Надо Знать

добавить знаний



Кировоград


Кировоград на карте Украины. Кировоградская область выделена

План:


Введение

Кировоград (до 1924 года - Елиcаветград, Лисаветград [2], в 1924 - 1934 годах - зиновьевской, в 1934 - 1939 годах - Кирово) - город в Украина, административный центр Кировоградской области, центр Кировоградского района; промышленный и культурный центр в центре страны; узел автодорог, железнодорожная станция, аэропорт.

Кировоград расположен в пределах Приднепровской возвышенности, на берегах реки Ингул, при впадении в нее малых рек - Сугоклии и Биянка.

Город был образован в середине XVIII века после строительства крепости святой Елисаветы. С тех пор известен как Елисаветград, город пережил в середине ХИХ - начале ХХ веков "золотую эру" - развивалась промышленность, перестраивалась городская инфраструктура, расцвела культура, в частности здесь был открыт первый украинский профессиональный театр. В 1939 году город стал центром Кировоградской области. Сейчас промышленный комплекс Кировограда насчитывает более 70 предприятий, город имеет развитую социальную инфраструктуру, многочисленные заведения образования и культуры с постоянными богатыми традициями.


1. Название

Памятник С. М. Кирову, установленный в 1937 году, стоит и поныне. Фото 1948 года (скульптор М. Г. Манизер)

Начиная от 10 января 1939 года, город носит название Кировоград, данное в честь российского советского политического деятеля Сергея Кирова, который при жизни никогда в нем не был и никак с ним не связан. Именно такую ​​форму название имеет вследствие двух причин:

  • во-первых, с целью того, чтобы название области, образованной в тот же день, не совпадающее с названием Кировской области в РСФСР (ныне Россия)
  • во-вторых, интерфиксы-о-призван отличать ее от схожей (паронимична) названия города Кировград в Свердловской области РСФСР (ныне Россия).

Типичный для славянской топонимики корень "-град" имеет параллели у всех славянских языках, в частности в формирующих для украинской ойконимикы древнерусской (городъ) и старославянском (градъ) ​​языках с общим первоначальным значением "огороженное место".

В предыдущие годы Кировоград имел следующие названия:

Поскольку Григорий Зиновьев считался врагом народа, в советских источниках часто название "зиновьевской" не упоминалась. В них писали, что город назывался Елисаветградом до 1934 года. [3] [4]

Молодое поколение жителей города желает возвращения старого названия - Елисаветград [5].


2. География и климат

2.1. Геологическое строение, почвы и полезные ископаемые

Геологическое строение территории Кировограда обусловлена ​​его расположением на площади Украинского кристаллического щита и его структурной единицы - Кировоградского тектонического блока, в основе которого лежит старый докембрийский фундамент, сложенный гранитами, гнейсами, чарнокиты, габбро-лабрадорита.

Почвы - черноземы обыкновенные, глубокие мало-и среднегумусные на лессовых породах. Обладают высокой естественное плодородие, хотя в пахотном слое разрыхлены и частично потеряли в прошлом комковатую структуру.

Полезные ископаемые на территории и в окрестностях Кировограда представлены, прежде всего, строительным сырьем. Известны Кировоградские месторождение огнеупорных глин и гранитное месторождение, расположенное на правом берегу реки Сугоклии. Энергетические запасы недр города представлены залежами бурого угля (Балашовская-Кировоградское месторождение) и урана. Есть залежи высококачественного песка, пригодного для производства стекла.


2.2. Рельеф и гидрография

Река Ингул в Кировограде
Река Сугоклия в окрестностях Кировограда

Рельеф в городе определенный геологическим строением. Кировоград расположен в пределах Приднепровской возвышенности. Кіровоград лежить на рівнинах, обабіч ріки Інгул. Місто також перетинає притока Інгулу Сугоклія, низка струмків. Їм притаманні глибокі долини, у яких розширені ділянки змінюються вузькими каньйоноподібними, де береги круті і скелясті. Річище Інгулу в межах міста звивисте, заплава - двостороння. Зведено Кіровоградське (260 га) та Лелеківське водосховища. Стік Інгулу в межах Кіровограда розподіляється таким чином:

  • березень-травень - 70 %;
  • червень-серпень - 9 %;
  • вересень-листопад - 6 %;
  • грудень-лютий - 15 %.

Середня тривалість льодоставу - 2,5 місяці. Товщина льоду сягає 20-40 см.


2.3. Климат

Кліматограма Кіровограда
С Л Б К Т М Л С В Ж Л Г
32
-2
-8
31
-1
-6
27
3
-2
36
13
5
45
20
10
66
23
13
72
25
15
48
24
14
38
19
10
27
12
4
35
5
0
42
0
-4
Температура в C Сума опадів в мм
Джерело: Клімат Кіровограда [6]

Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня складає −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів - 474 мм [7] (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше - у березні та жовтні, найбільше - у липні.

Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 C) - 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 C) - в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 C) - 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року [8].

За останні 100-120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року [8].

Переважні напрями вітрів узимку - північно-західні, влітку - південні. Найбільша швидкість вітру - в лютому, найменша - влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні - 3,4 м/с.


3. История

В околицях Кіровограда є значна кількість пам'яток археології. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кіровограда з часів середнього палеоліту [9]. Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться і в межах обласного центру - так, у 2000-х був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний корабель у ході розкопок на кіровоградській вулиці Космонавта Попова [10].

В XVI - 1-й половині XVIІІ століть землі сучасного Кіровограда і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі.

Історія сучасного міста починається із заснування фортеці святої Єлисавети (1754).


3.1. Єлиcаветград

Місто, відоме зараз під назвою Кіровоград, розвинулося усередині XVIII століття як продукт агломерації сільських та військових поселень. У освоєнні краю відіграли роль сербські переселенці, спеціально запрошені російською владою ( Нова Сербія).

Згодом поруч із цими селами та слободами була збудована фортеця св. Єлисавети, первинно розташована на високому правому (західному) березі Інгулу. У подальшому вона планомірно забудовувалося й поповнювалась переселенцями, чим створювався образ "нового" міста, протиставлений хаотично розвинутим давнішим поселенням. Так, від 1764 року Фортеця св. Єлисавети стала осередком Єлисаветинської провінції Новоросійської губернії, а вже за декілька років фортеця містечка відіграла непересічне значення у російсько-турецькій війні 1768-1774, що не тільки перегрупувала розклад сил у регіоні, а й непрямо спричинилася до ліквідації Запорозької Січі.

План Єлисавтграда 1914 року.

І хоча військово-стратегічне значення Єлисаветграда та його фортеці зменшилось із просуненням кордонів імперії на південь і приєднанням Кримського ханства (1783) наприкінці XVIII століття містечко почало відігравати все більшу роль як важливий економічний і торгівельний центр. Адже місто опинилось на перетині важливих шляхів з Чорноморського узбережжя вглиб Росії, а до заснування Одеси, Херсона, Миколаєва взагалі було єдиним значним поселеням на півдні України, згодом правлячи за важливий пункт на шляху від цих міст у внутрішні райони.

В 1784 - 1795 роки Єлисаветград - центр Єлисаветградського повіту Катеринославського намісництва, 1795 - 1797 - Вознесенського намісництва, 1797 - 1801 - повітове місто Новоросійської губернії, у 1802 році - Миколаївської губернії, у 1803 - 1828 - Херсонської губернії, а у період 1829 - 1864 років - центр військових поселень у Південній Україні (у місті виникло військове містечко), нарешті від 1865 року - знову повітовий центр Херсонської губернії.

Фактично цей час - 3-я третина ХІХ - початок ХХ століття став "золотою добою" Єлисаветграда. Більшість цього часу припало на урядування в місті міського голови Олександра Пашутіна (1878 - 1905).

Економічне зростання міста йшло паралельно із культурним розвитком. Так, у Єлисаветграді швидко розвивались ринкові капіталістичні відносини, перш за все, в аграрному секторі. Значну роль для економіки міста мало введення в експлуатацію залізниці Харків -Єлисаветград- Одеса (1868 - 1869), за лічені роки місто з аграрного перетворилось на аграрно-промислове. Зводились майстерні і заводи з ремонту й виробництва сільськогосподарської і супутньої техніки, зокрема, епохальним став запуск 1874 року підприємства англійців Братів Ельворті, яке перетворилося на флагман місцевої промисловості ВАТ "Червона зірка".

Єлисаветградський електричний трамвай.

Місто відразу ж за столичними містами імперії запустило своїми вулицями електричний трамвай, телефонну станцію, телеграф, водогін1893 році), а на кінець століття тут діяло понад 20 гімназій, училищ, семінарій, чоловічі та жіночі школи, зокрема і перший (від 1870 року) заклад середньої освіти в місті Єлисаветградське земське реальне училище. Єлисаветград активно розбудовувався, набувши європейського вигляду, а 1882 року став "колискою української драматургії" - в місті відкрився перший український професійний театр, у якому працювали видатні українські культурні діячі Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Микола Садовський тощо.


1897 року в Єлисаветграді відкрито електричний трамвай.

Перші десятиліття ХХ століття були позначені для Єлисаветграда посиленням соціального напруження на тлі військових кампаній та економічних ускладнень. Особливо великий неспокій охопив регіон після Жовтневого перевороту (1917). У період 1917 - 1919 років влада в місті неодноразово переходила із одних рук в інші (Українська Центральна Рада, австро-угорці, більшовики, Григор'єв, Денікін) - наприклад, протягом 2 місяців Єлисаветград був адмінцентром Землі УНР Низ, але з поразкою визвольних змагань українців по всій країні остаточно відійшов до більшовиків. Останні зайняли напівзруйнований Єлисаветград, значна частина мешканців якого у пошуках порятунку перебралася за місто. Під час громадянської війни та у перші роки радянської влади у Єлисаветграді були в обігу власні єлисаветградські гроші.


3.2. Радянський час

От 1923 року місто - окружний центр УСРР. 1924 року місто перейменоване на Зинов'євськ, від 1932 року - у складі Одеської області, у грудні 1934 року перейменоване на Кірове, а разом з новим перейменуванням на Кіровоград у січні 1939 року стало обласним центром.

У радянські часи в місті було засновано багато нових навчальних закладів. Зокрема у квітні 1929 року в Зинов'євську було створено вечірній робітничий інститут сільськогосподарського машинобудування. На жаль, інститут проіснував недовго. 26 лютого 1933 року Народний комісаріат важкої промисловості СРСР видав наказ про його ліквідацію. Значну частину студентів ліквідованого інституту було переведено до організованого технікуму сільськогосподарського машинобудування. У травні 1956 року на базі Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування було організовано вечірнє відділення Харківського політехнічного інституту. В 1962 році відбулася реорганізація Кіровоградського вечірнього відділення у філіал Харківського політехнічного інституту. 9 червня 1967 року було створено Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (КІСМ).

1 октября 1930 Совет Народных Комиссаров УССР принял постановление об открытии в городе института народного образования. 1933 институт реорганизуется в педагогический институт физико-математическим и химико-биологическим факультетами со сроком обучения четыре года. 1935 года на базе Кировоградского пединститута образуется учительский институт с двухлетним сроком обучения. Одновременно продолжали обучение студенты II-IV курсов, которые работали по программе педагогического института. 1 сентября 1939 рядом с учительским институтом восстанавливается и педагогический институт.

В годы Великой Отечественной войны от 5 августа 1941 года город был оккупирован гитлеровскими войсками. Город был занят советскими войсками 8 января 1944 года в результате Кировоградской наступательной операции.

1951 был года создано Кировоградское военное авиационное училище летчиков дальней авиации, переименованное впоследствии в 60-е годы в Высшее авиационное училище летчиков ВВС. Первым начальником училища стал генерал-майор авиации А. Г. Мельников. С 1960 по 1978 гг училище было Кировоградской школы высшей летной подготовки гражданской авиации.

В 1959 году было создано Кировоградское музыкальное училище.

В послевоенное время Кировоград превратился в важный центр легкой и машиностроительной промышленности с определенной (исторически и географически сформированной) ориентацией на сельское хозяйство. В частности, на полную мощность заработали заводы сельскохозяйственных машин "Красная звезда", гидравлических насосов "Гидросила", радиодеталей "Радий", по производству пишущих машинок "Друкмаш" (ныне не существует), завод Большевик (ныне не существует), завод имени Таратуты (ныне не существует), завод дозирующих автоматов.

В советское время в Кировограде работал один из крупнейших в Союзе производителей пишущих машинок - завод " Друкмаш" (позже "Инвалмаш", закрыт в Двухтысячных), производившего пишущие машинки "Ятрань".

В течение 1960 - 1980 -х годов Кировоград продолжал наращивать экономическую базу, а население города вновь удвоилось. В это время была в целом оформлена современная городская инфраструктура, а в 1970-х годах со строительством набережной Ингула было решено давнюю проблему затопления прибрежной городской зоны. В то же время были уничтожены некоторые памятники архитектуры города. Например, при ремонте помещения театра. было уничтожено все внутреннее убранство. При расширении улицы Большая Перспективная (тогда Карла Маркса) был взорван дом Заславского.


3.3. Независимая Украина

В начале 90-х годов промышленность в городе упадок, отчасти же происходит переориентация городской экономики. Так, прекратила деятельность ряд производств, в частности - " Друкмаш" , завод им. Таратуты, кондитерская фабрика, молокозавод. Фактически прекратил работу городской аэропорт. И хотя эти предприятия были приватизированы, новые владельцы не смогли наладить их работу в новых экономических условиях и обанкротились. В конце 90-х годов началось оживление деятельности частных предпринимателей. Было построено новое предприятие по производству растительных жиров и масел - Креатив. Модернизированы мясокомбинат Ятрань. Были открыты новые магазины, аптеки, количество рабочих мест возросло. Кроме того, город стал приобретать лучший вид - как властями так и предпринимателями было сделано ремонты фасадов некоторых государственных, частных зданий.

В 2000-х в Кировограде реализуется программа мероприятий по развитию города: осуществляется ремонт дорог, реконструкция музеев и капитальный ремонт наружного освещения, благоустройство территории бывшей крепости Святой Елисаветы, коммунальное хозяйство и предприятия приобрели новую технику, троллейбусы, автобусы, завершается газификация частного сектора, начали возводиться новые жилые и общественные здания, оживилось экономическое и торговый сектор города.

Финансово-экономический кризис в Украине в конце 2000-х годов сильно повлиял на экономику Кировограда - тенденции развития изменились стагнационными, которые затронули в том числе и успешную промышленную отрасль города - сельскохозяйственное машиностроение.

После 1991 года обострилось вопрос переименования Кировограда - местная интеллигенция и представители широкой общественности не раз обращались с подобными предложениями петициями к городским властей. Наконец в октябре 2008 года горсовет Кировограда решил провести одновременно с досрочными выборами в Верховной Рады Украины местный референдум о возвращении городу названия "Елисаветград" (1754-1924 гг.) В то время идею такого референдума и переименовании поддерживали депутаты влиятельных фракций БЮТ, "Нашей Украины" и Партии регионов. Однако решение о проведении досрочных парламентских выборов одновременно с Президентскими выборами 2010 года в пределах страны принято не было, поэтому пока местные власти должны определиться с дальнейшей судьбой и перспективой проведения подобного референдума [11].


4. План, улицы и местности Кировограда

План Кировограда

Kirovohrad Plan.png

Сладкая
Балка
Озерная
Балка
Беляева
Никаноровка
Новоалексеевка
Арнаутов
Масляникивка
Поселок
Горное
Завадовка
Центр
Площадь Кирова - центральная в городе
Значение цветов:

Жилые районы
Промышленные район
Другие населенные пункты
Парки, леса
Сады
Кладбища
Водоемы

Современный Кировоград делится на два административных района - Кировский и Ленинский. Кировоградском горсовете также подчиняется поселок Новое.

Центральной площадью города является площадь Кирова.

Главными городскими магистралями являются улицы Большая Перспективная (ось центральной части города), улица 40-летия Победы (путь на Николаев), Полтавская (путь на Кременчуг), Университетский проспект (пути на Умань и Кишинев). Важное значение для противопаводковой защиты имеет набережная.

Кировоград имеет ряд микрорайонов:

  • Новониколаевка;
  • Озерная Балка;
  • Масляникивка;
  • Арнаутов;
  • Черемушки;
  • Никаноровка;
  • Беляева;
  • Новоалексеевка;
  • Сладкая Балка.

Кроме того, традиционно район центральной площади Кирова является местным Центром, а за районом около Елисаветинской крепости по улице Ушакова в ее начале (со стороны Ингула) закрепилось название Валы, а участок самой крепости (ныне Первой городской больницы) и далее называют военным городком, нередко микрорайон улицы Большой Пермской именуют Пермским.


5. Руководство

В состав Кировоградского городского совета [12] входят 76 депутатов, избираемых общиной сроком на 5 лет. Секретарем Кировоградского городского совета является Волков Игорь Викторович [13].

Исполнительную власть в городе возглавляет городской голова [14] и Исполнительный комитет, состоящий из 15 членов [15]. Ему подчинены 5 департаментов, каждый из которых отвечает за определенную сферу городской жизни: экономики и финансов; жилищно-коммунального хозяйства, развития торговли, бытового обслуживания, транспорта и связи; градостроительства и капитального строительства административный, 8 управлений, 10 отделов, 2 службы (контрольная и по делам детей), регистрационная палата и городской Центр социальных служб для семьи, детей и молодежи.

Действующим мэром Кировограда (с ноября 2010 года) является Александр Саинсус, член Партии регионов. По результатам выборов в местные органы власти, состоявшихся 31 октября 2010 года в Кировоградского городского совета в многомандатном избирательном округе был избран 38 депутатов, представляющих 6 политических партий, и 38 депутатов, избранные в одномандатных мажоритарных избирательных округах. Партийный состав городского совета таков: Партия регионов (40 депутатов, из них 14 по партийным спискам), ВО "Батькивщина" (18 депутатов, из них по партийным спискам - 12), Фронт Перемен (5 депутатов, из них по партийным спискам - 4), Солидарность женщин Украины (3 депутата по партийным спискам), Сильная Украина (с депутата, из них 2 по партийным спискам) Коммунистическая партия Украины и Социалистическая партия Украины (по 2 депутата по партийным спискам), Народная партия и Партия "Солидарность" имеют по 1 депутату, избранному по мажоритарным округам [16].


6. Население

Население Кировограда состоянию на 1 марта 2012 года составляет 234 712 жителей [1] (имеется в виду наличное население, а не только постоянно проживающее).

В этническом составе населения Кировограда большинство составляют Украинских - по данным последней переписи населения Украины ( 2001) их удельный вес составил 85,8%, таким образом, увеличившись по сравнению с 1989 годом на 9% [17].

Многочисленной является община россиян (12% от общественности в 2001 году). Также в городе проживают белорусы, молдаване, армяне, болгары, грузины, немцы и представители других этносов. На представителей всех национальных общин Кировограда, кроме украинских и русских, приходится лишь немногим более 2% [18].

Большинство верующих принадлежат к православных церквей разных конфессий ( УПЦ МП, УПЦ КП, УАПЦ). В городе действуют епархиальные управления УПЦ МП и УПЦ КП, имеют свои храмы православные, католическая и Иудейская общины, объединения церквей ЕХБ [7].

Динамику изменения численности городского населения демонстрирует таблица, приведенная ниже (данные основываются как на переписях населения Российской империи, СССР и переписи населения Украины 2001 года, так и на оценке численности населения и др.. данных)

Год / Годы Население,
жителей
Год Население,
жителей
Год Население,
жителей
1770-е 2400 [7] 1910 76 000 1979 236 652 [19]
1784 4170 [7] 1926 65 000 1989 269 ​​803 [20]
1787 4746 [7] 1939 100 300 1995 278 300
1858 23 700 1943 63 403 [21] 2001 254 103
1873 38 100 1959 128 207 [22] 2005 248 367
1897 61 500 [7] 1970 188 795 [23] 2009 245 700

6.1. Греки в Кировограде

В Елисаветграде греки начали поселяться одновременно с образованием крепости Святой Елисаветы. Сразу после основания крепости у нее застраиваются Форштадт (кварталы для гражданского населения) - пригород Подол, Пермские лагеря и Греческое. Последнее получило такое название, поскольку именно там в основном предпочитали селиться греки.

Наибольшее их количество переселилась из Македонии, другие из Константинополя и с островов, двое вышли из Сечи Запорожской, были выходцы также из Австро-Венгрии, Бессарабии, из Нежина, а также из Венеции. Впрочем численность греческой колонии в городе никогда не была большой. В останні роки царювання імператриці Єлисавети Петрівни греків тут нараховувалось (без робітників) трохи більше як 50 душ з дружинами та дітьми.

У 1760 році під керівництвом ще одного вихідця з Венеції - Єфима Темелія - Єлисаветградські греки виступили з клопотанням про спорудження свого храму у місті та про відкриття при тому храмі "страннокриимнаго дома" для "убогих безъязычных" "из их братии". Стосовно останнього ми ніяких відомостей не маємо, а щодо храму, то вже у наступному році греки - майстри з Ніжина розпочали роботу. Спорудження тривало близько семи років. Середній престол церкви було освячено 1766 року у ім'я Володимирської Божої Матері, хоча боковий вівтар не було закінчено ще і в цей час. Отже, єлисаветградські греки мали у місті свою церкву та завідували через титарів її справами, збільшуючи церковну казну віддачею грошей під відсотки. Крім того, вони мали вибраного та домовленого священика, який здійснював богослужіння грецькою мовою.

Наприкінці ХVIII століття у Елисаветграді нараховувалось вже більше ста греків. У середині 70-х років переважна більшість їх переселилась до Маріуполя. В єлисаветградському ревізському реєстрі 1811 року вже показані лише дві родини, що залишились від грецької колонії міста ХVIII століття: Фундуклеі та Петрови. Про родину Фундуклеів у Кіровограді і до сьогоднішнього дня нагадує центральна міська площа. Адже цю ділянку землі 1-го вересня 1839 року було подаровано місту статським радником сенатором Ю. І. Фундукліем. [24]


7. Экономика

7.1. Промышленность

За інформацією головного управління статистики в Кіровоградській області, за січень 2012 року підприємствами Кіровограда реалізовано промислової продукції, виконано робіт та надано послуг на суму 801943,1 тис. грн. [25].

Промисловий комплекс міста налічує понад 70 підприємств і охоплює 12 галузей [7] [26] [27].

Адміністративний корпус заводу ВАТ "Червона зірка"
Завод "Сахгідромаш"

Провідні галузі промисловості міста - машинобудування та харчова промисловість [28].

Основні підприємства кіровоградського машинобудування:

  • ЗАТ НВП "Радій" - провідне підприємство з проектування, розробки та виготовлення автоматизованих систем управління технологічними процесами для атомних електростанцій України [7].
  • ВАТ "Червона зірка" - є флагманом і одним із найстаріших підприємств галузі, було засноване англійськими підприємцями братами Ельворті ще 1874 року. Завод виготовляє посівну, ґрунтообробну та збиральну техніку для агропромислового комплексу.
  • ВАТ "Гідросила" - виготовляє гідроагрегати для гідросистем комбайнів, тракторів, будівельно-дорожніх та інших мобільних машин.

В машинобудуванні випуск промислової продукції в 2011 році порівняно з 2010 роком збільшився на 13,4 % , в тому числі на підприємствах з виробництва машин та устаткування для сільського та лісового господарства - в 1,7 рази, машин та устаткування загального призначення - на 29,8 %, електророзподільної та контрольної апаратури - на 1,8 % [29].

Галузь виробництва будівельних матеріалів у місті представлена ЗАТ "Кіровоградграніт".

У структурі промисловості особливе місце посідає харчова галузь, до якої належить 18 підприємств, зорієнтованих переважно на виготовлення хлібобулочних, м'ясних, молочних виробів, олії, майонезу, алкогольних і безалкогольних напоїв та іншої продукції. Провідні з них:

  • ВАТ "Кіровоградолія" - спеціалізується на виробництві олії. Питома вага підприємства в загальних обсягах виробництва цієї продукції в Україні становить близько 10 %.
  • Промислова група "Креатив" - багатогалузеве об'єднання підприємств, які виробляють високоякісну продукцію на сучасному обладнанні за європейськими технологіями.
  • ВАТ "М'ясокомбінат Ятрань" - одне з провідних підприємств харчової промисловості України, виробляє близько 200 найменувань продукції (ковбаси і копченості, м'ясні продукти і напівфабрикати, риба, пельмені та вареники). На підприємстві впроваджено систему управління якістю за міжнародними стандартами ISO 9001-2000.
  • Підприємство громадського об'єднання Асоціації підтримки вітчизняного товаровиробника Фірма "Ласка" - провідний виробник морозива у країні (понад 100 видів), має розгалужену дилерську мережу у багатьох регіонах України та експортує свою продукцію до низки країн СНД та США [7].
  • ВАТ "Паляниця" - місцевий виробник хлібо-булочної продукції.

Легка промисловість у Кіровограді представлена ВАТ Кіровоградська швейна фабрика "Зорянка", що співпрацює з провідними закордонними фірмами "Монтана", "Реггі Дизайн" та "Ленор Кардьє". Підприємство виготовляє жіночий одяг за дизайнерськими розробками модельєрів цих фірм за схемою давальницької сировини [7].


7.2. Торгівля та побутове обслуговування

Центральний ринок міста (вхід з боку вул. Преображенської, харчовий ринок)
Торговельний центр в одному з корпусів колишнього заводу "Друкмаш".

Кіровоград має давні торговельні традиції. 29 червня 1754 року біля фортеці, що будувалася, відбувся перший ярмарок, а від 1788 року згідно з царським указом ярмарки в місті стали щорічними. Всього їх проводилось протягом року 4 - найбільшим за торговими оборотами був Георгіївський, що відбувався 23 квітня [30].

На території міста Кіровограда функціонують Кіровоградська регіональна торгово-промислова палата, 24 ринки, 4069 об'єктів торгівлі і побутового обслуговування, зокрема 2 705 підприємств роздрібної торгівлі (з них: 2 000 магазинів та відділів, 6 супермаркетів, 30 торгових комплексів та центрів, 12 автосалонів, 4 торгові доми, 175 аптек, 150 підприємств оптової та оптово-роздрібної торгівлі, 42 АЗС (з них 4 - АГЗС), 384 заклади харчування (у тому числі 5 ресторанів, 82 їдальні, 168 кафе, 5 барів, 28 закусочних, 17 пивних барів) та 627 побутового обслуговування (у тому числі 99 перукарень, 8 пралень, 107 СТО, 110 майстерень, 29 ательє, 11 більярдних та саун), які повністю задовольняють потреби населення у товарах народного споживання і наданні послуг [7].

У місті представлені (дані на кінець 2011 року) головні національні мережі супермаркетів як продовольчих і господарських товарів - "Фуршет", "Сільпо", "Велика Кишеня", "АТБ", "Наш Край", так і побутової та професійної техніки, аудіо- та відеоелектроніки - "Фокстрот", "Технополіс", "АБВ-Техніка", "Техноярмарок", Comfy. Діє місцева продуктова мережа "Копилка".

Кіровоград має декілька готелів, розташованих у центральній частині міста [31] - тризірковий готельний комплекс "Європа" [32], чотирьохзірковий готель Reikartz [33] і двозіркові "Турист", "Київ" та "Інгул" [34]. В 2000-х роках у центрі міста після ретельної реставрації історичної будівлі було відкрито готель "Каталунья", перший чотиризірковий готель у місті [35]. Інші готелі - "Україна" і відомчий "Сервіс-Радій", за містом також є декілька придорожних готельних комплексів і мотелів ("Орлине гніздо" і "Ліана").

У місті працює понад півтора десятка автосалонів [36].

Близько 40 АЗС у Кіровограді є власністю як великих операторів ринку (" Укртатнафта", " Лукойл" тощо), так і місцевих - ТОВ "Кіровоградське паливо", "Славнафта-Кіровоград" тощо [37].


7.3. Пошта, зв'язок, банківська сфера і страхування

Поштамт (стиль модерн, кін. ХІХ ст.)

В 1869 році в Єлисаветграді відкрито телеграф, а 1884 року - нову поштову контору [7].

У теперішній час головним оператором надання населенню і бізнесу поштових послуг у Кіровограді (і області) є філія національного оператора підприємства УДППЗ "Укрпошта" - Кіровоградська дирекція УДППЗ "Укрпошта", яка у своєму складі має відособлені структурні підрозділи: 7 центрів поштового зв'язку, 12 цехів обслуговування споживачів, чимало відділень у місті та області [38].

В Кіровоградській області функціонують 44 підприємства різних форм власності, які надають послуги зв'язку [39]. Операторами зв'язку є кіровоградська дирекція ВАТ "Укртелеком" [40], Кіровоградська філія ЗАТ "Утел", Кіровоградська філія українсько-німецького підприємства "Інфоком" та деякі інші. У місті представлені всі основні українські оператори мобільного зв'язку.

У Кіровограді працює управління НБУ в Кіровоградській області і діють регіональні представництва і філії понад 40 українських банків існує розгалужена мережа банкоматів [41].

Рынок страхування в місті представляють понад 30 компаній, численні страхові компанії-відгалуження комерційних банків [42].


8. Транспорт

Кіровоградський залізничний вокзал

Через місто проходять автошляхи європейського значення: Ужгород - Тернопіль - Кіровоград - Донецьк - Довжанський ( E50 ), Слободзея - Галац - Кишинів - Кіровоград - Полтава ( E577 ); регіональні автошляхи: Кіровоград - Миколаїв, Кіровоград - Олександрівка; залізниця Котовськ - Помічна - Знам'янка.

У місті працює 2 автостанції і залізничний вокзал, функціонує Аеропорт "Кіровоград" (2 злітно-посадкові смуги, одна з яких є діючою), що відповідає 3-й категорії ІКАО, знаходиться державне підприємство авіакомпанія "Авіалінії України", 2 комерційні авіакомпанії "УРГА" і "Чайка", які працюють на міжнародних авіалініях. МААК "УРГА" є членом Європейської асоціації регіональних авіакомпаній ( ЕRА) [39].

К 1941 року в Кіровограді працювали 2 трамвайні лінії.

В 1941 році при відступі радянських військ було підірвано трамвайну електростанцію, зруйновано господарство. Німці при відступі розібрали колії та вивезли їх. Після закінчення війни були невдалі (через брак коштів) спроби відновити кіровоградський трамвай. [43]

Нині міський громадський транспорт представлений тролейбусами, автобусами і маршрутними таксі.

Автобусні пасажирські перевезення в Кіровограді здійснюються машинами "Автобусного парку 13527" - належить ТОВ "Єлисаветградська транспортна компанія". Це ж напівдержавне підприємство наряду з декількома приватними операторами представлене і на ринку перевезень маршрутними таксі міста (загалом понад 20 маршрутів), що становить основу внутрішньоміського пасажиропотоку [44] [45].

Значну роль у місті відіграє тролейбусне сполучення.

Тролейбусний рух у Кіровограді було відкрито 2 листопада 1967 року. Переживши кризовий стан на початку 2000-х, у середині десятиліття галузь було реанімовано. Станом на березень 2011 року в місті працювало 6 тролейбусних маршрути (№ 1, 2, 4, 5, 7, 9, 10) [46]. Тролейбусне перевезення здійснює ТОВ "Єлисаветградська транспортна компанія". Рухомий склад: тролейбуси ЗіУ-682, ЮМЗ Т2 і ЛАЗ-Е183.


9. Соціальна інфраструктура: комунальне господарство, медицина і освіта

9.1. Коммунальное хозяйство

Залізничний міст

Більшість міських комунікацій у Кіровограді збудовані ще за СРСР, а в 1990-ті на них не вистачало фінансування, тому в місті схожі для решти українських міст проблеми з комунальним господарством. Серед позитиву відмічається відносне вирішення проблеми з водопостачанням (водогін у тоді ще Єлисаветграді взялися будувати ще в 70-х роках ХІХ століття, а завершили спорудження 1893 року - місто щодобово отримувало 22 тисячі відер води, стали до дії 167 пожежних та 160 дворових колонок, втім вода була платною [7]).

Газопостачання в Кіровограді здійснюється ВАТ "Кіровоградгаз" [39]. Постачання електричної енергії в область здійснює оператор ВАТ "Кіровоградобленерго", який є монополістом, до основних видів ліцензованої діяльності якого належать виробництво, передача та постачання електроенергії споживачам Кіровограда (та Кіровоградської області) за тарифами, що регулюються згідно з чинним законодавством [39].

Для водозабезпечення Кіровограда (і низки інших населених пунктів області) в 1973 році було введено в експлуатацію водогін "Дніпро - Кіровоград" проектною потужністю споруд 168 тисяч м питної води на добу - станом на 2005 рік централізованим водопостачанням охоплено 88,6 % міста [39].

Орган, відповідальний за водопостачання в місті, перебуває натепер у комунальній власності - комунальне підприємство "Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради". Також до системи комунального господарства Кіровограда належать житлово-експлутаційні контори ( ЖЕК и № 1,2,7,12,13,15) та комунальні ремонтно-експлуатаційні підприємства ( КРЕП и № 3,4,6,9,10,11), ДКП "Аварійно-диспетчерська служба". На комунальне підприємство "Теплоенергетик" покладено функцію контролю за міськими тепловими мережами.

У місті створені також спеціальні служби-комунальні підприємства - з утримання міських шляхів (і мостів); "Міськсвітло", що відповідає за станом електричних мереж і зовнішнім освітленням міста; "Трест зеленого господарства", що здійснює функцію озеленення тощо [47].

Вивезення сміття з прибудинкових територій здійснюють підприємства "РАФ-плюс" та "Універсал-2005" (останнє перебуває в комунальній власності), втім, як і в багатьох інших містах України, лишається нагальною проблема вивезення сміття з приватного сектору міста.


9.2. Медицина

Перша міська лікарня розміщена у приміщеннях колишньої Єлисаветинської фортеці

Міську лікарню в Кіровограді (тоді Єлисаветграді) було відкрито в 1823 році - вона була на 54 ліжка, за лікування в ній треба було платити 30 копійок на день для місцевого населення і 50 - для приїжджих [7].

Нині охорону здоров'я в Кіровограді здійснюють 17 закладів лікувального і профілактичного спрямування. Среди них:

  • Перша міська лікарня;
  • КЗ "Поліклінічне об'єднання м. Кіровограда";
  • Центральна міська лікарня;
  • Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги і станція ШМД;
  • 5-та міська поліклініка;
  • 2 пологових будинки;
  • дитяча поліклініка № 1 і дитяча міська лікарня;
  • декілька стоматологічних поліклінік, в тому числі і дитяча, міськтубдиспансер та деякі інші спеціалізовані медзаклади [48].

9.3. Образование

Головний корпус КДПУ ім. В. Винниченка (приміщення колишньої жіночої гімназії)
Головний корпус КНТУ

Першу школу (для дітей офіцерів) в Єлисаветграді було відкрито в 1763 році. Наприкінці ХVІІІ ст. в ній навчалося 53 учні. В 1861 році в місті вже налічувалося 8 навчальних закладів, і це не враховуючи приватних пансіонів [7].

Велике значення для Кіровограда та й України в цілому мали Єлисаветградська чоловіча гімназія та Єлисаветградське земське реальне училище, ставши alma mater для цілої плеяди діячів культури і громадського життя.

У Кіровограді діє розгалужена мережа закладів дошкільної освіти і закладів середньої освіти. В 43 школах навчається і виховується 39145 учнів. Особливою популярністю користуються навчальні заклади нового типу: школи-гiмназiї, кiбернетико-технiчний коледж та лiцей. В мiстi 46 дитячих дошкiльних закладiв. Утримується в дитсадках 9900 дiтей дошкiльного вiку [49]. Також у місті талановитим учням декілька комунальних закладів надають позашкільну, мистецьку (4 музичні школи) і спортивну освіту [50].

Вищу освіту в Кіровограді можна отримати в 14 вищих навчальних закладах різного профілю, з яких 5 мають ІІІ-ІV рівні акредитації (3 державних і 2 приватних), решта 8 - І-ІІ рівні акредитації (лише один з них є приватним), а також у численних філіях (структурних підрозділах) вищих навчальних закладів України, розташованих у інших містах держави [51].

Провідними державними вишами міста є Кіровоградський національний технічний університет [52], Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка [53] та Державна льотна академія України.

Традиційно популярним лишається навчання у професійних профільних державних вишах (І-ІІ рівнів акредитації): машинобудівному коледжі КНТУ, медичному коледжі ім. Є. Й. Мухіна, Кіровоградському музичному училищі, Кіровоградському будівельному технікумі тощо.

Як структурні підрозділи (відокремлені) вишів з інших міст України, що діють у Кіровограді, надають освітні послуги філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна", філія Міжрегіональної академії управління персоналом, Факультет менеджменту туризму Київського інституту туризму, економіки і права, факультет КНУКіМ.


10. СМИ

Підбірка основних кіровоградських регіональних видань, червень 2009 року

В Кіровограді розвиваються як друковані, так і електронні ЗМІ, в тому числі й у мережі Інтернет. Головні регіональні суспільно-політичні періодичні видання - газети " Кіровоградська правда" [54], " Україна-Центр" [55], "Вечірня газета", "21-й канал", "Народне слово".

Місцеве телемовлення здійснює обласна держтелерадіокомпанія [56] і оператор кабельного телебачення ТОВ Телерадіоінформаційна компанія "КАБС" [57].

В регіоні активно розвивається Інтернет :

  • головні центральні регіональні державні органи і більшість установ та закладів різних галузей міста станом на 2010 рік мають власні веб-сторінки.

11. Політичне і громадське життя

Безпосередній вплив на вирішення соціально-економічних проблем життєдіяльності територіальної громади мають організації політичних партій, що мають фракції у міській раді, а саме - Партія регіонів (членом якої є міський голова Олександр Саінсус), партія "Батьківщина", Фронт Змін, Солідарність жінок України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Сильна Україна, Народна партія та Союз Лівих Сил [58].

У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 - жіночі, 11 - ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кіровограда активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найбільш дієвих молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України - " Молодий Народний Рух" та партії ВО "Батьківщина" - обласну організацію ВМГО "Батьківщина молода". У Кіровограді діють також міські осередки Пласту -Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства "Січ", що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку "КОЛІР", що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, "Спілка молодих соціалістів", Інститут соціокультурного менеджменту тощо) [7].


12. Культура, дозвілля і спорт

Кіровоград є значним культурним осередком Центру країни - тут працюють театри і кінотеатри, обласна філармонія, численні музеї, 30 бібліотек, 9 будинків культури і центрів дозвілля, 4 дитячих музичних школи, по одній - мистецькій і художній дитячій школі, чимало музичних і фольклорних колективів тощо [59] [60].

Функції з додержання державної політики в галузі культури й культурного розвитку громадян міста, як українців, так і представників національних меншин, здійснює Відділ культури і туризму Кіровоградської міськради [61].

Місто, з яким у Кіровограда встановлені партнерські стосунки (єдине місто-побратим) - болгарський Добрич. [62]

В 2011 році Кіровоград здобув звання танцювальної столиці України.


12.1. Театри, музика, кіно

Кінотеатр "Зоряний" у центрі міста

Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив - наприкінці XIX - на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени - І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.

Сучасні кіровоградські театри :

У місті діє обласна філармонія, при якій працюють Академічний театр музики, пісні і танцю "Зоряни", Ансамбль народної та сучасної музики "Єлисавет-ретро", камерний оркестр "Концертіно", діє дитяча філармонія [63].

Інші професіональні творчі (музичні і хореографічні) колективи міста: заслужений ансамбль народного танцю України "Ятрань", муніципальний камерний хор, ансамбль пісні і танцю "Весна", дитячі колективи "Пролісок", "Росинка" та iншi [64]. Сучасні діячі культури Кіровограда: народні артисти України А. Кривохижа і А. Червінська, заслужені артисти України В. Стратьєв, Р. Валькевич, Б. Попов.

Станом на початок 2012 року в Кіровограді є 2 кінотеатри :


12.2. Музеї та бібліотеки

У Кіровограді (та його околицях) діють 11 державних і комунальних музейних закладів:

У Кіровограді всі міські музеї без винятку мають власні інтернет-сторінки [65].

Окрім фінансованих з міського бюджету, є низка відомчих музеїв, деякі з яких відкриті для загального огляду, - серед них Музей історії заводу "Червона зірка" та Музей Кіровоградської обласної лікарні [66]. Велике й цінне зібрання стародруків зберігається у відділі краєзнавства та рідкісної книги обласної універсальної бібліотеки ім. Д. I. Чижевського.

Серед сучасних кіровоградських краєзнавців та істориків - Юрій Матівос, Сергій Шевченко, Анатолій Авдєєв, Василь Бондар, Костянтин Шляховий [67], Юрій Тютюшкін [68], Павло Босий тощо.

У Кіровограді діє розгалужена мережа бібліотечних закладів. Головні бібліотеки міста і регіону [69] :


12.3. Культурні, національні і релігійні товариства

Зі здобуттям незалежності України (1991), національно-культурні потреби українців та інших етнічних груп держави, представники яких проживають у Кіровограді, реалізуються у значному числі офіційних державних структур - у місті плідно функціонують обласні осередки загальноукраїнських культурницьких організацій - Спілки письменників України [71], Спілки журналістів України [72], Спілки художників України [73] та інших.

Культурницькою організацією в місті є Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка, яка постала як ініціативна група у складі місцевих науковців ще в червні 1989 року (власне діяльність Товариства в місті була відновлена після великої перерви, спричиненої поразкою у національно-визвольних змаганнях початку ХХ ст.) [74], і є натепер провідним осередком української культури міста. Українське козацтво (його новітня форма) представлено в місті Кіровоградським крайовим козацьким товариством Буго-Гардівської паланки Українського козацтва [75].

В Кіровограді діє низка національних і релігійних громад:

  • росіяни - діє відділення Всеукраїнської громадської організації "Російський (Руський) рух України" Руська община ім. О. С. Пушкіна (виникла 2001 року), в рамках діяльності якої постійно проводяться різноманітні культурницькі заходи, підтримуються контакти з Росзарубіжцентром, Посольством Російської Федерації в Україні, іншими українськими та російськими державними і громадськими установами, окремими діячами тощо, зокрема російськими товариствами в інших містах України, представниками кіровоградського земляцтва в Росії тощо [76] [77].
  • поляки - у Кіровограді працює засноване 1997 року Об'єднання поляків Кіровоградщини "Полонія" ім. Кароля Шимановського (входить до складу Спілки поляків України). Щорічно об'єднання організовує відзначення польських національних свят, музичні фестивалі ім. К. Шимановського, вечори польської поезії, танцю тощо; опікується популяризацією польської культури, зокрема, шляхом запровадження відділень польської мови в навчальних закладах міста, поширенням відомостей про славного земляка Кароля Шимановського, встановленням контактів з культурно-освітніми установами та державними органами Польщі тощо. Значну роль у польському і духовному русі в місті відіграє римо-католицький костел Святого Духа, збудований у 1990-х замість храму, зруйнованого в добу сталінізму [78].
  • євреї - у вересні 1991 року міська влада повернула єврейській релігійній общині будинок Великої хоральної синагоги, а 1994 року зареєстрована Кіровоградська єврейська община, у лютому 1996 року релігійна громада прогресивного юдаїзму "Атиква", у 1997 році почала свою роботу Кіровоградська Служба милосердя єврейської общини (у 2002 реорганізовано в Кіровоградський обласний Благодійний єврейський общинний центр "Хесед Шломо"); у вересні 1998 року відбулись прем'єрні вистави єврейського музично-драматичного театру "Тхія". Понад тисячу членів єврейської громади міста мають змогу відвідувати щотижневі общинні збори, інші заходи, а також перший у країні (на час відкриття 1998 року) історичний єврейський общинний музей "Євреї Єлисаветграда" [79] [80].

12.4. Парки і сквери

Кіровоград є доволі зеленим містом - окрім великого числа парків ("Ковалівський", "Перемоги", ім. 50-річчя Жовтня) і скверів ("Молодіжний", "Центральний", "Трудової слави", "Шибанова", "Шевченка" тощо), в місті існують значні зелені масиви, наприклад, на Валах Єлисаветинської фортеці.

Головні міські парки [81] :

  • парк "Ковалівський" (за СРСР мав назву Парк імені Леніна) - розташований у самому середмісті Кіровограда; площа - 8,3 га; є місцем відпочинку і дозвілля городян і гостей Кіровограда.
  • парк "Перемоги" [82] - історичний парк на березі річки Сугоклії площею близько 25 га.
  • парк ім. 50-річчя Жовтня - мальовнича місцина на правому березі річки Інгулу; найбільший за площею парк міста (42,7 га).
  • парк Пушкіна (Козачий острів) - на острові на Інгулі.
  • парк Космонавтів.

У місті є дендропарк, який є популярним місцем для відпочинку населення.

Улюбленим заміським парком кіровоградців, розташований у Долинському районі на відстані 65 км від обласного центру в бік Кривого Рогу, є Дендропарк "Веселі Боковеньки", де понад 100 років тому було закладено великий парк із затишними галявинами і тінистими алеями, великим дендрарієм (налічує бл. 1000 видів); зараз також, біля центрального входу, існують невеликий готель і заклади харчування [83].


12.5. Спорт

У Кіровограді розвивається як професіональний, так і аматорський спорт, для чого створено і діє відповідна спортивна інфраструктура.

Спортивні споруди Кіровограда (станом на кінець 2000-х років):
  • 4 стадіони;
  • 202 спортивних майданчики;
  • 1 водноспортивна база;
  • 4 тенісних корти;
  • 8 футбольных полей;
  • 20 стрілецьких тирів;
  • 66 спортивних залів;
  • 93 приміщення для занять фізкультурно-оздоровчою роботою, серед яких 48 обладнані тренажерами;
  • плавальний басейн;
  • атлетичне містечко з тренажерним обладнанням;
  • 4 футбольних поля зі штучним покриттям [7]

У вказаний період у місті працювало 13 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 1 - ШВСМ, в яких займається 6,6 тис. дітей. Залученню дітей до занять спортом сприяє робота фізкультурно-спортивних товариств, спортивних клубів та громадських об'єднань.

Центральною спортивною ареною Кіровограда є футбольний стадіон "Зірка" місткістю в 14 628 глядачів [84], що є домашнім полем для футбольного клубу першої ліги "Зірка".

Розвиток професіонального спорту в Кіровограді відбувається здебільшого на базі СДЮШОР "Надія", що має у своєму розпорядженні велику багатофункціональну спортивну споруду.

У Кіровограді є давні бейсбольні традиції. Кіровоградці є 12-разовими чемпіонами України та багаторазовими володарями Кубку України [85].


13. Религия

Церква Святого Володимира (Свято-Володимирська церква), УАПЦ

Релігія у Кіровограді, представлена різними конфесіями, найбільш поширеними серед яких є Православ'я та протестантизм, також присутні католицькі та юдейські громади. Станом на 2007 рік у Кіровограді було зареєстровано 63 релігійні громади [86].

Перший храм з'явився із заснуванням фортеці у 1755 році - це була православна Свято-Троїцька церква, у тому ж році у поселенні поряд з фортецею була збудована Успенська церква. В околицях фортеці, що згодом стала містом Єлисаветград, почали селитися старообрядці. В 1880 році був заснований Єлисаветградський вікаріат при Херсонській єпархії РПЦ, першим єпископом якого став Неофіт (Неводчиков). Вікаріат проіснував до 1931 року, коли, вже як Зинов'євський, був ліквідований під час гонінь на Церкву. В 1947 році вікаріат, уже як Кіровоградський, відновили, а згодом було створено єпархію з центром у місті.

Найвпливовішим у церковно-релігійному житті міста є православ'я. У теперішній час, як і в Україні в цілому, єдиного організаційного оформлення і представлення українська православна церква не має - у місті (станом на 2007 рік) співіснують громади 3 православних Церков - УПЦ МП (9 громад), УПЦ КП (6 громад), УАПЦ (3 громади). Нині Кіровоградську кафедру в Українській православній церкві (Московського патріархату) обіймає Іоасаф (Губень), а в Українській православній церкві Київського патріархату - єпископ Марк (Левків).

От 1992 року діє Кіровоградська римо-католицька парафія Святого Духа [87], яка має власний храм - костел Святого Духа на вулиці Дворцовій. Віряни УГКЦ з дозволу місцевого римо-католицього священика провадять регулярні служби в підвалі цього храму [88]

До різних напрямків протестантизму належать 34 релігійні організації міста. Серед них вагоме місце посідають євангельські християни-баптисти (7 громад), християни віри євангельської (6 громад), адвентисти сьомого дня (4 громади).

Почергово проводять богослужіння у приміщенні синагоги представники юдейських релігійних громад прогресивного [89] та ортодоксального напрямку.

Для задоволення духовних потреб кіровоградців-вірян релігійні організації станом на кінець 2007 року використовували 13 культових споруд, 5 з яких є пам'ятками архітектури (3 належать УПЦ МП, по одній - УАПЦ та юдейській громаді). Ще низку храмів продовжують або планують звести у місті, в тому числі нарешті кафедральний собор УПЦ КП, що має стати копією давньої культової споруди - Петропавлівської церкви [90].


14. Архітектура, пам'ятки і пам'ятники

14.1. Архітектурний вигляд міста

Центральна міська площа Кірова

У Кіровограді значною мірою збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. ХІХ століття), в тому числі низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо.

Уже с конца XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму ( неокласицизму), однак притаманною са́ме Єлисаветграду стало панування наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття стилю модерн, як у житловій, так і громадській архітектурі. Значною мірою архітектурне обличчя Кіровограда визначали робочі квартали.

Видне місце у композиційній будові центру міста займала Успенська церква, що була знищена комуністами після Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться мерія.

По СРСР Кіровоград був забудований багатоповерховими адміністративними, громадськими та житловими будинками. В 1970-х роках успіхом місцевих інженерів та будівничих стала реалізація проекту з упорядкування і забудови міської набережної річки Інгул [91].

В 2000-х, після тривалої економічної кризи, в місті відновилась сфера капітального будівництва.


14.2. Історико-культурні та культові пам'ятки

До історико-культурних та культових споруд і пам'яток Кіровограда належать:


14.3. Памятники

У місті встановлено низку пам'ятників - як за радянської доби (Меморіал Слави, Кірову, Шевченку тощо), так і в часи незалежності України (братам Ельворті, жертвам Чорнобильської трагедії, Володимирові Винниченку, тощо).

Загалом у Кіровограді близько 40 пам'ятників, пам'ятних знаків, меморіалів і бюстів.

Значним зосередженням пам'ятників і пам'ятних знаків у місті є т.зв. Вали (місце розташування Єлисаветинської фортеці) - тут міститься Меморіал Слави, низка інших монументів і знаків, присвячених подіям і персоналіям ВВВ, пам'ятні хрести Голодомору і першому православному храму міста.

Одним з найновіших в Кіровограді є пам'ятник міському голові Єлисаветграда Олександру Пашутіну, урочисто відкритий під час святкування Дня міста-2009 19 вересня 2009 року на площі перед міською радою.

Восени 2010 року, на площі перед Кіровоградським державним педагогічним університетом відкрито пам'ятник Володимирові Винниченку.

У Кіровограді в монументальній формі вшановано персоналії, чиї життя і творчість пов'язані з містом, - М. Л. Кропивницького, В. І. Григоровича, братів Ельворті.

Відразу декілька пам'ятників з'явилось у Кіровограді до 250-річчя міста в 2004 році, серед них - монументальний "Янгол-охоронець України", та пам'ятник братам Ельворті на вшанування засновників заводу "Червона Зірка", що розмістився неподалік від підприємства.


15. Персоналии

Із Кіровоградом (Єлисаветградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту тощо.

Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є Володимир Кирилович Винниченко (1880 - 1951), Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.

У Кіровограді (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники і драматурги Іван Карпенко-Карий та Юрій Яновський; музикант Генріх Нейгауз і композитор Юлій Мейтус, художник- авангардист Олександр Осмьоркін.

У середині 70-х років XIX століття у місті жив український композитор П. Ніщинський. А 1907 року в Єлисаветграді народився російський поет Арсеній Тарковський, батько режисера Андрія Тарковського.

У навчальних закладах міста навчались відомі в майбутньому політики та діячі культури:

Єлисаветград як мультикультурне місто, де в умовах національної толерантності, співіснували представники багатьох культур, є батьківщиною і місцем зростання визначних діячів їхніх культур, зокрема тут народились російський прозаїк і драматург Юрій Олеша, польський композитор і педагог Кароль Шимановський, а також німецькомовний філософ-неокантіанець ХІХ століття Африкан Спір, відомий своїм великим впливом на Фрідріха Ніцше; у Єлисаветграді в родині своїх родичів Шимановських провів дитячі роки польський письменник Ярослав Івашкевич.

См.. также: Архітектори Кіровограда; Відомі спортсмени-кіровоградці; Почесні громадяни міста Кіровограда та про діячів культури, пов'язаних з Кіровоградом.

16. Галерея краєвидів міста

Панорама центральної частини міста, вид з вікна готелю "Турист" (2006)
  • Кіровоградська міська рада,
    Сентябрь 2005 року, у 2009 році - були здійснені роботи з впорядкування майдану перед будівлею

  • На набережній Інгулу
    (забудова радянської доби)

  • Готель "Інгул"
    на березі Інгулу (вулиця Велика Перспективна, 55)

  • Супермаркет "Копилка"
    (місцева мережа), ТЦ і кінотеатр "Портал" (вул. 50 років Жовтня, 1-а)


Примечания

  1. а б http://www.kirstat.kr.ua/ekspres/ekspres2012/ekspres04/demogr93.zip - www.kirstat.kr.ua/ekspres/ekspres2012/ekspres04/demogr93.zip
  2. Постанова ВУЦВК "Про перейменування м. Лисаветграду в м. Зінов'євськ і Лисаветградської округи в Зінов'євську округу"
  3. Стаття "Кіровоград" в УРЕ - leksika.com.ua/14711221/ure/kirovograd
  4. Стаття "Кіровоград" у ВРЕ - slovari.yandex.ru/Кировоград/БСЭ/Кировоград/
  5. http://www.vechirka.com.ua/index.php?id=3548 - www.vechirka.com.ua/index.php?id=3548
  6. (підготовлено Вишневським В.І.) на www.meteoprog.ua - www.meteoprog.ua/ua/
  7. а б в г д е ж и к л м н п р с т у Інформація про місто Кіровоград - www.kr-rada.gov.ua/istoriya_kirovograd.html на офіційному сайті Кіровоградської міської ради
  8. а б [ Клімат Кіровограда - www.meteoprog.ua/ua/climate/Kirovohrad/ (підготовлено Вишневським В. І.)
  9. Кизименко П., Тупчієнко М., Босий П. Єлисаветград. История. Науково-популярний нарис історії Кіровограда - www.uahistory.kiev.ua/kirov/part1.html
  10. Тетяна ЮЛЬСЬКА А тепер - човен - www.vechirka.uafor.net/history/bxxcen/1608155104.php // "Вечірня газета", 2004
  11. Рішення про перейменування Кіровограда ухвалюватимуть депутати міськради - unian.net/ukr/news/news-318927.html // повідомлення за 2 червня 2009 року від УНІАН
  12. Офіційний сайт Кіровоградської міської ради - www.kr-rada.gov.ua/
  13. Секретар міської ради - www.kr-rada.gov.ua/sekretar-miskoyi-radi.html
  14. Міський голова - www.kr-rada.gov.ua/miskiy-golova.html на Офіційний сайт Кіровоградської міської ради - www.kr-rada.gov.ua/
  15. http://www.kr-rada.gov.ua/sklad-vikonkomu.html - www.kr-rada.gov.ua/sklad-vikonkomu.html Склад виконавчого комітету Кіровоградської міської ради
  16. Партийный состав нового горсовета - www.kirovograd.net/shortly/2010/11/9/partiinyi_sostav_novogo_gorsoveta_.htm (Рус.)
  17. ukrcensus.gov.ua - 2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/kirovograd/ (Дані Всеукраїнського перепису населення України 2001 року)
  18. Про кількість та склад населення Кіровоградської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року - 2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/kirovograd/
  19. Перепись населения 1979 года: Украинская ССР, Донецко-Приднепровский район - webgeo.ru/db/1979/ukr-don.htm (Рус.)
  20. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу - demoscope.ru/weekly/ssp/sng89_reg2.php. (Рус.)
  21. Дані по Райхскомісаріату Україна станом на 1 січня 1943 року за: Karel Cornelis Berkhoff, Harvest of Despair. Life and Death in Ukraine Under Nazi Rule, Harvard University Press, 2004, стор. 318
  22. Перепись населения 1959 года: Украинская ССР - webgeo.ru/db/1959/ukr.htm (Рус.)
  23. Перепись населения 1970 года: Украинская ССР, Донецко-Приднепровский район - webgeo.ru/db/1970/ukr-don.htm (Рус.)
  24. http://www.uahistory.kiev.ua/kirov/grek.html - www.uahistory.kiev.ua/kirov/grek.html
  25. http://www.kirstat.kr.ua/stat_inf_oper_prom.htm - www.kirstat.kr.ua/stat_inf_oper_prom.htm
  26. Провідні підприємства Кіровоградської області на who-is-who.com.ua (інф. ОДА Кіровоградської області) - who-is-who.com.ua/bookmaket/uspihibisnesa2008/3/29.html
  27. Провідні підприємства Кіровоградської області на who-is-who.com.ua - who-is-who.com.ua/bookmaket/naclideryukr2008/19/209.html
  28. Підприємства міста - Кіровоградська міська рада - www.kr-rada.gov.ua/pidprimstva-mista.html
  29. http://www.kr.ukrstat.gov.ua/soc_econ_promysl.htm - www.kr.ukrstat.gov.ua/soc_econ_promysl.htm
  30. Економіка. Торгівля // Місто і люди. Єлисаветград - Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , "Імекс-ЛТД", 2004, стор. 151
  31. Готелі міста Кіровограда і області - prostir.museum/tourists/ua/hotelsdetails?id=29 на www.prostir.museum "Музейний простір України" - prostir.museum/ (Рус.)
  32. тризірковий готель у Кіровограді - www.oteli.net.ua/index.php?obl_id=13&town_id=29&view=3_stars_hotel на www.oteli.net.ua (Готелі України) - www.oteli.net.ua/
  33. http://www.reikartz.com/kirovograd-london.html - www.reikartz.com/kirovograd-london.html
  34. двозіркові готелі у Кіровограді - www.oteli.net.ua/index.php?obl_id=13&town_id=29&view=2_stars_hotel на www.oteli.net.ua (Готелі України) - www.oteli.net.ua/
  35. Готель "Каталунья" на www.reservation.com.ua - reservation.com.ua/hotel.php?t=71
  36. Автосалони Кіровограда - www.kr-rada.gov.ua/files/content/files/avto.doc на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради - www.kr-rada.gov.ua/
  37. Автозаправні станції міста Кіровограда - www.kr-rada.gov.ua/files/content/files/azs.doc
  38. Загальна інформація про Кіровоградську дирекцію УДППЗ "Укрпошта" - ukrposhta.kr.ua/?q=general.html на офіційному сайті Кіровоградської дирекції УДППЗ "Укрпошта" - ukrposhta.kr.ua/
  39. а б в г д Кіровоградський регіон - www.mfa.gov.ua/usa/ua/publication/content/20796.htm // з інформації про Україну на офіційному сайті Посольства України в Сполучених Штатах Америки - www.mfa.gov.ua/usa/ua/
  40. Офіційний сайт Кіровоградської філії "Укртелекому" - www.kirovograd.ukrtelecom.ua/
  41. Банки Кіровограда на www.creditdeposit.com.ua - www.creditdeposit.com.ua/bankregion/Kirovograd
  42. Страхові компанії в розділі "Фінансові установи" - kirovograd.proua.com/catalogue/insurance/
  43. "Україна молода". "Поки металобрухт їздить" - www.umoloda.kiev.ua/regions/60/219/0/37933/
  44. Мер Кіровограда Пузаков через маршрутки звільнив в.о. начальника управління транспорту Білобородова - kirovograd.proua.com/news/2009/02/18/112350.html // інф. за 18 лютого 2009 року на Кіровоград.proUA.com ("Весь Кіровоград в одному порталі") - kirovograd.proua.com/
  45. Транспортна війна у Кіровограді: "маршрутки" проти автобусів на www.kirovograd.rks.kr.ua ("Новини Кіровограда") - kirovograd.rks.kr.ua/daily/kirovograd/2009/7/2/varvanskiy/, інф. за 2 липня 2009
  46. Кировоград - СТТС - transphoto.ru/city/247/ (Рус.)
  47. Список керівних працівників підприємств та організацій, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства - www.kr-rada.gov.ua/files/document/ua-document-200.doc на офіційному сайті Кіровоградської міської ради - www.kr-rada.gov.ua/
  48. Система лікувально-профілактичних закладів м. Кіровограда - www.kr-rada.gov.ua/ohorona-zdorovya.html на офіційному сайті Кіровоградської міської ради
  49. http://library.kr.ua/ktoday.html - library.kr.ua/ktoday.html
  50. розділ освіта - www.kr-rada.gov.ua/osvita/ на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради - www.kr-rada.gov.ua/
  51. Навчання у вищих навчальних закладах Кіровоградської області - osvita-kd.kw.ukrtel.net/pages/navchanay_v_vuzax.html на Офіційний сайт Управління освіти і науки Кіровоградської державної обласної адміністрації - osvita-kd.kw.ukrtel.net/index.html
  52. Офіційна веб-сторінка Кіровоградського національного технічного університету - www.kdtu.kr.ua/
  53. Офіційна веб-сторінка Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка - www.kspu.kr.ua/
  54. Електронна версія газети "Кіровоградська правда" - kirovogradka.com.ua/
  55. Електронна версія всеукраїнського щотижневика "Україна-Центр" - www.uc.kr.ua/
  56. Офіційна веб-сторінка Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії - kodtrk.tv/index.php
  57. Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіоінформаційна компанія "КАБС" // Місто і люди. Єлисаветград - Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , "Імекс-ЛТД", 2004, стор. 264-265
  58. Повідомлення про результати виборів - Кіровоградська міська рада - uc.kr.ua/fresh6494/
  59. Загальні відомості про місто Кіровоград (станом на 01.01.2009 рік) - kr-rada.gov.ua/files/content/files/Pasport_Kirovograd.doc
  60. Мистецтво та культура (Кіровограда) - region.in.ua/elisavet/culture_u.html на www.region.in.ua/elisavet/ (Веб-ресурс, присвячений Єлисаветграду-Кіровограду) - region.in.ua/elisavet/elisavet_ukr.html
  61. Відділ культури і туризму Кіровоградської міської ради - www.kr-rada.gov.ua/viddil-kulturi-i-turizmu.html на Офіційний сайт Кіровоградської міської ради - www.kr-rada.gov.ua/
  62. Виноградов, Александр, " Какъв твой начин на живот, Добрич? - www.uc.kr.ua/fresh/3182/", Украина-Центр, 2007-12-13. Процитовано 24 August 2011. (На русском)
  63. Офіційний веб-сайт Кіровоградської обласної філармонії - www.filarm.kr.ua/
  64. Кіровоград сьогодні - library.kr.ua/ktoday.html на Веб-сторінка Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського - library.kr.ua/
  65. Білошапка Василь Кіровоградські музеї вийшли в Інтернет - prostir.museum/publications/ua?id=535 // інф. на www.prostir.museum "Музейний простір України" - prostir.museum/
  66. Музей Кіровоградської обласної лікарні // Місто і люди. Єлисаветград - Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , "Імекс-ЛТД", 2004, стор. 260
  67. Сторінка краєзнавця К. В. Шляхового - www.regionalmuseum.kr.ua/ashl/shl_u.html на Офіційна веб-сторінка Кіровоградського обласного краєзнавчого музею - www.regionalmuseum.kr.ua/
  68. Сторінка краєзнавця Ю. В. Тютюшкіна - www.regionalmuseum.kr.ua/tutk/tutk_u.html на Офіційна веб-сторінка Кіровоградського обласного краєзнавчого музею - www.regionalmuseum.kr.ua/
  69. Бібліотеки області - www.kultura.kr.ua/articles.php?lng=ua&pg=78
  70. Веб-сторінка Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського - library.kr.ua/
  71. Кіровоградська обласна організація Національної Спілки письменників України // Місто і люди. Єлисаветград - Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , "Імекс-ЛТД", 2004, стор. 281
  72. Кіровоградська обласна оганізація Національної Спілки журналістів України // Місто і люди. Єлисаветград - Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , "Імекс-ЛТД", 2004, стор. 282
  73. Кіровоградська обласна організація Національної Спілки художників України // Місто і люди. Єлисаветград - Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , "Імекс-ЛТД", 2004, стор. 284-285
  74. Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка // Місто і люди. Єлисаветград - Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , "Імекс-ЛТД", 2004, стор. 283
  75. Кіровоградське крайове козацьке товариство Буго-Гардівської паланки Українського козацтва // Місто і люди. Єлисаветград - Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , "Імекс-ЛТД", 2004, стор. 286-287
  76. Кіровоградське обласна Руська община ім. О. С. Пушкіна // Місто і люди. Єлисаветград - Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , "Імекс-ЛТД", 2004, стор. 288
  77. Верстюк Оксана Росіяни у Кіровограді // "Вечірня газета" № 26 (1110) за 26 червня 2009 року
  78. Об'єднання поляків Кіровоградщини "Полонія" ім. Кароля Шимановського // Місто і люди. Єлисаветград - Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , "Імекс-ЛТД", 2004, стор. 289
  79. Кіровоградська єврейська община // Місто і люди. Єлисаветград - Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , "Імекс-ЛТД", 2004, стор. 289
  80. Кіровоградський обласний Благодійний єврейський общинний центр "Хесед Шломо" // Місто і люди. Єлисаветград - Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , "Імекс-ЛТД", 2004, стор. 290
  81. Заповідники України. Кіровоградська область. на www.nashkray.kiev.ua (туристичний сайт) (рос.) - www.nashkray.kiev.ua/zapovednik/zkirov.htm
  82. Парк Перемоги-Міський сад-Річка Сугоклія на www.biz.kr.ua (Кіровоградський інтернет-бізнес-ресурс) (рос.) - www.biz.kr.ua/info/kirovograd/sight/gorsad/
  83. 35. Центр України серед Дикого Поля. // Автомобільна прогулянка Україною. Путівник., К.: Балтія-Друк, стор. 371
  84. World Stadiums - Stadiums in Ukraine - www.worldstadiums.com/europe/countries/ukraine.shtml (Англ.)
  85. http://www.kgbaseball.com.ua/o_sebe/nasha_istoriya/ - www.kgbaseball.com.ua/o_sebe/nasha_istoriya/
  86. Релігійне життя Кіровоградщини - kirovograd.rks.kr.ua/daily/kirovograd/2007/10/29/kirovograd-religion/ // "Вечірня газета" за 29 жовтня 2007 року
  87. Кіровоградська римо-католицька парафія Святого Духа // Місто і люди. Єлисаветград - Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , "Імекс-ЛТД", 2004, стор. 296-297
  88. У Кіровограді на місці будівництва храму УГКЦ освячено хрест - old.ugcc.org.ua/rus/press-releases/article;7261/ повідомл. за 7 липня 2008 року
  89. Координати релігійної громади прогресивного юдаїзму "Тхія" міста Кіровограда на www.discount.ua - www.discount.ua/firm-1033145.html
  90. У Кіровограді збудують кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату - kirovograd.proua.com/news/2009/06/12/123107.html інф. за 12 червня 2009 року
  91. Набережна міста Кіровограда // Місто і люди. Єлисаветград - Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , "Імекс-ЛТД", 2004, стор. 195

18. Джерела і посилання

п о р Кіровоград у темах
п о р Кировоград
Районы: Flag of Kirovohrad.png
Пгт:
п о р
Flag of Kirovohrad Oblast.svg Міста і смт Кіровоградської області
Міста : Бобринець Гайворон Долинська Знам'янка Кіровоград Мала Виска Новомиргород Новоукраїнка Олександрія Помічна Світловодськ Ульяновка
Пгт : Балахівка Вільшанка Власівка Голованівськ Димитрове Добровеличківка Єлизаветградка Завалля Знам'янка Друга Капітанівка Компаніївка Лісове Молодіжне Нова Прага Новгородка Нове Новоархангельськ Олександрівка Онуфріївка Павлиш Пантаївка Петрове Побузьке Приютівка Салькове Смоліне Устинівка
п о р Кировоградская область
Районы Flag of Kirovohrad Oblast.svg
Города областного значения
п о р Центри адміністративно-територіальних одиниць України першого рівня
Flag of Ukraine.svg
п о р 50 найбільших міст України за населенням
Хорошая статья
Избранная статья

код для вставки
Данный текст может содержать ошибки.

скачать

© Надо Знать
написать нам