Надо Знать

добавить знаний



Кривой Рог


Кривой Рог на карте Криворожского района

План:


Введение

Кривой Рог ( рус. Кривой Рог , англ. Kryvyi Rih ) - город в Днепропетровской области; крупнейший город Украина, не является областным центром. Население около 671 тыс. жителей. Большой индустриальный и культурный центр Украины; центр Криворожской агломерации. В июне 2011 года Кривой Рог занял 18-ю позицию в списке 55-и лучших для жизни городов Украины по версии еженедельника "Фокус" [2], а в июле 2010 - двадцать восьмое [3]. Расстояние до облцентра составляет 146 км и проходит автодорогой Н11 .


1. Происхождение названия

Кривой Рог - это искаженная узкая часть суши. Это значение слова "рог" отмечал еще академик В. Ф. Зуев, побывавший в Кривом Роге 1781 года и оставил для истории первое описание поселения и окружающей местности

"Имя угол здесь везде означает каменный мыс, который создает река или своим изгибом, или сходясь с другой; так тут Кривой Рог не что иное значит, как мыс, который вышел между Саксагань и Ингула, который река Саксагань обходит вокруг, длиной верст на пять, а между двумя коленями перешеек не будет и четверти версты, а потому и называется Кривым Рогом ". [4]

Есть другая версия происхождения названия:

"Давно это было, когда гремела по Украина слава о Сечь Запорожскую... На склоне лет храбрый казак Рог построил для себя жилище как раз на том месте, где Ингулец и Саксагань сливаются. Стал потихоньку хозяйство. И кто ни ехал мимо, сворачивал к старому Рогу. А поскольку в боях потерял казак правый глаз, прозвали его в народе Кривым. Бывало, возвращались чумаки с Крым : "А не заехать нам в Кривой Рог, или дальше поехать?" Уважали чумаки Рога за гостеприимство, отзывчивость, открытость, а еще за интересные рассказы. Шли годы, около хаты казака начали появляться другие жилища. Позже здесь выросло село. Уже и казака Рога не стало, а название так осталось - Кривой Рог ".

Возможно, основой для создания легенды послужило существование реальной личности - казака Ивана Ждана (Рога), который в 1666 - 1667 годах избирался кошевым атаманом Запорожской Сечи.


2. География

2.1. Географическое расположение

Физическая карта Украины

Город расположен в степной зоне Украины, на слиянии рек Ингулец и Саксагань, входящих в бассейна Днепра. Территория окраин расчленена многочисленными балками (Зеленая, Березнеговато, Красная, Макортова, Галахова, Лозоватка, Грушевата, Петрикова, Красная, Роковатая, Сухая, Гливата, Дубова, Волчья, Суслова, Кобальска, Калетина, Крутой Яр и другие).

В местах выхода коренных пород склоны речных долин крутые.

В период таяния снега и после дождей по днищам балок протекают временные водостоки. Сток Ингулец зарегулирован Карачуновским водохранилищем, сток р Саксагань - Кресивським водохранилищем, а также Дзержинским и Макортовським водохранилищами.

Абсолютные отметки поверхности водохранилищ колеблются от 30 до 160 м. Преимущественные отметки поверхности составляют 50-100 м абс., ​​Минимальные - характерны для пойменных участков речных долин и составляют 30-45 м абс.


2.2. Климат

Климат - степной, атлантическо-континентальный, характеризующийся жарким засушливым летом и умеренно мягкой с частыми оттепелями зимой.

Средняя продолжительность безморозного периода составляет 182 дня, максимальная - 224 дня.

Большая часть осадков выпадает во время теплой половины года ( Апрель - Октябрь) - 268 мм. Суточный максимум осадков (90 мм) наблюдался в июне 1913 года.

Количество дней со снежным покровом - 69. Устойчивого снежного покрова почти не бывает. Средняя из наибольших за зиму высота снега составляет 10 см, максимальная - 30 см.

Преобладающие направления ветра: в теплый период года - северный (18,4% дней), в холодный период - восточный (17,6% дней).

Максимальная скорость ветра - 24 м / с ежегодно, 28-29 м / с один раз в 5-10 лет, 30-31 м / с один раз в 15-20 лет.

Климат Кривого Рога
Показатель Январь Февраль Март Апрель Май Июнь Июль Август Сентябрь Октябрь Ноябрь Декабрь Год
Средний максимум, C -2 0 4 13 21 24 26 25 20 13 5 0 12
Средняя температура, C -5 -3,6 1,3 9,5 15,9 19,5 21,1 20,5 15,6 8,8 3,0 -1,6 8,8
Средний минимум, C -7 -6 -1 5 10 13 15 14 11 4 1 -3 5
Норма осадков, мм 40 32 28 41 42 64 54 42 31 30 35 44 483
Источник: http://www.meteoprog.ua/ua/climate/KrivyiRih/

2.3. Гидрография

Челночная станция слиянии Саксагань и Ингульца

Долина Ингульца в пределах города преимущественно V-образная, склоны долин высотой 25-35 м крутые, местами пологие, рассечены балками и оврагами. Пойма реки шириной 60-120 м. Русло Ингульца извилистое, но неразветвленное, шириной 40-60 м, глубиной на перекатах 0,2-0,6 м, на плесах - до 5,0 м. Скорость течения реки на плесах незначительная, на перекатах 0,2-0,5 м / с.

Долина реки Саксагань в границах города преимущественно трапецеидальная, пойма открытая, луговая сухая. Преобладающая ширина поймы 100-200 м. В период весеннего половодья пойма затопляется на глубину 1,0-1,5 м. Русло реки неразветвленное, подавляющее ширина его (за исключением участков водохранилищ) 20-40 г. Скорость течения незначительная. Естественный режим реки сильно изменен регулирующим влиянием плотин, сбросом шахтных и промышленных вод, а также забором воды на технические нужды. Наибольшие расходы воды Саксагань достигают 240 м / с.

На участке "шахта" Саксагань "-черногорка" река переведена в подземный коллектор.

До города подведены два канала:


2.4. Геология

Город Кривой Рог расположен в центральной части Украинского кристаллического массива. В геологическом построении города и его окрестностей участвуют четвертичные суглинки, толщиной 3-25 м, подстилаемые неогеновыми глинами, песками или трещинуватимы известняками, толщиной 5-11 м.

Над неогеновыми отложениями залегают докембрийские кристаллические породы ( граниты), выходящие на поверхность в долинах рек.

В пределах района выделяются два водоносных горизонта - отложений четвертичного возраста и кристаллических пород докембрия и продукты их разрушения.


2.5. Почвы

Почвы города и его окрестностей - черноземы обыкновенные, щелочно-черноземные, черноземы солончаковые, щелочно-солончаковые и щелочно-болотные.

Черноземы обыкновенные - главная генетическая группа почв в пригородной зоне. Они обеспечены питательными веществами, содержат 4,5-4,9% гумуса и распространены на водоразделах.

Лугово-черноземные почвы характеризуются высокими показателями содержания гумуса (5,9%) и распространены на пойменных террасах год.

Лугово-солончаковые почвы распространены на пойме рек. Количество солей в них 0,3-0,5%, глубина залегания - 10-60 см. Агрономическая ценность луговых солончаковых почв очень низкая.

Почвы пригородной зоны при условии искусственного полива годны для выращивания всех видов зеленых насаждений, характерных для степной зоны Украины.


3. Экология

В Кривом Роге насчитывается около 5 тысяч источников загрязнения атмосферного воздуха.

Основные предприятия-загрязнители атмосферного воздуха:

  • ОАО "АрселорМиттал Кривой Рог" - 219,1;
  • ОАО "ЮГОК" - 36,3;
  • ОАО "СевГОК" - 11,08;
  • ОАО "ЦГОК" - 2,2;
  • ПАО "ХайдельбергЦемент Украина" - 1,5;
  • ОАО "ИнГОК" - 1,3 [5].

Міжвідомча комісія по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ прийняла новий Регламент екологічного оздоровлення р. Інгулець з подовженням терміну промивки з середини травня до середини серпня [5].


4. История

4.1. Давня історія

Кам'яна баба знайдена на території Криворіжжя

Первісні люди на території сучасного Криворіжжя з'явилися ще за кам'яного віку. Про це свідчать гостроконечник, знайдений при розкопках у селі Родіонівка, сокири, виявлені в міжріччях Саксагані та Інгульця.

В одному з курганів, розкопаних П. I . Сочинським на лівому березі річки Iнгулець до жовтневого перевороту 1917 року виявлено посудину з відмуленої глини з вушками. Що відноситься до Трипілля СП [6].

Більш розвиненими були племена так званої катакомбної культури, які з'явилися на території Криворіжжя у першій половині ІІ тисячоліття до Р. Х. Вони займалися в основному скотарством. У XV-XII століттях до Р. Х. з'являються скотарсько-землеробські племена зрубної культури, важлива роль у господарській діяльності яких належить саме землеробству. Досягає розквіту в цей період і бронзово-ливарне ремесло. А на початку І тисячоліття до Р. Х. на території всього Придніпров'я з'являються вироби з заліза. Особливого поширення вони набули у Північному Причорномор'ї, де з'явилися у VII ст. до Р. Х. кочові скіфські племена.

У IX-VII століттях до Р. Х. на Криворіжжі жили кіммерійці.

У II ст. н. е. в степи Криворіжжя зі своїми стадами рушили сармати. Археологічні дослідження [7] доводять наявність торгівельних зв'язків між сарматами, що населяли в той час дану територію, і стародавніми греками, зокрема, з островом Родос, розташованому в східній частині Середземномор'я. На території сучасного Криворіжжя знайдено також поселення скотарів та землеробів так званої черняхівської культури. Найвідомішими похованнями того періоду є поховання біля смт. Христофорівка.


4.2. Средневековье

На початку н. е. Причорномор'я населяли землеробські племена - слов'яни (анти). Південні окраїни східнослов'янських земель займали територію, яку займає нині Криворіжжя.

В IX-XII ст. на східнослов'янських землях існувала вже могутня держава - Київська Русь. В період феодальної роздробленості територія сучасного Криворіжжя, як і все Південне Причорномор'я, називалось Диким полем. В цей історичний період дана територія була майже не заселена.


4.3. Козацька доба

Поштова станція Кривий Ріг була побудувана за розпорядженням кошового отамана Петра Калнишевського

У середині XVI ст. була створена Запорізька Січ. Начиная с XVII в. починається заселяння цих земель козаками. 1734 р. було створено Інгульську паланку, у переліку приналежних їй сіл і зимівників згаданий і Кривий Ріг. 1771 р. у Кривому Розі розташовується Ставка Коша Запорізької Січі. Залишки фортифікаційних споруд знаходилися при кургані Царьова Могила (в даний час не збереглися).

1774 р. академик Гюльденштедт відвідав район Кривого Рогу і зробив його перший науковий опис. Він згадує про розробки чорно-слюдистого сланцю в районі злиття рік Інгулець і Саксагань.

Після завершення 1774 року російсько-турецької війни російська влада відкрили новий поштовий тракт, що зв'язав м. Кременчук із Кінбурном і Очаківом, де стояли російські війська. Саме 8 травня (27 квітня за старим стилем) 1775 р в "Розписі заснованих поштових станцій по річці Інгулець від Кременчука до Херсона" з'являється перша офіційна письмова згадка про Кривий Ріг.

Місце для майбутньої поштової станції затвердив останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський. За його наказом службу на станції розпочали козацький писар Феодосій Кудлик і п'ятеро підзвітних йому козаків.

Після ліквідації Запорізької Січі царський уряд почав роздавати ці землі у власність військовим, козацькій старшині, поміщикам і колоністам. В конце 18 століття поміщиця Диконська переселила на виділені їй землі 30 селянських сімей з Пензенської губернії. Їхнє поселення називали Диконкою і Катеринівкою, тепер це територія рудника імені Кірова. 1808 року виникло село Інгулець, а 1818 - село Олександрів Дар, засноване генералом Рахмановим, який на землі, отриманій у подарунок від Олександра І, поселив кріпаків з Чернігівщини.


4.4. Новий час

Памятник Олександру Полю в м. Кривий Ріг

1817 року Кривий Ріг згадується у "Переліку (Списку) казенних селищ Херсонського й Олександрійського повітів, які у 1816 - 1817 рр. були звернені у військові поселення".

Після ліквідації 1857 року військових поселень Кривий Ріг переведено до розряду державних сіл, був центром Криворізької волості Херсонського повіту Херсонської губернії [8]. Станом на 1859 рік тут налічувалось 554 двори і 3 644 жителі. В селі Інгульці було 1 396 жителів, а у Олександровому Дарі (Рахманівці) - 1 149 . В той час існували й інші поселення, що згодом увійшли в межі міста - Гданціка, Довгинцеве, Вечірній Кут.

Наприкінці 50-х років XIX століття з'явилися перші поселення на правому березі Саксагані (в районі Кандибиної та Іванової балок).

В другій половині 19 століття почалося дослідження надр Криворіжжя, зокрема залізної руди. У ньому брали участь академіки В. Ф. Зуєв, В. Ізмайлов, професор Ліванов.

1865 року у Кривий Ріг прибув колишній професор Гірничого інституту М. П. Барбот-де-Марні, який протягом 1866 - 1867 років займався вивченням корисних копалин басейну. А 1866 року О. М. Поль, проводячи археологічні дослідження балки Дубова, виявив виходи покладів багатої залізної руди.

Вивезення руди з кар'єру. Кривий Ріг, 1900 рік

13 апреля 1874 года Императорским Русским техническим обществом назначена комиссия под председательством А. Иосса для "исследования благонадежности месторождения железных руд и других минеральных богатств, открытых в окрестностях села Кривой Рог.

После доказанной наличии на Криворожье огромных запасов железной руды, 1881 году был основан первый на Криворожье Саксаганский рудник, принадлежавший "Обществу криворожских железных руд". Начался важный период в промышленном развитии Криворожья.

На развитие Кривого Рога повлияло строительство 1884 года Екатерининской железной, которая соединила город с промышленными районам Приднепровья и Донбасса.

В середине 80-х годов 19 века до разработки криворожских железных руд присоединяются металлургические общества. 1885 года два рудники открыло Новороссийское металлургическое общество, в 1886 Южно-Русское Днепровское общество учредило Галковский, Шмаковский и Ростковский рудники. Еще два рудники - Александровский и Брянский - в течение 1886-1888 годов созданы Брянским обществом. Возникают и мелкие рудники основанные отдельными предпринимателями.

Главная улица Кривого Рога, начало ХХ ст.

В течение 1890-1892 годов на землях Гданцевского имения, выкупленного А. Н. Полем, "Общество криворожских железных руд" построило чугунолитейный завод.

1897 года Кривбасс по добыче руды занял первое место, опередив Урал, по состоянию на 1900 год в бассейне действовало 79 рудников.

Развитие промышленности сопровождалось ростом численности населения. 1916 года в Кривом Роге проживало 26 700 жителей, а всего на территории современного города около 60 тысяч.

В начале 20 века в городе начали строить многоэтажные жилые дома. Некоторые улицы покрыты брусчаткой. Однако в городе не было водопровода, канализации. Работало 32 больничных учреждения, 26 начальных школ, появились первые кинематографы.


4.5. Новейшее время

4.5.1. Украинская революция 1917-1921 годов

В январе 1918 года в Кривом Роге в результате вооруженного восстания, организованного местными большевиками, был распущен мицеви органы Центральной Рады и установлена ​​советская власть. Рудники были нацонализовани.

В феврале была создана Донецко-Криворожская Советская Республика, однако это образование де-юре просуществовало недолго, а фактически так и не было создано.


4.5.1.1. Австро-немецкая оккупация
Стела "Вічна слава більшовикам-підпільникам"

В феврале 1918 року керівництво УНР уклало Берестейський мир з Германией. Згідно з домовленостями, на допомогу у боротьбі з більшовизмом на територію Криворіжжя було введено частини союзних Німеччині австро-угорських військ. Армія увійшла в місто 27 лютого. 29 березня австроугорці окупували північні околиці Кривого Рогу, а ще через два дні остаточно перебрали контроль над містом. Комендантом Кривого Рогу був призначений обер-лейтенант Генріх Антон фон Хельтке.


4.5.1.2. Радянська влада 1919 року

Після короткого періоду влади Директорії з січня 1919 року в Кривому Розі знову діяли органи влади УРСР. 26 лютого було утворено Криворізький повіт з 30 волостями, що увійшов до складу Катеринославської губернії. Кривий Ріг отримав статус міста.

4.5.1.3. Денікінська окупація

9 серпня місто захопили війська Добровольчої Армії під командуванням генерала Денікіна. Восени 1919 року та на початку 1920 Кривий Ріг декілька разів переходив з рук в руки.

4.5.1.4. Радянська Україна

17 січня 1920 року Кривий Ріг остаточно зайняли війська Червоної Армії. В селі Лозуватка розміщувався штаб кавалерійської бригади Г. І. Котовського.

4.5.2. Межвоенный период

Після закінчення воєнних подій та з входженням Криворіжжя до складу УРСР почалося відновлення роботи рудників та промислових підприємств міста.

В кінці 20-х років серед керівників та геологів Південнорудного тресту набула поширення, т. зв. "теорія затухання Криворізького залізорудного басейну". [9] Вона полягала в тому, що регіон вичерпав всі свої можливості і немає потреби вкладати кошти для його подальшого розвитку. Захоплення теорією "затухання" на деякий час припинило геолого-розвідувальні роботи по вивченню Криворіжжя, призвело до значного зменшення фінансування на його розвиток.

Новозбудована домна "Комсомолка", 1934 рік

Постановление ЦК ВКП(б) від 15 квітня 1930 року засудила теорію "затухання", оскільки результати обстеження надр Криворіжжя показали, що обсяг запасів залізної руди становить 700-800 мільйонів тон. До прихильників теорії затухання радянською владою застосовано репресії. В той же час цієї постановою вжито ряд заходів для сприяння розвитку Криворіжжя як індустріального центру.

Одним із заходів було рішення про початок будівництва за межами тогочасного міста, в степу біля станції Червоне Криворізького металургійного заводу, майбутньої Криворіжсталі. На будівництві заводу працювало 17 тисяч робітників. В серпні 1934 року введено в експлуатацію першу доменну піч заводу, яку назвали "Комсомолка". Згодом на заводі було споруджено ще дві домни, введено в дію бесемерівський конвертор, блумінг.

1936 року закінчено будівництво Криворізького коксохімічного заводу.

З розвитком промисловості почала зростати чисельність населення міста. За переписом 1939 року у Кривому Розі проживав 197 621 мешканець.

З 1934 року в місті функціонує трамвайна лінія. 1936 року утворено три внітрішньоміські райони - Центрально-Міський, Дзержинський і Жовтневий. Сільські ради, які підпорядковувались Криворізькій міськраді виділені в окремий сільський район.

Відкрилися перші вищі навчальні заклади: 1929 року - Криворізький гірничо-рудний інститут, а 1930 - педагогічний інститут.


4.5.3. Вторая мировая война

Во времена Другої світової війни місто було окуповане німецькими військами (з 14 августа 1941 г. по 22 лютого 1944 р.).

Перед окупацією майже все промислове обладнання з заводів та шахт міста було евакуйовано до м. Нижній Тагіл. Ще в липні 1941 року демонтували прокатне обладнання на " Криворіжсталі". Вночі 8 августа 1941 року нарком чорної металургії І. Ф. Тевосян наказав зупинити завод. 13 серпня надійшов наказ: усі промислові об'єкти та обладнання що не встигли евакуювати - підірвати. Було виведено з ладу три домни "Криворіжсталі", заміновано та підірвано більшість шахт Кривбасу.

14 вересня 1941 року до міста увійшли війська Вермахту. Німці одразу розпочали розбудовувати органи місцевої влади - управу, жандармерію, поліцію.


4.5.3.1. Український національно-визвольний рух

Український національно-визвольний рух в Кривому Розі було організовано похідною групою ОУН під проводом Петра Рішка (Ріжка), яка прибула у місто 14 августа 1941 года. До її складу входили Ярослав Потічний, Мирослав Мричко, Дмитро (за іншими джерелами Олександр) Горбачів, Іван Саляк, Іван Тарнавський, Ганна Максимець та інші.

В місті допомогу оунівцям надавали кілька українських перекладачів при німецькій армії, зокрема Теодор Найдич, який налагодив близькі контакти з місцевим українським підпіллям та проводив самостійницьку пропаганду. Восени 1941 року він був заарештований співробітниками гестапо та на початку 1942 року замордований у криворізькій в'язниці під час допитів. Багато інших перекладачів, серед яких Роман Спольський, Олександр Масляник та Віктор Яворський, за зв'язки з українським підпіллям потрапило до німецьких концтаборів.

Проте головною рушійною силою національно-визвольної боротьби в Кривому Розі була група місцевих українців під проводом гірничого інженера Сергія Шерстюка. За часів німецької окупації Шерстюк обіймав посаду Голови міської управи. Ним було запроваджено використання української мови в офіційному діловодстві, оформлення вулиць українськими вивісками, офіційне вживання національного гімну " Ще не вмерла Україна".

За ініціативи міської управи в Кривому Розі виходила з друку газета "Дзвін" (головний редактор Михайло Пронченко). 1 октября 1941 року з прем'єри "Тарас Бульба" розпочав роботу Театр ім. Котляревського. За рік було поставлено 12 прем'єр. На його виставах побувало 70000 глядачів. У місті почали діяти капела бандуристів, музична школа, кінотеатр, спортивне товариство. Також на теренах Криворіжжя відновила свою роботу " Просвіта", яку очолював Юрій Семенко. Зусиллями шкільного відділу міської управи було поновлено навчання у середніх школах та педінституті. В селі Грушівці почала працювати сільскогосподарська школа, а у Веселих Тернах - Криворізька агрономічна школа.

У відносинах з німецькою адміністрацією Шерстюк рішуче відстоював українські інтереси. Така самостійна проукраїнська політика була небезпечна як для німецької окупаційної влади, так і для радянського підпілля. У грудні 1941 року за доносом агента НКВС на прізвище Пастернак Шерстюка було заарештовано Гестапо. На початку січня 1942 року була заарештована також ціла низка його соратників. 11 лютого 1942 року Голова міської управи Сергій Шерстюк, головний редактор газети "Дзвін" Михайло Пронченко, активні діячі українського визвольного руху Ганна Максимець, Іван Потапенко та ще близько 150 чоловік були розстріляні біля шахти Валявка. Згодом німецька влада закрила більшість українських шкіл у місті, змінила керівництво театру та розпустила "Просвіту".

Після репресій український національний рух на Криворіжжі переходить у підпілля. На його чолі стає Михайло Васильович Кривошапка. У грудні 1942 року його група здійснює страту провокатора Пастернака, а сам Кривошапка під іменем Василя Михайловича Козика, щоб уникнути арешту, пробився до Дніпропетровська, де продовжив свою діяльність під керівництвом Юрія Леміша.


4.5.3.2. Радянське підпілля

Для роботи в тилу Криворізький міськком КП(б)У залишив підпільний міський комітет у складі Н. Л. Омельченка, А. Е. Губенка, В. С. Сингирцова, С. Г. Помельникова. Всього за період окупації було утворено 13 (за іншими джерелами 14) підпільних радянських груп.

4.5.3.3. Нікопольсько-Криворізька операція
Напис на стіні однієї з будівель - обіцянка Червоній Армії стахановською працею на шахтах віддячити за звільнення міста від німців

4.5.4. Повоєнна радянська доба

4.6. Современность

5. Символи міста

5.1. Герб і прапор

Сучасний герб та прапор Кривого Рогу затверджені рішенням № 30 ІІІ сесії XXIII скликання від 20 мая 1998 р.

5.2. Печатка

Печатка затверджена рішенням 30 ІІІ сесії XXIII скликання від 20 мая 1998 р. В центі печатки контур козацької порохівниці, над якою дубовий трилисник з двома жолудями. Напис по колу - "Печатка міста Кривого Рогу".

Автори герба, прапора та печатки:


5.3. Гімн

автори: І. Шевченко та В. Удовенко

Рідний мій Кривий Ріг - моє місто невтомне,
В світі інших таких не зустрінеш ніде.
На просторих майданах, у шахтах і домнах
Все кипить, все міняється, стрімко росте!

Припев:
Кривий Ріг - моє місто,
Це тобі моя пісня,
Хай летить вона в небо високе твоє.
Ти - перлина держави,
Її гордість і слава,
Я вклоняюся долі, що ти в мене є!

Не коривсь, Кривий Ріг, ворогам ти ніяким,
Скільки б землю твою не топтали вони.
Переможну весну принесли в сорок п'ятім
Твої віддані дочки і мужні сини!

Приспів

Де навічно злились Інгулець з Саксаганню,
Полонить ніжно душу святе почуття.
Кривий Ріг, ти моє незрадливе кохання,
Вірю я у щасливе твоє майбуття!

Приспів


6. Адміністративно-територіальний устрій

Схематичний план Кривого Рогу

До складу Кривого Рогу входять:

7 районів :

4 селища :

2 села :


7. Население

По данным Всеукраинской переписи населения 2001 года наличное население в городе насчитывало 712,5 [10] тыс. лиц ( 1989 года - 769,1 тыс. человек). З них міського населення - 709,0 тис. осіб (99,5 %), сільського - 3,5 тис. осіб (0,5 %). В порівнянні з 1989 роком частка міського населення зросла (99,2 %). Статевий розподіл наступний: чоловіків - 326,7 тис. осіб, жінок - 385,8 тис. осіб, що становить відповідно 45,8 % та 54,2 %. 1989 року співвідношення становило 46,5 % проти 53,5 %.


8. Культура

Кривой-Рог-украина-часы-цветочные-часы-95804.jpeg

У місті 22 серпня 2011 р. був запущений найбільший у світі квітковий годинник. Він розташований у парку Героїв на пр. Металургів у м. Кривому Розі - витвір незвичайної архітектури та краси. Діаметр циферблата - 22 метра, довжина хвилинної стрілки до 12 метрів. Тут висаджені 22 000 квітів 6-ти видів. Хід стрілки забезпечує годинниковий механізм, розташований під спорудою. Удень кожна година супроводжується мелодійним дзвоном, а вночі годинник підсвічується. [11]


8.1. Театры

8.2. Музеи

  • Криворізький міський історико-краєзнавчий музей
    • філія в с. Веселі Терни
    • філія Меморіальний музей-квартира заслуженого художника України Г. І. Синиці

8.3. Пам'ятники

9. Освіта та наука

9.1. Научные учреждения

9.2. Вищі заклади освіти ІІІ та IV рівнів акредитації

Гірничорудний інститут Криворізького технічного університету
Криворізький державний педагогічний університет

9.3. Вищі заклади освіти ІІ-го рівня акредитації

9.4. Вищі заклади освіти І-го рівня акредитації

Музичне училище
  • Український політехнічний технікум
  • Криворізький технікум Національної металургійної академії України
  • Криворізький коксохімічний технікум Національної металургійної академії України
  • Інгулецький технікум Криворізького технічного університету
  • Гірничий технікум Криворізького технічного університету
  • Політехнічний коледж Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет"
  • Криворізький державний комерційно-економічний технікум
  • Гірничо-електромеханічний технікум Криворізького технічного університету
  • Тернівський технікум Криворізького технічного університету
  • Криворізький будівельний технікум
  • Криворізький автотранспортний технікум Криворізького технічного університету
  • Криворізьке міське музичне училище

10. Промышленность

Шахта "Зоря" в м. Кривий Ріг

Сучасний Кривий Ріг - це велике індустріальне місто, центр Криворізького залізорудного басейну - найважливішої сировинної бази металургії України.

Криворізький індустріальний регіон відіграє провідну роль в економіці України та є основною сировинною базою для розвитку чорної металургії, має стратегічне значення для економічної незалежності та безпеки держави.

У загальному внутрішньому валовому продукті України частка продукції Кривого Рогу становить близько 6,4 %, в експортному потенціалі країни - 7 %.

Обсяг реалізованої промислової продукції по місту за 2009 рік становив 34,9 млрд.грн., що на 32 % менше, ніж за аналогічний період 2008 року. У загальному обсязі реалізації Дніпропетровської області частка міста становить 33,9 %.

Протягом 2009 року підприємствами з видобутку та збагачення металевих руд випущено 72,5 млн.т руди і концентратів залізних.

На підприємствах металургії та оброблення металу вироблено сталі 5,0 млн.т. За 2009 рік вироблено 943,6 тис.т цементу.

Економічний потенціал міста представляють близько 6 тисяч підприємств. Промисловість міста налічує 87 великих підприємств різних галузей: чорної металургії, машинобудівної, будматеріалів, хімічної, поліграфічної, деревообробної, легкої, харчової тощо.

В Криворізькому басейні розташовано 8 з 11 підприємств України з видобутку та переробки залізорудної сировини, а також підприємства з обслуговування основного виробництва. Тому головною містоутворюючою галуззю, яка стійко визначає профіль міста у територіальному розподілі праці, є чорна металургія. В Кривому Розі розташовано один з найбільших в світі металургійних комбінатів - Арселор Міттал Кривий Ріг, п'ять гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) - Північний ГЗК (ПівнГЗК), Південний ГЗК (ПівдГЗК), Центральний ГЗК (ЦГЗК), Новокриворізький ГЗК (НКГЗК), Інгулецький ГЗК (ІнГЗК), три рудоремонтних заводи та інші. Переважна номенклатура: залізна руда, концентрат, агломерат, обкотиші, чавун, сталь, готовий прокат (арматура, кутик, катанка). Питома вага гірничо-металургійного комплексу становить 86 % загальних обсягів промислового виробництва в місті.

Єдиний у країні Криворізький суриковий завод виробляє залізний сурик, який користується великим попитом в Україні та за її межами.

Виробництво непродовольчих товарів народного споживання в місті здійснюють більше 40 підприємств різних форм власності, які виготовляють товари легкої промисловості культурно-побутового й господарського призначення, а також будівельної групи.

Продукти харчування у місті виробляють 16 сільськогосподарських підприємств харчової і переробної промисловості та близько 80 інших суб'єктів підприємництва (ковбасні вироби, майонез, хліб та хлібобулочні вироби, пиво, безалкогольні напої, олія, кондитерські вироби тощо).

Будівельний комплекс представлений організаціями різної спеціалізації: цементно-гірничим комбінатом, заводами з виробництва залізобетону, місцевих будматеріалів та іншими.

См.. Історія відкриття залізних руд Кривого Рогу


11. Туризм

Інфраструктура туризму міста Кривого Рогу складається з п'яти центрів туризму, 41 гуртка туристичного напрямку при навчальних загальноосвітніх позашкільних закладах; музеїв: міського історико-краєзнавчого та його філій, 28 музеїв та 48 музейних кімнат загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчальних закладів; Криворізького бюро екскурсій та подорожей ЗАТ "Дніпро-туризм" та 17 зареєстрованих приватних туристичних агенцій.

Готелі Кривого Рогу:

  • Готель "Кривий Ріг"
  • Готель "Братислава"
  • Готель "Саксагань"
  • Готельний комплекс "Аврора"
  • Готель "Вікторія"
  • Готельний комплекс "Домашній затишок"
  • Готель "Україна"
  • Готель "Центральний"
  • Готель "Ювілейний"
  • Готель "Дружба"
  • Готель "Імперіал"
  • Готель КЕІ КНЕУ

12. Транспорт

Автовокзал у Кривому Розі.
Транспортні маршрути м. Кривого Рогу

12.1. Автомобильный транспорт

Міські перевезення автомобільним транспортом здійснюють 4 автопідприємства, які мають власний рухомий склад, матеріально-технічну базу, та 654 приватних автоперевізників. Щоденно на 113 маршрутах міста працюють близько 1200 автобусів різної місткості, якими перевозиться до 200 тис. пасажирів.

12.2. Електротранспорт

Першу чергу трамвайної лінії в Кривому Розі було відкрито 1935 року. Її довжина становила 8 км. Вже на кінець 1937 року вона була подовжена до 20 км. Рух тролейбусу відкрито 25 грудня 1957 року.

На сьогодні для забезпечення міських пасажирських перевезень щодня на 21 тролейбусних маршрутах працює до 70 тролейбусів, на 12 трамвайних - 50 вагонів.


12.3. Швидкісний трамвай

Довжина лінії становить 17,7 км, на ній розташовані 11 станцій, з них під землею - 6,8 км із 4 станціями. Діють 2 маршрути: " Кільцева" - " Майдан Праці" і " Кільцева" - " Зарічна". На лінії одне депо, розташоване поблизу станції " Майдан Праці".

Станції:


12.4. Железнодорожный транспорт

Залізничний вокзал "Кривий Ріг-Головний"

Криворізька дирекція "Укрзалізниці" щорічно забезпечує до 17 % загальнодержавного обсягу всіх залізничних вантажоперевезень. У списку її клієнтів такі гіганти металургійної промисловості як ВАТ " Арселор Міттал Кривий Ріг", п'ять криворізьких ГЗК, ВАТ КЗРК, ВАТ "Суха балка", Нікопольський завод феросплавів, Нікопольський південнотрубний завод. У цілому, добові обсяги вантажоперевезень становлять близько 200 тисяч тон.


12.5. Повітряний транспорт

Перші рейси із Кривого Рогу в Харків і Одесу почали виконувати ще далекого 1926 року. Через півстоліття в місті був побудований аеропорт "Змичка" із ґрунтовою злітно-посадковою смугою. Невеликими літаками АН-2, ЛИ-2, ИЛ-14 і АН-24 щорічно перевозилося близько шести тисяч пасажирів.

Сучасну повітряну гавань місто отримало в січні 1979 року, коли поблизу від села Лозуватка завершилося будівництво бетонної злітно-посадкової смуги з комплексом авіаційних служб, аеровокзалом, пропускна здатність якого становила 400 чоловік за годину. Працював Криворізький аеропорт цілодобово. Він приймав літаки всіх типів.

1986 року, коли почалося будівництво Криворізького залізорудного комбінату окислених руд (спільне будівництво Румунії, Чехословаччини, НДР і Радянського Союзу), аеропорт одержав статус міжнародного. Після розвалу СРСР експлуатацію аеропорту здійснює комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Кривій Ріг".

У структурі аеропорту діє кілька самостійних служб. Це прикордонний КПП і лінійний пункт міліції, митниця, санітарно-карантинна, ветеринарна, фіто-карантинна й екологічна служби, а також Криворізька служба обслуговування повітряного руху державного підприємства "Украерорух", фахівці якого дають команду на зліт і посадку літаків.


13. СМИ

  • ТРК "Криворіжжя".
  • Муніципальна ТРК "Рудана"
  • "Домашняя газета"
  • "Звезда 4"
  • "Вечер"
  • "Вечерняя Горсправка"
  • "Червоний гірник"
  • "Пульс"
  • "Навігатор"
  • "Скрудж"
  • "Шахтар Кривбасу"
  • "Авангард"
  • "Позиція"
  • "ДЕ?"
  • "Промінь Просвіти"
  • "Коммунист Кривбасса"
  • "Вестник Кривбасса"
  • "Наш век"
  • "Навигатор"

13.1. Радиостанции

Радиостанции вещающие на FM -частотах:

Название Частота
1 Авторадио 91.10 МГц
2 Люкс FM 91.60 МГц
3 Gala radio 100 .20 МГц
4 Радио "Шансон" 101 .00 МГц
5 Стильное радио "Перец FM" 101 .40 МГц
6 Наше радио 102 .70 МГц
7 Радио "Алла" 103 .20 МГц
8 Радио "Шарманка" 103 .60 МГц
9 Радио "Мелодия" 104 .70 МГц
10 KISS FM 105 .20 МГц
11 Русское радио "Украина" 105 .90 МГц
12 Хит FM 106 .90 МГц
13 Радио "Эра" 107 .40 МГц

Радиостанции вещающие на УКВ-частотах:

Название Частота
1 Третий канал Национального радио снижаются ("Культура") 69,56 МГц
2 Первый канал национального радио снижаются 71,63 МГц

14. Спорт

Имеющаяся инфраструктура спортивных школ Кривого Рога состоит из 17 детско-юношеских спортивных школ, из них 4 детско-юношеские школы олимпийского резерва по футболу, спортивной акробатике, гандболу и плавание. В данных школах занимается более 11тисяч спортсменов. В спортивных школах города культивируется 24 вида спорта (20 - олимпийские виды и 4 - неолимпийские виды спорта).

По состоянию на начало 2007 года в городе функционирует 17 спортивных клубов по олимпийским видам спорта:


15. Известные жители города


Примечания

  1. Официальный сайт города Кривого Рога и Криворожского городского Исполнительного комитета - www.kryvyirih.dp.ua/ua/st/pg/301109668293779_s/
  2. 55 лучших городов для жизни в Украине. 2011 - focus.ua/charts/188428 (Рус.)
  3. 55 лучших городов для жизни в Украине. 2010 - focus.ua/charts/130864 (Рус.)
  4. Путевые записки Василия Зуева от С.-Петербурга до Херсона. в 1781 и 1782 года. - СПб, 1787.
  5. а б Экологическая ситуация в городе Кривой Рог - www.kryvyirih.dp.ua/ua/st/pg/191109470122938_s/. Официальный сайт города Кривого Рога и Криворожского городского Исполнительного комитета
  6. Реестр памятников трипольской культуры - Днепропетровская область -
  7. В Кривом Роге обнаружены уникальные археологические находки эпохи сарматов - kri.com.ua/1527-v-krivom-roge-obnaruzhenyi-unikalnyie-arheologich.html (Рус.)
  8. Энциклопедический Словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона - www.vehi.net / brokgauz / index.html
  9. Чорнодид Л. В. Кривбасс в 20-30-е годы ХХ ст.: Теория "затухание" Криворожского железорудного бассейна. - Приднепровский научный вестник. - 2007. - № 7.
  10. Всеукраинская перепись населения 2001 года - Численность населения и его распределение по полу. Днепропетровская область, г. Кривой Рог (горсовет) - www.ukrcensus.gov.ua/regions/select_reg1/?box=1.1W&data=1&botton=cens_db&k_t=12&rn=12110
  11. В Кривом Роге запущен крупнейший в мире цветочные часы - ua.life.comments.ua/2011/08/22/158363/u-krivomu-rozi-zapushcheno.html

Источники


код для вставки
Данный текст может содержать ошибки.

скачать

© Надо Знать
написать нам