та Монумент Ісусу Христу.

Найстаріший пам'ятник, що зберігся до наших днів - Адамові Міцкевичу (1930).

У період незалежності (від 1991 року) в місті було прибрано зразки радянської монументальної пропаганди, натомість у Івано-Франківську з'явився величний монумент Каменяра, чиє ім'я носить місто. Таким чином, практично всі івано-франківські пам'ятники належать сьогоднішньому періоду незалежної України.

Типова архітектура будинків "старого Станиславова" (фото неподалік "стометрівки")

11.3. Улицы Ивано-Франковска

Історія створення вулиць: [31] [32] [33]

Теперішнє місто бере свій початок від Станиславської фортеці. Спочатку, в центральній укріпленій частині міста утворилася площа навколо ратуші, від якої були проходи до Галицької і Тисменецької фортечних брам. В свою чергу на передмістя вели під'їзні торговельні шляхи з інших населених пунктів краю, які тут поступово забудовувалися і ставали вулицями Галицькою, Заболотівською, Тисменецькою, Лисецькою (1786). Ще коли існувала фортеця, у XVIII ст. звідси були виходи на прогулянку розчищеною алеєю до так званої "звіринецької діброви" (сьогодні міський парк ім. Т.Шевченка), що є залишком Чорного лісу. Потім ця алея була обсаджена липами і в ХІХ ст. стала називатися Липовою вулицею. Паралельно, з південного боку фортеці з'явилась ще одна вулиця, яка вела до с. Опришівці, яка дістала назву Каліцької (пізніше офіційні назви Зосина доля, Дадугіна (з 1994 р.), Є. Коновальця (з 1993 р.). Тут в минулому і до 1-ої світової війни буквально в саморобних будках проживали каліки і жебраки. В архівних документах за 1798 р. повідомляється вперше про цісарську дорогу, яка вела від Станіслава до Лисця (теперішня вул. Г.Мазепи).

Навколо фортеці, в передмістях було збудовано не один десяток фільварків, цегелень, тартаків (лісопильні), млинів. Так з'явилися вулиці Двірська (колишня Братів Майданських, сьогодні Г.Хоткевича), Млинарська, Тартакова (Ю.Фучика), Польова (Льотчиків).

В начале ХІХ ст. фортецю розібрали після того, як вона втратила своє військове значення, а з її каменю було встелено 24 вулиці в центрі міста. По засипаних канавах, вздовж колишнього фортечного муру, були прокладені теперішні вулиці Січових Стрільців, Дністровська, Василіянок. Але збереглися історичні мікротопонімні назви вулиць Валова, Замкова, провулок Фортечний.

В другій половині ХІХ ст. продовжується австрійське панування, але промисловий розвиток міста вже як окружного центру Галичини, особливо після прокладання з 1866 р. залізниці зі Львова, сприяв розширенню мережі вулиць, зокрема на північ і захід від центру. Магістрат міста назвав в 1910 р. вулицю, яка з'єднувала вокзал з центром, Грюнвальдською - на честь 500-річчя Грюнвальдської битви.

Более интенсивное наименования улиц в первой половине ХХ ст, зокрема, у міжвоєнний період, спостерігається з 1921 р., коли Станіслав в період окупації Галичини поміщицькою Польщею став воєводським (обласним) центром. В 30-х роках вже були опубліковані перші карти-схеми вулиць міста, де позначені (в основному польські) майже 150 назв.

Під час німецької окупації було перейменовано кілька центральних вулиць: Грюндвальську на Губернаторську, Сапіжинського - на Гітлер-штрассе (після війни - Радянська, сьогодні - Незалежності), Голуховського - на Герінг-штрассе (після війни вул. Пушкіна, сьогодні Чорновола) і т. д.

В післявоєнний період місцева радянська влада польські і німецькі назви вулиць скасувала, але поступово поряд з українськими почали інтенсивно під натиском комуністичної ідеології насаджуватися російські і радянські назви вулиць. Світова ж практика засвідчує, що найменування і перейменування - об'єктивний історичний процес, який має певні закономірності. І будь-яка влада повинна враховувати, що топонім і мікротопонім (у назвах вулиць) - категорія мононаціональна, історична і географічна. Нарешті в цивілізованому світі топоніми також вважаються культурними надбаннями, тому оберігаються як історичні пам'ятки.

На даний час в місті з приміськими селами нараховується біля 500 вулиць, в тому числі третина провулків, 8 площ, 1 бульвар і 1 набережна. Про їх сумарну протяжність в кілометрах важко сказати, бо ніхто не підраховував, але відомо що найдовшою (більше 5 км) є вулиця Є. Коновальця.

Найвужчою в місті є вул. Тринітарська (колишня Колгоспна), яка в свій час була розрахована на проїзд брички, і то в одну сторону. Кількість вулиць в післявоєнні роки значно зросла за рахунок розширення і розбудови міста як на незайнятих площах, так і за рахунок приєднання приміських сіл, зокрема в 1958 р. - С. Пасічна, в 1962 р. - С. Опришівці, а в 80-х роках сіл Крихівці, Хриплин, Угорники, Вовчинець, за рахунок яких прибавилося більше 100 вулиць.

За підрахунками історика-краєзнавця П. Арсенича, у 1994 р. 115 вулиць Івано-Франківська носила назви російських, 75 - українських і 15 західноєвропейських діячів. Тепер ця інформація суттєво застаріла.

Більше 50 вулиць були названі іменами учасників Великої Вітчизняної війни, а 30 - революційного руху та громадянської війни, партійно-радянських діячів, які не мали ніякого відношення як до історії міста, так і краю.

Тому міськвиконком спільно з депутатською комісією із залученням громадськості прийняли декілька рішень про перейменування вулиць. Таким чином, вже станом на 1996 р. було замінено 84 старих назв. Цей процес триває і досі.


11.4. Фонтани

Фонтан із Статуєю Пресвятої Діви Марії, Майдан Шептицького
Фонтан в центрі міста, Вічевий майдан

В місті діють такі фонтани:


12. Відомі особистості


12.1. Персоналии, связанные с городом


12.2. Відвідували місто

12.2.1. Іван Франко у Станиславові [34]

Вперше Іван Франко відвідав місто в 1883 році. Тут він познайомився з народною вчителькою Юзефою Дзвонковською. Вона справила на поета велике враження, він заходив до неї, як тоді називали, за "Тисменицьку рампу", де дівчина мешкала. Щирі почуття до Юзефи Франко висловив у ліричних поезіях "Не схиляй своє личко прекрасне", "Тричі мені являлася любов", "Гей, рибачко чорноока". Хвора на легені, Ю. Дзвонковська невдовзі померла. Її було поховано на міському кладовищі. Згодом Іван Франко писав, що вимріяна чорноока Йосипіна, "чуючи в собі початки сухіт, кілька рік пізніше вмерла" на посаді народної вчительки.

Дослідники встановили, що І. Франко планував купити в місті ділянку землі та заснувати рільничу спілку для свого соратника, відомого громадського діяча, письменника Михайла Павлика, який з радістю погодився на цю пропозицію. Але плани не здійснилися з ряду причин, зокрема через нерішучість Антоніни Дзвонковської, матері Юзефи. Про відносини І. Франка з Ю. Дзвонковською та його перебування у Станиславові описано в документальній повісті Романа Горака "Тричі мені являлася любов" (1983).

Влітку 1884 р. Іван Франко здійснив мандрівки Карпатами і Прикарпаттям, щоб вивчити "природи красу, люду рідного бит". Саме в Станиславові він познайомився тоді з українським лексикографом і мовознавцем Євгеном Желехівським, який за словами Каменяра, "нашої мови скарбницю здвигнув".

В 1884 році українська письменниця і громадська діячка демократичного напряму Наталя Кобринська заснувала в Станиславові "Товариство руських жінок". Воно давало можливість безправним жінкам Галичини брати участь у громадсько-культурній роботі. Спробу першої жіночої організації оцінив І.Франко. Каменяр виступив з промовою на самих зборах "Товариства руських жінок" у місті, а докладний звіт з першого в Галичині жіночого форуму опублікував під назвою "Перші загальні збори руського жіночого товариства в Станіславові". За допомогою Франка Н. Кобринська видала у нашому місті альманах "Перший вінок" (1887). Пізніше вона підготувала також три випуску альманаху "Наша доля".

Голос І.Франка неодноразово звучав перед українською громадою у Станиславові. В 1889 році, в доповіді з нагоди річниці Т. Г. Шевченка, він високо оцінив творчість видатного поета, а в 1890 році на шевченківському концерті, за спогадами колишнього учня станиславівської гімназії, письменника Михайла Яцківа, виступив з блискучою промовою про поему "Тополя".

Міщани мали змогу бачити і слухати Іван Франка ще в 1910 і 1914 роках, коли він у залі "Руської бесіди" (тепер вулиця Січових Стрільців, 24) читав свою поему "Мойсей". На згадку про цю подію в 1966 р. на цьому будинку встановлено меморіальну дошку, а в 1986 р. її урочисто оновлено. На гранітній плиті під барельєфним погруддям напис: "В цьому будинку в 18891914 рр. геніальний український письменник, революціонер-демократ Іван Якович Франко неодноразово читав свої твори"


12.3. Голови міста

Перший війт українсько-польського магістрату - Андрушовський Бенедикт, з 1695.

У 1867 Станиславів став повітовим центром, коли в австрійський період міські ради обирали бургомістрів :

  • Антоні Суханек (18671868)
  • Ігнаци Камінський (18701888)
  • Валерій Шидловський (18891896)
  • Артур Німгін (18961919)

Бургомістри міста міжвоєнного періоду польського панування:

  • Міхал Ференсєвич (19191921)
  • Станіслав Теодорович (19211923)
  • Теофіл Зайдлер (1923)
  • Володимир Домбровський (1924)
  • Вацлав Хованець (19241935)

Президенти міста:

  • Здіслав Стронський (19351937)
  • Францішек Котлярчук (19371939)

У 1939 Станіслав у радянський період став обласним центром і з вересня до грудня 1939 було призначено тимчасове управління міста, головами якого були в жовтні-листопаді 1939 Чучукало Василь Данилович, в листопаді - грудні 1939 Безкровний Юхим Степанович, а з 20 грудня і до початку війни головою виконавчого комітету міської ради був Іванов Петро Степанович.

У роки німецької окупації посадником міста став професор Іван Голембйовський (19411944).

Голови виконавчого комітету міської ради Станіслава-Івано-Франківська (19441994):

  • Шатохін Афанасій Захарович (19441945)
  • Лазаренко Михайло Савич (19451953)
  • Коваль Микола Петрович (19531957)
  • Ферчук Єфрем Іванович (19571963)
  • Бабенко Євген Федорович (19631972)
  • Томей Омельян Михайлович (19721980)
  • Бехтєв Олександр Михайлович (19801987)
  • Яковишин Богдан Юрійович (19871990)
  • Тайліх Ярослав Володимирович (19901994)

Всенародно обрані міські голови за Незалежної України:


13. Міста-побратими [35]


14. Галерея

Віртуальний Івано-Франківськ: http://www.stanislaw.in.ua


Примечания

  1. http://stat.if.ukrtel.net/EX_IN/2012/01/DS1.HTM - stat.if.ukrtel.net/EX_IN/2012/01/DS1.HTM
  2. Облікова картка Верховної Ради України - gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=30.06.2004&rf7571=14433
  3. рус. Ивано-Франковск [іва́но-франко́вск] - Станиславъ [станіслав] , пол. Stanisławw [станісуавуф] - Iwano-Frankowsk [івано-франкофск] , идиш סטאַניסלאוו [станіславов] - איוונואָ־פרנקאָפֿסק [івано-франкофск] , нем. Stanislau [штаніслаў] - Iwano-Frankiwsk [івано-франківск] , чеськ. Stanislaviv [станіславів] - Ivano-Frankivsk [івано-франківск] , словац. Stanislav [станіслав] - Ivano-Frankivsk [івано-франківск] , рум. Ivano-Frankivsk [івано-франківск] - Stanislau [станіслаў]
  4. "Historical Weather for Ivano-Frankivsk" - www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=062533&refer= (English). Weatherbase . http://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=062533&refer= - www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=062533&refer= . Процитовано 2007 .
  5. БРІЗ Прикарпаття - www.briz.if.ua/index.php?nid=14423&tid=0
  6. а б в Історичний огляд міста - www.portal.if.ua/themes/city/materials-document.asp?folder=1732&matID=2431
  7. а б в Національний склад населення Івано-Франківської міськради - www.if.gov.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=7080
  8. Всеукраїнський перепис населлення 2001 року. Сайт Головного упраіління статистики в Івано-Франківській області http://stat.if.ukrtel.net/ - stat.if.ukrtel.net/
  9. а б Всеукраїнський Перепис населення 2001 - www.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/ivano-frankivsk/ http://www.ukrcensus.gov.ua - www.ukrcensus.gov.ua
  10. Геноцид євреїв Станіслава в роки Другої світової війни - www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vpnu/Ist/2008_14/035-043.pdf
  11. Про кількість та склад населення Івано-Франківської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року - www.ukrcensus.gov.ua/results/general/sex_region/ivano-frankivsk/
  12. Історія ВАТ "Прикарпаттяобленерго" - www.oe.if.ua/history.php
  13. Дані головного управління статистики - www.briz.if.ua/index.php?nid=10777
  14. http://stat.if.ukrtel.net/ - stat.if.ukrtel.net/ Головне управління статистики в Івано-Франківській області
  15. Програма економічного і соціального розвитку міста Івано-Франківська на 2011 рік - www.mvk.if.ua/news/8986/, Офіційний сайт міста Івано-Франківськ www.mvk.if.ua - www.mvk.if.ua
  16. nashemisto.if.ua - nashemisto.if.ua/content/view/3/
  17. www.ivfrankivsk.if.ua - www.ivfrankivsk.if.ua/main.php?page=2
  18. Українсько-польський інтернет-журнал - www.ukraine-poland.com/u/publicystyka/publicystyka.php?id=4646
  19. http://www.mvk.if.ua/uploads/files/zahal.doc - www.mvk.if.ua/uploads/files/zahal.doc
  20. [reg - www.osvita.org.ua/highedu/?cmd=search&HS=10&HS[p_i]=5&HS[button]=go Освітній портал osvita.org.ua]
  21. Сайт Івано-Франківського Вищого професійного училища № 13 - vpu13.funhost.org.ua/
  22. Сайт Івано-Франківського Вищого професійного училища № 21 - vpu21.if.ua/
  23. [1] - stat.if.ukrtel.net/NEW_PAGE/NEW_2009/NEW_80.htm Головне управління статистики в Івано-Франківській області. Наукова еліта Івано-Франківщини http://stat.if.ukrtel.net - stat.if.ukrtel.net
  24. [2] - stat.if.ukrtel.net/NEW_PAGE/NEW_2009/NEW_111.htm Головне управління статистики в Івано-Франківській області. Інноваційна активність промислових підприємств міста Івано-Франківська у 2008 р. http://stat.if.ukrtel.net - stat.if.ukrtel.net
  25. http://www.ivfrankivsk.if.ua/menu.php?id=707 - www.ivfrankivsk.if.ua/menu.php?id=707 ivfrankivsk.if.ua
  26. http://www.ukrtvr.org/index.php?option=com_content&task=view&id=301&Itemid=41 - www.ukrtvr.org/index.php?option=com_content&task=view&id=301&Itemid=41
  27. Крайній Іван Енкаведистів виставлять напоказ. Завтра в Івано-Франківську за участю Президента України відкриється музей, за експонатами якого можна ініціювати Нюрнберзький процес-2 - www.umoloda.kiev.ua/number/1509/163/53081/ // "Україна Молода" № 188 за 10 жовтня 2009 року
  28. Ющенко на Прикарпатті відкриє музей жертв комуністичного терору на www.zaxid.net - www.zaxid.net/newsua/2009/10/9/120223/
  29. http://www.youtube.com/watch?v=1egSgN2GBfY - www.youtube.com/watch?v=1egSgN2GBfY В Івано-Франківську встановили рекорд у вишиванках
  30. Пам'ятки Івано-Франківська - www.oko.kiev.ua/ReestrsTown.jsp?cityId=7447
  31. ivfrankivsk.if.ua - www.ivfrankivsk.if.ua/menu.php?id=3004
  32. vse-tut.com.ua -
  33. news.if.ua - news.if.ua/print.php?id=3083
  34. Сайт ivfrankivsk.if.ua - www.ivfrankivsk.if.ua/menu.php?id=30313
  35. http://www.mvk.if.ua/news/4114/ - www.mvk.if.ua/news/4114/

16. Джерела та посилання

п о р
Населенные пункты Івано-Франківської міськради
Села : Вовчинець Крихівці Микитинці Угорники Хриплин
п о р Ивано-Франковская область
Районы Flag of Ivano-Frankivsk Oblast.png
Города областного значения
Болехів Івано-Франківськ Калуш Коломия Яремче
п о р Центры административно-территориальных единиц Украина первого уровня
Flag of Ukraine.svg
п о р
Flag of Ivano-Frankivsk Oblast.png Города и пгт Івано-Франківської області
Города : Болехів Бурштин Галич Городенка Долина Ивано-Франковск Калуш Коломия Косів Надвірна Рогатин Снятин Тисмениця Тлумач Яремче
Пгт : Битків Більшівці Богородчани Брошнев-Осада Букачівці Верховина Вигода Войнилів Ворохта Гвіздець Делятин Єзупіль Заболотів Кути Ланчин Лисець Обертин Отинія Перегінське Печеніжин Рожнятів Солотвин Чернелиця Яблонов
п о р 50 крупнейших городов Украины по населению
п о р Лучшие города для жизни в Украине по версии журнала "Фокус"
Івано-Франківськ (2007) Черновцы (2008) Львов (2009) Харків (2010) Одеса (2011)

код для вставки
Данный текст может содержать ошибки.

скачать

© Надо Знать
написать нам