Надо Знать

добавить знаний



Ирландский язык


Распространение ирландского языка в Ирландии: Язык большинства Язык меньшинства

План:


Введение

Ирландский язык
Gaeilge
Распространение ирландского языка в Ирландии: Язык большинства Язык меньшинства
Распространение ирландского языка в Ирландии :
Язык большинства
Язык меньшинства
Распространена в: Ирландия Ирландия, Великобритания Великобритания, Канада Канада.
Регион: Западная Европа
Носители: 391,470 (речь повседневного общения ~ 72,834) [ [1]

Обладают на некотором уровне - 1,656,790 [2]

Классификация : Индо-Европейская

Кельтская
Гэльский

Официальный статус
Государственная : Ирландия Ирландия
Официальная : Северная Ирландия Северная Ирландия,
Европейский союз Европейский союз
Регулирование: Совет ирландского языка (Foras na Gaeilge)
Коды языка
ISO 639 -1 ga
ISO 639-2 gle

Ирландский язык - один из кельтских языков, что вместе с шотландской и менской языках относится к гойдельськои подгруппы (другая подгруппа - бритська - объединяет валлийский, бретонские и корнский языка). Ирландская - единственная на сегодня кельтская язык с государственным статусом (вместе с английском он является государственным языком Ирландии, а также одним из официальных языков ЕС и Северной Ирландии). Ирландскую можно считать классической кельтской языке, ведь ее форма в древнейших документах сохранила ряд форм, которые полностью исчезли из бритських языков. Ирландский язык засвидетельствован с IV века нашей эры огамическими надписями, а с VII в. н. е. - глоссами латинским алфавитом.


1. Название

По официальным ирландским правописанием An Caighden Oifigiil язык называется Gaeilge ( [ɡe ː l ʲ ɟə]). До реформы правописания 1948 это название выглядела Gaedhilge; первоначально это был родительный падеж от Gaedhealg, формы, которую использовали в классической современной ирландском языке. [3] Раньше написание включают такие варианты, как Gaoidhealg [Ge: ʝəl ˠ g] в классической ирландской и Godelc [Goiel ˠ g] в староирландском. Современное написание возникло из-за устранения немого dh с Gaedhilge.

Другие формы написания встречаются в современных ирландских диалектах. Кроме пивденноконнахтського варианта Gaeilge, описанного выше, существует Gaedhilic / Gaeilic / Gaeilig ( [ɡe ː l ʲ ɪc]) или Gaedhlag ( [ɡe ː l̪ ˠ əɡ]) в ольстеривський и пивничноконнахтський ирландской и Gaedhealaing / Gaoluinn / Gaelainn ( [ɡe ː l̪ ˠ ɪŋ / ɡe ː l̪ ˠ ɪn]) в манстеривський ирландской. [4] [5]


2. История

2.1. Ранняя история

Ірландська мова має свою давню писемність, збереглися пам'ятки з VI ст., хоча окремі написи цією мовою на різних предметах відомі ще з IV ст. Християнство прийшло в Ірландію в 432 р. (на два століття раніше, ніж у решту сучасної Британії) і пов'язане з особою Патрикія, сина римського посадовця, захопленого в 16-річному віці в полон місцевими жителями. Згодом він утік у Ґаллію, отримав сан єпископа і, повернувшись до Ірландії як проповідник, розпочав християнізацію країни, з якою познайомився в юності. Найімовірніше, що Патрикій, згодом канонізований як св. Патрик, проповідував ірландською.


2.2. "Золотий вік"

Розповсюдженість ірландської мови у 1871 році

У період з VI до IX ст.ст., який отримав назву "Золотий вік", Ірландія була єдиною в Європі країною, мова якої використовувалася в літературі й освітніх закладах. В інших державах вони були латиномовними. В VIII ст. ірландська мова вже плекалася в монастирях як мова релігії, витісняючи латину, панування якої на континенті залишалося непорушним протягом багатьох століть. Ще до нормандського завоювання Британських островів у другій половині XI ст. колоністи, що жили серед ірландців, але належали до інших кельтських племен - піктів, англосаксів, данців, скандинавів, - були здебільшого асимільовані, тобто перейшли на ірландську мову.


2.3. Занепад

Процес занепаду мови почався з приходом нормандців (XII ст.) і відбувався поступово. Англійцям, що також потрапили у васальну залежність і були змушені миритися протягом трьох століть із офіційним статусом франко-нормандської мови, вдалося відстояти свій мовний суверенітет, і в 1362 р. засідання парламенту вперше було відкрито англійською мовою. Геополітична експансія Лондона незабаром позначилася на мовному житті сусідніх етносів: у Ірландії домінування нормандців успадкували англійці. Судячи з уваги найвищої влади до мовної політики, уже в середньовіччі мова визнавалася важливим компонентом національної ідентичності. Король Генріх VIII видав на початку XVI ст. низку указів, спрямованих проти ірландської мови. Ключову роль у прискоренні лінгвоциду зіграло заснування англійських поселень на ірландській території, що почалося ще в XVI ст. і набуло найбільшого розмаху за часів Кромвеля.

Особливо відчутною була експансія англійської мови в період 1600 - 1800 pp. На конец XVIII в. нею вже говорило понад 50% населення Ірландії. До складу цієї мовної більшості увійшла й панівна верхівка. Ірландськомовними залишилися переважно представники низів, проте їхній мові бракувало соціального престижу й офіційного визнання.

В начале XIX в. ірландці зазнали ще одного важкого удару: на англійську мову перейшло католицьке духівництво, яке вирішило, що це сприятиме піднесенню престижу конфесії. Оскільки початкова освіта була переважно в руках ченців, то система так званих "національних шкіл", запроваджена у 1831 р., стала своєрідною машиною мововбивства. Фатальну роль відіграли також голодомори першої половини XIX ст., які найбільше позначилися на соціальних низах, тобто ірландськомовному населенні: його пропорція стрімко зменшилася через вимирання та інтенсивну еміґрацію.


2.4. Новая история

Частка людей, які вказали, що володіють ірландською мовою за переписом населення

В 1937 p., коли ірландську мову проголосили державною, всі офіційні документи стали видаватися двома (ірландською й англійською) мовами. Але на цей час кількість носіїв ірландської мови вже була надзвичайно малою. Перепис 1926 р. показав, що нею володіло тільки 18% населення, а тих, хто говорив виключно ірландською, було катастрофічне мало - 0,6% від загальної кількості населення. Попри такі показники, ірландська мова зберігала свій символічно-психологічний вплив на засновників молодої держави. Відомий вислів Де Валери, одного з ідеологів ірландського руху за незалежність і третього президента країни про те, що "краще Ірландія з її мовою, але без свободи, ніж вільна Ірландія без мови" (4). Таким чином, і політична воля керівництва, і сама логіка розгортання національної ідеї диктували стратегічну необхідність підтримки ірландської мови, яка була видимою ознакою небританської перспективи у розвитку нації.

У незалежній державі ірландську мову було запроваджено як обов'язковий предмет у системі освіти. У початкових класах навчання мало вестися виключно ірландською, хоча цією мовою не володіла переважна більшість населення. В 1975 р. уряд створив Комісію в справах ірландської (ґельської) мови "Bord na Gaeilge", на яку покладалась відповідальність за стан ірландської мови та її розвиток. Комісія намагалася досягати зазначеної мети шляхом популяризації своєї ідеї переходу на рідну мову, створенням мовних курсів різного рівня, поширенням відповідної літератури. Проте, наслідки такої діяльності виявилися досить скромними.

Заходи щодо підтримки ірландської мови було запроваджено в офіційній сфері. Вона стала обов'язковою для державних службовців, у юриспруденції, армії, поліції тощо. Проте дотримання цієї вимоги стало переважно номінальним, і переважання англійської мови в практичній діяльності відповідних структур не зазнало суттєвих змін. Хоча під час перепису ' 1971 р. 28,3% громадян вказали, що володіють ірландською мовою, але рівень цього володіння виявився насправді досить низьким, оскільки для абсолютної більшості вона залишається лише одним із шкільних предметів, а не живою стихією. Однак, згідно з переписом 2006 року ірландською мовою володіло вже понад 40% населення Ірландії.


3. Фонетика

Приголосні фонеми
Губные Передньоязикові Задньоязикові Гортанные
Губно-губні Labiovelar Губно-зубні Зубные Десневые Заясенни Твердопіднебінні М'якопіднебінні
тверді м'які тверді тверді м'які тверді тверді м'які м'які м'які тверді
Прорывные глухі t̪ˠ c k
дзвінкі d̪ˠ ɟ ɡ
Спіранти /
Аппроксимант
глухі ʃ x h
дзвінкі w j ɣ
Носові n̪ˠ ɲ ŋ
Одноударни ɾˠ ɾʲ
Бокові апроксиманти l̪ˠ
Голосні фонеми
Передні Середні Задні
Высокие
Н. високі ɪ ʊ
Високо-сер.
Середні ə
(лише ненаголошені)
Низько-сер. ɛ ɔ
Низькі a ɑː

Наголос. Стандартний ірландський наголос падає на перший склад. Він настільки сильний, що наступні короткі голосні звучать нечітко: macalla. Довгі голосні в середині слова мають допоміжний наголос: garsun. В деяких випадках перший склад не наголошений (arn) або й редукується до беззвучності (an t-arn). На півдні (манстерський діалект) наголос падає на довгий склад у будь-якій позиції, а у випадку подвійного наголосу останній глушить першого. Крім цього в Манстері наголошеним є суфікс -ach.

Назалізація. , a, , o, , u перед mh та nn підлягають назалізації, тобто перетворюються на носові голосні. При цьому a у поєднанні з mh, m, nn утворює носові дифтонги ( smh, am, comhartha, cumhacht, cng).

Дифтонги: iə, uə, əi, əu.


4. Грамматика

Граматика ірландської мови разом із іншими кельтськими мовами має низку особливостей, нетипових для інших індоєвропейських мов. Зокрема найбільш разючими відмінностями щодо української мови є мутація початкового приголосного, порядок слів у реченні VSO (присудок + підмет + додаток) та використання двох різних форм дієслова "бути".

Втім жодна з цих відмінностей не є суто ірландською. Всі вони трапляються як у інших кельтських мовах, так і в мовах інших сімей: морфосинтаксична мутація функціонує в африканській мові фульфульде; порядок слів VSO притаманний давнім семітським мовам (класичній арабській та біблійній гебрейській); дві форми "бути" є у португальській, іспанській та італійській мовах. Використання прийменникових займенників властиве семітським, а також деяким маловідомим європейським мовам (наприклад, венеційській)

Ситуацію ускладнює різноманіття діалектів, різниця між рекомендованим стандартом і розмовними спрощеннямм граматики та вимови, які відбуваються під час мовлення носіїв. [6]


4.1. Синтаксис

В ірландській мові порядок слів у реченні має форму VSO (присудок + підмет + додаток), а також використовують два дієслова "бути". Одне з них вживають для опису постійної характеристики особи чи предмету, а інше - для опису тимчасових якостей.

Прикметник вживають після іменника (за винятком присвійних), втім є низка прикметників та часток, які функціонують як префікси.

4.2. Морфология

В ірландській мові є три відмінки: загальний (давньоірландські називний та знахідний), кличний та родовий. В манстерському діалекті збереглася форма давального відмінка, хоча її рідше вживають молоді носії мови. Сучасна система відмінювання є радикально спрощеною системою давньоірландської мови.

Ірландські іменники можуть бути чоловічого або жіночого роду (середній рід зник). Певною мірою родові відмінності можна визначити завдяки специфічним закінченням -n та -n (для чоловічого) і -g (для жіночого).

Ще однією особливістю ірландської мови, що споріднює її з іншими кельтськими мовами, є використання прийменникових займенників (forainmneacha ramhfhoclacha). Наприклад, слово "біля" звучить як ag, а для першої особи однини ("біля мене") воно набуває форми agam. Коли його вживають із дієсловом b ("бути") ag означає володіння (відповідник українського дієслова "мати").

  • T leabhar agam. - "Я маю книгу." (Буквально, "книга біля мене.")
  • T leabhar agat. - "Ти маєш книгу."
  • T leabhar aige. - "Він має книгу."
  • T leabhar aici. - "Вона має книгу."
  • T leabhar againn. - "Ми маємо книгу."
  • T leabhar agaibh. - "Ви маєте книгу."
  • T leabhar acu. - "Вони мають книгу."

4.3. Мутации

Ірландській мові, як і кельтським мовам загалом, притаманна мутація, за якої початковий та кінцевий приголосний можуть змінюватися, аби виразити граматичні відношення та значення. Мутація стосується дієслів, іменників та прикметників. Деякі приголосні можуть змінюватися двома способами залежно від контексту.

В ірландській є два класи початкової мутації:

  • Леніція (ірл. simhi, пом'якшення) описує зміни фрикативних. За старим правописом над зміненим приголосним ставили крапку (buailte), а тепер біля нього пишуть -h :
  • caith! "кидай!" - chaith m "я кинув" (це приклад леніції як показника минулого часу, що зумовлено використанням do, хоча зараз його зазвичай упускають).
  • margadh "торгівля", "місце торгівлі", "угода" - Tadhg an mhargaidh "людина вулиці" (дослівно "Тейґ місця торгівлі"; тут леніція позначає родовий відмінок іменника чоловічого роду).
  • Sen "Шон, Джон" - a Shein! "Джоне!" (тут леніція є частиною кличного відмінка - фактично, клична леніція зумовлена a перед Shein).
  • Екліпсія (ірл. ur) охоплює вираження глухих звуків, а також назалізацію дзвінких.
  • athair "батько" - r nAthair "наш батько"
  • ts "початок", ar dts "на початку"
  • Gaillimh "Ґолвей" - i nGaillimh "у Ґолвеї"

Часто мутації є єдиною можливістю розрізнити схожі граматичні форми. Наприклад, єдине, чим різняться (поза контекстом) присвійні займенники "її", "його" та "їхній", це початкова мутація, оскільки всі ці слова позначає ірландське a. Ось як це виглядає на прикладі слова brg (черевик):

  • їхній черевик - a mbrg (екліпсія)
  • його черевик - a bhrg (леніція)
  • її черевик - a brg (без змін)

5. Письмо

5.1. Стандарт правопису

Приблизно в час другої світової війни Samas Daltn, що відповідає за Ranng an Aistrichin (офіційний відділ перекладів ірландського уряду) видав власні керівні принципи, як стандартизувати ірландський правопис та граматику. Цей де-факто стандарт згодом затвердили на державному рівні під назвою Офіційний Стандарт або Caighden Oifigiil. Він спростив та стандартизував правопис. Було усунуто німі літери, а звукові комбінації наближено до усної мови. В тих випадках, коли існувало кілька діалектних версій одного слова, було відібрано якусь одну.

Приклади:

  • Gaedhealg / Gaedhilg(e) / Gaedhealaing / Gaeilic / Gaelainn / Gaoidhealg / GaolainnGaeilge, "ірландська мова" ( Gaoluinn або Gaolainn досі використовують у книгах, написаних манстерським діалектом, або як жартівливу назву для манстерського діалекту)
  • LughbhaidhL, "Лаут"
  • biadhbia, "їжа"

5.2. Діалектні правописи

Литературное написания не всегда соответствует произношению каждого диалекта. Например, в литературном ирландской bia ("еда") имеет родительный падеж bia. А вот в манстерський ирландской форма родительного падежа имеет произношение / b ʲ i ː ɟ /. [7] Поэтому носители некоторых диалектов до сих пор используют написания biadh, в частности, чтобы показать звуковую разницу между biadh (именительный в.) и bdh (родительный в.). В Манстер последнее написание обычно произносят как / b ʲ i ː ɟ /, поскольку конечные-idh,-igh обычно упрощаются до-ig в манстерський произношении. Другим примером может служить слово crua, что означает "тяжелый, непростой". Его произносят как / kruəɟ / [8] в манстерський, записывая как cruaidh. И хотя в манстерський ao звучит как / e ː /, а aoi звучит как / i ː /, [9] Впрочем новое написание слова saoghal, род. saoghail ("жизнь, мир"), имеет вид saol, родовой saoil. Это вносит путаницу между написанием и произношением в манстерський, ведь слово имеет произношение / s ˠ e ː l̪ ˠ /, родовой / s ˠ e ː l ʲ /. [10]


5.3. Обозначение лениции

Слово "Gaelach", написанное гэльский шрифтом.

Сначала леницию обозначали надстрочным диакритических знаков, что называется ponc simhithe или s buailte (часто сокращенное до buailte). Он происходит от punctum delens, который употребляли в средневековых рукописях для удаления подобного перечеркивания ненужных слов в современных рукописных текстах. Из такого применения был взят для обозначения лениции s (от / s / в / h /) и f (полное затухание / f /) в давньоирландських текстах.

Впоследствии леницию c, p и t стали обозначать добавлением буквы h после измененного согласного (по примеру обозначения древнегреческого придыхания в латинском) леницию других согласных оставляли помечена. Впоследствии оба "конкурентные" методы были распространены для обозначения лениции любого звука кроме l и n: как с помощью buailte, так и с помощью h. Наконец, первый вариант преобладал в случае написания текста гэльский буквами, а употребление h - в текстах романским шрифтом.

Сегодня гэльский шрифт и диакритические знаки употребляют редко, преимущественно тогда, кода такое употребление является "необходимым": на эмблемах и гербах. Буквы с buailte доступны в Юникоде и Latin-8.


5.4. Современная азбука

Азбука, которую использует современная ирландский язык, похожа на английский без букв j, k, q, w, x, y, z; впрочем, некоторые слова английского происхождения, не имеющие ирландского соответствия, пишут с этими буквами: например, Jeep пишут как Jp. В некоторых словах нетрадиционные буквы выбрасывают и заменяют ближайшие по звучанию традиционными, например, phone> Fn. Письменная речь выглядит достаточно сложной для тех, кто не знаком с ней, впрочем, если разобраться, правописание довольно прост.

Современная ирландская имеет только один диакритический знак - острый ударение ( ), который ирландской называют sneadh fada ("длинная метка"), во множестве snte fada. Он служит для продления звука громкой, а иногда и для изменения его характера. Например, в манстерський ирландской a = / a / или / ɑ /, = / ɑ ː /, а вот в ольстеривський ирландской = / ː /.

Ирландская азбука (латиница)
Графика Современные названия букв Традиционные названия букв Перевод названия
- - -
A a ailm вяз
B b b beith береза
C c c coll орех
D d d dair дуб
- - -
E e edad осина
F f eif fern ольха
G g g gort плющ
H h his - -
- - -
I i idad тыс
L l eil luis горный ясень
M m eim muin виноградная лоза
N n ein nin десен
- - -
O o onn дрок
P p p peith карликовая ольха
R r ear ruis бузина
S s eas sail верба
T t t tinne падуб
- - -
U u r терн

Примечания.

  1. Буквы , , , , не имеют особых названий, поскольку являются разновидностями соответствии букв a, e, i, o, u.
  2. Дополнительные буквы также имеют ирландские названия: j (j), k (c), q (c), v (v), w (wae), x (eacs), y (y), z (zae).

6. Диалекты

Ирландию в отличие от Британии не завоевали римляне, и здешняя кельтская речь продовжувла функционировать как язык литературы и науки, из-за чего в ней сохранились черты древнего кельтского языка.

С приходом римлян-христиан в ирландском языке появились первые заимствования из латыни. Они были связаны с церковью или предметами римской цивилизации. Также было проникнуто определенное количество заимствований из скандинавской речи. В период середньоирландськои языка было немало заимствовано из французской, и всего было заимствовано из английского языка (в течение средневекового и современного периодов).

Сегодня ирландский как первый язык существует только в форме диалектов, стандартный язык становится разговорным в городах. Ирландские диалекты распространены в селах трех провинций: Ольстера (на севере), Манстера (на юге) и Коннот (на западе). Заметны региональные различия между Югом и Севером.

Выделяют четыре диалекта:

  • схидноманстерський
  • захидноманстерський
  • западный коннотський
  • северо донегольський.

Разницы в диалектах проявляются на уровне лексики, синтаксиса, морфологии и фонетики. На юге речь более консервативна, а также существует тенденция подчеркивать последний слог слова, в то время как в Ольстере и Коннот отмечают первый слог. В определенных случаях на Юге и в Коннот принимают такой вид мутации как затухание или еклипция (don bhfear - мужу), на севере же - щелевая мутация или лениция (don fhear - мужчине). Также на Юге гораздо шире используют синтетические формы глаголов, чем на Севере. В литературном языке диалектные различия не проявлялись до XVIII в.


7. Масс-медиа

Ирландской ведут трансляции несколько радио-и телеканалов, а также выходит некоторая периодика. Существует ряд литературных фестивалей и премий, которые поощряют литературу на ирландском языке. В большинстве магазинов страны можно найти книги ирландской.

Телеканалы
  • TG4 (ведет трансляцию на обе Ирландии) [1]
  • Cla 4 (транслирует детские программы) [2]
  • RT News Now (круглосуточные новости на сайте RT, озвучка ирландской и английском языках) [3]
Радиостанции
  • RT Raidi na Gaeltachta или RnaG (ведет трансляцию на обе Ирландии) [4]
  • Anocht FM (молодежное радио той же частоты, что и RnaG) [5]
  • Raidi R-R (молодежное радио, вне интернета транслирует в Дублине, Корке, Лимерик и Голвеи) [6]
  • Raidi Na Life (ведет трансляцию на территории Большого Дублина) [7]
  • Raidi Filte (ведет трансляцию на территории Великого Белфаста) [8]
Газеты
  • Nuacht24 (ежедневная онлайн-газета, раз в неделю выходит в свет в Белфасте) [9]
  • Foinse (еженедельник, крупнейшая газета на ирландском языке, выходит в Голвеи) [10]
  • Gaelscal (еженедельник на 32 страницы) [11]
  • Saol (ежемесячная газета)

Кроме того большинство англоязычных газет имеют колонки ирландском языке.

Журналы
  • Comhar (основан еще в 1942 году, теперь доступен онлайн)
  • Feasta (ежемесячный журнал) [12]
  • Ns (ежемесячный молодежный журнал) [13]
  • Popnuacht
  • Gaelscoil magazine (образовательный журнал) [14]
  • An Doras (североамериканский журнал) [15]
Интернет-ресурсы

8. Статус

8.1. Республика Ирландия

Ирландский язык в гелтахтах.

По Конституции Ирландии ирландский язык признан национальным и первым официальным языком страны (в то время как вторым официальным является английский). 1938 основатель Гаэльской лиги Дуглас Гайд стал первым президентом Ирландии. Запись его речи роскоммонською ирландской ли не единственным сохранившимся образцом этого диалекта.

После основания Ирландского Свободного государства 1922 ирландское правительство установило необходимый уровень знания ирландского языка для всех, кто занимает государственные должности (в том числе почтовые работники, налоговики, сельскохозяйственные инспекторы и т.д.). [11] Знание только одного государственного языка было введено в 1974 году, частично из-за акции протеста вроде Движения за языковую свободу.

Хотя обязательное знание первой государственной языка для мелких государственных служащих было отменено, ирландский остается обязательным предметом во всех государственных школах Ирландии. Желающие преподавать в государственных школах также должны пройти экзамен "Scrd Cilochta sa Ghaeilge". Необходимость знания ирландского или английского языка для работы в Garda (полиции) был введен в сентябре 2005 года, хотя заявителям преподают уроки языка в течение двух лет тренингов. Все официальные документы Правительства Ирландии должны быть опубликованы или обоими языками - ирландской и английской, или только ирландской (согласно Акту об официальных языка 2003 года).

Национальный университет Ирландии обязывает всех абитуриентов сдать экзамен по ирландской. [12] Исключения сделаны для студентов, родившихся за пределами Республики Ирландия (по крайней мере получили начальное образование за рубежом) и людей, страдающих дислексией.

В течение нескольких лет продолжаются дискуссии в политических, академических и других кругах по провальности знания ирландского языка среди студентов англоязычных школ (которых большинство), даже после 14 лет. [13] [14] [15] Одновременное снижение количества природных носителей языка также вызывает обеспокоенность . [16] [17] [18] [19]

Все же количество людей, говорящих на ирландском, в городах возрастает. в основном это является следствием независимой системы образования, в которой ирландский является единственным языком преподавания. Такие начальные школы называют Gaelscoileanna, их поддерживает определенное количество средних школ. Эти средние ирландские школы отправляют большее количество студентов в высшем образовании, чем общеобразовательные школы. Поэтому существует тенденция, при которой пользователи ирландской занимают место в среднем классе и высокообразованной меньшинстве. [20]

Несмотря на то, что официальные документы должны исходить как ирландской, так и английском языках, фактически они доступны преимущественно на английском языке.


8.1.1. Гелтахт

8.2. Северная Ирландия

Знак Департамента культуры, искусств и досуга в Северной Ирландии английском, ирландском и ольстерской шотландской языках.

До возникновения Северной Ирландии 1921 ирландский язык в этом регионе преподавали в некоторых школах под названием "кельтская язык". Между 1922 и 1972 годами большинство в местном парламенте составляли представители ольстерской юнионистской партии, которая была враждебно настроенной против языка. В первые пятьдесят лет ирландский полностью выпала из теле-и радиовещания. [21] Речь получила формальное признание со стороны правительства Великобритании 1998 года (согласно Белфастского соглашением), [22] а также впоследствии в 2003 году, когда Великобритания ратифицировала Европейскую хартию региональных языков. Британское правительство пообещало создать условия для поощрения развития языка, в соответствии с Соглашением св. Андрея 2006 года. [23]


8.3. Европейский союз

Ирландская стала официальным языком Европейский Союз 1 января 2007. Это означает, что депутаты-носители языка могут выступать ирландской в Европарламенте и в комитетах, хотя в последнем случае они должны подать предварительное письменное уведомление переводчика-синхрониста, чтобы сказанное было переведено на другие языки. Хотя язык имеет официальный статус ЕС, в случае только принятые решения должны быть переведены ирландской (через пятилетнее ограничение, связанное с переговорами о новом статусе языка). Любое расширение ранга документов, которые должны быть переведены, будет зависеть от результатов этого пятилетнего наблюдения и от того, ирландское правительство добиваться продолжения. На данный же правительство Ирландии взял на себя подготовку необходимого количества устных и письменных переводчиков и все расходы, связанные с этим. [24]

До получения статуса официального ирландский имела статус языка договоров, есть только документы высокого уровня переводили ней.


8.4. За пределами Ирландии

Ирландский язык распространился за рубежом благодаря широкой ирландской диаспоре, главным образом в Великобритании и Северной Америке, но также в Австралии, Новой Зеландии и Аргентине. Первая большая волна началась в семнадцатом ст., В большинстве она стала следствием завоевания Ирландии войсками Оливера Кромвеля. Ирландская эмиграция в Америки, хорошо организованная в 18-ом веке, усилилась в 1840-х через Великий Голод. Эта волна была направлена ​​также на Великобританию. В то время большинство эмигрантов разговаривали ирландской как первым языком, хотя ее место постепенно занимал английский. Носители ирландского языка впервые прибыли в Австралии в конце 18-ого века как заключенные и солдаты, многие ирландомовних поселенцев появилось в 1860-х годах. Часть эмигрантов поселилась в Новой Зеландии. Аргентина является единственной неанглоязычных стран, куда переселилась значительная часть носителей ирландского языка, из-за чего часть тамошних поселенцев до сих пор говорят на ирландском.

Некоторые эмигранты могли читать ирландской, немало рукописей прибыло в Америку, поэтому именно там возникла первая газета на ирландском языке. В Австралии также возникли ирландские печатные издания. "Гельскую возрождения", возникшее в Ирландии в 1890-х, нашло продолжение за рубежом благодаря филиалам Гаэльской лиги, появившиеся во всех странах, куда эмигрировали носители ирландского языка.

Снижение применяемости ирландской в ​​Ирландии и замедление эмиграции привели к уменьшению количества носителей за рубежом. Несмотря на это, небольшое количество энтузиастов продолжили изучать и культивировать ирландский язык в странах диаспоры, эта тенденция укрепилась во второй половине 20-ого века. Сегодня язык преподают в некоторых вузах Северной Америки, Австралии и Европы, а носители ирландского за пределами Ирландии вносят вклад в литературу и журналистику ирландском языке.


9. Пример

"Завещание" Т. Шевченко ирландском языке (перевел лиями Кирк)

AN TUACHT
Nuair fhaighidh m bs, cuir sa chr m
In uaig ar bharr cnoic,
I gceartlr na steipe leathain,
Ins an Ucrin mhuirneach,
Go bhfeice m trdhreach fairsing,
Pirceanna is slibhte.
Go gcloise m bir an Dnieper
Ar a bealach rite.


Nuair iompridh s n Ucrin
Isteach sa mhuir mhr ghorm
Fuil na namhad .., annsin trigfidh m
An domhan is lchir orm.
Cnoic is goirt a fhgil thiar,
Eitilt go itreabh De,
Le gu annsin thuas Leis ar Neamh ...
Go san n n-aithnm .

Cuir sa chr m is disig,
Rabaig na slabhra,
Le droch-fhuil na namhad sprig
Blth saoirse an tsamhraidh.
Is ins an dteaghlach nua seo,
I gclann na saoirse gil,
Cuimhnigh ormsa at faoi fhd
Le focal caomh go dil.

Источник: Украинская библиотека


Примечания

  1. http://anghaeltacht.net/ctg/altveritas.htm - anghaeltacht.net / ctg / altveritas.htm From Language Revival to Survival. By Donncha hallaithe]
  2. Central Statistics Office of Ireland - beyond2020.cso.ie/Census/TableViewer/tableView.aspx? ReportId = 75610
  3. Dinneen, Patrick S. (1927). Foclir Gaedhilge agus Barla (2d ed.). Dublin: Irish Texts Society. pp. 507 sv Gaedhealg. ISBN 1-870166-00-0.
  4. Doyle, Aidan; Edmund Gussmann (2005). An Ghaeilge, Podręcznik Języka Irlandzkiego. pp. 423. ISBN 83-7363-275-1.
  5. Dillon, Myles; Donncha Crinn (1961). Teach Yourself Irish. pp. 227. ISBN 0-340-27841-2.
  6. Brian Broin, "Schism fears for Gaeilgeoir," Irishtimes.com - www.irishtimes.com/newspaper/weekend/2010/0116/1224262447899.html
  7. An Ghaeilge, Podręcznik Języka Irlandzkiego. - С. 412, 2005. ISBN 8373632751.
  8. An Ghaeilge, Podręcznik Języka Irlandzkiego. - С. 417, 2005. ISBN 8373632751.
  9. Teach Yourself Irish. - С. 6, 1961. ISBN 0340278412.
  10. An Ghaeilge, Podręcznik Języka Irlandzkiego. - С. 432, 2005. ISBN 8373632751.
  11. Murch, Mirtn "Aspects of the societal status of Modern Irish", Martin J. Ball and James Fife (eds.) The Celtic Languages. - С. 471-90. - London: Routledge, 1993. ISBN 0-415-01035-7.
  12. NUI Entry Requirements - Ollscoil na hireann - National University of Ireland - www.nui.ie / college / entry-requirements.asp
  13. "Academic claims the forced learning of Irish" has failed "," Irish Independent, Thursday January 19, 2006: Independent.ie - www.independent.ie / national-news / academic-claims-the-forced-learning-of-irish -has-failed-118356.html
  14. 'End compulsory Irish, says FG, as 14,000 drop subject, "Irish Examiner, 4 May 2010 Irishexaminer.ie - wwww.irishexaminer.ie/end-compulsory-irish-says-fg-as-14000-drop-subject-118897 . html Retrieved on 2 June 2010.
  15. Donncha hallaithe: "Litir oscailte chuig Enda Kenny": BEO.ie - www.beo.ie / alt-litir-oscailte-chuig-enda-kenny-td.aspx
  16. Lorna Siggins, 'Study sees decline of Irish in Gaeltacht,' The Irish Times, July 16, 2007 Highbeam.com - www.highbeam.com/doc/1P2-24898395.html
  17. Nollaig Gadhra, 'The Gaeltacht and the Future of Irish, Studies, Volume 90, Number 360
  18. Welsh Robert and Stewart, Bruce (1996). "Gaeltacht," The Oxford Companion to Irish Literature. Oxford University Press.
  19. Foster, Roy (1991). The Death of the Irish Language: A Qualified Obituary. Taylor & Francis.
  20. See the discussion and the conclusions reached in 'Language and Occupational Status: Linguistic Elitism in the Irish Labour Market, "The Economic and Social Review, Vol. 40, No. 4, Winter 2009, pp. 435-460: Ideas.repec.org - ideas.repec.org/a/eso/journl/v40y2009i4p435-460.html
  21. GPPAC.net - www.gppac.net/documents/pbp_f/part1/7_changi.htm, Changing History - Peace Building in Northern Ireland by Mari Fitzduff
  22. Belfast Agreement - Full text - Section 6 (Equality) - "Economic, Social and Cultural issues" - cain.ulst.ac.uk / events / peace / docs / agreement.htm # rights
  23. Irish language future is raised - news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/northern_ireland/6177321.stm
  24. EU Directorate-General for Translation, Irish becomes the 21st official language of the EU - ec.europa.eu/dgs/translation/spotlight/irish_en.htm. Retrieved 11 September 2008.

11. Джерела й посилання

Інтернет сайти ірландською


п о р Кельтские нации и их культура
Страны
Языки
Культура

Бретания Корнуол Ирландия Остров Мэн Шотландия

Уэльс
Музыка

Бретань Корнвол Ирландия Остров Мэн Шотландия

Уэльс
Игры

Каммаг Корнский Герлинг Корнский борьба Керлінг Гельський футбол

Гэльский видбиванка Гольф Гурен Равндерс Нагорные игрища Херлинг Ирландская дорожная игра в шары Синтоизм
Народы
Племена
Аллоброги Аревакы Арверн Астуры Аутригоны Белги Бели Белловакы Битуригы Бойи Бритты Венеты Веттоны * Вотадины Галлеки Галаты Гельветы Декеанглии Где цели Еравискы Инсубрия Иценов Карнуты Карпетани Катувеллауны Кельтики Кимвров * Котин Лингоны Лобетани Лузитаны * Лузон Олкады Ордовика Паризиев Пелендоны Седетаны Секваны Сенон Силур Скордискы Скотти Суессетаны Тарбелл Тіттії Тревери Урак Едуи
* Прим. Принадлежность к кельтам является спорной.
п о р Кельтські мови
Континентальні кельтські мови
Кельтіберська Галатійська Галльська Лепонтійська Норійська Східнокельтська
Острівні кельтські
Бретонська Британська Корнська Кумбрійська першоірландська Піктська Валлійська
Голлуейська Ірландська Менська Шотландська гельська
Змішані мови
Банджі Шелта
Мертва мова позначається ()
п о р Прапор ЕС Официальные языки ЄС Флаг ЕС


код для вставки
Данный текст может содержать ошибки.

скачать

© Надо Знать
написать нам