Надо Знать

добавить знаний



Луганск


Расположение города Луганск

План:


Введение

Луганск - город в Украина, восточный областной центр государства. Расположен в среднем Подинцивьи, является центром пятисоттысячных агломерации и занимает 11-ю строчку среди городов Украины по количеству населения.


1. История

Музей истории Луганска
Запорожская Сечь
Исторический центр Луганска (карта 1879 г.) 1. Николаевская церковь (теперь Дом техники). 2. Успенская (Старобазарный) площадь ( Площадь Революции). 3. Базарная площадь (между Площадью Борцам революции и драматическим театром). 4. Ярмарочная площадь (между Сквером Героев ВОВ и вул.Демьохина). 5. Кладбище ( Сквер Молодой гвардии). 6. Земля горного начальника Летуновского (Парк 1 мая)

В Запорожскую сутки на территории города существовали казацкие зимовщики Кальмиуской паланки Каменный Брод и Вергунка, впоследствии постоянные поселки.

История становления Луганская как города тесно связана с развитием металлургической и каменноугольной промышленности Украина. 14 ноября 1795 русская императрица Екатерина II, по инициативе командующего Черноморским флотом адмирала Николая Мордвинова, подписала указ об основании государственного литейно-пушечного завода возле реки Лугань (до того это была территория Луганского пикинерского полка, еще раньше - Славяно-Сербии - пограничной зоны между Запорожьем и Областью Войска Донского). Выбор конкретного места для строительства и само строительство были поручены шотландском предпринимателю Карлу Гаскойну. 3авод (названный сначала Екатеринославским, а 1797 - Луганским) заложили рядом с поселком Каменный Брод. На новостройку пригласили мастеров из Англии, а также прислали квалифицированных рабочих (вместе с их семьями, всего 575 человек) из Олонецких и Липецких заводов Российской империи. Для вспомогательных работ к заводу приписали крестьян ближних государственных сел : Фащевка, Орехово, Петропавлового и Городища. На строительство (в целом оно продолжалось почти 10 лет) привлекали военнослужащих и ссыльных.

3авод випускав військову продукцію (гармати) для Чорноморського флоту та військ, розташований на півдні Російської імперії (особливо відзначився в період Кримської війни 1853-1856). У міжвоєнний час виготовляв також на приватні замовлення сільсько-господарську техніку, обладнання для млинів, винокурень, цукрових зоводів тощо. В 1821 році селища Луганський Завод і Кам'яний Брід злилися в єдине господарсько-адміністративне ціле. Накануне 1861 року тут мешкали 9 тис. жителів. 9 листопада 1882 року Луганський Завод із прилеглим селищем Кам'яний Брід став повітовим центром Катеринославської губернії.

Новий поштовх розвиткові міста надало будівництво залізниці Луганськ- Дебальцеве (нині місто Донецької області), 1874 року тут розпочався регулярний рух поїздів. 1897 Луганськ-Дебальцеве з'єднали з Азовською залізницею. К концу XIX століття місто перетворилося на багатогалузевий промисловий центр (у 1898 році тут діяло 58 промислових підприємств: найбільшим був Луганський паровозобудівний завод).

Згідно з даними перепису 1897 року, у місті мешкало 34 222 особи, з них за віросповіданням: 70% - православні, 20% - євреї, 4% - католики (переважно поляки), 4% - лютерани (переважно німці). Економічний бум кінця XIX - начале XX століття в Російській імперії істотно позначився на розвиткові міста (напередодні Першої світової війни Луганськ нараховував уже 68,5 тис. жителів).

Землі УНР

Як робітничий центр Луганськ 1917 року активно підтримав владу рад (6 июня 1924 року ЦБК СРСР "за революційні заслуги" нагородив місто орденом Червоного Прапора). У березні 1918 року зараховується до Половецької землі незалежної Украина. В начале 1919, наприкінці 1919 і на початку 1920 Луганськ - центр Донецької губернії. Українська влада майже не контролювала місто, і опонентами більшовиків тут були донські козаки. Місто продовжувало були центром Донецької губернії недовго: з 14 січня до 12 жовтня 1920 року, а надалі ця роль перейшла до Бахмуту.

От 1938 року - центр Ворошиловградської області (1958 - 1970 та від 1990 - Луганської області).

На початку окупації вермахтом території УРСР навколо міста наприкінці 1941 року точилися тривалі бої. Місто зазнало значних руйнувань (втрати склали понад 1 млрд карбованців). Окуповане від 17 липня 1942 до 14 лютого 1943. У цей час у Луганську існували осередки руху Опору, в околицях діяв партизанський загін.

В начале 21 століття у місті працювало 87 промислових підприємств (провідна галузь - машинобудування). Водночас воно стало крупним культурним і науковим центром.


1.1. Назва міста

Луганськ е на мапі Луганської округи станом на 1 января 1929 року.

Офіційною назвою міста є "Луга́нськ" [ lu'ɦɑnʲsʲk ] (рус. Луга́нск [ lu'gansk ]; англ. Luhansk ). Назва "Луганське" - за іменем річки Луганки. Гідронім походить від слова луг (річка має широку лугову заплаву). [2] Якщо брати за відлік історії міста дозвіл на закладення заводу 1795 -го року, то першу назву, Луганський Завод, селищу було надано 1797 -го року, вона проіснувала до 1882 -го року, коли було об'єднано Кам'яний Брід та Луганський Завод в єдине місто Луганське. Варто завважити, що до Української революції українська мова не мала в Російській імперії жодного офіційного статусу, а отже й назви міст затверджували російською, натомість українська мова таки існувала в народному вжитку. Значить, і наведені вище назви українською можуть бути лише довільні. Перший загальноукраїнський правопис містив окремий пункт щодо географічних назв на кшталт Луганського. [3]

1933 -го року, коли радянська влада проводила політику зросійщення і було ухвалено новий правопис (що мав на меті наблизити українську мову до російської), назва міста "Луганське" перетворилась на "Луганськ". Попри це, назва Луганськ е вживалася і надалі в авторитетних виданнях, на які не міг уплинути Правопис-33, наприклад Енциклопедія українознавства. [4], і зберігається подекуди й досі.

1935-го року місто перейменували на " Ворошиловград ", на честь радянського військового й політичного діяча, чия діяльність була пов'язана і з Луганським. По німецької влади під час 2-ї Cвітової війни, що трималася в місті менше року, ішов поступ до повернення історичної назви міста. В 1958 -му році місто перейменували на " Луганськ ", причиною стало прийняття постанови про те, що населені пункти не можна називати на честь живих людей. Та вже 1970 -го, після смерті Климента Ворошилова (за влади Леоніда Брежнева) місто знову назвали " Ворошиловград ". У час т.зв. Перебудови, в 1990 -му році, місту повернули назву " Луганськ " [5], яка лишається дотепер.



1.2. Містобудування

Місто над Луганню

1.2.1. Центр міста

Луганськ забудовувався за системою взаємно-перпендикулярних вулиць. Англійська вулиця (Даля) і Базарний майдан, а з середини ХІХ століття ул.Петербурзька, Казанська і Соборна площа сформували історичний центр міста.

З наданням Ворошиловграду статусу обласного центра у 1938 році виникло питання про реконструкцію міста, яке розпочалось після війни.

В 1950-х роках колишня окраїна міста навколо Ярмаркового майдану забудовується новими адміністративними і громадськими будівлями. Так виникає новий центр міста.


1.2.2. Житлові масиви

Спочатку Луганськ територіально ділився на вулиці та лінії. Згодом місто увібрало в себе селища (Дзержинського, Косіора, Олексіївське (тепер 3-й кілометр), Промжилстрой, Тельмана, Цимлянське, Ювілейне) і " городки " (Гостра Могила, Новий, Старий, Пархоменка, Стандартний, Чапаєва, Щорса). С 1960-х років на його карті з'явились "квартали". Відтак ціла місцевість міста у Жовтневому районі в народі отримала назву " Квартала́ ". С 1962 року виростають квартали Молодіжний, Жукова і Ватутіна. В 1960-х - 1980-х роках в житлових масивах оселилось близько 120 тисяч городян. [6]


1.2.3. Вулиці й квартали

В адресовому плануванні місто складається з вулиць, майданів, провулків, тупиків, кварталів та ліній.

Останні мало поширені в інших містах України. Їхнім прототипом дехто вважає аналогічну систему з 29 ліній у Петербурзі на Васильєвському острові. 48 пронумерованих луганських ліній було закладено за доби Російської імперії, як мережу умовно паралельних "вулиць", при чому кожна лінія була тільки одним боком того, що прийнято називати вулицями. Сучасна система ліній, після років радянської влади, суттєво втратила свою цілісність, нумерацію ліній було зведено до вуличної, об'єднавши суміжні лінії, тож їхня кількість скоротилася вдвічі, значну частину ліній було перейменовано на вулиці на честь переважно комуністичних діячів.


2. Географічне розташування

Місто на тлі области.

Луганськ розташувався на місці злиття річки Вільхівки з Луганкою ( 4834′15.18″ пн. ш. 3916′29.14″ сх. д. ) по правий бік Сіверського Дінця.

Місто займає територію в 25,5 тис. га, зокрема житлові квартали і мікрорайони - 3,9 тис. га. Найзаселеніші терени міста - між 4830' та 4840' пн. ш., 3910' та 3925' сх. д.


2.1. Підсоння

Клімат - помірно континентальний. Літо спеконте, середня температура липня від 21,8 C до 23,1 C; зима холодна, средня температура січня від −6 до −8 C. Опадів за рік - 400-500 мм.

Климат Луганска
Показатель Январь Февраль Март Апрель Май Июнь Июль Август Сентябрь Октябрь Ноябрь Декабрь Год
Средний максимум, C -3 -2 4 14 20 24 26 25 20 12 4 0 12
Средняя температура, C -6 -5 1 10 16 20 22 21 15 8 2 -2 9
Средний минимум, C -9 -8 -3 6 11 14 16 15 10 4 0 -5 4
Норма осадков, мм 36 29 29 39 44 62 51 39 33 27 42 43 474
Источник: meteoprog.ua

3. Население

Изменения населения Луганска во времени

Численность человеческой популяции Луганская стремительно росла на протяжении 20 ст. Как указано выше,

  • накануне 1861 года здесь жили 9 тыс. жителей;
  • по данным переписи 1897 года, в городе проживало 34 222 человека;
  • 1910 - более 60 тыс. человек [1]
  • накануне Первой мировой войны Луганск насчитывал уже 68,5 тыс. жителей.
  • 1926 год - 77 тыс. человек.
  • 1959 г. - 274,520 тыс. [2]
  • 1989-533,755 тыс. человек, 1995-535,800, 2000-506,322, 2005-486,283 [3]

По данным Всеукраинской переписи населения 2001 года, в Луганске проживало 463 тыс. человек. Этнические украинской составили 50%, русские - 47%.

На 1.01.2009 численность населения города составляла 437,975 тыс. человек, 1.01.2010 г. - 434,869 тыс., из которых 291,2 тыс. - население в трудоспособном возрасте. На 01.01.2011, по данным Госкомстата, популяция Луганская составляла 431,109 человек.

Для обозначения жителей Луганска словари, в частности ВТС СУМ, [7] фиксируют два слова: основное луганчанин (жен. Луганка) и второстепенное луганчанин (луганчанка). Поскольку при создании производных слов от "Луганск" оснований для возникновения ч перед наростком -ан-на украинском грунте нет, то название "луганчанин" надо считать такую, которая возникла под влиянием русского языка. Поэтому стоит отдавать предпочтение первому ( ч. луганчанин и же. Луганка). [8]


3.1. Политика

Как четыре районные советы, так и городской совет с должности городского головы, которую сейчас занимает Сергей Кравченко, включая, находятся под полным контролем Партии регионов. Своих представителей в советах имеют также такие партии, как БЮТ, ПСПУ, КПУ и СПУ. [9]


4. Административное деление

Luhansk raions.svg

Территориальная община Луганского горсовета состоит из 4-х районов:


5. Экономика

Со дня основания и особенно последние 40 лет Луганск развился как город с многоотраслевой промышленностью. В структуре промышленности преобладают энергоемкие и фондоемкие области, на их долю приходится большая часть промышленно-производственных фондов.

Ведущая роль в экономике города Луганска принадлежит тяжелом машиностроению, представленном Луганский тепловозостроительный завод. В Луганске производятся тепловозы, трамваи, запасные части для автомобилей и тракторов. Горное машиностроение представляет Луганский энергозавод. Среди предприятий сельскохозяйственного машиностроения представлено ООО "НПФ" Аэромех" , один из основных заводов в Украине, производящей оборудование для очистки и калибровки зерна.

На предприятиях города достаточно производственных мощностей для удовлетворения потребности жителей в продовольственных товарах и товарах первой необходимости. В городе 87 промышленных предприятий. Более половины предприятий имеют негосударственную форму собственности.

Быстрыми темпами развивается малый бизнес. С целью ускорения структурной перестройки производства, перепрофилирование его на выпуск новых видов продукции, внедрение новой техники и технологии производства Луганское отделение Государственного инновационного фонда Украины заключает инновационные договора. Несмотря на сложную экономическую ситуацию, промышленные предприятия активно работают на внешнем рынке.

С 2010 года при Луганской региональной торгово-промышленной палате открыто почетное консульство Венгрии в Луганской и Донецкой областях во главе с президентом промышленной палаты Сергеем Кириченко (сейчас по адресу ул. Марины Расковой, 7а 0048.57 00039.35 48 34ь10 .59 "с. ш. 39 20ь58 .34 "вост. д. / 48.569611 , 39.34954 (G) 48.569611 , 39.34954 ). В прошлые годы в Луганском работали консульства Грузии и Болгарии.


6. Транспорт

Электропоезд Луганск-Донецк на Луганском вокзале.

Удобная система нумерации городских маршрутов, внедрена 1964 года, практически не имеет аналогов в других городах Украины. Номера маршрутов времени четко разграничены по виду транспорта, таким образом трамваи получили номера от № 1, троллейбусы от № 51, городские автобусы от № 101, а пригородные от № 151. Эта система, несмотря на упадок городского электротранспорта, сохраняется до сих пор, с небольшими изменениями для автобусов:

1 + 51 + 101-200 201-300 301 +
Трамвай Троллейбус Городские автобусы Автобусы к окраинам города и пригородные Междугородные автобусы

5 декабря этого же 1964 года в 8 км от города открыт настоящее Луганский аэропорт, связавший город 15-ю рейсами по области, а также с Бердянском, Винницей, Донецком, Днепропетровском, Запорожьем, Киевом, Львовом, Москвой, Одессой, Ростовом-на-Дону, Симферополем, Харьковом и Херсоном. [11] Современный авиоперельотив значительно уменьшилась, и регулярные перелеты происходят из Луганского в Москву-Внуково ( UTair) и Киев-Борисполь ( Мотор Сич), сезонно происходят также чартерные перелеты.

Луганской кольцевой дорогой проходит длинная европейская трасса - E40 . Межобластные и межгосударственные пассажирские перевозки обеспечиваются железнодорожным и автобусным движением с железнодорожного и автобусного вокзалов. Отдельные пригородные автобусные маршруты отправляются с автостанций и стихийных конечных остановок:

Название Автовокзал АС-2
[Информация требует обновления]
АС-3 - - - -
Расположение Ул. Оборонная 28
048.545 0039 .334 48 32ь41 .93 "с. ш. 39 20ь04 .07 "вост. д. / 48.544981 , 39.334466 (G) 48.544981 , 39.334466
У здания старого железнодорожного вокзала
048.572 0039 .281 48 34ь20 .75 "с. ш. 39 16ь50 .41 "вост. д. / 48.572433 , 39.280672 (G) 48.572433 , 39.280672
На кольце кв. 50-летия Октября, выезд из города на Беловодский путь
048.574 0039 .402 48 34ь26 .58 "с. ш. 39 24ь07 .87 "вост. д. / 48.574052 , 39.402187 (G) 48.574052 , 39.402187
У Луганского Базар (Пархоменко)
048.567 0039 .286 48 34ь01 .74 "с. ш. 39 17ь10 .42 "вост. д. / 48.567151 , 39.28623 (G) 48.567151 , 39.28623
У центрального базара
048.565 0039 .303 48 33ь55 .5 "с. ш. 39 18ь09 .44 "вост. д. / 48.565419 , 39.302623 (G) 48.565419 , 39.302623
На эстакаде железнодорожного вокзала
048.575 0039 .289 48 34ь30 .62 "с. ш. 39 17ь19 .69 "вост. д. / 48.575173 , 39.288805 (G) 48.575173 , 39.288805
Под эстакадой железнодорожного вокзала
048.574 0039 .289 48 34ь27 .91 "с. ш. 39 17ь19 .69 "вост. д. / 48.574421 , 39.288805 (G) 48.574421 , 39.288805
Основные направления Все направления Пригородные Конечная остановка для автобусов в Станицы и близлежащих населенных пунктов; остановка для автобусов в Беловодском направлении Алчевске (11 ₴), [12] Первомайское и Перевальское (11 ₴) [12] Пригородные Краснодин, Изварино Латугине, Успенка, Белое, Билориченка, Врубовка

Дорожное движение регулируют сотня светофоров. [13]


7. Здравоохранение

Водолечебница ( Старый город).

Медицинскую помощь населению города оказывает 41 медицинское учреждение, в том числе 35 лечебно-профилактических.

8. Образование и спорт

Школа № 2

8.1. Общеобразовательные учреждения

Город имеет развитую сеть общеобразовательных учреждений. Помимо 57 общеобразовательных школ, в Луганске действуют три лицея, одна гимназия, спецшколы-интернаты.

Майже в усіх школах навчання ведеться російською мовою. Викладання українською мовою здійснюють у трьох школах, розташованих на околиці міста (школи № 21, № 31 та № 59), де загалом навчають 845 учнів [14] (для порівняння - у 1935 році в Луганську було 25 шкіл, з них 22 були україномовними і 3 - російськомовними). Загалом в українських класах навчається лише 13% учнів, у російських - 87%. Міносвіти України [15] та обласна адміністрація спричиняють тиск на батьків задля обрання ними викладання російською мовою [16] [17].


8.2. Вища школа

Підготовку фахівців різних професій здійснюють 5 вишів, два з яких (Луганський університет ім. Шевченка та Східноукраїнський університет ім. Даля) є класичними, 14 середніх спеціальних закладів, 18 закладів профтехосвіти.

Луганські ВНЗ є особливо привабливими для іноземних студентів, чим виводять місто на сьому за популярністю сходинку серед усіх міст України, поступаючись Києву, Львову, Харкову, Одесі, Донецьку та Дніпропетровську. Зокрема в Луганському державному медичному університеті навчається більше іноземних студентів, аніж у будь-якому іншому виші України. [18]


8.3. Спорт

Луганськ має 6 стадіонів (найвідоміший - "Авангард") і спорткомплексів, 127 спортзалів.

9. Культура

Памятник дінським козакам біля зруйнованої комуністами Казанської церкви
Афіші луганських кінотеатрів восени 1948 року (к/т "Жовтень", "Комсомолець" та "ім. Сталіна")

Культурна сфера міста представлена:

  • 3 театрами
  1. Обласний академічний український музично-драматичний театр, вул. Оборонна, 11. 048.556 00039.32 4833′22″ пн. ш. 3919′12″ сх. д. / 48.556111 пн. ш. 39.32 сх. д. (G) 48.556111 , 39.32
  2. Театр ляльок, 16-та лінія, 7б. 048.573 0039.314 4834′22″ пн. ш. 3918′50″ сх. д. / 48.572778 пн. ш. 39.313889 сх. д. (G) 48.572778 , 39.313889
  3. Театр російської драми, вул. Коцюбинського, 9а
  • музеями
  1. Обласний краєзнавчий музей, колекція якого поповнюється від 1920 року. вул. Шевченка, 2. 048.575 0039.308 4834′30″ пн. ш. 3918′27″ сх. д. / 48.575 пн. ш. 39.3075 сх. д. (G) 48.575 , 39.3075
  2. Музей історії та культури Луганська. Біла входу - експозиція старовинних гармат, зроблених на Луганському ливарному заводі. вул. Карла Маркса, 30 048.576 0039.301 4834′34.73″ пн. ш. 3918′02.57″ сх. д. / 48.576316 , 39.300714 (G) 48.576316 , 39.300714
  3. Художнiй музей, вул. Поштова, 3. 048.578 0039.306 4834′42.11″ пн. ш. 3918′20.77″ сх. д. / 48.578364 , 39.305772 (G) 48.578364 , 39.305772
  4. Музей авіації. Один із трьох таких в Україні. Створений на основі ЛВВАУШ (Луганського вищого військового авіаційного вчилища штурманів). У ньому зібрано майже всі моделі бойових літаків Військово-повітряних сил України. Чимала частина привезених експонатів транспортувалася в розібраному стані (частин, розібраних автогеном), після чого їх знову відновлювали на місці. Деякі моделі були доставлені своїм ходом. [19] містечко Гостра Могила. 048.527 0039.382 4831′36.2″ пн. ш. 3922′56.26″ сх. д. / 48.526723 , 39.382296 (G) 48.526723 , 39.382296
  5. Музей Володимира Даля. На вулиці встановлений пам'ятник Далю. вул. Даля, 12 048.579 0039.299 4834′43.39″ пн. ш. 3917′56.77″ сх. д. / 48.578722 , 39.299104 (G) 48.578722 , 39.299104
  • 32 міськими бібліотеками;
  • 28 будинками культури і клубами;
  • 10 музичними і художніми школами.
п о р Музеї і театри Луганська
Музеи
Обласний краєзнавчий музей Музей історії та культури Луганська Луганський обласний художній музей Парк-музей кам'яних баб Луганський музей авіації Будинок-музей Володимира Даля Квартира-музей В.Титова Музей Луганського верстатобудівного заводу Музей історії міліції Луганщини Зоологічний музей Луганського університету
Luhansk city museum.jpg
Театры

9.1. Пам'ятки та цікаві місця

п о р Достопримечательности Достопримечательности Луганска
Памятники истории Luhansk COA.svg
Памятники архитектуры
Памятники монументального искусства
Памятники садово-паркового искусства

9.2. Названия улиц

Указатель "Улица Сов е тс ь к а" (официальное название - Сов является ВСК ая).

По состоянию на 2009 год Луганск имеет специфические названия улиц [21], не существующие в других городах Украины и являются противозаконными, поскольку противоречат действующему закона "О языке в Украинской ССР" :

Статья 38. Язык топонимов и картографических изданий

В Украинской ССР топонимы (названия населенных пунктов, административно-территориальных единиц, улиц, площадей, рек и т.д.) получаются и подаются украинским языком.

Так, согласно решению шестой сессии Луганского горсовета 24-го созыва от 24 декабря 2002 года, официальные украинские названия значительного количества улиц и переулков, даже тех, что истинно украинского происхождения, превращены в названия на русском языке, записанные украинскими буквами, в частности:

Провулки

  • 18-го Партс'єзда,
  • 1905 года,
  • 1-й Бєлорусскій,
  • 1-й Кірпічний,
  • 5-й Садовопроєздной,
  • Сєвєрозападний,
  • Братьєв Сєродєдєнко,
  • Кримскій,
  • 1-й Товаріщєскій,
  • 1-й Пятілєткі,
  • Астрономічєскій;

Вулиці

  • Совєтская,
  • 300-лєтія Воссоєдінєнія,
  • 40-лєтія Октября,
  • 50-лєтія Образованія СССР,
  • Лучістая,
  • Звьоздная,
  • Самольотная,
  • 2-я Ізвєстковая,
  • Тіхоокєанская,
  • Камєнная,
  • Опитноє полє,
  • Алєксандра Нєвского,
  • Юних Піонєров,
  • Маяковского;
  • Рєволюциі,
  • Паріжской Коммуни,
  • Квіткі-Основ'янєнко,
  • Коцюбінского,
  • Гулака-Артємовского,
  • Грушевского,
  • Кармєлюка,
  • О. Кобилянской,
  • П. Мірного,
  • Остапа Вишні,
  • Украінская,
  • Шевчєнко Т. Г.,
  • Шевчєнко В. В.,
  • Лесі Українкі;

Квартали

  • Дзєржинского,
  • 50-лєтія Октября,
  • Гєроєв Брєстской крєпості;

тупики:

  • 6-й Короткій,
  • Бєлая Будка;

та ін.



Проте, "перекручені" назви так і не прижилися. Наприклад, вулицю Совєтская в рекламі, на дороговказах, вивісках називають Радянська, Совєтська, Советська. Лише в офіційних документах специфічні назви вживають доволі послідовно. Останнім часом подібні незаконні випадки в Луганській області дедалі частішають, особливо щодо назв населених пунктів, серед них - Сіверодонецьк (нині як " Сєвєродонецьк ") та Ірмине (нині як " Ірміно ").


10. Религия

У сучасному Луганську легко уживаються ідеології-антиподи
Зведення Свято-Троїцького кафедрального собору УПЦ КП (Фото 20 листопада 2011 року)

Абсолютну більшість православних парафій міста утримує Московський патріархат. Попри це, в Луганську існують і громади українських незалежних церков. На відміну від стосунків з іншими релігійними громадами, орган місцевого самоврядування під котролем влади (ПР) упродовж кількох років відмовляли виділити ділянку для будівництва храму УПЦ КП. Станом на січень 2012 року за адресою вул. Короленка 90 триває спорудження Свято-Троїцького кафедрального собору УПЦ КП, завершення якого очікується до Покрови 2012 року (14 жовтня). Поруч будується і єпархіальне управління. [22] [23], яке доповнить цей архітектурний ансамбль.

На сьогодні в Лугансько-Старобільської єпархії УПЦ КП (за даними на листопад 2009 р.) існує два храми:

  • Храм "Воздвиження Чесного Животворчого Хреста Господнього", що вважається кафедральним, знаходиться за адресою вул. Урицького, 80г,
  • храм Михаїла-Архангела, що знаходиться у Малій Вергунці на вул. Ленінградській.

Греко-католицький Храм "Царя Христа", парохом якої є о. Михайло Ющишин, - за адресою вул. Баумана, 35.

У місті також є вірменська церква, протестантська кірха, синагога, яка наразі на стадії будівництва, і діє мечеть, закладена дагестанською громадою.


10.1. Храми Луганська

Свято-Миколаївський храм, зруйнований комуністами у 1930-ті
Храм Царя Христа УГКЦ на вул. Баумана, 35
048.568 0039.377 4834′03.04″ пн. ш. 3922′38.53″ сх. д. / 48.567513 , 39.377371 (G) 48.567513 , 39.377371
Мечеть на вул. Павлівській (Старій об'їзній), 28в, новобуд
0048.55 0039.257 4832′58.65″ пн. ш. 3915′25.6″ сх. д. / 48.549626 , 39.257112 (G) 48.549626 , 39.257112
Церква УПЦ КП на вул. Урицького, 80г
048.552 0039.296 4833′06.6″ пн. ш. 3917′45.65″ сх. д. / 48.551835 , 39.296014 (G) 48.551835 , 39.296014
Вірменська церква на вул. Червоноармійській, новобуд
048.578 0039.325 4834′42.43″ пн. ш. 3919′29.78″ сх. д. / 48.578453 пн. ш. 39.324939 сх. д. (G) 48.578453 , 39.324939
Римо-католицька каплиця Різдва Пресвятої Діви Марії на вул. Мергельній, 102, новобуд
048.562 0039.332 4833′42.31″ пн. ш. 3919′55.96″ сх. д. / 48.561755 , 39.332213 (G) 48.561755 , 39.332213

10.2. Отели

Один з найвідоміших готелів Луганська - " Україна" ( 048.577 0039.296 4834′35.99″ пн. ш. 3917′44.49″ сх. д. / 48.576664 , 39.295692 (G) 48.576664 , 39.295692 , колишній "Жовтень", "Москва") зведено з 1947 по 1951 рік архітектором Йосипом Каракісом, за допомогою полонених німців, як робочої сили. Останній факт став приводом для популярної серед луганців оповіді про те, що готель своїм незвичним для радянської доби, ледве не готичним, виглядом завдячує саме німцям.


11. Засоби масової інформації

11.1. Телевидение

Медійний простір Луганська представлений місцевими телеканалами (Ірта, ЛОТ, ЛКТ), радіо-станціями та газетами. В городе работает Луганська обласна державна телерадіокомпанія.

11.2. Печатные СМИ

У Луганську друкується більше 25 газет і журналів [24]. Серед них є як платні ("Молодогвардієць", "Вільний репортер", "Луганська правда", "Життя Луганська" тощо), так і безкоштовні, що роздаються в найлюдніших місцях міста ("Вечірнє місто") або пристосованих для того місцях ("Бесплатка"). На звання найдавнішої нині існуючої місцевої газети претендує " Луганська правда" (або "Ворошиловградська правда", відповідно до назви міста на той час), що видається з 1917 року і досі. Газета розповсюджується російською мовою, єдиним періодом, коли вона виходила українською, була доба радянської українізації.

Як державні (обласні та міські), так і приватні газети, видаються російською мовою, лише іноді з україномовними статтями.


12. Міська символіка

12.1. Герб

Герб Луганська радянських часів

У золотому щиті чорна із золотими швами доменна піч із червлений полум'ям, чорні молотки по боках. У вільній частині щита - герб Катеринославської губернії (на синьому квадраті особистий вензель Катерини II, оточений дев'ятьма золотавими зірками). Щит увінчаний сріблястою з чорними швами баштовою короною з трьох зубців. За щитом навхрест покладені сталевого кольору кирки, поєднані Олександрівською стрічкою. [25]

Початково герб Луганська з'явився як герб ливарногарматного заводу, а після його допрацювання колезьким асесором Першиним був презентований міській думі як герб Луганська. 22 квітня 1903 року "височайше затверджений" герб повітового міста Луганського Катеринославської губернії.

З приходом радянської влади герб знову і знову набував нових обрисів. Останнім з них був затверджений 19 серпня 1988 року рішенням № 234 виконавчого комітету міської ради. У червоному щиті на срібному стовпі - золота домна з червоним полум'ям, оточена золотою шестірнею, на яку покладені золоті ж гілки з дубових листів і лавра. У підніжжі вінка гілок - золоті серп і молот. У нижній частині стовпа золота дата "1795". Золота глава обтяжена чорною назвою міста. Щит символізує стрічку ордена Червоного Прапора й окантований золотом. Автор - А. С. Дудник. [26]

В 1992 (за іншими даними 1991 [26]) році знову був затверджений герб періоду Російської імперії.


12.2. Флаг

Прапор міста Луганська з'явився 1995 року, коли був прийнятий герб міста, і є полотном синього кольору прямокутної форми зі співвідношенням 1:1,5. У центрі прапора зображений герб міста Луганська. Депутати міської ради затвердили прапор разом зі статутом міста восени 2006 року.

12.3. Гимн

2006 року планувалося також затвердження гімну Луганська, та через те, що текст був написаний українською мовою (а не російською), бо розроблявся ще за минулого міського голови, вирішено було ухвалення відкласти. [27]

13. Города-побратимы

Панорама французького Сент-Етьєна - міста-побратима Луганська

Луганськ, як і багато сучасних міст має економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На сьогодні містами-побратимами Луганська є [28] :

Страна Город
КНР КНР Дацин
Великобритания Великобритания Кардіфф
Болгария Болгария Перник
Франция Франция Сент-Етьєн
Венгрия Венгрия Секешфегервар

Міста-партнери:

Страна Город
Швеция Швеція Вансбро
Польша Польша Люблін
Россия Россия Ростов-на-Дону

14. Видатні луганці

Люди походженням чи діяльністю пов'язані з Луганськом.


15. Фотографии

15.1. Центр


15.2. Старе місто

  • Вулиця Робоча

  • Вулиця Шеремета

  • Вулиця Карла Маркса

  • Художня школа

  • Вулиця Леніна

  • Фонтан перед входом до ЛДІКМ


15.3. Безумний

  • Вулиця Короленка

  • Занедбане футбольне поле


Примечания

  1. Государственный комитет статистики Украины. Численность населения Украины на 1 января 2011 года, Киев-2011 (doc) - stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2007/ukr/publ/2011/chnas.zip
  2. Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. - К.: Наукова думка, 1978.
  3. 81. Українські географічні назви взагалі треба віддавати на письмі в їх народньо-історичній формі[] 2. Назви міст кінчаються на -ське, -цьке (а не -ськ, -цьк): Волочинськ е, Старобільськ е, Пинськ е, Зінов'ївськ е, Луцьк е і т. ін. Відмінюються такі назви як прикметники: із Старобільськ ого, під Волочинськ им і т. ін.
  4. Стаття "Ворошиловград", мапа Луганського - blog.luga.name/2005/05/14/70
  5. Указ Президії ВР Української РСР від 4 травня 1990 року №9169-XI "Про перейменування міста Ворошиловграда і Ворошиловградської області" - zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=9169-11
  6. Жовтневый в городе Луганске район - gorod.lugansk.ua/index.php?do=static&page=jovtneviy
  7. словник.нет: Луганець - www.lingvo.ua/uk/Search/uk-uk/ЛУГАНЕЦЬ
  8. Уроки державної мови - mova.kreschatic.kiev.ua/274.htm
  9. Інформація станом на 2010 рік.
  10. http://gorod.lugansk.ua/index.php?do=static&page=genplan - gorod.lugansk.ua/index.php?do=static&page=genplan
  11. http://lugansktrams.org.ua/forum/index.php?act=attach&type=post&id=168 - lugansktrams.org.ua/forum/index.php?act=attach&type=post&id=168
  12. а б Інформація станом на 2011 рік.
  13. http://www.0642.com.ua/news/23523 - www.0642.com.ua/news/23523
  14. %3A2008-04-03-15-38-50&id=45 %3A2008-06-02-14-18-20&option=com_content&Itemid=8 "Мова в Луганську" на ednist.lg.ua - www.ednist.lg.ua/index.php?view=article&catid=13
  15. http://tsn.ua/ukrayina/tabachnik-nakazav-vidkriti-rosiyski-klasi-v-ukrayinskih-shkolah.html - tsn.ua/ukrayina/tabachnik-nakazav-vidkriti-rosiyski-klasi-v-ukrayinskih-shkolah.html
  16. http://lugansk.proua.com/news/2010/08/11/145007.html - lugansk.proua.com/news/2010/08/11/145007.html
  17. http://lugansk.proua.com/news/2010/08/11/130428.html - lugansk.proua.com/news/2010/08/11/130428.html
  18. http://www.mon.gov.ua/main.php?query=newstmp/2010_1/10_02/ - www.mon.gov.ua/main.php?query=newstmp/2010_1/10_02/ МОН - В Україні здобувають освіту 44 082 іноземці
  19. Луганськ та Луганщина на ukrainainkognita.org.ua - ukrainainkognita.org.ua/Ukr/Region/lugansk1/lugansk1_ukr.htm
  20. (Рус.) Свято-Петропавловский собор - на сайті Монастирі та храми Української Православної Церкви - www.church-site.kiev.ua/.
  21. Самоврядування по-луганськи, або Як місцеві можновладці змінили український правопис - Дзеркало Тижня - www.dt.ua/3000/3050/61071/.
  22. (20 November 2011)
  23. (29 November 2011)
  24. Перелік друкарських видань Луганська - www.mediadigest.net/index.php?option=com_content&view=article&id=391&Itemid=198. (Рус.)
  25. Геральдика.ру - geraldika.ru/symbols/1629
  26. а б Українська Геральдика: ЛУГАНСЬК - uh.ms.km.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=2187#verh
  27. Луганские депутаты приняли Устав города и утвердили флаг. Гимн не поняли - news.lugansk.info/2006/lugansk/09/6943.shtml
  28. Город Луганск :: Луганский городской совет - www.gorod.lugansk.ua/pages/gorod.html (Рус.)

Литература

  • Энциклопедия истории Украины - К: Наукова думка, 2009. - Т. 6, 784 C.
  • Самков П. С. История Луганского паровозостроительном заводе (1896-1905 гг.). Автореф. дис. ... Канд. истор. наук. Луганск, 1952: ИМиС УССР. Луганская область. К., 1968;
  • Луганск: Исторический очерк. Донецк. 1969;
  • Алексеева Л. И. Луганск: Путеводитель. Донецк. 1986;
  • Луганские локомотивы: люди, годы, факты: Хроника 100-летней жизни Луганский локомотивостроителей. Луганск, 1996;
  • Никольский М. Подполье ОУН (б) в Донбассе. - Киев: Институт истории НАНУ, 2001. - 178 с. (резюме, djvu) - ukrknyga.at.ua/load/nikolskij_v_m_pidpillja_oun_b_u_donbasi/16-1-0-1311
  • Куромия Г. Свобода и террор в Донбассе: украинская-российское приграничье, 1870-1990-е гг - Киев: Основы, 2002. - 510 с. (резюме, djvu) -
  • История Луганского края: Учеб. пособие / А. С. Ефремов, С. Курило, И.Бровченко и др. - Луганск: Альма-матер, 2003. - 432 с.
  • Удлинение. В. И., Курило В.С. История Донбасса: В 3 т. Т.2: Донбасс в ХIХ в. - Луганск: Альма-матер, 2004. - 384 с.
  • Подов И., Курило В.С. История Донбасса. - М.: Изд-во ДЗ "ЛНУ им. Т. Г. Шевченко", 2009. - 300 с.
  • ЛУГАНСК. ПРОФИЛЬ ОБЩЕСТВА Подготовлено Экспертным комитетом по стратегическому планированию при помощи проекта "Экономическое развитие городов" июля 2006 - www.linc.com.ua / documents / storage / CP_Luhansk_U.pdf
  • Луганск: Исторический очерк. - Донецк, 1969. - 138 с.

код для вставки
Данный текст может содержать ошибки.

скачать

© Надо Знать
написать нам