Надо Знать

добавить знаний



Кукуруза


Maispflanze.jpg

План:


Введение

Кукуруза ( лат. Zea mays L. ) - вид распространенных однолетних травянистых растений семьи злаковых, имеющий грубое высокое стебель и съедобные зерна, собранные в початок. Это одна из найвисокопродуктивниших злаковых культур универсального назначения.


1. Другие названия

Кукуруза обыкновенная; маис; существуют также малораспространенные диалектные названия этой культуры, такие как папшйя в пивденноподильських говорах [1], кукурица в лемковской договоре [2] и другие. В большинстве стран кукуруза называется "маис".

2. Этимология

Название, очевидно, происходит от лат. cucumis,-eris, n "Огурец", так как плод растения по форме похож на огурец. Латинское название тыквы лат. сucurbita также происходит от лат.cucumis - "огурец" и orbitus,-a, um "круглый", и дословно переводится как "круглый огурец" (тыква и огурец принадлежат к одной семьи).


3. Происхождение

Кукуруза древнейшая хлебное растение Земли, наибольшая из зерновых. 1954 в Мехико во время археологических раскопок на глубине 70 метров нашли необычную находку - шар окаменелого пила дикой кукурузы. С помощью радиоактивного углерода определили возраст находки - 60000 лет. Так, родиной современной кукурузы является Мексика. В мексиканской долине Рио-Гранде вытащили более 750 початков кукурузы, которые находились на разной глубине: чем глубже залегал слой, тем меньше по размеру были початки кукурузы, а в верхних слоях - они напоминали современные. Ученые сделали вывод, что человек стал выращивать кукурузу приблизительно 10000 лет назад.

После второго путешествия Колумба она появилась в Испании, затем в Италии, оттуда двинулась на Восток.


4. Ботаническая характеристика кукурузы

Ботаническая характеристика Род кукурузы (Zea L.) представлен одним видом - кукурузой (маис) культурной (Zea mays L.). Долгое время считали родоначальником кукурузы однолетнее багатостеблу растение тео-синте, пока не установлено, что само тео-синте происходит от кукурузы. Тео-синте образует двухрядный начало с зерновки, которые охвачены чешуйками и не вимолочуються. Встречается в Центральной Америке как сорняк в посевах кукурузы. Встречается тео-синте многолетнее - багатостебла растение, которое также является сорняком на кукурузных полях в Ценрально Америке.

Кукурузное поле, Лихтенштейн

Кукуруза культурная (2n-42) - однолетнее травянистое растение, внешним видом сильно отличается от других злаковых растений.


4.1. Корневая система

Корневая система мочковатая, хорошо развитая, отдельные корни проникают в почву на глубину 2-3 м. У кукурузы различают несколько ярусов корней: зародышевые, гипокотильни, епикотильни, подземные узловые и надземные стеблевые (воздушные, или опорные). Основную массу корневой системы составляют подземные узловые корни, которые углубляются в почву до 2,5 м и более и расходятся в стороны в радиусе более 1 м. Ярусные размещения корней в почве с преобладанием основной части их в гумусового слое более полно обеспечивает растение элементами питания и влагой за счет летних осадков.


4.2. Стебель

Стебель у кукурузы - крепкая, прямая, высокая, мощная, грубая, округлая соломина, разделенная на узлы, заполненная неплотной паренхимой. В южных регионах Украины растение достигает 2,5-3м высотой [3]. Высота его в зависимости от биологических особенностей сорта или гибрида и факторов урожайности колеблется от 60-100 у раннеспелых форм и до 5-6 м в позднеспелых. Толщина - 2-7 см. Количество междоузлий на стебле у раннеспелой кукурузы достигает 8-12, в очень позднеспелые - до 30-40 и более.

4.3. Листья

Цветки мужского соцветия крупным планом
Мужское соцветие

Листья линейно-ланцетные, крупные, длина листовой пластинки 70-110 см, ширина 6-12 см и более. Листок сверху опушенный, имеет небольшой язычок и не ушек. Размещаются листки на стебле поочередно, не затеняя друг друга. Края их растут быстрее, чем середина, а потому волнистыми, что увеличивает общую листовую поверхность растения. Количество листьев на стебле адекватна количеству стеблевых узлов.


4.4. Цветы

У кукурузы на одном растении формируется мужское соцветие - метелку и женское - начало, то есть она однодомное раздельнополое растением. (Мужские цветки собраны в верхушках, женские - на початках, в пазухах верхних стеблевых листьев.) Метелка у кукурузы верхушечная, размещается на конце центрального стебля или на верхушках боковых побегов - пасынках. На оси метелки подавляющее количество боковых ветвей первого порядка, редко на двух-трех нижних образуются ветви второго порядка. Колоски с мужскими цветками расположены вдоль каждой ветви двумя или четырьмя рядами, попарно, из которых один сидячий, второй на короткой ножке. Колоски двухцветковые; цветки тычиночные, с широкими опушенными перепончатыми колосковыми чешуйками и тонкими мягкими - цветочными, между которыми находится три тычинки с двогниздимы пыльниками. В каждой хорошо развитой метелки образуется до 1-1,5 тыс. цветков, которые при благоприятных условиях зацветают вместе с женскими цветками или на 2-4 дня раньше. Пыльца переносится ветром до 300-1000 м, учитываемых при пространственной изоляции семенных посевов кукурузы. Соцветия с женскими цветками - начала - развиваются из части активных пазушных почек стеблевых листьев.

На стебле образуются преимущественно 2-3 начала, остальные почек не развиваются. Начало находится на короткой ножке (стебле), покрытой снаружи оберточными листьями, которые отличаются от обычных стеблевых хорошо развитыми влагалищами и редуцированными пластинками. Внутренние листья обертки тонкие, почти пленчатые, светлые, внешние - толще и зелени. Основой початка есть хорошо развитый стержень цилиндрической или слабоконусоподибнои формы, длиной 15-35 см. Масса его составляет 15 - 25% общей массы по-чатка. В ячейках стержня, которые размещаются продольными рядами, размещаются попарно колоски с женскими цветками. Колоски початка имеют мясистые (при высыхании - кожистые) колосковые чешуи и нежные тонкие - цветочные. В каждом колоске находится два цветка, но образует зерновку только одна - верхняя, вторая, нижняя - бесплодна. Размещенные попарно колоски формируют две зерновки, поэтому начала имеют парное количество рядов зерен - от 8 до 24 и более. Нормально развитые женские цветки имеют сформированные пестики, состоящие из завязи, длинного (до 40-50 см) нитевидного столбика и рыльца.


4.5. Плод

Плод у кукурузы - голая зерновка разных размеров и формы, консистенции и окраски.

Corn 3different types.jpg

Кукурузные початки

GEM corn.jpg

Многообразие сортов кукурузы

Mas coupe transversale pi.jpg

Поперечное сечение початка

Corncobs.jpg

Сорта кукурузы


5. Сорта кукурузы

В Украине выращивают следующие сорта кукурузы сахарной: Ранняя золота 401, Кубанская консервная 148, Ароматная, Гибрид Аурика, Гибрид Аккорд 72 и Заря 123.

Другие гибриды : Харьковский 195 МВ, Харьковский 294М, Харьковский 294 МВ, Харьковский 295 МВ, Харьковский 311 МВ, Харьковский 325 МВ, Харьковский 340 МВ, новые гибриды: Нива МВ, Искра МВ, Дыхание МВ, Вымпел МВ, Лелека МВ, Согласие МВ.

6. Химический состав

Кукурузные рыльца (ин.назва кукурузные рыльца; лат. Stigmata Maydis ) Содержат жирное масло (до 2,5%), эфирное масло (до 0,12%), камедь (до 3,8%), смолистые вещества (до 2,7%), горькие гликозиды (до 1,15%), сапонины (до 3,18%), криптоксантин, аскорбиновую и пантотеновая кислоты, витамин К, инозит, ситоетерин, сигмастерин и неизученные алкалоиды (0,05%).

Семена содержат 65-70% углеводов, в основном, крахмала до 61,2% (по другим данным 71% [4]), жирное пиввисихаюче масло (4-6%), пентозаны (до 4,7%), вещества алкалоидный характера (около 0,21%), а также витамины : В 1 (0,15-0,2 мг%), В 2 (около 100 мг%), никотиновую кислоту (1,8-2,6 мг%), пантотеновую кислоту (около 0,7 мг%) и биотин (до 77 мг%).

Кукурузное масло богатая витамином Е. [5]

В препаратах кукурузы найдено дубильные вещества пирокатехиновои группы (11-13%), сахара, соединения кремнезема, жирное масло (1,88-2,55%), которая содержит линолевую и арахидоновую кислоты, летучее масло (0,1-0,2%), а также калий, магний, кальций, ситостерол и сигмастерол, ретинол, тиамин, рибофлавин, аскорбиновую кислоту, биофлавоноиды, филлохинон, α- токоферол, пантотеновую кислоту, сапонины. [3].
Жовтозерняткови сорта богаты каротином [6].


7. Применение

Урожай кукурузы в мире в процентах для каждой отдельно взятой страны в 2005 году по сравнению с лидером США (100% = 282 311 000 тонн).
Попкорн вкусный продукт, произведенный из кукурузы
Вид с воздуха на кукурузный лабиринт в Билефельде

Кукуруза - одна из самых распространенных и важных сельскохозяйственных культур в мире. В основном его выращивают на зерно и для производства кормов. В мировом полеводстве, в том числе и в Украине, кукурузу используют как универсальную культуру - на корм скоту (стебли и початки), для продовольственных и технических нужд - производства круп и муки, пищевого крахмала и растительного масла, меда и сахара, ксантановая камедь, декстрина и этилового спирта, амилазы, что служит человеку при производстве фото-и кинопленок и синтетических тканей, из сортов восковидного кукурузы в промышленности изготавливают пластические массы, синтетические пленки, целлофан, из оболочек кукурузного початка изготавливают бумага, корзины и шляпы и т.д.. В последнее время увеличилась ее доля в производстве биотоплива и биогаза. [7]


7.1. Корма в животноводстве

Кукуруза имеет высокие кормовые качества, но процент белка в ее зерне низкий [8], и около 30-40% белка зерен кукурузы приходится на малопитательный Зеин, который уступает белкам других злаковых и бобовых культур. [9] В незеиновий части белка кукурузы содержится мало незаменимых аминокислот : метилаланину, триптофана и др.., что негативно сказывается на питательности кукурузного корма. Поэтому для обогащения белком зеленой массы кукурузы ее выращивают вместе с бобовыми культурами. [9]


7.2. В кулинарии

Кукурузу широко используется в период молочной спелости. По питательности в молочно-восковой спелости кукуруза превосходит почти все овощные культуры [6]. Однако молочная спелость (когда зерна мягкие и при нажатии выделяют жидкость молочного цвета [10]) у кукурузы сохраняется только 2-3 дня, после чего содержание сахаров в зернах быстро уменьшается и вкусовые качества их снижаются [6]. Выламывают початки кукурузы в стадии молочной - начале восковой спелости.

Кукуруза является ценным пищевым продуктом. С ее зерен изготавливают кукурузная мука, крупы и хлопья, калорийность которых характеризуются данными, приведенными в таблице

Усвояемость и калорийность кукурузных пищевых продуктов [10]
Продукт Количество усваиваемых веществ в 100 г продукта Количество
нетто- калорий
в 100 г продукта
Белки Жиры Углеводы
Кукурузная мука 8,2 3,2 67,9 342
Кукурузные крупы 7,1 0,9 74,1 341
Кукурузные хлопья 9,6 4,2 83,5 420

Кукурузная мука тонкого помола часто используют вместо пшеничной, а кукурузные крупы - вместо манной [10]. Количество протеина в зерне кукурузы составляет 10-13% [11]. В зерне кукурузы содержится 3-5% масла [11].

Крупнейшие производители зерна (2008) [12]
Страна млн. тонн
США США 307
КНР КНР 166
Бразилия Бразилия 59
Мексика Мексика 24
Аргентина Аргентина 22
Индия Индия 20
Индонезия Индонезия 16
Франция Франция 16
ЮАР ЮАР 13
Украина Украина 11
Всего мира 817 100 000 тонн

Кукурузные крупы варятся дольше за все крупы - 3-4 ч [10]. Разваривания крупы можно ускорить, замочив их. А особенностью кукурузной каші є те, що вироби з неї можна формувати в холодному вигляді.

В кукурудзяному борошні відсутня клейковина [10], тому його використовують для приготування тих страв, у яких для скріплення застосовуються яйця.

В національних кухнях з кукурудзи готують італійську поленту, іспанську тортіллу, румунську мамалигу, грузинську мчяди і так далі. З кукурудзяних зерен готують кукурудзяні пластівці, крохмаль, патоку, спирт, пиво, а ще - кукурудзяна олія, здатна знижувати кількість холестерину в крові.


7.2.1. Варіння кукурудзи у качанах

Свіжу кукурудзу переважно варять у качанах і в такому вигляді подають на стіл. Підготовлені качани обчищають від волокон і листків, частину листків кладуть на дно каструлі, щоб качани не пригоріли. На листки щільними рядами кладуть качани (перезрілу кукурудзу, яка довго вариться, кладуть знизу). Качани покривають листками й заливають холодною водою. Варять кукурудзу в закритій каструлі 3-5 год, а потім ставлять у духовку. В міру википання води в каструлю доливають окріп. Солять качани після варіння.


7.3. У медицині

Рідкий екстракт і спиртова настойка кукурудзяних стовпчиків збільшують секрецію жовчі та поліпшують її рух, розріджують жовч, зменшують кількість білірубіну в жовчі, прискорюють процес зсідання крові. Препарати кукурудзи збільшують кількість тромбоцитів у крові та значно посилюють діурез. [3]

Найбільші світові виробники кукурудзи (2009) [13]
Ранг Страна Сумма
тоннах)
Ранг Страна Сумма
(у тоннах)
1 США США 333.010.910 13 Италия Италия 7.877.700
2 КНР КНР 163.118.097 14 Венгрия Венгрия 7.528.380
3 Бразилия Бразилия 51.232.447 15 Филиппины Филиппины 7.034.033
4 Мексика Мексика 20.202.600 16 Египет Египет 6.800.000*
5 Индонезия Индонезия 17.629.740 17 Сербия Сербия 6.396.262
6 Индия Индия 17.300.000 18 Таиланд Таиланд 4.616.119
7 Франция Франция 15.299.900 19 Германия Германия 4.527.228
8 Аргентина Аргентина 13.121.380 20 Вьетнам Вьетнам 4.381.800
9 ЮАР ПАР 12.050.000 ...
10 Украина Украина 10.486.300 30 Австрия Австрия 1.890.503
11 Канада Канада 9.561.200 72 Швейцария Швейцария 174.035
12 Румыния Румыния 7.973.258 Мир 817.110.509

Медичною промисловістю випускається екстракт кукурудзяних стовпчиків рідкий (1 : 1), виготовлений на 70% спирті. Застосовується як жовчегінний засіб при холециститі, холангіті та порушенні функцій травного каналу. Приймають всередину по 30-40 крапель на 1 ложці води 3 рази протягом доби за 30 хв до їди. [3]


Настій кукурудзяних приймочок здавна використовують при хворобах нирок, зокрема при гломерулонефриті, нефролітіазі, циститі, уретриті, при хворобах печінки, для зниження апетиту при ожирінні, при серцевих і ниркових набряках та при хворобах жіночих статевих органів, зокрема при маткових кровотечах. Беруть 1 столову ложку кукурудзяних приймочок, заливають 1 склянкою води, кип'ятять 10 хв, настоюють 30 хв. П'ють по 1 столовій ложці 3 рази на добу через 2 год після їди. [3]

Оболонка кукурудзи дозволяє приготувати лікувальні чаї, таблетки, порошки.


7.3.1. Заготівля медичної сировини

З лікувальною метою використовують приймочки і стовпчики рослини та кукурудзяну олію. Збирають кукурудзяні стовпчики, коли достигають качани. Перевагу віддають золотаво-жовтим та червонуватим стовпчикам. Темні, вражені цвіллю і зволожені стовпчики кукурудзи непридатні для медичного використання. Сировину розстилають тонким шаром, добре висушують і зберігають у прохолодних, але не вологих місцях. [3]


8. Обсяги виробництва кукурудзи

Найбільші виробники кукурудзи, 2010
Страна Виробництво (млн. тонн)
США США 339
КНР КНР 166
Европейский союз Европейский союз 56
Бразилия Бразилия 51
Мексика Мексика 24
Аргентина Аргентина 21
Индия Индия 20
Flag of South Africa.svg ПАР 13
Украина Украина 12
Канада Канада 11
Всесвітній разом 832
Источник: Міністерство сільського господарства США
(оцінка, серпень 2010)
[14]

Рослина посідає третє місце у світовому виробництві [15] після пшениці і рису [16]. По данным ФАО площі відведені під кукурудзу в період з 1970 по 2003 рік збільшилася з 113 млн. га до 143 млн. га, середня врожайність 2,35 т/га до 4,47 т/га, а загальний обсяг виробництва збільшився з 266 млн. тонн до 640 млн.т. Урожайність кукурудзи в розвинених країнах значно вища за рахунок використання гібридного насіння, зрошення, внесення добрив і боротьби зі шкідниками.

Найбільшим виробником є ​​США, Китай, ЄС і Бразилія. До 40% урожаю кукурудзи в світі випускає США, і є найбільшим експортером у світі.

В світі для продовольчих потреб використовується приблизно 20% зерна кукурудзи, для технічних - 15-20%, на корм худобі - 60-65%. [17]


8.1. Український експорт кукурудзи

За інформацією компанії "ПроАгро", через порти України на експорт до Ірану перевалено:
* у грудні 2011 р.- 217 тис.т кукурудзи, [18]
* у січні 2012 р. - 253 тис. т. [18]
* у лютому 2012 р. - в 140 тис. т. [18]

Всього з початку сезону (жовтня 2011 р.) Україна поставила на експорт морським транспортом 6,95 млн. т кукурудзи, в т.ч. к Ірану - 782 тис. т. [18]
Іран щорічно імпортує близько 4,5 млн. т зерна, включаючи 3,5 млн. т кукурудзи, що використовується в кормових цілях. [18]


9. Вирощування кукурудзи

Кукурудзяний пагін, що виходить з землі
Молоді рослини кукурудзи

Кукурудза високопродуктивна культура. За короткий час вона формує більше органічної маси, ніж інші культурні рослини [19]. Водний, температурний, світловий та поживний режими мають велике значення при вирощуванні кукурудзи, тому при несприятливих умовах знижується кількість і маса зерен, особливо у верхівці качана. Сонячної енергії кукурудза потребує значно більше, ніж зернові колосові та інші культури, а за її дефіциту (затінені місця, загущеність посівів, тривала хмарна погода) веґетаційний період цієї культури подовжується, а врожайність знижується [20]. Це призводить до погіршення якості зерна. Показником високого врожаю є досягнення типового для кожного гібрида співвідношення між зерном і лисостебельною масою індекса урожаю. Він у кукурудзи на силос досягає 1, у кукурудзи на зерно коливається в межах від 0,38 до 0,42. [19] Доведено, що високий та низький вміст білка в зерні передається при інцухті з покоління в покоління, як високо спадкова ознака, проте вона потребує постійного контролю при доборі й розмноженні високобілкових ліній [21].

Використання мікробіологічних препаратів природного походження є одним із чинників підвищення продуктивності та якості зерна кукурудзи. При інокуляції мікробних препаратів симбіотичний розвиток мікроорганізмів у ризосфері кореневої системи рослини сприяє збільшенню кількості мінералів, що поступають у рослину, і підвищенню продуктивності фотосинтезу, а шляхом збільшення кількості корисних видів мікробіоти − отримують зростаеея стійкості рослин до факультативних патогенів, що загалом сприяє підвищенню вмісту протеїнів у зерні та якості зерна в цілому [22].

Сіють кукурудзу з міжряддями 65-70 і відстанями між рослинами в ряду 30-35 см. У кожне гніздо висівають 3-4 зерна на глибину 7-8 см. Норма висіву становить 20-26 г на 10 м 2 [6]. Догляд включає 2-3 розпушування міжрядь із знищенням бур'янів, видалення пасинків і штучне доопилення рослин перенесенням пилку марлею з чоловічих квіток на жіночі (потрібно повторювати кілька разів) [6].

Інтенсивність асиміляції СО 2 у кукурудзи значно залежить від інтенсивності освітленості. Оптимальне співвідношення листкової поверхні до площі грунту, для кукурудзи на зерно становить 3-4м 22. [19]

ZeaMays.jpg

Дорослі рослини

Suikermais bloeiende kolf Zea mays.jpg

Качан цукровоїї кукурудзи

Кукуруза3.jpg

Плоди кукурудзи

Zea mays.jpg

Плоди різних сортів маїсу

CornShocksForestvilleMinnesota2006.JPG

Зібраний маїс, Мінесота (США)


9.1. Гербициды

Обов'язковим елементом переважної більшості інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур (в т.ч. і кукурудзи), є боротьба з бур'янами за допомогою застосування гербіцидів.

За строками застосування гербіцидів можна виділити два етапи:

  • досходовий період - застосування гербіцидів перед висіванням або після висіву сільськогосподарських культур (але до появи сходів): Герб 900, к.е.; Дуал Голд 960ЕС, к.е.; Стомп 330, к.с.; Трофі 90, к.е.; Фронт'єр 900, к.е.; Фронт'єр Оптима, к.е.; Харнес, к.е. и др..
  • післясходовий період - застосування гербіцидів після появи сходів (гербіциди класу "Регулятори росту та розвитку": Амінка, в.р.; Банвел 4S 480SL, в.р.к.; Дезормон 600, в.р.; Діален Супер 464 SL, в.р.к.; Естерон 60, к.е.; Ефірон, к.е.; Лонтрел Гранд, в.г.; Амінка, в.р.; Дезормон 600, в.р.; Діален Супер 464 SL; Естерон 60, к.е.; Ефірон, к.е.; 2,4 Д амінна сіль). Також використовуються гербіциди наступних класів: "Інгібітори ацетолактатсинтази", "Інгібітори ацетил Ко карбоксилази", "Інгібітори EPSP синтази" (існують генетично модифіковані сорти кукурудзи, стійкі до гербіцидів цієї групи).

9.2. Шкідники кукурудзи

Коріння або паростки сходів кукурудзи в грунті пошкоджують личинки багатьох видів жуків- коваликів (Elateridae), чорнишів (Tenebrionadae), пилкоїдів (Alleculidae), та пластинчастовусих (Scarabaeidae) - хрущів, хлібних жуків, кукурудзяного жука. [23]

9.2.1. Жуки-ковалики

В Україні поширені кілька видів коваликів, найбільш поширеними з яких є:

  • посівний ковалик (Agriotes sputator L.) - зустрічається у всіх зонах за винятком степових районів. Личинки цього виду становлять основну масу дротяників в Україні;
  • широкий ковалик (Selatosomus latus F.) - поширені в Поліссі, Прикарпатті, Лісостепу;
  • степовий ковалик (Agriotes gurgistanus Fald.) - поширені в Лісостепу і Степу.
  • смугастий ковалик (Agriotes lineatus L.) - поширені в Поліссі, Прикарпатті, Лісостепу;
  • темний ковалик
  • чорний ковалик.

Дротяники вигризають внутрішню частину висіяних зерен, обгризають підземну частину стебел і коріння сходів, що призводить до значного зрідження посівів. Ступінь шкідливості дротяників залежить від наявності в грунті заораних рослинних рештків, обумовлюється кількістю шкідника і його віковим складом, температурою та вологістю грунту, рівнем агротехніки. Чисельність шкідників, а також шкодочинність дротяників вища по мірі просування на північ, що пояснюється більш тривалим періодом проростання насіння і росту сходів. [23]


9.2.2. Жуки-чорниші, медляки

Ці жуки добре пристосовані до посушливих умов. Найбільш небезпечними є кукурудзяний чорниш (Pedinus Femoralis L.), степовий чорниш (Blaps galophila F.-W.), широкогрудий чорниш (Blaps lethifera Marsh.), піщаний медляк (Opatrum sabulosum L.). [23] Личинки чорнишів - несправжні дротяники, пошкоджують висіяне насіння та підземну частину сходів біля поверхні.

9.2.3. Личинки жуків-пилкоїдів

Вони поширені на півдні України. Серед пилкоїдів пошкоджують кукурудзу дагестанський пилкоїд (Podonta daghestanica Rtt.) та пилкоїд протей (Omophlus proteus Kirsh.).

9.2.4. Личинки пластинчастовусих жуків і ін.

  • Найбільшої шкоди кореням, підземній частині стебла сходів і молодих рослин кукурудзи завдають личинки квітневого, червневого та травневого хрущів, хлібних жуків та кукурудзяного жука.
  • На півдні та Криму шкодить кукурудзяний гнойовик (Pentodon idiota Hbst.).
  • У лісостеповій і степовій зонах пошкоджувати можуть жуки-кравчики (Lethrus apterus Laxm.).
  • Підгризаючі совки шкодять в усіх регіонах України: озима совка (Agrotis segetum Schift.) - найбільш шкідлива в Лісостепу і південному-заході, оклична совка (Agrotis exsclamationis L.) - більш поширена в західних областях, бавовникова совка (Chloridea obsoleta F.) -поширена переважно в південних районах, але в окремі роки може просуватися і в більш північні райони, та ін. совки.
  • Шведська муха (вівсяна - Oscinella frit L. та ячмінна - Oscinella pusilla Meid.) і її личинки.
  • Сірий або кукурудзяний довгоносик (Tanumecus dilatycollis Gull.) - загрозливий шкідник кукурудзи на південному-заході України в придунайських районах.
Доведено, що зерно, в кілограмі якого нараховується понад 15 особин рисового довгоносика, або 5- комірного, 6- борошняних хрущаків, 25 борошноїдів, 150 хлібних кліщів спричиняє негативний вплив на функціональну діяльність нирок та печінки теплокровних. [23]

9.3. Болезни кукурузы

В час періоду вегетації, а також при зберіганні кукурудзу уражують зверх 100 видів грибів та бактерій, а також деякі вірусні і мікоплазменні хвороби.

До спільних хвороб кукурудзи та інших рослин належить фузаріоз, біла гниль, плісняві гриби. [23]

Хвороби насіння та сходів
Сіро-зелене пліснявіння Збудники - гриби з родів Penicillium Linc., Aspergillus Mich., Botrytis Mich.. Mucor Mich., Rhizopus spp. и др..
Темно-зелене пліснявіння Збудники - гриби з родів Alternaria Ness., Cladosporium Linc.
Рожеве пліснявіння Збудники - гриби з родів Fusarium Linc., Trichotechium Linc.
Вилягання сіянців (чорна ніжка) Збудники - гриби Pythium debarianum Hesse, Pythium aphanidermatum (Eds.) Fitzp., Pythium arrenomeanes Drechs. и другие.
Заходи захисту від цвільової мікрофлори - Калібрування насіння;

- зберігання насіння у сухих приміщеннях з хорошою вентиляцією;
- сівба в оптимальні строки з коткуванням посівів;
- протруювання насіння Вітаваксом 200, Вітаваксом 200ФФ і ін..

Сажкові хвороби
Летучая головня Збудники - гриб Sphacelotheca reiliana (Kuhn) GPClinton (син. Sporosporium reilianum Mc Alpine f. zeae Geshele)
Заходи захисту - агротехнічні: дотримання оптимальних сівозмін та строків сівби;

- хімічні: протруювання насіння препаратами: Вітавакс 200, Вітавакс 200 фф та ін.;
- впровадження у виробництво стійких гібридів і сортів;

Пухирчаста сажка Збудник хвороби - гриб Ustilago zeae (Beskm.) Unger
Заходи захисту Створення і використання стійких гібридів. Агротехнічні прийоми:

-сівба гібридним насінням першого покоління та добір здорового насіннєвого матеріалу;
-оптимальні строки сівби;
-очищення поля від післязбиральних решток, осіння оранка;
-хімічні: протруювання насіння препаратами: Вітавакс 200, Вітавакс 200 фф та ін.;
сівозміні кукурудза на насіння не повинна перевищувати 25-30% площі;

Хвороби стебла і коренів
Фузаріозні стеблові та кореневі гнилі Збудники - гриб Fusarium moniliforme var. subglutinans Wollenweb. et Reinking та ін.
Біла гниль Збудник - сумчастий гриб Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) d By. (син. Whetzelinia sclerotiorum d By. Korf. et Dumont.)
Вугільна гниль стебла Збудник - гриб Sclerotium bataticola Taub.
Бактеріальна гниль стебел Збудники - бактерії з родів Erwinia, Pseudomonas
Листові хвороби
Гельмінтоспоріоз стебел, листя, качанів Збудники - гриби Helminthosporium turcicum Pass., Helminthosporium maydis Nisik., Helminthosporium carbonum Ullstrup.
Іржа Збудник - гриб Puccinia sorhi Schw.
Аскохітоз Збудники - гриби Ascochyta maydis GL Stout.; Ascochyta zeina Sacc.
Септоріоз Збудник - гриб Septoria maydis Schulz et Sacc. var major Panasenko
Курвуляріоз Збудник - гриб Curvularia lunata (Wakk.) Boeijn.
Цефалоспоріоз Збудник - гриб Cephalosporium acremonium Corda
Філлостіктоз Збудник - гриб Phyllosticta zeina Panasenko
Альтернаріоз листя Збудник - гриб Alternaria alternata (Fr.:Fr.) Keissl.
Епікоккоз Збудник - гриб Epicoccum neglectum Desm.
Кільцеподібна бактеріальна плямистість листя Збудник - гриб Pseudomonas syringae pv. syringae van Hall (син. Pseudomonas holci Kendrick)
Бактеріальна плямистість листя та піхв Збудник - гриб Pseudomonas syringae pv. andropogoni Smith
Бактеріальне в'янення (Вілт) Стюарта Збудник - бактерія Erwinia stewartii (Smith.) Due
Хвороби качанів
Фузаріоз качанів Збудники - гриби роду Fuzarium (Fuzarium moniliforme J.Sheld. та ін.)
Червона гниль качанів Збудники - гриб Fuzarium graminearum Schwabe, (сумчаста стадія Gibberella zeae (Schwein.) Petch)
Нігроспороз Збудники - гриб Nigrospora orizae (Berk. & Broom.) Petch
Сіра гниль Збудники - гриб Rhizopus maydis Bruderl
Диплодіоз, суха гниль стебел та качанів Збудники - гриб Diplodia zeae (Schw.) Lev.
Кладоспоріоз (темне пліснівіння) Збудники - гриби Cladosporium herbarum (Pers.) Linc, Cladosporium griseo-olivaceum Pidopl. et. Deniak.
Рожеве пліснівіння Збудник - гриб Trichothecium roseum Linc.
Бактеріоз качанів Збудник - бактерія Bacillus mesentericus-vulgatus - грампозитивні спороносні палички
Вірусні хвороби
Закуклювання Збудник - Oat pseudorosette virus, (син. Siberian oats mosaic virus)
Мозаїка (крапчастість) листя кукурудзи Збудник - Maize leaf fleck. virus (син. Badley yellow dwart virus)
Карликова мозаїка кукурудзи Збудники - Maize dwart mosaic virus, Maize red stripe virus, Sorghum red stripe

А также Ржавчина кукурузы, вызываемая иржастим грибком Puccinia mауdis из рода Пукциния; Ustilago maydis; Микосферела кукурузы (Mycosphaerella zeae-maydis).

См.. также: Список болезней, которые влияют на кукурузу.


10. Кукуруза - модельный генетический объект

Кукуруза - модельный классический генетический объект. Начавшиеся на рубеже 19-20в. генетические исследования кукурузы, способствовали весомому улучшению данной культуры, а также послужили основой для развития теоретической и прикладной генетики растений. Впервые осуществлены на кукурузе разработки, были перенесены на другие культуры, что способствовало повышению общего уровня генетических исследований и селекционных технологий. [24]

В Национальном центре генетических ресурсов растений Украины Института растениеводства им. В.Я. Юрьева сформирована и зарегистрирована базовая коллекция кукурузы, которая включает 4987 образцов, в том числе 892 сорта, 191 синтетическая популяция и 3904 самозапыленных линий. [25]


11. Галерея

  • Очищенные кочаны сахарной кукурузы

  • Перуанские сорта

  • Кукурузные зерна

  • Сбор кукурузного силоса кормоуборочный комбайном

  • Урожай кукурузы в штате Айова (2009), ведущего производителя кукурузы в штатах США

  • Сбор кукурузы в Киевской области

  • Перегрузка кукурузы с комбайна в грузовик


Примечания

  1. Подольский говор. - litopys.org.ua/ukrmova/um180.htm
  2. Лемковский говор. - litopys.org.ua/ukrmova/um172.htm
  3. а б в г д е Товстуха Е.С. Фитотерапия. - М.:, 1990.-304 с., Ил., 6,55 л. ил. ISBN 5-311-00418-5
  4. Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265-266, 267. ISBN 3-527-30114-3.
  5. Травы и здоровье. Лекарственные растения / Авт.-сост.: А.М.Задорожный и др. - М.: Махаон; Гамма Пресс 2000, 2000.-512с.: Ил - (Домашняя энциклопедия). ISBN 5-88215-989-X ISBN 5 -9223-0042-3
  6. а б в г д Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. - Киев: Урожай, 1985. - С.664, ил. Тираж 120 000 экз.
  7. Кукуруза. Выращивание, сбор, консервирования и использования / Д.Шпаар, К.Гипакы, Д.Дрегер и др.; под общей редакцией Д.Шпаара. - К.: - Альфа - стевия ЛТД. - 2009. - 396с.
  8. Харченко Ю.В., Харченко Л.А. Теосинте - перспективная культура для селекции кукурузы - www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/vpdaa/2010_4/50.pdf / Вестник Полтавской государственной аграрной академии Научно-производственный журнал - www .nbuv.gov.ua / portal / chem_biol / vpdaa /. - 2010, № 4.
  9. а б Демидась Г.И., Ямковая В.В. Влияние густоты стояния компонентов в совместных посевах кормовых культур на урожайность кукурузы - www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_132/09dgicpc.pdf / Научный вестник Национального университета биоресурсов и природопользования Украины Сборник научных трудов - www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/. - 2009, Вып. 132.
  10. а б в г д Шалимов С.А., Шадура А.А. / Современная украинская кухня. - 4-е изд., Стереотип. - М.:, 1981. - 271с., Ил. Тираж 200 000 экз.
  11. а б Манохина-Тимошенко А.В. Влияние препарата ЭМ-1 на качество зерна кукурузы. - www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/vpdaa/2010_1/190.pdf / Вестник Полтавской государственной аграрной академии Научно-производственный журнал - www. nbuv.gov.ua / portal / chem_biol / vpdaa /. - 2010, № 1.
  12. FOOD AND AGRICULTURE ORGANIZATION OF THE UNITED NATIONS. "FAOstat" - faostat.fao.org/site/339/default.aspx (en) . http://faostat.fao.org/site/339/default.aspx - faostat.fao.org/site/339/default.aspx . Проверено 2011-02-28 .
  13. FAO, Faostat Statistik Der FAO 2009 - faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx? PageID = 567 # ancor, aufgerufen am 1. Oktober 2010
  14. "Крупнейшие производители кукурузы в мире" - USDA . Проверено 2010-05-21 .
  15. Mузафаров Н.М. Особенности налива зерна и ун оценка гибридов кукурузы различных групп спелости - www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vcnzapv/2010_8/100.pdf / Вестник Центра научного обеспечения агропромышленного производства Харьковской области Научно-производственный сборник - www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vcnzapv/. - 2010, Вып. 8.
  16. [Т.М.Чеченева, О.С.Семерунь http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_134_3/09ctm.pdf - www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/ 2009_134_3/09ctm.pdf Морфогенетические особенности среднеранних инбредных линий кукурузы (Zea mays L.)] / Научный вестник Национального университета биоресурсов и природопользования Украины Сборник научных трудов - www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/. - 2009, Вып. 134, ч.3.
  17. О. В.Баланда, Н.Г.Чернега Влияние 6-БАП на активность фермента сахарозы в растениях кукурузы при различных температурных условиях - www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2011_3/11bov.pdf / Научные доклады Национального университета биоресурсов и природопользования Украины. Электронное научное специализированное издание - www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/. - 2011 июнь - № 3 (25). ISSN: 2223-1609
  18. а б в г д Информационная компания "Про-Агро" "АГРОСФЕРА": # 9 (513) от 05.03.2012 - www.proagro.com.ua/sprav/npp/npp-15.62.detail.htm
  19. а б в В.А.Мокриенко, Л.В.Центило. Особенности роста и развития кукурузы в зависимости от сроков сева и густоты стояния растений - www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2011_3/11mva.pdf / Научные доклады Национального университета биоресурсов и природопользования Украины. Электронное научное специализированное издание. - 2011 июнь - № 3 (25) - www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2011_3/titul.html ISSN: 2223-1609. На сайте Национальной библиотеки Украины им.В.И.Вернадского
  20. Растениеводство: Учебник / Под ред. В.Г. Влоха. - М.: Высшая школа, 2005. - 382 с
  21. Заика С.П. Скороспелая кукуруза / С.П. Заика - К.: Урожай, 1987. - С. 153-208.
  22. Higa T. An Earth Saving Revolution. - Tokyo, Japan.: Sunmark Publishing Inc. - 1999. - 354 г.
  23. а б в г д В.В.Кириченко, В.П.Петренкова, И.А.Гур Прокофьева, Л.М.Чернобай, И.М.Черняева, Т.Ю.Маркова. Защита кукурузы от болезней и вредителей - www.nbuv.gov .ua/portal/Chem_Biol/Pukh/2008/14.pdf / Украинская академия аграрных наук. Институт растениеводства им. В.Я.Юрьева УААН. Центр генетических ресурсов Украины. / / Руководство украинского хлебороба. Научно-практический сборник - www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Pukh/. - 2008
  24. Циков В.С. Кукуруза: технология, гибриды, семена. - Днепропетровск: Зоря. - 2003. - 296 с.
  25. Рябчун В.К., Гур `ева И.А., Кузьмишина Н.В. Методические подходы к формированию базовой и признаковых коллекций кукурузы - www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Grr/2008_5/69.pdf / Генетические ресурсы растений Научный журнал - www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Grr/. - 2008, Вып.5.

Источники


Данный текст может содержать ошибки.

скачать

© Надо Знать
написать нам