Надо Знать

добавить знаний



Маршалловы Острова


Расположение Маршалловых Островов

План:


Введение

Маршалловы Острова - тихоокеанское государство в Микронезии. Граничит на западе и юго-западе с территориальными водами Федеральных Штатов Микронезии, на юге - с территориальными водами Кирибати, с других сторон - с нейтральными водами Тихого океана. Длина прибрежной полосы - 370,4 км. Республика Маршалловы Острова расположена на 29 атоллах и 5 островах архипелага Маршалловы острова, который состоит из цепей Ралик и Ратак. Общая площадь суши - 181,3 км ; территории, занятой лагунами, - 11 673 км . Население Маршалловых Островов - 63 174 чел. ( 2008, оценка). Столица - Маджуро.

Первым островом, замеченным европейцами, стал атолл Бокак, открытый испанским мореплавателем Алонсо де Салазаром в 1526 году. Впоследствии Маршалловы Острова поочередно становились территорией разных колониальных держав: в 1886 году - Германской империи, в 1914 году - Японии, которая продолжила управлять островами после Первой мировой войны уже за мандатом Лиги Наций, в 1947 году - включены в состав подопечной территории ООН под управлением США. Как государственное образование Маршалловы Острова возникли в 1983 году в результате раздела подопечной территории ООН Тихоокеанские острова. С 1986 года Острова находятся в "свободной ассоциации" с США. Маршалловы Острова - член ООН, Южнотихоокеанского комиссии и Форума тихоокеанских островов.


1. Название

Маршалловы Острова названы в честь британского капитана Джона Маршалла [1] (также известного под именем Уильям Маршалл [2]), который вместе с другим капитаном Томасом Гильбертом, в честь которого названы соседние острова Гилберта, исследовал архипелаг в 1788 году во время перевозки заключенных в Новый Южный Уэльс [2].


2. География

2.1. Общая география

Снимок Маршалловых Островов с космического спутника, март 1999
Карта островов

Микронезия государство Маршалловы Острова являются скоплением с атоллов и островов, расположенных в Тихом океане немного севернее экватора. Столица страны, город Маджуро, расположенный в 3438 км к западу от города Гонолулу, административного центра американского штата Гавайи, за 3701 км юго-восточнее Токио, столицы Японии, и за 3241 км юго-восточнее города Сайпан, столицы Северных Марианских островов [3]. Ближайшие архипелаги - Каролинские острова, принадлежащие Федеративным Штатам Микронезии и расположенные на юго-запад от Маршалловых островов и острова Гилберта, лежащие на юго-востоке и принадлежат Республике Кирибати [4].

Площадь суши Маршалловых Островов составляет всего 181,3 км , в то время как площадь территории, занятой лагунами, - 11 673 км [5]. Страна расположилась на 29 атоллах и 5 удаленных островах, которые разделены на две группы: 18 островов в цепи Ралик (в переводе с маршалезькои языка "Запад" [6]) и 16 островов в цепи Ратак (или Радак; в переводе с маршалезькои языка языка "Восток" [6]). Оба цепи находятся примерно в 250 км друг от друга и тянутся с северо-запада на юго-восток примерно на 1200 км [4]. Важнейшими островами являются атоллы Кваджалейн и Маджуро. Самый большой остров Республики Маршалловы Острова - Кваджалейн - одновременно атоллом с наибольшей лагуной в мире [7] [4]. Несмотря на то, что площадь его суши составляет всего 16,32 км (или 6,3 кв. Мили), площадь лагуны составляет 2174 км (или 839,3 кв. Мили) [5]. Все острова низменные, а атоллы состоят из большого количества моту, общая численность которых в стране превышает 1100 [8]. Высшая точка страны достигает всего 10 м, расположен на атолле Ликиеп [5].

Северным островом Республики является остров Бокак (или Таонги) в цепи Ратак: он расположен в 280 км к северо-западу от атолла Уэйк, который сейчас находится под властью США и принадлежность которого Маршалловы Острова оспаривают. Самый южный остров Маршалловых Островов - атолл Эбон, западный - Уджеланг (оба расположены в цепи Ралик), восточный - Нокс в цепи Ратак.


2.2. Геология

Пляж одного из атоллов страны

Двадцать девять из тридцати четырех островов Республики Маршалловы Острова - атоллы (остальные острова являются поднятыми атоллами). Согласно теории Чарльза Дарвина, формирование атоллов происходило в результате погружения вулканических островов, на поверхности которых постепенно росли кораллы. Происходило формирование окаймляя рифа, а впоследствии и барьерного, который постепенно надстраивалась кораллами. В результате возникала суша атолла. Рост кораллов и водорослей наиболее активно проходил в районах рифа, обращенных к океану. В результате, эти внешние края рифа поспевали за оседанием вулканического острова. Внутренние же районы острова, наоборот, погружались под воду. Впоследствии в этих местах произошло формирование мелководных лагун.

На поверхности рифов постепенно накапливался песок, который формировался под воздействием волн и течений, особенно во время сильных приливов и отливов. В приливной же зоне пляжа образовывалась береговая порода, внешний наклонный слой с камней. В результате у наземных растений появлялась опора, на которой они могли бы расти. На острове же формировалась устойчивая к высокому содержанию солей в почве растительность, которая своими корнями скрепляла различные осадочные породы и препятствовала водной и ветряной эрозии. Так формировались песчаные островки или моту атолла.

Поднятый атолл является открытым вулканическим островом, который образовался в результате подъема коралловой платформы, которая окружает вулканическое плато в центре острова.

Полезные ископаемые, производство которых можно было бы осуществлять в промышленных размерах, на поверхности и в недрах Маршалловых Островов отсутствуют. Однако в ходе предыдущих исследований, на некоторых островах были найдены фосфаты, а в пределах территориальных вод страны - скопление железо-марганцевых конкреций, а также кобальта. Тем не менее, в данный момент никаких разработок не ведется.


2.3. Климат

Средняя годовая температура (красный) и количество осадков (синий) на острове Маджуро

Особенностью регионального климата Маршалловых Островов является изменение климатических условий с севера на юг, в том числе, увеличение в данном направлении количества осадков [9] [10]. На северных островах страны климат тропический, полузасушливых. Например, на северном атолле Маршалловых Островов - Бокаке - он практически полупустыня, хотя количество осадков выпадающих на нем, близка к показателям западных прерий США [9]. Это обусловлено несколькими факторами: пористостью почвы, солевыми туманами и солеными грунтовыми водами. Количество осадков на Маршалловых Островах увеличивается по мере движения на юг и достигает своего максимума на атолле Эбон - самом южном острове страны, расположенном в экваториальном поясе.

Другой важной климатической особенностью местного климата расположение Маршалловых Островов в зоне северо-восточных пассатов [9]. На протяжении большей части года на островах преобладают ветры, дующие с северо-востока. Они отличаются высокой влажностью. На всех островах, кроме северных, часто случаются ливни [9].

Для архипелага типичны тропические штормы и ураганы, или тайфуни, у період яких спостерігається випадання великої кількості опадів, сильні вітри, які ламають дерева і руйнують будинки, а також високі хвилі, котрі загрожують змити низинні острівці. Трапляються посухи. Причиною кліматичних катаклізмів найчастіше є Ель-Ніньо [10].

Щомісячний рівень опадів на Маршаллових Островах становить близько 300-380 мм [11]. На північних островах країни щорічно випадає від 1000 до 1750 мм опадів, на південних - 3000-4300 мм [10]. На північних островах найсильніші дощі трапляються з вересня по листопад, на півдні ж вони випадають цілий рік [8].

Температурний режим на архіпелазі протягом року залишається постійним. Різниця між найхолоднішим і найтеплішим місяцями становить 1-2 C [8]. Найнижчі нічні температури зазвичай на 2-4 градуси вищі від найнижчої денної температури [12]. Середньорічна температура на Маршаллових Островах становить 27,8 C.


2.4. Ґрунти та гідрологія

Ґрунти Маршаллових Островів - високолужні, коралового походження (в основному білий або рожевий кораловий пісок), досить бідні. Типово вони пористі, оскільки дуже погано затримують вологу. Також місцеві ґрунти містять дуже мало органічних і мінеральних речовин за винятком кальцію.

Постійні водойми із прісною водою - велика рідкість для Маршаллових Островів. Проточна вода на островах повністю відсутня. Невеликі потоки води утворюються лише після сильних дощів. Ґрунтові води зустрічаються практично на всіх атолах, окрім найпівнічніших, де клімат найбільш посушливий. Дощова вода, що просочується крізь пористий ґрунт, утворює лінзу злегка солонуватої води. Дістатися до неї можна, виривши колодязь. Через незначну кількість води, що поступає у ці лінзи, і тривалих приливних флуктуацій, лінзи відносно тонкі, як і зона змішання прісної і морської води. На деяких атолах країни, де клімат найбільш вологий, зустрічаються невеликі, здебільшого солонуваті, ставки, які утворилися в результаті ізоляції окремої ділянки лагуни й постійного змішання лагунової солоної води із прісної дощової. Один із прісноводних ставків існує на острові Ліб в ланцюгу Ралік.


2.5. Флора

Лише на декількох незаселених островах архіпелагу збереглися ліси, у яких росте типова для атолів рослинність. На інших острівні екосистеми зазнали значних змін під впливом антропогенного фактору: більша частина місцевої флори була знищена, а замість корінних рослин були висаджені плантації кокосової пальми і хлібного дерева. Інші атоли постраждали від воєнних дій: з 1946 по 1960 -й рр. на Бікіні та Еніветоці американцями проводилися випробування ядерного оружия. В 1954 році на атолі Бікіні США під кодовою назвою "Браво" випробували свою першу водневу бомбу. За своєю силою вибух у 1000 разів перевищив вибух у Хіросімі, а радіоактивні опади від нього випали на сусідні острови. Ядерні випробування завдали величезної шкоди екосистемам островів.

В останні роки місцевій флорі і фауні загрожує підвищення рівня Світового океану, викликаного глобальним потеплінням. Воно веде до забруднення ґрунтових вод, відступу суші перед океаном.

На Маршаллових Островах росте 80 видів рослин, з яких один - ендемічний для архіпелагу, а два - для Мікронезії. Найпоширенішим видом є кокосова пальма, яка вкриває близько 60% суші архіпелагу. Ця рослина відіграє ключову роль у житті острів'ян: вона є, з одного боку, джерелом деревини, з іншого, становить основу раціону маршалльців. З маслянистого ендосперму горіхів роблять копру, яка становить основу експорту країни. Серед інших важливих для місцевих жителів рослин зустрічаються пандануси, хлібне дерево, таро і бананы. В острівних лісах в основному ростуть пізонії, турнефорції. Зустрічаються мангрові зарості.


2.6. Фауна

Найважливішими представниками місцевої фауни є черепахи і морські птахи. На багатьох північних островах - Бікар, Бокак, Бікіні - відкладають яйця зелені черепахи, однак, раніше широко розповсюджена морська черепаха бісса стала рідко зустрічатися у місцевих водах. Багато з Маршаллових островів є великими пташиними базарами, де гніздяться морські птахи (усього 106 видів птахів). Єдиними наземними птахами країни є тихоокеанський плодоядний голуб і фіолетовошапочний строкатий голуб, нині вимерлий на більшості островів. Повсюдно зустрічаються ссавці й гекони. Усі дев'ять видів ссавців інтродуковані на Маршаллові Острова.

Прибережні води островів дуже багаті рибою (близько 250 видів) і коралами (близько 146 видів).

У країні немає заповідників або територій, що охороняються.


3. История

Американські солдати на атолі Кваджалейн в роки Второй мировой войны

3.1. Ранняя история

Про ранню історію Маршаллових Островів відомо дуже мало. Імовірно, острова були заселені близько 2000 років тому вихідцями з Південно-Східної Азии.

Першим островом, поміченим європейцями, став атол Бокак, відкритий іспанським мореплавцем Алонсо Де Салазаром у 1526 році. Однако, архіпелаг залишався безіменним аж до 1788 року, коли острови були повторно відкриті британським капітаном Джоном Маршалом, на честь якого вони й були названі. Згодом повз Маршаллові Острови пропливали судна багатьох держав, однак, жодна з них не висунула територіальні претензії з метою анексії. В 1860 -х роках на островах стали з'являтися перші вихідці з Германии. Німецькими торговельними компаніями у ці роки була розгорнута ціла мережа з торгівлі копрою та іншими товарами. В 1885 році архіпелаг був анексований Німецькою імперією, незважаючи на претензії з боку Испании.


3.2. Перша і Друга світові війни

В годы Першої світової війни, у вересні 1914 року, Японія зайняла частину Мікронезії, яка належала Німеччині, у тому числі, Маршаллові Острови. З тих пір острови залишалися під контролем Японії аж до зайняття архіпелагу американцями в роки Другої світової війни. З 1920 року Маршаллові Острови управлялися Японією за мандатом Ліги Націй.


3.3. Післявоєнна історія

Після короткочасної окупації островів армією США, ООН довірила керування Маршалловими Островами Сполученим Штатам у якості Підопічної території Тихоокеанських островів. Незабаром на атолі Кваджалейн з'явилася стратегічна військова база США, звідки здійснювався контроль над випробуваннями ядерної зброї на островах Бікіні та Еніветок, які проводилися з 1946 по 1958 года.

В 1979 році архіпелаг одержав обмежену автономію, а у 1986 році із США було підписано Договір про вільну асоціацію, згідно з яким США визнавали незалежність Республіки Маршаллові Острови, а Республіка, у свою чергу, надавала військовим Сполучених Штатів право перебуває на території країни; також зберігалися усі військові бази. Оборона країни стала обов'язком США. В 1990 році незалежність Маршаллових Островів визнала ООН.

Договір про асоціацію минув у вересні 2001 года. Після двох років переговорів, у 2003 році, договір було продовжено.


4. Административное деление

У роки існування Підопічної території Тихоокеанські острови Маршаллові Острови становили один округ [13].

В настоящее время Маршалловы Острова разделены на 33 муниципалитеты : Аилингинае, Аилинглаплап, Аилук, Арно, Аур, Бикар, Бикини, Бокак, Вото, Джабат, Джалуит, Джем, Киле, Кваджалейн, Лаэ, Либ, Ликиеп, Маджуро, Меджита, Милые, Наморик, Наму, Ронгелап, Ронгерик, Такая, Уджа, Уджеланг, Утирик, Эбон, Эниветок, Ерикуб [14]. Четыре окружные центры - Маджуро, Ебее, Джалуит и Вотье - имеют органы местного самоуправления с выборным советом, мэром, предназначенными чиновниками и местными полицией [15].


5. Политическая система

5.1. Государственный строй

Маршалловы Острова - самоуправляющееся [16] государственное образование в свободной ассоциации с США. Конституция, принятая 1 мая 1979 года, устанавливает республиканскую форму правления, сочетающая в себе черты британской и американской политических систем [14].

После получения независимости в 1983 году в стране был проведен референдум, результатом которого стал курс на продолжение тесных связей с США. В ноябре 1986 года был подписан Договор о свободной ассоциации, который действовал в течение 15 лет. Согласно ему, Республика Маршалловы Острова могла проводить самостоятельную внешнюю политику, в то время, как финансы страны были подчинены США. Штаты также сохранили за собой эксклюзивное право на размещение на атолле Кваджалейн своих вооруженных сил. [17] Также гарантировалось соблюдение американской программы ядерных испытаний [17]. В обмен на эти уступки США взяли на себя оборону Островов, гарантировался доступ Маршалловых Островов к федеральным программам США, маршальцям предоставлялось право жить и работать на территории Штатов. При этом США выделяли Островам значительные средства: в 1987 году - $ 48 млн, в 2001 - 2002 годах - $ 34,7 млн. Таким образом, 1987 по 2002 года государственный бюджет Маршалловых Островов на 70% состоял из средств полученных от США [17]. Действие договора прошла в 2002 году. Новый Договор о свободной ассоциации сроком на 20 лет было подписано 6 декабря 2003 года. Согласно им, США обязались продолжить финансирование экономики Маршалловых Островов (суммы были заранее указаны в договоре) [17].


5.1.1. Законодательная власть

Здание Парламента Маршалловых Островов

Высший орган законодательной власти - парламент, состоящий из двух палат: Совета вождей ( марш. Council of Iroij, верхняя палата) и нитижелы (марш. Nitijela, нижняя палата). [15]

Законодательной властью наделена нижняя палата парламента [18], которая состоит из 33 депутатов. Срок полномочий палаты - четыре года [19]. Кандидатом у депутати нижньої палати парламенту може стати тільки громадянин Маршаллових Островів, котрий досяг 21 року [20]. Депутати обираються на основі загального виборчого права [21]. Вибраним є кандидат, котрий набрав просту більшість голосів [22]. На першому після виборів засіданні члени нижньої палати зі свого складу обирають спікера і його заступника [23]. Регулярна сесія палати починається у перший понеділок січня і триває протягом 50 днів [24]. Президент має право розпустити нижню палату у випадку дворазового висловлення останньою вотуму недовіри (якщо обидва рази новий президент не був обраний), а також у випадку, якщо протягом 30 днів після виборів президента не вдалося сформувати Кабінет міністрів [19].

Верхня палата, або Рада вождів, наділена консультативними функціями [25] : вона може обговорювати будь-яке питання, що стосується Маршаллових Островів, і висловлювати свою думку Кабінету міністрів, а також вимагати перегляду будь-якого закону, прийнятого нижньою палатою парламенту у третьому читанні [26], що стосується звичаєвого права, традиційної практики або прав володіння землею. Рада вождів складається з 12 представників (марш. Iroijlaplap) від округів ланцюгів Ралік і Ратак: ланцюг Ралік (без Уджеланга) представляють 4 людини; Уджеланг, Мілі, Арно, Меджіт, Маджуро, Аірок (моту в атолі Малоелап), Ликиеп - по 1 людині від кожного округу; острови Аур, Малоелап (без моту Аірок), Вотьє, Утірік та Аілук мають одного представника [27]. На першому засіданні ради з числа представників таємним голосуванням вибирається голова Ради вождів і його заступник.


5.1.2. Исполнительная власть

Згідно з Конституцією Маршаллових Островів, главою держави є президент [28], який обирається зі складу членів нижньої палати парламенту самими депутатами на першому після загальних виборів засіданні [29]. Вибраним є кандидат, що одержав більшість голосів [29]. С 14 січня 2008 року президентом країни є Літоква Томеінг.

Виконавча влада Маршаллових Островів перебуває в руках Кабінету міністрів, члени якого несуть колективну відповідальність перед парламентом країни [30]. До складу Кабінету входить президент Маршаллових Островів, який одночасно повинен бути членом нижньої палати парламенту країни, та інші члени палати, призначені в якості відповідних міністрів [31]. Кандидатури міністрів, яких повинно бути не менше 6 (посади міністра фінансів, іноземних справ, комунікацій і транспорту, ресурсів і розвитку, соціального забезпечення, суспільних робіт [32]) і не більше 10, висуваються президентом країни зі складу нижньої палати, а потім представляються спікерові палати, який вже призначає їх [33]. Якщо президент протягом 7 днів після свого обрання не висунув кандидатури бодай 6 міністрів, то президент усувається з посади і проводяться нові вибори глави держави [34].

Кабінет визначає загальний напрямок розвитку і здійснює контроль над державною владою країни, представляє нижній палаті парламенту законопроекти, які необхідні або бажані для здійснення політики і рішень Кабінету, а також вносить пропозиції про підвищення мита або інших джерел державного бюджету і витрат грошей з державної казни. Кабінет підзвітний нижній палаті парламенту у всіх державних витратах. Він відповідає за зовнішню політику країни (у тому числі, за договори), підписує за схваленням нижньої палати парламенту міжнародні договори і призначає послів та глав дипломатичних місій Маршаллових Островів, відповідає за вжиття заходів, необхідних для забезпечення безпеки країни, за умови не допущення розміщення на території країни збройних сил у мирний час. Кабінет також наділений правом помилування, відповідає за створення й підтримку лікарень та інших установ у системі охорони здоров'я Маршаллових Островів, за створення та підтримку державних шкіл у системі освіти країни, за створення й підтримку інших інститутів, необхідних для підтримки високого рівня життя населення держави, захисту їх законних прав, забезпечення економічного, соціального і культурного добробуту маршалльців [35].


5.1.3. Судебная власть

Судова влада Маршаллових Островів є незалежною від законодавчої і виконавчої влади. Система судових органів країни включає Верховний суд, Високий суд, звичаєвий суд (англ. Rights Court ), окружні суди (англ. District Courts ), суди громад (англ. Community Courts ) та інші підлеглі суди згідно із законом [36]. Кожний суд Маршаллових Островів має право виносити постанови, встановлювати правила, видавати накази, процедурні інструкції, що не суперечать чинному законодавству й необхідні для здійснення правосуддя і виконання Конституції [37].

Верховний суд Маршаллових Островів є вищим судом письмового провадження, встановленим конституцією, який володіє апеляційною юрисдикцією з правом винесення кінцевого рішення у всіх справах, розглянутих судами нижчої інстанції [38]. Верховний суд складається з головуючого судді та інших суддів, кількість яких визначена поточним законодавством.

Высокий суд Маршалловых Островов является высшим судом письменного производства, установленным конституции и таким, обладающий общей юрисдикцией по разногласий закона и факта [39]. Высокий суд состоит из председательствующего судьи и других судей, число которых определено текущим законодательством. Суд также рассматривает апелляции на решения судов низшей инстанции проверяет законность решений правительственных учреждений, если иное не визазначено законом [39].

Судьи Верховного и Высокого судов назначаются Кабинетом министров по рекомендации Комиссии судебной службы ( англ. Judicial Service Commission ) С последующим одобрением нижней палатой парламента [40]. Предельный возраст судьи - 72 года.

Обычный суд является судом письменного производства, установленным Конституцией и состоит из трех или более судей, представляющих все классы земельного права: верховного вождя ( марш. Iroijlaplap), более низкого по позиции вождя ( марш. Iroijedrik), глав общин / рабочих кланов ( марш. Alap), общинников / рабочих ( марш. Dri Jerbal) [41]. К юрисдикции традиционного правового суда входит рассмотрение вопросов, связанных с определением титулов или земельных прав маршалльцив, а также законных интересов, которые полностью или частично определяются обычным правом и традиционной практикой, которая существует в Республике Маршалловы Острова [42].

Окружные суды рассматривают гражданские споры, суммы которых не превышают $ 10 000 за исключением вопросов, отнесенных к ведению Высокого суда, морским вопросам, а также дел об земельные споры. Суды сообщества действуют в муниципалитетах страны. Они рассматривают иски, суммы которых не превышают $ 200 [43].


5.1.4. Избирательные округа

Избирательными правами наделяются граждане Маршалловых Островов, достигшие 18 летнего возраста [44]. Не имеют права участвовать в выборах лица, признанные душевнобольными, находящихся в местах лишения свободы и лица, освобожденные от уголовного наказания условно [45]. Избиратель может проголосовать только в одном избирательном округе, где он проживает или имеет земельный участок [46].

Страна разделена на 24 избирательных округа. Округ Маджуро представляют в парламенте 5 депутатов, Кваджалейн - 3 депутата, Аилинглаплап, Арно, Джалуит - 2 депутата, Аилук, Аур, Бикини -Киле, Вото, Воть, Джабат, Лаэ, Либ, Ликиеп, Малоелап, Меджита, Милые, Наморик, Наму, Ронгелап, Уджа, Утирик, Эбон, Эниветок-Уджеланг - 1 депутат [47]. Другие необитаемые острова включены в те избирательные округа, с которыми они теснее всего связаны (по традициям, обычаям) [47]. Парламент страны может изменять как количество депутатов в парламенте страны, так и границы избирательных округов. При этом, в округах должно проживать примерно одинаковое число жителей, хотя также могут учитываться и географические особенности, интересы сообщества, границы существующих административных и традиционных районов, средства сообщения и мобильность населения [48].


5.1.5. Местное самоуправление

Згідно з Конституцією, населення будь-якого атолу або острова, що не є частиною атолу (тобто моту), має право на систему місцевого самоврядування, яка діє відповідно до чинного законодавства Маршаллових Островів [49]. При цьому, місцеве самоврядування поширюється не лише на сушу атола/острова, але й на море і морське дно внутрішніх вод острова (тобто лагуну) і на води, що омивають острів океану і його дно на відстані 5 миль від базової лінії, від якої відлічуються територіальні води атолу або острову [50].


5.2. Политические партии

Традиційно на Маршаллових Островах відсутні будь-які формально організовані політичні партії [51]. Ті з них, які називаються партіями, більше схожі на фракції або групи, що діють в інтересах певних кіл [52]. У них відсутні штаб-квартири, офіційна ідеологія і навіть партійні структури. Двома загальновизнаними партіями країни є Партія Кабуа, або Aelon Kein Ad, (у перекладі з маршаллезької мови - "наші острови") і Об'єднана демократична партія. У країні також діє ще одна - Об'єднана народна партія - яка в січні 2008 року разом з Партією Кабуа сформувала уряд Маршаллових Островів [53].


5.3. Збройні сили і поліція

У Республіці Маршаллові Острови відсутні постійно діючі збройні сили. Однак, згідно з Договором про вільну асоціацію, відповідальність за безпеку і оборону країни несуть Сполучені Штати Америки [54]. Вони повинні захищати Республіку Маршаллові Острова та її громадян від атак і загроз ззовні, перешкоджати доступу і використанню Маршаллових Островів військовим персоналом або для військових цілей будь-якою третьою державою, створювати і використовувати райони та спорудження військового призначення згідно з умовами Договору [55]. США також можуть проводити воєнні дії та операції на суші, воді і в повітряному просторі Маршаллових Островів [56]. Якщо інше не дозволено, США не повинні проводити детонацію або розміщати на території країни ядерну або будь-яку іншу зброю масового ураження, а також радіоактивні, хімічні або біологічні матеріали, які можуть завдати шкоди здоров'ю або безпеці населення Маршаллових Островів [57].

Внутрішню безпеку держави забезпечують формування національної поліції. В 2004 році у Високому суді було розглянуто 100 кримінальних справ (у 2000 році - 160) [58]; поліцією міст Маджуро і Ебеє було заарештовано 3587 людей [59].


6. Экономика

6.1. Общая характеристика

Економіка Маршаллових Островів (Дані ЦРУ США)
Сто доларів США
Валюта 1 Долар США (USD) = 100 центів
Бюджетний рік Календарный год
Торгові Організації SPARTECA, Конференція ООН по торгівлі і розвитку
Статистика
Стан у світі (судячи з ПКС) 220-а (2001)
ВВП (ПКС) $115 млн (2001, оцінка)
Ріст ВВП 3,5 % (2005, оцінка)
ВВП на душу населення (ПКС) $2900 (2005, оцінка)
Инфляция 3 % (2005, оцінка)
Рабочая сила 14 680 (2000)
Безработица 30,9 % (2000, оцінка)
Основні галузі народного господарства сфера послуг, сельское хозяйство
Торгові партнери
Экспорт $9,1 млн (2000)
Головні партнери (експорт) США, Япония, Австралия, Китай
Импорт $54,7 млн (2000)
Головні партнери (імпорт) США, Япония, Австралия, Нова Зеландія, Сінгапур, Фиджи, Китай, Філіпіни
Державні Фінанси
Доходы бюджета $42 млн (1999)
Расходы бюджета $40 млн (1999)

Характеристики, що визначають економічну ситуацію на Маршаллових островах, нічим не відрізняються від характеристик інших країн Океанії: величезна виняткова економічна зона, обмежені природні багатства, віддаленість від основних світових ринків збуту, дефіцит висококваліфікованих фахівців. Економіка Маршаллових Островів також переживає такі серйозні труднощі, як дефіцит державного бюджету, платіжного балансу і низький рівень внутрішніх заощаджень. Країна сильно залежить від коштів, котрі їй виділяють Азіатський банк розвитку, США та інші країни світу. Тому розмір державного бюджету Маршаллових Островів багато в чому визначається розміром іноземної фінансової допомоги [60].

Тим не менше, в останні роки в країні досягнута відносна економічна стабільність, хоча і збереглися слабкі сторони місцевої економіки та негативний вплив зовнішніх та інших факторів, які можуть звести нанівець досягнуті економічні успіхи [2]. Найбільш стабільними компонентами ділової активності на Маршаллових Островах є державний сектор та фінансові й економічні доходи від дослідницького полігону Рейгана (США) на атолі Кваджалейн [3], який також є великим роботодавцем (на ньому працює від 1200 до 1300 маршалльців). Останніми роками також відбуваються покращення у приватному секторі, однак, він не має достатнього росту, щоб вирішити проблему зростаючого безробіття в країні. Державний і приватні сектори залишаються особливо чутливими до коливань на зовнішньому ринку: наприклад, після терористичного акту 11 сентября 2001 року у США та епідемії пташиного грипу в Азії 2001 - 2004 років на островах стався різкий спад кількості туристів. Негативно позначається на економіці і зростання цін на паливо, яке повністю ввозиться в країну.

Згідно з даними уряду Маршаллових Островів, у 2007 році ВВП країни становив близько 149 млн. доларів США, а ВВП на душу населення - 2 851 доларів США. Національний економічний ріст Островів дуже нерівномірний. В 2007 році зростання ВВП склало 2%, в 2004 році - 5,6%, у той час, як з 1996 по 1999 роки він був негативним (у 1996 році - -10,3%, в 1999 році - -2,9% ).

Головними секторами економіки Маршаллових Островів є сфера послуг та сельское хозяйство. Туризм - одна з галузей економіки країни, які динамічно розвиваються.

Згідно з оцінкою 2005 року, рівень інфляції в країні становив 3%.

Завдяки низьким податкам держава є популярною офшорною зоною.


6.2. Сельское хозяйство

Незважаючи на те, що обсяги сільськогосподарського виробництва на Маршаллових Островах невеликі, сільське господарство відіграє важливу роль у житті місцевого населення і є одним із ключових секторів економіки країни. Кількість землі, придатної для обробки, обмежена через невелику площу атолів і низької родючості місцевих почв.

Продовольчі культури вирощуються домашніми господарствами в основному для власного споживання. Найважливішими з них є кокосова пальма, хлібне дерево, панданус, банани, таро. Серед інших широко розповсюджених культур виділяються ананасы, огірки, кавуни, стручковий перець, капуста, томаты, баклажаны, гарбуз і червоний перець. М'ясне виробництво задовольняє лише внутрішній ринок.

Одним з найважливіших сільськогосподарських продуктів країни є копра, яка виробляється в основному на віддалених островах архіпелагу, через що уряд Маршаллових Островів субсидіює ціни на цей продукт, щоб підтримувати добробут місцевих жителів. Зміст субсидії полягає в тому, що урядова компанія "Tobolar" викуповує у місцевих виробників копру за ціною вище ринкової. В 2004 і 2005 роках ці субсидії досягли $900 000. В 2004 році завдяки ґранту від Тайваню на Маршаллових Островах окрім кокосового масла стали виробляти мило й іншу продукцію.


6.3. Рыболовство

На тлі зростаючого населення країни Уряд Маршаллових Островів оголосив розвиток рибальського сектору економіки одним із пріоритетних напрямків діяльності.

Прибережне рибальство відіграє важливу роль у житті маршалльців. Особливу цінність, крім окремих видів риб, представляють різноманітні ракоподібні, насамперед, краби, які йдуть на внутрішній ринок. На атолах Наморік і Маджуро діють ферми з вирощування перлів, а на Лікіепі - станція з вирощування гігантських тридакн.

Основу експорту країни становить тунець, однак його вилов здійснюється переважно іноземними судами, яким надається ліцензія на право вилову риби у Винятковій економічній зоні Маршаллових Островів. При цьому дохід від ліцензування багато в чому залежить від погодних умов - наприклад найбільша кількість тунця у водах країни зазвичай спостерігається під час Ель-Ніньо. У той самий час, через зміну шляхів міграції тунця в останні роки обсяги вилову риби різко скоротилися. Негативно на економіці країни позначилося також закриття у 2004 році заводу з виробництва філе тунця. Дане виробництво було вигідне у першу чергу тому, що забезпечувало роботою від 100 до 520 місцевих жителів, а також було великим платником податків.


6.4. Транспорт

Номерний знак автівки, який використовувався у 1985 році на Маршаллових Островах, був звичайнісіньким стікером

В 2007 році довжина шосейних доріг Маршаллових Островів становила 2028 км (в тому числі 75 км швидкісних доріг). У республіці відсутній залізничний транспорт.

Національним авіаперевізником є компанія " Air Marshall Islands", що здійснює внутрішні перельоти. Компанія була заснована у 1980 році під назвою "Airline of the Marshall Islands", з 1990 року стала використовувати сучасну назву. Іншими авіакомпаніями, що здійснюють польоти на Маршаллові Острови, є "Continental Airlines" (польоти з Гонолулу та острова Гуам на острови Маджуро і Кваджалейн) і "Our Airline / Air Nauru" (польоти з Брісбена (Австралія) та Наді(Фіджі)). Всього у 2007 році в країні діяло 15 летовищ, однак, лише у чотирьох з них злітно-посадочна смуга мала тверде покриття.

На острове Маджуро діє громадський транспорт (чартерні автобуси), але найбільш популярним видом транспорту є таксі. Вартість проїзду коливається від 50 центів до 2 доларів (між найбільш віддаленими точками острова). При цьому водій має право підсаджувати попутників. Морське сполучення, як внутрішнє, так і міжнародне, здійснюється компанією "Central Pacific Maritime Agency" . Найбільший порт країни - Маджуро.


6.5. Связь

Преса Маршаллових Островів представлена лише двома виданнями: газета "Marshall Islands Gazette" належить уряду країни і публікується один раз на місяць; журнал "Marshall Islands Journal" є приватним і видається щотижня английском и маршаллезькою мовою. На островах працює одна AM-станція, і три FM-станції: V7AB (належить уряду Маршаллових Островів), V7AA (релігійна радіостанція), "Micronesia Heatwave" (приватна). У деяких районах країни можна спіймати сигнал радіостанції та телеканалу американських військових, що знаходяться на атолі Кваджалейн. Канал MBC TV є державним.

На островах доступні різні види телекомунікаційних послуг: телекс, телефонія, доступ до Інтернету. З іншими островами можна зв'язатися через супутниковий або радіотелефон. В 2004 році в країні в користуванні було 4500 домашніх телефонів і 600 мобільних телефонів. В 2006 році на Маршаллових Островах Інтернетом користувалося 2200 чоловік.


6.6. Туризм

Туристичний сектор економіки Маршаллових Островів залишається у зародковому стані, оскільки кількість туристів залишається досить низькою у порівнянні з іншими країнами Мікронезії. Основний потік туристів направляється на острів Маджуро. В 2004 році острів відвідало 9007 чоловік, в 2001 році - 5444 чоловік, в 1999 році - 6116 чоловік. Архіпелаг переважно відвідують громадяни США и Японии. В 2003 році загальна кількість туристів із США зменшилася на 3%, у той час, як з Японії збільшилася приблизно на 2,5%. Основними видами відпочинку для іноземців є підводне плавання, спортивна риболовля, культурний туризм, плавання на яхті.

На розвиток туризму негативно впливають декілька факторів: надто висока вартість та тривалість польоту до Маршаллових Островів, нерозвинена інфраструктура, а також радіоактивна забрудненість регіону.

Громадяни США та їх територій, Палау, Федеративних Штатів Мікронезії, країн Форуму тихоокеанських островів, у тому числі, Австралії та Нової Зеландії не мають потреби в отриманні візи для в'їзду до країни. Громадянам Японии, Кореї, Тайваню і Філіппін при в'їзді в країну віза видається терміном дії не більше, як на 30 днів. У туристів повинен бути зворотній квиток та паспорт, термін дії якого закінчується не раніше, ніж через рік. Для громадян інших держав потрібен паспорт з в'їзною візою і зворотній квиток.


6.7. Зовнішні економічні зв'язки

Основними статтями експорту Маршаллових Островів є сільськогосподарська продукція (копра, кокосова олія, риба). Країна залежить від імпорту продовольства, промислових товарів, машин та палива. Імпорт у багато разів перевищує експорт. В 2000 році обсяг експорту склав 9,1 млн. доларів, а імпорту - 54,7 млн. доларів.

Основними партнерами по імпорту у 2003 році були материкова частина США (54,1%), Австралія (13,4%), Гуам (11,3%), Японія (4,9%), Нова Зеландія (3,4%) , Гонконг (3,3%), Тайвань (2,9%). Основні партнери по експорту - США, Япония, Австралия, Китай.


6.8. Грошова система і фінанси

Грошовою одиницею Маршаллових Островів є доллар США.

У бюджеті 2007 року витрати становили 99,9 млн, а доходи (включно з іноземними надходженнями) - 98,9 млн. Згідно з даними 2004 року, доходи бюджету складалися з наступних статей: грошові кошти за умовами Договору про вільну асоціацію з США - 31%, федеральні та інші гранти - 26%, податки - 25%, цільовий фонд з відшкодування збитку за ядерні випробування - 5%, інші джерела - 13%. Основними статтями витрат були освіта (28%), охорона здоров'я (20%), спеціальні асигнування (7%), витрати, пов'язані з вимогами щодо відшкодування шкоди від ядерних випробуваннь (6%), амортизаційні витрати (6%), транспорт і комунікації (4 %), витрати на обслуговування боргів (1%), інші витрати - 28% [110].

Внутрішня Банкова система представлена двома закордонними (Банк Гуаму в Маджуро і Банк Гаваїв в Ебейе) і одним місцевим банком (Банк Маршаллових Островів). Банк Маршаллових Островів, що нині має широку мережу філій по всій країні, було створено 8 листопада 1982 року.


7. Демография

7.1. Чисельність і розміщення

Житлові будинки і маленькі діти на атолі Маджуро
Демографія Маршаллових Островів [61]
Динаміка росту населення Маршаллових Островів
Структура населення
Численность населения 63 174 (2008, оцінка)
Плотность 348,45 (2008)
Середній вік загальний: 21
чоловіків: 21
жінок: 20,9 (2008)
Вікова структура 0-14: 38,5
15-64: 58,6
старше 64: 2,8 (2008)
Доля міського населення 68 % (1999)
Рождаемость
Загальний коефіцієнт фертильності 3,68 (2008)
Темпи росту населення 2,142 % (2008)
Смертность
Дитяча смертність на 1000
народжених
загальна: 26,36 (2008)
хлопчиків: 29,58 (2008)
дівчаток: 22,98 (2008)
Загальна смертність на 1000
чоловік
загальна: 4,57 (2008)

Перший офіційний перепис населення Маршаллових Островів відбувся у 1920 році. Тоді на островах проживало 9 800 людей [62]. Аж до 1958 року темпи росту населення були вповільненими, але з 1958 по 1967 року щорічний приріст населення досяг 3,4%, а згодом і 4% [62]. Однак, вже у 1988 - 1989 роках ця цифра впала до 1,5%, незважаючи на те, що рівень народжуваності у цей час залишався дуже високим. Тенденція зниження приросту населення була викликана збільшенням міграції населення в іноземні держави, насамперед, у США. Згідно з переписом 1999 року, чисельність населення Маршаллових Островів також зросла на 1,5% [63], згідно з оцінкою 2008 року - на 2,1% [5]. На тлі росту населення міст Маджуро й Ебеє на віддалених островах країни, Джабат, Джалуіт, Меджіт, Наморік та Уджае, навпаки, спостерігається зменшення чисельності населення, а на островах Аілук, Лае, Малоелап і Утірік ріст населення у 1999 році склав менш 1%.

Загальною тенденцією останніх років став відтік населення з віддалених островів Республіки в єдині міста країни, Маджуро на атолі Маджуро та Ебеє на атолі Кваджалейн [64]. Например, в 1930 році в Маджуро проживало усього лише 753 чол., а вже у 1999 році - 23 676 чол. (ріст у 31,4 рази); в Ебеє у 1930 році - 19 чол., в 1999 році - 9345 чол. (ріст у 491,8 рази) [65]. Це створює збільшене навантаження на ресурси й землі обох островів, приводить до берегової ерозії, негативно позначається на місцевій екосистемі, і сприяє знищенню місцевої флоры и фауны. У випадку ж значного підвищення рівня Світового океану або зміни глобального клімату концентрація населення в окремих островах може привести до серйозних соціальних і економічних наслідків. Згідно з оцінкою міністерства планування й статистики Маршаллових Островів, до 2010 року чисельність населення країни може досягти 95 000 чоловік [64].

Головна вулиця Маджуро - Main Road

Згідно з останнім переписом 1999 року чисельність населення Маршаллових Островів становила 50 840 чол. [66], при цьому, у столиці держави, місті Маджуро, проживало понад 25 тисяч чоловік [67]. К 2008 року ця цифра збільшилася до 63 174 чоловік. [5]. Таким чином, менше, ніж за 100 років чисельність населення Маршаллових Островів зросла у 5 разів. В 1999 році на островах ланцюга Ратак проживало 30 925 чол., а на островах ланцюга Ралік - 19 915 чоловік [68]. Найвища щільність населення була на атолі Маджуро : 6314 чел. на км. Найнижча - на атолах Бікіні та Ронгелап: 6 чол. на км [69].

Згідно з переписом 1999 року доля чоловіків становила 51,2%, а жінок - 48,8% [66]. Частка міського населення станом на 1999 рік - 68%, сільського - 32 % [66].

Частка дітей до 14 років у 1999 році становила 42,9%, дорослого населення від 15 до 50 років - 49,4%, старше 50 років - 7,7 % [66]. Середня тривалість життя чоловіків у 1999 році - 65,7 року, жінок - 69,4 роки [66].


7.2. Этнический состав

Абсолютну більшість населення Маршаллових Островів становлять маршальці. Це - мікронезійський народ, який поділяється на дві етнографічні групи: райлік і рахтак (у географії використовується трохи інша вимова - ралік і ратак: так називають два острівні ланцюги країни).

Частка іноземців, які проживають у країні, становить усього 2,3% - це найнижчий після Північних Маріанських островів показник серед тихоокеанських держав [70]. Найбільшою немаршальскою етнічною групою є народ косрае з острова Кусаіе у складі Каролінських островів [71]. На Маршаллових Островах також проживає невелика група американців і філіпінців.


7.3. Языки

Окрім англійської, офіційною мовою Маршаллових Островів є маршалезька мова, котра відноситься до мікронезійських мов. Загальна чисельність її носіїв у 1979 році становила близько 43 900 чоловік [72].

У мові використовується латинський алфавіт, доповнений діакритичними знаками. Він складається з 22 приголосних (плюс один задньопіднебінний звук, що не відображається в написанні) і чотирьох голосних звуків, кожен з яких має по кілька алофонів. Орфография маршалезької мови вкрай нестабільна. Існує кілька прийнятих варіантів орфографії, однак написання в кожному з них непослідовне.


7.4. Религиозный состав

Пануючою релігією на Маршаллових Островах є християнство, розповсюджене на архіпелазі місіонерами в XIX столітті. Першими з них були конгрегаціоналісти з Бостона, які висадилися на атолі Ебон у 1857 році [73]. Перші католицькі місіонери з'явилися на Маршаллових островах у 1899 році, згодом побудувавши на атолі Джалуіт церкву [73].

В 2008 році частка протестантів становила 54,8%, послідовників Асамблеї Божої - 25,8%, католиків - 8,4%, мормонів - 2,1% [5].


8. Общество

8.1. Здравоохранение

Система медичних установ Маршаллових Островів включає дві лікарні, що розташовані в містах Маджуро та Ебеє, і 49 центрів здоров'я на віддалених островах [74]. Лікарня Маджуро має 97 ліжок, а також обладнання, необхідне в загальній медицині, хірургії, ортопедії, акушерстві, гінекології, педіатрії, офтальмології та стоматології. Лікарня Ебеє обслуговує населення Кваджалейну та прилеглих островів, має 43 ліжка [74].

Останніми роками в країні відзначено покращення в системі охорони здоров'я (наприклад, зниження дитячої смертності, збільшення тривалості життя). Тим не менше, через високий приріст та щільність населення, зросла кількість людей з такими захворюваннями, як туберкульоз і лепра [75].

В окремих районах Маршаллових Островів послуги в галузі охорони здоров'я відрізняються низькою якістю, що негативно позначається на здоров'ї місцевого населення. Відповідно до проведеного дослідження, що тривало з 1995 по 1999 рік, 27% дітей віком до п'яти років не отримували достатньої кількості поживних речовин, а 57% населення у віці від 18 до 50 років страждали від ожиріння [76].

Заходи уряду Маршаллових Островів з профілактики захворюваності здійснюються досить повільно [76]. Більшість грошових ресурсів, що виділяються для охорони здоров'я, йдуть на проведення різних програм з боротьби з захворюваннями, які пов'язані з неправильним способом життя, як то діабет, гіпертонія, серцево-судинні захворювання і рак. Часто хворі змушені лікуватися за межами країни, наприклад, у Гонолулу (Гаваї, США) або Манілі (Філіппіни) [76].

Багато громадян Маршаллових Островів страждає від ракових захворювань, захворювань щитовидної залози і різних пухлин, викликаних радіацією, причиною якої стали ядерні випробування на атолах Бікіні та Еніветок [76].


8.2. Образование

Перед системою освіти Маршаллових Островів стоїть безліч проблем, перш за все викликаних необхідністю поліпшення викладання на всіх рівнях навчання [77].

Освітня система країни складається з чотирьох основних ступенів:

  • Дошкільна освіта для дітей від трьох до п'яти років, здійснюється через центри державної програми "Head Start Program" (всього 49 центрів) та школи з відповідними програмами (3 державні і 13 приватних);
  • Обов'язкова початкова освіта для дітей у віці від шести до чотирнадцяти років, здійснюється через систему державних і приватних шкіл (всього 100 шкіл);
  • Середня освіта для дітей від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років, здійснюється через систему державних і приватних шкіл (всього 17 шкіл);
  • Середня спеціальна освіта, здійснюється через Коледж Маршаллових Островів (англ. College of Marshall Islands) та освітню програму USP-CMI [78].

У місті Маджуро також є кампус Південнотихоокеанського університету, побудований у 1993 році [79].

В период с 1988 по 1999 роки на Маршаллових Островах значно зросла кількість учнів: у початкових школах - з 11 581 до 12 421 чоловік, у середніх школах - з 1910 до 2667 чоловік [77]. Однак, в наступні роки кількість учнів початкових шкіл знизилася, що пов'язано переважно з відтоком населення в інші країни (перш за все, США): в 2004/2005 навчальному році в початкових школах навчалося 10 281 чоловік [78]. Частка учнів від загального числа дітей, які досягли необхідного для відвідування школи віку залишається досить низькою (цей показник збільшився незначно: з 81,9 до 84,1% для початкових шкіл і з 46,7 до 69,5% у середніх школах) [77].


9. Культура

9.1. Соціальна організація

Ще до появи на Маршаллових островах європейців, місцеве населення було поділене на окремі групи, члени яких мали певні права та обов'язки. В основі соціальної організації маршалльского суспільства лежало питання власності на землю. Кожне поселення складалося з декількох матрілінійних кланів (або марш. Jowi). Основною формою соціальної організації був рід (або марш. Bwij), котрий являв собою групу людей, що відносять своє походження до загального предка, і побудований на основі матрілінійної системи, в якій усі земельні права передавалися по материнській лінії [80]. Голова клану (або марш. Alab) - здебільшого найстаріший чоловік головної лінії роду - керував землеволодіннями, які належали клану [81]. Землеволодіння (або марш. Wāto) являло собою невелику смужку землі, яка тягнулась від лагуни до океанічного узбережжя. Одне або більше землеволодінь, знаходилося під контролем матрілінійної лінії. Місцеві вожді (або марш. Irooj) володіли правом на весь атол або його частину (моту). Глави кланів організовували і управляли діяльністю людей, виділяли родам в межах одного клану землю для користування, а також організовували і стежили за роботою общинників, які забезпечували місцевих вождів їжею, підносили їм різні дари (або марш. Ekkan). Общинники володіли земельними правами, але вони постійно перерозподілялися головою клану. Постійними земельними правами був наділений лише місцевий вождь, але тільки до тих пір, доки його не буде переможено іншим вождем.


9.2. Спорт

Маршаллові Острови не є членом Конфедерації футболу Океанії та ФІФА, тому її національна збірна не може брати участі в регіональних та міжнародних турнірах.

1 мая 2007 року в країні були проведені перші Національні ігри, на яких було представлено дев'ять видів спорту: софтбол, настільний теніс, теннис, баскетбол, волейбол, легка атлетика, веслування на каное та дві традиційні спортивні гри. Ці заходи зібрали близько 1000 учасників [82].

Найпопопулярнішим видом спорту серед чоловіків на островах є баскетбол. Щорічно національною баскетбольною федерацією проводяться змагання. Тенісом в основному займаються на атолі Маджуро, а місцеві теннісисти беруть участь в Південнотихоокеанських іграх [83].

В зимових Олімпійських іграх країна жодного разу не брала участь. На літніх Олімпійських іграх Маршаллові Острови були вперше представлені у 2008 році, в Пекіні (Китай) [82]. Республіку представляли п'ятеро спортсменів, які брали участь у змаганнях з легкої атлетики, плавання і тхеквондо, але жоден з них не зайняв призового місця.


9.3. Свята

Дата название Англомовна назва
1 января Новый год New Year's Day
1 марта День помилок і пам'яті жертв ядерних досліджень Memorial & Nuclear Victim's Day
п'ятниця перед Пасхою Великая пятница Good Friday
1 мая День Конституції Constitution Day
перша п'ятниця червня День рыбака Fisherman's Day
перша п'ятниця вересня День праці Rijerbal (Worker's) Day
остання п'ятниця вересня День традицій Manit (Custom) Day
17 жовтня День президента President's Day
перша п'ятниця грудня День Євангелія Gospel Day
25 декабря Рождество Christmas Day

Источники

  1. Ben Cahoon. World Statesmen.Org.. "Marshall Islands" . http://www.worldstatesmen.org/Marshall_islands.htm . Процитовано 4 травня 2008 .
  2. а б Msn Encarta.. "John Marshall (explorer)." . http://encarta.msn.com/encyclopedia_761588313/Marshall_John_(explorer).html . Процитовано 4 травня 2008 .
  3. Encyclopedia of the Nations.. "Marshall Islands. Location, size, and extent." . http://www.nationsencyclopedia.com/Asia-and-Oceania/Marshall-Islands-LOCATION-SIZE-AND-EXTENT.html . Процитовано 4 травня 2008 .
  4. а б в Oceandots.com.. "Marshall Islands." . http://www.oceandots.com/pacific/marshall/ . Процитовано 10 травня 2008 .
  5. а б в г д е CIA. The World Fact Book.. "Marshall Islands." . https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/rm.html . Процитовано 4 травня 2008 .
  6. а б Embassy of the Republic of the Marshall Islands in USA, Washington DC. "Geography." . http://www.rmiembassyus.org/Geography.htm . Процитовано 4 травня 2008 .
  7. Encyclopdia Britannica.. "Kwajalein Atoll." . https://edit.britannica.com/getEditableToc?tocId=9046545 . Процитовано 4 nhfdyz 2008 .
  8. а б в A Directory of Wetlands in Oceania.. "The Republic of the Marshall Islands." . http://www.wetlands.org/RSIS/WKBASE/OceaniaDir/Marshall_Is.htm . Процитовано 10 травня 2008 .
  9. а б в г Fosberg F. Raymond. обов'язкова!// Atoll Research Bulletin. - Washington DC, USA: National Museum of Natural History. Smithsonian Institution. (January 1990) (330): 8-10.
  10. а б в Government of the Republic of the Marshall Islands.. "United Nations Framework Convention on Climate Change. Climatic and Oceanic Conditions. - Стр. 16." (PDF) . http://unfccc.int/resource/docs/natc/marnc1.pdf . Процитовано 13 травня 2008 .
  11. Encyclopedia of the Nations.. "Marshall Islands. Climate." . http://www.nationsencyclopedia.com/Asia-and-Oceania/Marshall-Islands-CLIMATE.html . Процитовано 6 травня 2008 .
  12. Site of Enen-kio. "Geography of the Marshall Islands." . http://www.enenkio.org/adobe/GeographyMarshallIslands.pdf . Процитовано 21 травня 2008 .
  13. Statoids.. "Marshall Islands." . http://www.statoids.com/umh.html . Процитовано 28 травня 2008 .
  14. а б University of the South Pacific.. "Marshall Islands System of Government Information." . http://www.paclii.org/mh/government.html . Процитовано 4 травня 2008 .
  15. а б Office of the President, Republic of the Marshall Islands.. "The Nitijela (Parliament)." . http://rmigovernment.org/about_your_government.jsp?docid=6 . Процитовано 29 травня 2008 .
  16. Договір про вільну асоціацію Республіки Маршаллові Острови зі США (скор. ДВА). Заголовок 1. Статья 1. Разділ 111.
  17. а б в г Transparency International Country Study Report.. "Marshall Islands 2004. - Стр.7." . http://www.transparency.org.au/documents/marshallislands.pdf . Процитовано 1 липня 2008 .
  18. Конституція Маршаллових Островів, стаття 4, параграф 1, пункт 1.
  19. а б К., ст. 4, 12, п. 1.
  20. К., ст. 4, 4, п. 1.
  21. К., ст. 4, 3, п. 1.
  22. К., ст. 4, 2, п. 2.
  23. К., ст. 4, 7, п. 1, 2.
  24. К., ст. 4, 10, п. 1.
  25. The Nitijela (Parliament) .. "Brief Overview of Political Development in the Republic of the Marshall Islands". . http://www.rminitijela.org/history/history.html . Проверено 29 мая 2008 .
  26. К., ст. 3, 2.
  27. К., ст. 3, 1, п. 2.
  28. К., ст. 5, 3, п. 1.
  29. а б К., ст. 5, 3, п. 3.
  30. К., ст. 5, 5, п. 1.
  31. К., ст. 5, 2.
  32. К., ст. 5, 5, п. 1.
  33. К., ст. 5, 4, п. 1, 2.
  34. К., ст. 5, 4, п. 4.
  35. К., ст. 5, 1, п. 3.
  36. К., ст. 6, 1, п. 1.
  37. К., ст. 6, 1, п. 2.
  38. К., ст. 6, 2, п. 1.
  39. а б К., ст. 6, 3, п. 1.
  40. К., ст. 6, 1, п. 4.
  41. К., ст. 6, 4, п. 1.
  42. К., ст. 6, 4, п. 3.
  43. University of the South Pacific .. "Marshall Islands Courts System Information". . http://www.paclii.org/mh/courts.html . Проверено 31 мая 2008 .
  44. К., ст. 4, 3, п. 1.
  45. К., ст. 4, 3, п. 2 a, b.
  46. К., ст. 4, 3, п. 3.
  47. а б К., ст. 4, 2, п. 1.
  48. К., ст. 4, 2, п. 4.
  49. К., ст. 9, 1, п. 1.
  50. К., ст. 9, 1, п. 2.
  51. Transparency International Country Study Report .. "Marshall Islands 2004. - стр.13." . http://www.transparency.org.au/documents/marshallislands.pdf . Проверено 1 июня 2008 .
  52. Encyclopedia of the Nations .. "Marshall Islands. Political Parties". . http://www.nationsencyclopedia.com/Asia-and-Oceania/Marshall-Islands-POLITICAL-PARTIES.html . Проверено 21 июня 2008 .
  53. Office of the President, Republic of the Marshall Islands .. "The United People's Party and Aelon Kein Ad formed Government)." . http://www.rmigovernment.org/news_detail.jsp?docid=223 . Проверено 21 июня 2008 .
  54. ГСА (сокр. ГСА). с. 3, ст. 1, г. 311a.
  55. ГСА (сокр. ГСА). с. 3, ст. 1, г. 312.
  56. ГСА (сокр. ГСА). с. 3, ст. 1, г. 311b.
  57. ГСА (сокр. ГСА). с. 3, ст. 1, г. 314a.
  58. RMI Economic Policy, Planning and Statistics Office .. "Criminal Offenses. Number of criminal cases listed at rmi high courte: 2000 to 2004." . http://www.spc.int/prism/country/mh/stats/Social/Crime/offenses.htm . Проверено 21 июня 2008 .
  59. RMI Economic Policy, Planning and Statistics Office .. "Arrests. Number of arrests by national and local government police (ebeye & majuro) by gender and age: 2002 to 2004." . http://www.spc.int/prism/country/mh/stats/Social/Crime/arrests.htm . Проверено 21 июня 2008 .
  60. [1]
  61. Данные ЦРУ США.
  62. а б Government of the Republic of the Marshall Islands .. "United Nations Framework Convention on Climate Change. Population and Settlement. - Стр. 16." (PDF) . http://unfccc.int/resource/docs/natc/marnc1.pdf . Проверено 13 мая 2008 .
  63. RMI Economic Policy, Planning and Statistics Office .. "Resident Population and Annual Population Growth Rate: 1920-1999". . http://www.spc.int/prism/country/mh/stats/CensusSurveys/popn_gwthrates.htm . Проверено 22 мая 2008 .
  64. а б Government of the Republic of the Marshall Islands .. "United Nations Framework Convention on Climate Change. Population and Settlement. - Стр. 17." (PDF) . http://unfccc.int/resource/docs/natc/marnc1.pdf . Проверено 13 мая 2008 .
  65. RMI Economic Policy, Planning and Statistics Office .. "2004 Year Book. стр.14." (PDF) . http://www.spc.int/prism/country/mh/stats/Publications/syb_04/chapter1 (population). pdf . Проверено 24 мая 2008 .
  66. а б в г д RMI Economic Policy, Planning and Statistics Office .. "Marshall Islands. Social Statistics". . http://www.spc.int/prism/country/mh/stats/Social/socio_index.htm . Проверено 10 мая 2008 .
  67. US Department of State. Bureau of East Asian and Pacific Affairs (january 2008) .. "Background Note: Marshall Islands". . http://www.state.gov/r/pa/ei/bgn/26551.htm . Проверено 10 мая 2008 .
  68. RMI Economic Policy, Planning and Statistics Office .. "2004 Year Book. стр.13." (PDF) . http://www.spc.int/prism/country/mh/stats/Publications/syb_04/chapter1 (population). pdf . Проверено 24 мая 2008 .
  69. RMI Economic Policy, Planning and Statistics Office .. "2004 Year Book. стр.12." (PDF) . http://www.spc.int/prism/country/mh/stats/Publications/syb_04/chapter1 (population). pdf . Проверено 24 мая 2008 .
  70. RMI Economic Policy, Planning and Statistics Office .. "2004 Year Book. стр.21." (PDF) . http://www.spc.int/prism/country/mh/stats/Publications/syb_04/chapter1 (population). pdf . Проверено 22 мая 2008 .
  71. Encyclopedia of the Nations .. "Marshall Islands". . http://www.nationsencyclopedia.com/Asia-and-Oceania/Marshall-Islands.html . Проверено 24 мая 2008 .
  72. Ethnologue. "Languages ​​of Marshall Islands" . http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=marshall+islands . Проверено 27 мая 2008 .
  73. а б Site of Enen-kio .. "Marshall Islands". . http://www.enenkio.org/adobe/GeographyMarshallIslands.pdf . Проверено 27 мая 2008 .
  74. а б RMI Economic Policy, Planning and Statistics Office .. "2004 Year Book. Chapter 3 - Health. Стр.87." (PDF) . http://www.rmiembassyus.org/Health.htm . Проверено 4 июля 2008 .
  75. Embassy of the Republic of the Marshall Islands in USA, Washington DC. "Health". . http://www.rmiembassyus.org/Health.htm . Проверено 30 июля 2008 .
  76. а б в г RMI. National Report to the World Summit on Sustainable Development .. "Population Trends and Health Status. Стр. 11." . http://www.un.org/esa/agenda21/natlinfo/wssd/marshallIslands.pdf . Проверено 30 июля 2008 .
  77. а б в RMI. National Report to the World Summit on Sustainable Development .. "Educational Progress. Стр. 12." . http://www.un.org/esa/agenda21/natlinfo/wssd/marshallIslands.pdf . Проверено 30 июля 2008 .
  78. а б RMI Economic Policy, Planning and Statistics Office .. "Primary Enrollment." . http://www.spc.int/prism/country/mh/stats/Social/Education/EnrllmntPmry.htm . Проверено 30 июля 2008 .
  79. RMI Economic Policy, Planning and Statistics Office .. "2004 Year Book. Chapter 4 - Education. стр.149." (PDF) . http://www.spc.int/prism/country/mh/stats/Publications/syb_04/chapter3 (health). pdf . Проверено 4 июля 2008 .
  80. Encyclopedia of the Nations .. "Marshall Islands. Social development." . http://www.nationsencyclopedia.com/Asia-and-Oceania/Marshall-Islands-SOCIAL-DEVELOPMENT.html . Проверено 30 июня 2008 .
  81. World Culture Encyclopedia .. "Marshall Islands. Sociopolitical Organization". . http://www.everyculture.com/Oceania/Marshall-Islands-Sociopolitical-Organization.html . Проверено 30 июня 2008 .
  82. а б Marshall Islands National Olympic Committee .. "Marshall Islands National Olympic Committee (MINOC) 2007 Annual Report to ONOC". . Проверено 28 июня 2008 .
  83. Yokwe Online .. "Anju Jason Qualifies in Taekwondo for Beijing". . http://www.yokwe.net/index.php?module=pnForum&func=viewtopic&topic=2293 . Проверено 28 июня 2008 .

11. Ресурсы Интернет


п о р Страны Океании
Независимые
Зависимые
Хорошая статья


код для вставки
Данный текст может содержать ошибки.

скачать

© Надо Знать
написать нам