Надо Знать

добавить знаний



Немецкий язык



План:


Введение

Немецкий язык
Deutsch
Распространение английского языка: Официальный язык Широко применяемая и понятна и / или второй официальный Б на региональном уровне
Распространение английского языка:
Официальный язык
Широко применяемая и понятна и / или второй официальный
Б на региональном уровне
Распространена в: Австрия, Бельгия, Италия ( Южный Тироль), Лихтенштейн, Люксембург, Германия, Швейцария, Франция ( Эльзас и Лотарингия), Дания (Северный Шлезвиг), Намибия, ЮАР, Чили.
Регион: Цетральной и Западная Европа
Носители: (Первая речь) 120 млн.
(Второй язык) 22 млн.
Место : 9
Классификация : Индо-Европейская
Германская
Западно-германская
Верхненемецкая язык
Официальный статус
Государственная : Австрия Австрия, Бельгия Бельгия,
Лихтенштейн Лихтенштейн, Люксембург Люксембург,
Германия Германия, Швейцария Швейцария,
Европейский союз Европейский союз
Официальная : (На региональном уровне):
Дания Дания, Италия Италия, Польша Польша.
Регулирование: -
Коды языка
ISO 639 -1 de
ISO 639-2 ger (B) / deu (T)
ISO 639-3 deu
SIL GER

Немецкий язык (нем. Deutsch или deutsche Sprache; австро-баварской Deitsch, алеманском Dtsch и Deitsch, нижньнонимецька Dtsch, нижнесаксонском Duuts, Рипуарская Dtsch, фризский Dtsk, захиднофризька Dtsk, люксембургский Ditsch, лимбурзька Duits, идиш דייַטש ) Относится к германской группы языков, индоевропейской семьи языков, государственный язык в Федеративной Республике Германии, Австрии, Швейцарии, Лихтенштейне, Люксембурге и Бельгии.

Родственными языками являются нидерландский, датский, шведский, норвежский, английский.

Немецкий язык, наряду с английском, испанском, итальянской и французском, является одной из самых известных и популярных европейских языков в наше время, которым написана вторая по величине после английского количество научных трудов, художественных произведений и публицистических текстов. Во второй половине XIX в. - Начале ХХ вв. немецкий язык был ли популярным языком ученых.


1. Распространение и статус

1.1. Как официальное главный язык

1.2. Как один из официальных языков


1.3. Як мова національних меншин

Рівень знання німецької мови в ЄС, Швейцарії, Хорватії та Туреччині

2. Варіанти мови

2.1. Диалекты

Карта німецьких діалектів (Karte der deutschen Mundarten von 1894)
Нижньонімецькі діалекти
Средньонімецькі діалекти
Південнонімецькі діалекти

Усі німецькі діалекти належать до західногерманського діалектного континууму, до якого входить також нідерландська мова. На території сучасних Німеччини, Австрії, Швейцарії, Люксембурга, Ліхтенштейна, Італії і Нідерландів вирізняють три великі групи діалектів: нижньонімецькі (Niederdeutsch), средньонімецькі (Mitteldeutsch) і південнонімецькі (Oberdeutsch), причому останні дві групи прийнято розглядати у складі верхньонімецьких діалектів, мовним кордоном яких на півночі є Лінія Бенрат [1]. Окремі діалекти та мовні варіанти, що входять в кожну з цих груп, мають окрім географічних також мовні відмінності, що виникли під впливом багатьох чинників: культурних, географічних та історичних. Свої особливості у фонетиці і лексиці мають австрійський та швейцарський [2] варіанти, для яких характерні інша артикуляція початкових p-, t-, k-, вживання в мові іноземних слів, австріцизмів і гельвецізмів та інші особливості, не характерні для німецької мови Німеччини.


2.1.1. Нижньонімецькі діалекти

Нижньонімецька група діалектів ( Niederdeutsch, Plattdeutsch) поширена на півночі Німеччини і в східній частині Нідерландів. Ніжньофранкські діалекти зазвичай виділяють (як діалекти нідерландської мови) в окрему групу [3]. У списку наведено всі великі діалекти цієї групи без розрізнення області їхнього поширення. Нижньосаксонські, які також називають західно-нижньонімецькими, і східно-нижньонімецькими діалектами, об'єднуються поняттям нижньонімецька мова. Західні діалекти цієї мови відрізняються від східних насамперед у історичному контексті, оскільки мови сходу певний час зазнавали потужного впливу слов'янських мов [4]. Деякі діалекти східно-нижньонімецького простору перетинаються з східно-средньонімецькими діалектами.

* Голландський (Hollndisch)
* Брабантський (Brabantisch)
* Фламандський (Flmisch)
* Лімбургійська (Limburgisch)
* зеландські (Seelndisch)
* Нижньорейнський (Niederrheinisch)
* Вестфальський (Westflisch)
* Остфальський (Ostflisch)
* Північно-нижньосаксонський (Nordniederschsisch)
* Марксько-бранденбурзький (Mrkisch-Brandenburgisch)
* Мекленбурзько-померанський (Mecklenburgisch-Vorpommersch)
* Задньопомеранський (Hinterpommersch)
* Ніжньопрусський (Niederpreuisch)

2.1.2. Средньонімецькі діалекти

середньонімецька група діалектів поширена в середній частині Німеччини, причому область її розповсюдження являє собою вузьку смугу, що відокремлює нижньонімецький діалекти від південнонімецьке. Средньонемецкие діалекти, як і північна група, діляться на дві частини - західну і східну. Західна здебільшого включає франкські діалекти, що тривають до південнонімецьке простору. У східній частині переважають тюрінгському-верхнесаксонські діалекти, що займають великі території на захід від лужицької діалектної групи.

* Средньофранкський (Mittelfrnkisch)
* Рейнсько-франкський (Rheinfrnkisch)
* Гессенський (Hessisch)
* Берлінсько-бранденбурзький (Berlin-Brandenburgisch)
* Лужицький (Lausitzisch)
* Тюрінгсько-верхніосаксонський (Thringisch-Oberschsisch)
** Саксонський (верхньосаксонський) (Oberschsisch, вкл.: '' Meienisch , частково '' Osterlndisch)
* Сілезький (Schlesisch)
* Верхньопрусський (Hochpreuisch)

2.1.3. Південнонімецькі діалекти

Південнонімецька група діалектів поширена в південній частині Німеччини, в Швейцарії та Австрії. Північна частина південнонімецького простору охоплена східно- і південно-франкськими діалектами, що належать до великої групи франкських діалектів [5], продовжуються на північно-заході до Нидерландов и Бельгии. Відповідно, західну і східну частину займають дві найбільші групи - алеманські [6] і баварські діалекти [7]

* Східно-франкський (Ostfrnkisch)
* Південно-франкський (Sdfrnkisch)
* Швабський (Schwbisch)
* Ніжньоалеманський (Niederalemannisch)
* Верхньоалеманський (Hochalemannisch)
* Гірськоалеманський (Hchstalemannisch)
* Північно-баварський (Nordbairisch)
* Средньобаварський (Mittelbairisch)
* Південно-баварський (Sdbairisch)

3. История

3.1. Развитие

Карта поширення. У німецькому мовному ареалі впродовж усього середньовіччя існували територіально роздроблені політичні структури. Це призвело до утворення і паралельного розвитку великого числа різних діалектів німецької

Слово Deutsch утворено від давньогерманського thioda, thiodisk і означає "говорить мовою народу", "народний", на відміну від говорить латиною. Латинське theodisce , утворене на його основі і що вперше з'явилося в доповіді нунція Грегора синоду в 786 році н. е., описувало народи, що не говорять на латинській, зокрема німецькі (у тому числі і голландською мовою).

Сучасна літературна німецька мова ( Hochdeutsche Sprache , Або Hochdeutsch ) Розвинулась на основі верхньо-(південно-) і середньонімецьких діалектів (докладніше див Німецькі діалекти), які зазнали у VI-VIII століттях н. е.. так зване друге пересування приголосних, поступово вона також чинила вплив на діалекти, які не піддалися цьому процесу. Варто зауважити, що вживання прикметників hoch (нім. високий, верхній) і niedrig (nieder-) (нім. низький, нижній) в даному випадку описує регіональної мови, а не його якісну оцінку.

Середньовіччя послужило початком розвитку нової письмової та усної літературної німецької мови.

В 1521 Мартіном Лютером було перекладено на тоді ще не усталену новонімецьку письмову мову ( Neuhochdeutsch ) Новий, а в 1534 - Старий Заповіт, що, на (спірну) думку вчених, вплинуло на розвиток мови цілих поколінь, тому що вже в XIV столітті було помітно поступовий розвиток загальнорегіональної письмової німецької мови, яку також називають ранньою новою німецькою мовою ( Frhneuhochdeutsch ). Створення літературної письмової німецької мови було в основному завершено в XVII столітті .

На відміну від більшості європейських країн, літературна мова яких ґрунтується на діалекті столиці, німецька літературна мова є чимось "середнім" між середньо- і верхньонімецькими діалектами і вважається місцевою тільки в Ганновері. У північній частині Німеччині ця мова поширилася у сферах державного управління і шкільної освіти під час Реформації. В епоху розквіту Ганзи по всій північній Німеччині панували нижньонімецькі діалекти і нідерландська мова. З часом літературна німецька в північних регіонах Німеччини практично витіснила місцеві діалекти, які лише частково збереглися до сьогоднішнього часу. У центрі і на півдні Німеччини, де мова спочатку була більше схожа на літературну, населення зберегло свої діалекти.


3.2. Періоди історії німецької мови


3.3. Перші словники

  • Йоганн Крістоф Аделунг випустив в 1781 перший великий словник.
  • Брати Грімм в 1852 почали створення великого Словника німецької мови ( Deutsches Wrterbuch ), Який був завершений лише в 1961.

4. Фонетика і фонологія

Немецкий фонетика та фонологія - це насамперед фонетична і фонологічна системи літературної німецької мови, оскільки сама німецька мова неоднорідна, має декілька стандартних варіантів у залежності від країни поширення і багато діалектів, кожен з яких має свої власні фонетичні особливості [8].

В конце XVIII століття еталонною німецькою вимовою вважалася саксонська, що пояснюється сильним впливом саксонських діячів мистецтва і науки на німецьку культуру. Уже в XIX столітті вимова, характерна для мови жителів північної Німеччини, істотно зміцнила свої позиції, що, з одного боку, було пов'язане з посиленням Пруссії і створенням під її егідою об'єднаної Німецької імперії, з другого - стандартами північнонімецької вимови, що вже зміцнилися в усному мовленні.

Це вимова вперше було кодифікована в "Сценічній вимові" ( Deutschen Bhnenaussprache) Теодора Зібса в 1898 році. Современные орфоепічні словники загалом лише з невеликими відхиленнями відповідають нормам, встановленим Зібсом. Так, наприклад, сучасна вимова звуку [r] вже не відповідає фонемі /r/. Сьогодні визнаними нормами вимови вважаються норми Конрада Дудена, які були наведені в його "Орфоепічному словнику" ( Duden-Aussprachewrterbuch) [9], що розкриває всі основні правила фонетики і фонології, але водночас, не завжди відображає сучасний стан німецької вимови. Причиною цих невідповідностей є зміна в мові німців, пов'язана з низкою факторів, серед яких чільне місце займає вплив сучасної західної культури. Проте норми літературної німецької мови та її фонетики та фонології продовжують викладатися в німецьких школах та вищих навчальних закладах [10].


4.1. Система голосних і приголосних звуків

Фонетика німецької мови нараховує 44 звуки, серед яких розрізняють 16 голосних, 3 дифтонги, 22 приголосні і 3 африкати (звукосполучення [kv] та [ks] часто розглядають як африкати, проте в МФА вони не враховуються) [11]. Крім стандартного набору звуків в німецькій можуть бути використані також звуки [ʌ] ( D 'u blin ), [] ( C 'a nberra), [ə:] ( New J er sey), [ɔ:] ( H a ll), [ɶ:] ( Chef d' ɶu vre), [w] ( W aterproof), [θ] ( Commonweal th), [] ( Ciuda d Trujillo), [ʤ] ( G in), які використовуються переважно в словах іноземного походження.

У залежності від положення язика німецькі голосні поділяються на голосні переднього ( i, e, , , ) і заднього ряду ( a, o, u). Вони бувають довгими і короткими, причому 8 голосних літер дають 16 голосних звуків. Тривалість голосних пов'язується з якістю складу, який вони утворюють. Тож розрізняють відкриті (що закінчуються на голосний або складаються з одного голосного) і закриті склади (що закінчуються на одну або кілька приголосних). Дифтонгом називається злита вимова в одному складі двох голосних. Залежно від участі голосу німецькі приголосні поділяються на глухі, дзвінкі (проривні та щілинні) і сонорні (звучні). Африкатом називають злиту вимову двох приголосних.


4.2. Упор

Словесний наголос в німецькій мові носить фіксований характер і майже не змінює свого положення в слові. У кореневих словах наголос падає, як правило, на перший склад, в словах з префіксами наголос падає або на перфікс, або на корінь. Тож виділяють наголошені ( un-, ur-, ab-, auf-, aus-, bei-, ein-, mit-, nach-, vor-, zu-) і ненаголошені префікси ( be -, ge-, ent-, emp-, er-, miss-, ver-, zer-), які ще називають напівпрефіксами і префіксами (наголошеність є однією з причин протиставлення цих афіксів). Більшість німецьких суфіксів ненаголошені, проте існує ціла група наголошених суфіксів ( -ist,-ent,-ant,-ee,-eur,-ion,-tt,-ur,-at,-it, -ot,-et). У складних словах наголос буває головним (зазвичай падає на перший компонент слова) і другорядним. Другорядний наголос зазвичай падає на другий компонент (наприклад, як у слові Zet-verschibung), проте існують і винятки (наприклад, як у слові Jhr-hndert), а в абревіатурах наголос часто падає на останню літеру ( die BRD [be: 'ɛr'de:]).

Упор в предложении падает на смысловые слова, есть служебные слова являются безударными. Упор, движение тона, темп и паузы в совокупности образуют интонацию. Главный упор во всей фразе называется фразовым ударением, для которого характерны снижение или повышение тона: Was "machen Sie?. Логическое ударение указывает на слово, которое говорящий хочет логично выделить:" Er kommt heute - Er "kommt heute.


5. Грамматика

5.1. Морфология

По своей морфологической структуре немецкий язык является флективного-аналитической. Флективнисть и аналитизм во языке и образуют доминанту его морфологического строя [12].

  • Флективнисть

Глагол в немецком языке склоняется синтетически в настоящем (Prsens) и прошедшем времени (Prteritum) синтетически склоняется и прилагательное, выступая в атрибутивной функции; субстантивированные прилагательные также имеют заключение и склоняются по падежам. Практически все местоимения склоняются синтетически, однако встречаются и суплетивни формы (особенно в личных местоимений): ich - meiner - mir; er - ihm; wir - uns. Относительно склонения существительных наблюдается довольно своеобразная ситуация: существительные, в зависимости от принадлежности к той или другой отмены (в немецком их четыре), склоняются или флективные-аналитически, т.е. по падежам склоняется не только существительное, но и артикль (сильное, слабое и смешанное склонение), или только аналитически, когда изменяется только артикль, тогда как существительное остается во всех падежах неизменным (женское склонение). Только порядковые числительные изменяются по падежам и имеют те же окончания, что и прилагательные.

  • Аналитизм

Аналитически образуются в немецком языке:

  • Четыре из шести глагольных временных форм как в действительной, так и сослагательного наклонения (Perfekt, Plusquamperfekt, Futurum I, Futurum II)
  • Все временные формы пассивного состояния;
  • Сослагательное наклонение (Konditionalis I и Konditionalis II)
  • Артикль + существительное также аналитическим явлением, поскольку носителем семантики является существительное, а выразителем его грамматических категорий ( род, число, падеж) - артикль.
  • Инкорпорация

Инкорпорация хотя и не является доминирующим морфологическим типом немецкого языка, но встречается в нем довольно часто. Примером инкорпорации в немецком языке есть:

  • Все сложные слова: Damenschuhabsatz - каблук женских туфель.
  • Слияние предлогов с артиклями: im (in + dem), ins (in + das) zum (zu + dem), zur (zu + der) vom (von + dem), am (an + dem), ums (um + das) и другие.
  • Интерпозиции доли zu между приставкой и корнем глагола: Wir haben keine Zeit, unsere Freunde an zu rufen.
  • Агглютинация

Агглютинация встречается в немецком языке довольно редко. Пример агглютинации: der Br - die Br in - die Br inn en. Суффикс -in (-inn) передает только женский род, а суффиксом-en выражается только множество.


5.1.1. Артикль

Артикль в немецком языке - это служебное слово, которое указывает на род, число и падеж существительного (поэтому его еще называют родовым словом) [13]. Различают обозначенные (der, die, das, die) и неопределенные артикли (ein, eine, ein, множества в неопределенного артикля нет). Они могут склоняться как указательные (dieser, jener), притяжательные (mein, dein, sein), вопросительные (welcher?, was fr ein ...?) и неопределенные (jeder, mancher) местоимения, отрицательные местоимения kein, а также местоимения, употребляемые только во множественном (alle, viele, einige, mehrere) [14].

Склонение артиклей
Падеж Мужской род Женский род Средний род Множество
Nominativ der (ein) die (eine) das (ein) die
Genitiv des (eines) der (einer) des (eines) der
Dativ dem (einem) der (einer) dem (einem) den
Akkusativ den (einen) die (eine) das (ein) die

Неопределенный артикль часто выступает перед существительными, которые упоминаются впервые или мало известны. Определенный артикль употребляется, если предмет уже был упомянут, а также при наличии согласования (существительное в форме родительного падежа, порядковое числительное, прилагательное в Superlativ). Артикль может опускаться в случаях, если перед существительным стоит местоимение или количественное числительное, если существительное - название страны (исключения: die Ukraine - Украина, die USA - США) или города (средний род), абстрактное понятие или оно обозначает вещество в неизвестном количестве.


5.1.2. Существительное

Немецкие существительные в единственном числе имеют четыре типа спряжения: сильное для мужского и среднего рода, слабое - для мужского рода, женское - для женского рода и смешанное - для некоторых существительных мужского и среднего рода. Собственные названия имеют окончание-s только в родительном падеже [15].

Склонение существительных в единственном
Падеж Сильная отмена Слабая отмена Женская отмена Смешанная отмена
Nominativ der Berg der Mensch die Frau der Name
Genitiv des Berg (e) s des Menschen der Frau des Namens
Dativ dem Berg dem Menschen der Frau dem Namen
Akkusativ den Berg den Menschen die Frau den Namen

Множественное число существительных образуется за пятью типами (1 тип - суффикс-e, 2 тип - суффикс - (e) n (всегда без умлаут) 3 тип - суффикс-er (по возможности с умлаут) 4 тип - без суффикса ( с умлаут и без), 5 тип - суффикс-s (для сокращенных и сложносокращенных слов, а также заимствований; без умлаут) [16].

Множественное число существительных
Тип Число Мужской род Женский род Средний род
I Единственное - множество der Platz - die Pltze die Stadt - die Stdte das Jahr - die Jahre
II Единственное - множество der Junge - die Jungen die Uhr - die Uhren das Bett - die Betten
III Единственное - множество der Mann - die Mnner
-
das Bild - die Bilder
IV Единственное - множество der Vogel - die Vgel die Tochter - die Tchter das Gebude - die Gebude
V Единственное - множество der Park - die Parks die Mutti - die Muttis das Hotel - die Hotels

У множині все іменники відмінюються однаково. У давальному відмінку до форми множини додається -n, якщо ця форма ще не має такого закінчення (або закінчення -s) в називному відмінку.


Відмінювання іменників у множині
Падеж Чоловічий рід Жіночий рід Средній рід
Nominativ die Mnner die Frauen die Kinos
Genitiv der Mnner der Frauen der Kinos
Dativ den Mnnern den Frauen den Kinos
Akkusativ die Mnner die Frauen die Kinos

5.1.3. Прилагательное

Німецькі прикметники змінюються лише тоді, коли виступають як означення до іменників. Вони мають три типи відмінювання [17] :

  • Слабкий тип - прикметник стоїть після означеного артикля або займенників dieser, jener, jeder, welcher; він має закінчення -en у всіх відмінках однини, крім називного; знахідний відмінок для жіночого і середнього роду має закінчення -e, а в множині всіх відмінків має -en;
  • Сильний тип - перед прикметником немає означальника, означеного артикля, за винятком родового відмінка чоловічого та середнього роду в однині, де використовується слабке закінчення -en;
  • 'Змішаний тип' - прикметник стоїть після неозначеного артикля, присвійного займенника або заперечного займенника kein; сильні закінчення для називного і знахідного відмінка, слабкі - для родового і давального.

Німецькі прикметники і прислівники можуть змінюватися за ступенями порівняння. Як і в українській, існує три ступені порівняння [18] :

  • Позитивний (Positiv) - звичайний прикметник або прислівник;
  • Порівняльний (Komparativ) - до прикметника або прислівника додається суфікс -er, і коренева голосна a, o або u приймає умлаут;
  • Найвищий (Superlativ) - додається суфікс -est, і коренева голосна приймає умлаут; прикметники й прислівники в найвищому ступені завжди супроводжуються означеним артиклем або артикульованим прийменником am.

5.1.4. Местоимение

Німецькі займенники можуть замінювати іменники там, де це необхідно. До них відносяться особові ( ich, du, er, sie, es, wir, ihr, sie, Sie), питальні ( wer?, Was?), неозначені ( man, etwas, jemand, alle, alles, viele, einige) і заперечні займенники ( nichts, niemand), а також безособовий займенник es і займенникові прислівники [19]. Всі інші займенники супроводжують іменники. Питальні та особові займенники відмінюються за трьома відмінками [20], оскільки форми родового відмінка перейшли в розряд присвійних.

Деякі прикметники й прислівники не утворюють ступені порівняння за загальними правилами: hoch - hher - hchste, gut - besser - beste.

Присвійні займенники відповідають на питання wessen? (Чий?, Чия?, Чиє?, Чиї?). Вони відповідають особовим займенникам у родовому відмінку: mein, dein, sein, ihr, sein, unser, ihr, sie, Sie. Кожний присвійний займенник узгоджується в роді, числі й відмінку з іменником, з яким він пов'язаний. В однині він відмінюється як неозначений артикль, а в множині як означений [21].

Неозначено-особовий займенник man вживається, коли особа лише мається на увазі, він не перекладається українською мовою. Вся конструкція перекладається як безособове речення. Дуже часто цей займенник вживається з модальними дієсловами ( man kann, man darf і т. д.) [22]. Безособовий займенник es вживається як підмет у поєднанні з безособовим дієсловом ( Es regnet. Es ist Sonntag. Wie geht es Ihnen? Es ist etwas passiert?). Займенникові прислівники [23] служать для позначення неживих предметів. Вони бувають вказівними (утворюються з вказівного прислівника da і відповідного прийменника: dabei, dafr, damit, darber, dazu тощо) і питальними (питальний прислівник wo і прийменник: wobei , wofr, womit, worber, wozu). Питання про іменники-назви істот утворюють інакше. Для них використовується поєднання прийменника і питального займенника wer у відповідному відмінку ( Um wen geht es?).


5.1.5. Числівник

Німецькі числівники поділяються на кількісні ( eins, zwei, drei, vier, fnf, sechs і т. д.) та порядкові ( erste, zweite, dritte, vierte, fnfte, sechste). Субстантивовані числівники, що виконують часто функцію підмета, не завжди вважаються числівниками.

Перші відповідають на питання "скільки?" і можуть бути простими (1-12, 100, 1000), складними (13-19; утворюються від одиниць і числа zehn) і похідними. Кількісні числівники від 20 до 99 утворюються поєднанням в одне слово назви числівника першого порядку, прийменника und і числівника другого порядку (наприклад, 35 - fnfunddreiig) [24] [25]. Утворення числівників сотень і тисяч відбувається через поєднання в одне слово кількості тисяч, потім сотні, потім вказівки складової частини числівника, відповідного числівника другого або першого порядку. Числівники, починаючи з мільйона і більше, пишуться окремо із зазначенням їхньої кількості на початку складеного числівника (наприклад, 1364819 - eine Million dreihundertvierundsechzigtausendachthundertneunzehn) [26].

Порядкові числівники відповідають на питання "який?" і поділяються на дві групи: до 19 (до відповідного кількісного числівника додаються суфікс -t- і закінчення, наприклад, fnfte - п'ята) і від 20 і далі (до відповідного кількісного числівника додають суфікс -st- і закінчення; einundzwanzigste - двадцять перша) [27].

Для утворення числівника, що виражає дріб, до кількісного числівника потрібно додати суфікс -tel (1/4 - Viertel, 3/5 - drei Fnftel). Десятковий дріб читається з комою (0,348 - Null Komma dreihundertachtundvierzig) [28].


5.1.6. Предлог

Немецкие прийменники вживаються перед іменниками і особовими займенниками, таким чином визначаючи їхній відмінок. Виділяють три групи прийменників, які керуються відповідно давальним ( mit, aus, nach, zu, bei, von, auer, seit, gegenber), знахідним ( fr, gegen, durch, ohne, um, bis, entlang) або родовим відмінками ( whrend, trotz, wegen, (an) statt, unweit) [29].

Подвійному керуванню підпорядковані прийменники in, an, auf, vor, hinter, ber, unter, neben, zwischen, які можуть вживатися з знахідному і давальному відмінках. При цьому враховується, яке значення в реченні має присудок. Наприклад: Sie hngt ein Bild ber die Couch (Akk.) - Das Bild hngt ber der Couch (Dat.). В даному випадку важливо, яке питання слід ставити до прийменника - wohin? або wo?.


5.1.7. Глагол

Часові ступені німецької мови

Німецька дієслово мають п'ять основних категорій [30] особа (1-е, 2-е, 3-е), число (Однина та Множина), час (минулий, теперішній та майбутній), стан (Активний станактивний та пасивний) і спосіб (дійсного, наказовий та умовний). Крім особово-часових форм у дієслова є також неособові форми: Infinitiv I, Infinitiv II, Partizip I та Partizip II [31]. Залежно від особливостей формоутворення розрізняють слабкі, сильні й неправильні дієслова [32]. У залежності від керування розрізняють перехідні, що вживаються лише з додатком у Akkusativ, і неперехідні дієслова, які додатків не мають. Дієслова можуть бути зворотніми (позначають дію, спрямовану на дійову особу), а також модальними (дієслова drfen, knnen, mgen, mssen, sollen, wollen і дієслово lassen, яке часто до модальних не відносять) [33].

У німецькій мові шість часів:

  • Prsens - простий теперішній час, який утворюється від інфінітивного кореня дієслова з допомогою особового закінчення. Наприклад: Ich schreibe einen Brief [34].
  • Prteritum - простий минулий час, що складається з одного смислового дієслова. Утворюється від основи другої (претерітної) форми дієслова за допомогою особового закінчення. Наприклад: Ich machte schon die Tr auf. Особові закінчення у дієслів у цьому часі близькі до Prsens, за винятком першої та третьої особи однини [35].
  • Perfekt - сложное прошедшее время. Складається зі смислового дієслова в Partizip II і допоміжного дієслова haben або sein в Prsens. Наприклад: Ich habe die Geschichte erzhlt; Ich bin zu schnell gefahren. Допоміжні дієслова відмінюються, а їхній вибір залежить від лексичного значення смислового дієслова [36].
  • Plusquamperfekt - складний минулий час, що складається зі смислового дієслова в Partizip II і допоміжного дієслова haben або sein у формі Prteritum. Наприклад: Er hatte den Regenschirm nicht genommen [37].
  • Futur I - складний майбутній час, що складається зі смислового дієслова в Infinitiv I і допоміжного дієслова werden. Наприклад: Ich werde um jeden Preis kommen [38].
  • Futur II - складний майбутній час, що складається зі смислового дієслова в Infinitiv II і допоміжного дієслова werden. Наприклад: Morgen um neun Uhr abend werde ich gekommen sein [39].
Відмінювання дієслів в активному стані дійсного способу
Prsens Aktiv Prteritum Aktiv Perfekt Aktiv Plusquamperfekt Aktiv Futur I Aktiv
ich mache ich machte ich habe gemacht ich hatte gemacht ich werde machen
du machst du machtest du hast gemacht du hattest gemacht du wirst machen
er (sie, es) macht er (sie, es) machte er (sie, es) hat gemacht er (sie, es) hatte gemacht er (sie, es) wird machen
wir machen wir machten wir haben gemacht wir hatten gemacht wir werden machen
ihr macht ihr machtet ihr habt gemacht ihr hattet gemacht ihr werdet machen
sie (Sie) machen sie (Sie) machten sie (Sie) haben gemacht sie (Sie) hatten gemacht sie (Sie) werden machen

Стан дієслова залежить від характеру підмета. Він може бути активним (Aktiv - дія виходить від підмета) і пасивним (Passiv - дія спрямована на себе). У пасивному стані є всі ті самі часові форми, що й у активному. Вони утворюються за однією схемою. Prsens Passiv утворюється за допомогою допоміжного дієслова werden в Prsens і смислового дієслова в Partizip II. Prteritum Passiv - werden в Prteritum і Partizip II. Perfekt і Plusquamperfekt Passiv - werden у відповідній формі (особлива форма worden) і Partizip II. Futur Passiv - werden в Futur і Partizip II.

Відмінювання дієслів в пасивному стані дійсного способу
Prsens Passiv Prteritum Passiv Perfekt Passiv Plusquamperfekt Passiv Futur I Passiv
ich werde gefragt ich wurde gefragt ich bin gefragt worden ich war gefragt worden ich werde gefragt werden
du wirst gefragt du wurdest gefragt du bist gefragt worden du warst gefragt worden du wirst gefragt werden
er (sie, es) wird gefragt er (sie, es) wurde gefragt er (sie, es) ist gefragt worden er (sie, es) war gefragt worden er (sie, es) wird gefragt werden
wir werden gefragt wir wurden gefragt wir sind gefragt worden wir waren gefragt worden wir werden gefragt werden
ihr werdet gefragt ihr wurdet gefragt ihr seid gefragt worden ihr wart gefragt worden ihr werdet gefragt werden
sie (Sie) werden gefragt sie (Sie) wurden gefragt sie (Sie) sind gefragt worden sie (Sie) waren gefragt worden sie (Sie) werden gefragt werden

Статив (пасив стану, або короткий пасив) передає вже не процес дії, а його результат. Він утворюється за допомогою допоміжного дієслова sein у відповідній формі та Partizip II перехідного смислового дієслова.

Умовний спосіб (Konjunktiv - висловлює бажання або можливість) має ті самі часові форми, що й дійсний (Indikativ) [40]. Prsens Konjunktiv утворюється за допомогою інфінітивної основи, суфікса -e та особового закінчення, але коренева голосна при цьому залишається незмінною. В 1-ій та 3-ій особі однини суфікс і особове закінчення зливаються, що не допускає подвоєння приголосних. Форми Prteritum Konjunktiv слабких дієслів збігаються з формами претерита дійсного способу. Форми претерита кон'юнктива сильних дієслів утворюються з основи дієслова в Претериті дійсного способу за допомогою суфікса -e і особових закінчень претерита. Кореневі голосні a, o, u отримують умлаут. Існує також цілий ряд дієслів, Prteritum Konjunktiv яких не підпорядковується загальним правилам: це неправильні дієслова sein (wre), tun (tte), gehen (ginge), stehen (stnde); неправильні дієслова haben (htte), werden (wrde), bringen (brchte); претерито-презентні дієслова (крім sollen і wollen): drfte, knnte, mchte, msste, wsste). Perfekt Konjunktiv утворюється за допомогою допоміжних дієслів haben або sein, які стоять в Prsens Konjunktiv, і смислового дієслова в Partizip II. Plusquamperfekt Konjunktiv утворюється за допомогою тих самих допоміжних дієслів в Prsens Konjunktiv та смислового дієслова в Partizip II. Futurum I і Futurum II Konjunktiv утворюються за допомогою допоміжного дієслова werden в Prsens Konjunktiv та смислового дієслова відповідно в Infinitiv I та Infinitiv II. Крім цих форм є ще дві, що не мають аналогів українською мовою. Це Konditionalis I і Konditionalis II. Вони утворюються за допомогою допоміжного дієслова werden в Prteritum Konjunktiv і смислового дієслова в Infinitiv I і Infinitiv II.

Наказовий спосіб (Imperativ) має чотири форми [41] : 2-а особа однини ( arbeite, nimm), 1-а особа множини ( arbeiten wir / wollen wir arbeiten, nehmen wir / wollen wir nehmen), 2-а особа множини ( arbeitet, nehmt) та ввічлива форма ( arbeiten Sie, nehmen Sie). Також наказовий спосіб можна утворити за допомогою інфінітива ( Nicht aus dem Fenster lehnen!) або Partizip II ( Hiergeblieben!). Наказовість в німецькій можуть висловлювати деякі граматичні конструкції (наприклад, haben/sein + zu + Infinitiv, модальне дієслово + Infinitiv).

Інфінітив (Infinitiv) і прислівник (Partizip) беруть участь у творенні різних граматичних конструкцій і часових форм.

Інфінітив утворює інфінітивні групи й конструкції з прийменником zu (інфінітивні групи типу um zu, ohne zu, (an) statt zu; конструкція haben/sein + zu + Infinitiv) [42] і без нього (з модальними дієсловами, дієсловами руху та іншими дієсловами-винятками). Інфінітив відіграє різні синтаксичні ролі: підмет ( Es ist eine Vergngen, zu reiten), присудок ( Vielleicht haben Sie die Absicht, auch unsere Vororte mit ihren schnen Palsten und Parks zu besuchen), додаток ( Marion war von Herzen froh (darber), in diesem schrecklichen halbzerstrten Haus nicht allein zu sein) і обставина ( Er fhrt nach Moskau, um seine Eltern zu besuchen).

Немецкий дієприкметник буває двох видів: Partizip I (основа дієслова в Prsens і суфікс - (e) nd) і Partizip II (основа дієслова, перфікс ge- і суфікс - (e) t (для слабких дієслів) або -en (для сильних дієслів)) [43]. Перший дієприкметник часто виступає в ролі означення до іменника ( Das zu lesende Buch) і обставини ( Aus dem Kino zurckgehend, besprachen die Leute den Film). Другий дієприкметник вживається при утворенні складних часових форм Perfekt і Plusquamperfekt ( Mein Freund hat das Institut absolviert) [44], у всіх часових формах пасивного стану ( Der Text wird / wurde nacherzhlt, nachdem er zweimal vorgelesen worden ist / worden war) і як означення до іменника в причетних групах ( Die von mir gekaufte Zeitung liegt auf dem Tisch) [45].


5.2. Синтаксис

Німецькі речення бувають простими та складними. Просте речення зазвичай складається з двох слів - Підмета і присудка (непоширене речення), проте може включати і другорядні члени речення (поширене речення). Складні речення складаються з двох або кількох простих речень. Відповідно, вони бувають складносурядними (безсполучникові та сполучникові), які складаються з двох незалежних речень, і складнопідрядними, які складаються з головного і одного або декількох підрядних) [46].

Зв'язок в складносурядному реченні здійснюється за допомогою сурядних сполучників und, aber, oder, denn, deshalb, darum, doch, dann, so, also, а також за допомогою парних сполучників bald ... bald, nicht nur ... sondern auch , sowohl ... als auch, entweder ... oder. Підрядне речення в складі складнопідрядного вводиться за допомогою підрядних сполучників ( dass, wenn, als, weil), відносних займенників ( der, die, das, die), питальних займенників ( wer, was, welcher), прислівників ( wo, wann), питальних займенникових прислівників ( woran, wovon, worber) тощо. [47]. Їхній вибір залежить від виду підрядного речення. Ці речення бувають: додатковими, означальними, обставинними (місця, часу, способу дії, порівняння, ступеня, наслідку, причини, цілі, умови та поступки) і приєднувальними [48].

Порядок слів у німецькому реченні безпосередньо залежить від його характеру. У простому розповідному реченні розрізняють прямий і зворотний порядок слів. В першому випадку мається на увазі, що всі члени речення займають лише свої чітко встановлені позиції: спершу підмет, потім присудок і другорядні члени речення [49]. Наприклад, Der Lehrer kommt bald. При зворотному порядку слів відбувається інверсія: Bald kommt der Lehrer. При складеному або складному присудку змінна частина стає на своє місце, а незмінна переходить в кінець речення: Ich stimme zu.

У питальних речень без питального слова присудок стає на перше місце в реченні: Hat er das gemacht?. У питальних речень з питальним словом ( wer?, Was?, Wann?, Wo?, Wohin?, Woher?, Wie?, Warum?, Wozu? Та ін) на першому місці стоїть саме питальне слово, а присудок йде за ним: Was hat er gemacht? [50].

У заперечних реченнях найчастіше зустрічається заперечна частка nicht, яка зазвичай використовується перед заперечуваним словом: Nicht alle verstehen das. Однак якщо заперечується присудок, то частка опиняється в кінці речення перед незмінною частиною: Das wei ich nicht. Якщо заперечується іменник, то перед ним ставиться заперечний займенник kein, який заміщає невизначений артикль і узгоджується з іменником в роді, числі і відмінку: Ich habe keine Zeit. Подвійного заперечення в німецькій мові немає, тобто конструкції "нічого / ніколи не ..." передається тільки одним запереченням (у цьому випадку словами nichts (ніщо) або niemand (ніхто)) [51].


6. Лексика

До питомих слів німецької мови відносяться лексеми, які зустрічалися ще в прагерманській мові, з різних діалектів якої виникли сучасні германські мови, в тому числі й німецька. Велика кількість цих слів була успадкована прагерманською мовою з праіндоєвропейської мови. До питомих німецьких слів відносяться, наприклад, такі, як zwei, Zaun, hundert, Liebe, Zahn або Vieh - найбільш частотні лексеми, що зазнали невеликих змін.

Запозичені та іноземні слова проникли в лексичну систему німецької мови з інших індоєвропейських мов, що пояснюється історичними зв'язками, а також територіальними змінами держав, де німецька мова використовувалася офіційно. Серед інших причин можна виділити схожість деяких структур цих мов, що дозволяло запозиченням простіше проникати в німецьку мову.

Іноземні слова можуть зберігати свої первісні вимову і орфографію. Прикладами запозичень з латинської мови є: Finale (лат. fīnis ), Wein (лат. vīnum ), Strae (лат. sternere ), Prozess (лат. cēdere ), Schrift (лат. scrībere ) [52]. С давньогрецької були запозичені: Meter (дав.-гр. μετρώ ), Thron (дав.-гр. θρόνος ),' ' Biologie ' '(дав.-гр. βίος ), Theologie (дав.-гр. θεός ), Mathematik (дав.-гр. μαθηματικός ), Historie (дав.-гр. ἱστορία ), Chronometer (дав.-гр. χρόνος ), Demokratie (дав.-гр. δῆμος ), Arithmetik (дав.-гр. ἀριθμός ) [53]. Деякі запозичення потрапили в німецьку мову з івриту, наприклад: Duft (від івр. טוֹב - добре) або Pleite (від івр. פלטה - втеча).

С італійської мови прийшли слова Bank, Bilanz, Melone; з ​​ французької походять Garderobe, Toilette, Pissoir [54]. У свій час великий вплиив мала арабська мова, з якої прийшли такі слова, як Matratze (араб. مطرح ), Elixir (араб. الإكسير ), Arsenal (араб. دار الصناعة ), Ziffer (араб. صفر ) та інші. [55].


7. Словообразование

Словотвір німецької мови розвивався дуже динаміяно. Велика кількість елементів слів, як власне німецьких, так і запозичених, дозволяє "конструювати" найрізноманітніші слова. В 1999 році парламент німецької землі Мекленбург - Передня Померанія розглянув проект закону під назвою "Rinderkennzeichnungs-und Rindfleischetikettierungsberwachungsaufgabenbertragungsgesetz" ("Закон про передачу обов'язків контролю маркування яловичини"). Це слово офіційно є найдовшим у німецькій мові (63 літери, 7 частин). В Німецькій вікіпедії наводяться посилання на слово з 79 літер, створене за правилами німецького словотвору службовців молодшої ланки органу з нагляду за будівництвом при головному управлінні електричного обслуговування дунайського пароплавства") [56]. В останньому слові за новими правилами правопису слід додати ще одну літеру ( ... schi fff ahrt ...). Подібних складних слів в німецькій мові дуже багато [57].

Місце німецького словотворення в системі мови досі до кінця не визначене. Зазвичай воно розглядається в рамках лексикології [58] або граматики, однак, будучи пов'язаним і з граматикою, і з лексикою, словотвір має власні, тільки йому притаманні риси [59]. Словотвір може розглядатися як з діахронного, так і з синхронного погляду.

Німецький словотвір виділяє прості, похідні та складні слова. Словотворчі моделі є класифікацію цих слів і включають вісім рівнів: модель кореневих слів, модель безафіксного словотвору, префіксальна, суфіксальна, префіксально-суфіксальна, модель основ з напівпрефіксами і напівсуфіксамі та означальний словотвір [60].


8. Німецька абетка

Прописні літери німецького алфавіту з окремими буквосполученнями

У німецькому алфавіті використовуються 26 пар латинських літер (рядкові та прописні) [61]; літери, які позначають умлаутовані звуки ( , , ) та лігатуру (есцет) до складу алфавіту не входять. При алфавітному сортуванні , , як правило не розрізняються з відповідно a, o, u, за винятком слів, що відрізняються тільки умлаутом, - в цьому випадку слово з умлаутом йде пізніше; прирівнюється до поєднання ss. Часом умлаутовані літери , , прирівнюються до ae, oe, ue. При перерахуванні німецьких літер літери , , стоять не поруч з відповідними літерами a, o і u, а в кінці списку. [62]. Зазвичай у словниках німецькі слова розташовуються без урахування умлаута.

літера название літера название літера название літера название літера название
A a а F f еф L l Эль Q q ку ( ) у-умлаут
( ) а-умлаут G g ґе M m ем R r ер V v фау
B b бе H h ха N n ен S s ес W w ве
C c это I i и O o о ( ) есцет (ss) X x ікс
D d где J j йот ( ) о-умлаут T t то Y y іпсилон
E e е K k ка P p пе U u в Z z цет

До використання латиниці в німецькій мові для письма застосовувалися руни, які після християнізації німецьких земель повністю вийшли з ужитку. До начала XX століття офіційно використовувався готичний шрифт (зокрема і в словниках, що видавалися в інших країнах) [63]. Існував також особливий готичний рукописний шрифт та фрактура, які викладалися в школах до 1941 року. Антиква використовується спершу неофіційно з XIX століття, а після листопадової революції 1918 року запроваджується офіційно. За часів нацистського режиму готичний шрифт було повернуто і він вживався офіційно, але згодом нацистська пропаганда почала переслідувати використання готичних шрифтів, мотивуючи це гіпотетичною подібністю до єврейського квадратного письма [64]. Зараз готичні шрифти використовуються лише з декоративною метою (назви газет, вивіски).


9. Правописание

Немецкий правопис формувався протягом XIX століття. Значний прорив у створенні спільного правопису досягнутий завдяки Конраду Дудену, який випустив "Орфографічний словник німецької мови" в 1880. У процесі реформи німецького правопису в 1901 цей словник був у дещо зміненій формі визнано основою німецького офіційного правопису.

9.1. Сучасна реформа правопису

У Німеччині набув чинності остаточний варіант закону про реформу німецького правопису, що повинно спростити мову. Рішення про реформу письмової німецької мови було прийнято 1 июля 1996 у Відні під час зустрічі міністрів культури німецькомовних країн. На розробку оновлених правил експерти витратили більше десяти років. Нові правила пунктуації та орфографії обов'язкові для всіх без винятку державних установ і системи освіти. Реформа скасовує 87 з 212 правил орфографії. Окремі слова, які писалися із прописної букви, тепер повинні писатися з рядкової й навпаки. Замість 52 правил пунктуації залишилося лише 12. Коми тепер можна ставити, керуючись більше особистим чуттям, ніж правилами, а запозичені слова дозволяється писати як у німецькій, так і в іншомовній транскрипції.

В конце XX століття (після об'єднання Німеччини) керівники німецькомовних країн - ФРН, Австрії, Швейцарії та Ліхтенштейну, а також представники держав, де компактно проживають німецькі меншини (Італія, Румунія та Угорщина), прийняли рішення про проведення реформи німецької орфографії, яку планувалося завершити в серпні 2005.

Однак за рік до цього терміну відразу декілька провідних газет і журналів ФРН (в першу чергу ті, які входять до найбільшого видавничого концерну Axel Springer AG) заявили про повернення до традиційних правил.

Одна з найбільш консервативних і шанованих газет ФРН, " Frankfurter Allgemeine Zeitung ", у 1999, як і вся країна, перейшла на нову орфографію, але вже через рік повернулася до звичного правопису. Також від нової орфографії відмовився найважливіший суспільно-політичний журнал країни " Der Spiegel ".

На думку журналістів, нові правила правопису тільки погіршили ситуацію з німецькою мовою і призвели до масової плутанини, оскільки, згідно з опитуваннями, лише 38% населення ФРН знайомі з новими правилами. Самі чиновники також порушують нові правила, навіть в офіційних документах.

Як стверджують, більшість письменників з самого початку відмовилися прийняти нові орфографічні правила. З усіх починань колишнього федерального канцлера ФРН Шредера цю реформу називають "найбільш сумнівним" досягненням. У більшості держав людям надане право самим вирішувати, які правила правопису їм застосовувати. У Німеччині ж це питання стало предметом внутрішньопартійної боротьби і способом одержання дивідендів у виборців.

Населення землі Шлезвіг-Гольштейн ще в 1998 провело референдум і проголосувало за відмову від проведення реформи. Проте, федеральний уряд, з огляду на кошти, вже витрачені на навчання школярів за новими правилами, не бажає задкувати в проведенні реформи правопису. В даний час реформа правопису частково переробляється, тобто проводять "реформу реформи".

С 1 августа 2007 набув чинності остаточний варіант закону про реформу німецького правопису, який спростив письмову мову. Нові правила пунктуації й орфографії обов'язкові для всіх без винятку державних установ і закладів системи освіти.


10. Вплив німецької на українську мову

Серед лексичних запозичень із західноєвропейських мов німецькі слова в українській мові посідають чільне місце. Перший період контактів староукраїнської та германських мов припадав на період Київської Русі (X - XI ст.), коли між нею і німецькими землями існували династичні, політичні, та економічні зв'язки. У діалектах цього часу, а пізніше і в писемних пам'ятках фіксуються давньоверхньонімецькі та готські запозичення бук, князь, котел та ін [65]. Нова хвиля запозичень з німецької спостерігалася за часів Галицького (Х-ХІІ ст.), а згодом і Галицько-Волинського (XIII - XIV ст.) князівств (напр. ерцог ( герцюг), біскуп ( пискуп)) [66]. У ХІІІ-ХІV століттях через польську мову, а також завдяки торговельним зв'язкам із прибалтійськими німцями були занозичені такі слова як бpoваp, парта, верстат, клямка тощо [67]. З початком німецької колонізації Галичини й Буковини (друга пол. XIV ст.), поширенням на теренах України Магдебурзького права, розвитком західної торгівлі та утворенням переважно вихідцями з Німеччини численних цехових організацій значно посилився приплив в українську мову слів німецького походження. У XX столітті проникнення в українську мову германізмів сприяла військова повинність, яку відбувала чоловіча частина населення Галичини в польській, а згодом у австрійській арміях (пор. мову творів Юрія-Осипа Федьковича). Німецька окупація 1941 - 1944 років також спричинилася до проникнення в лексику західноукраїнських говірок німецьких слів. У XX столітті лексика і фразеологія української мови збагатилася німецькими словами і виразами в галузі філософії, літературознавства, мистецтва, науки і техніки: аскетизм, емпіріокритицизм, трансцендентальний, колективізм, культуртрегер, публіцистика, макулатура, авторитет, конфлікт, рентген та ін., частина з яких була утворена в німецькій мові на основі латинських і грецьких коренів [68]. За даними українських словників сучасна українська мова має близько 1000 німецькомовних лексем, повністю засваєних українською мовою. Окрім того, великий шар лексики німецького походження представлений в українській спеціальній та науковій термінології [69].


11. Пример

"Завещание" Т.Шевченка німецькою мовою (переклала Ґедда Ціннер)

VERMCHTNIS
Wenn ich sterbe, sollt zum Grab ihr
Den Kurgan mir bereiten
In der lieben Ukraine,
Auf der Steppe, der breiten,
Wo man hren kann sein Tosen,
Seine wilden Snge.
Wenn aus unsrer Ukraine
Zum Meer dann, zum blauen,
Treibt der Feinde Blut, verla ich
Die Berge und Auen,
Alles la ich dann und fliege
Empor selbst zum Herrgott,
Und ich bete Doch bis dahin
Kenn' ich keinen Herrgott!
So begrabt mich und erhebt euch!
Die Ketten zerfetzet!
Mit dem Blut der bsen Feinde
Die Freiheit benetzet!
Meiner sollt in der Familie,
In der groen, ihr gedenken,
Und sollt in der freien, neuen
Still ein gutes Wort mir schenken.

( Джерело : Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., "Наукова думка", 1989)


12. Примечания

  1. Eckhard Eggers. Moderne Dialekte - neue Dialektologie. Akten des 1. Kongresses der Internationalen Gesellschaft fr Dialektologie des Deutschen (IGDD) am Forschungsinstitut fr Deutsche Sprache "Deutscher Sprachatlas" der Philipps-Universitt Marburg vom 5. bis 8. Mrz 2003 .. - 2005. - ISBN 3-515-08762-1
  2. "Website zu den Deutschschweizer Dialekten" - www.dialekt.ch/ . http://www.dialekt.ch/ - www.dialekt.ch/ . Проверено 2011-11-06 .
  3. Arend Mihm. Sprache und Geschichte am unteren Niederrhein. Jahrbuch des Vereins fr niederdeutsche Sprachforschung .. - 1992.
  4. William Foerste. Geschichte der niederdeutschen Mundarten. Deutsche Philologie im Aufriss .. - Erich Schmidt Verlag, 1957.
  5. Friedrich Engels .. # Kap_III "Frnkische Zeit. Anmerkung: Der frnkische Dialekt" - www.mlwerke.de/me/me19/me19_474.htm . http://www.mlwerke.de/me/me19/me19_474.htm - www.mlwerke.de/me/me19/me19_474.htm # Kap_III . Проверено 2011-11-12 .
  6. "Alemannisch" - www.gottenheim.de / Dialekt / alemanne.htm . http://www.gottenheim.de/Dialekt/alemanne.htm - www.gottenheim.de / Dialekt / alemanne.htm . Проверено 2011-11-12 .
  7. "Bayerische Landesbibliothek Online. Sprechender Sprachatlas von Bayern" - sprachatlas.bayerische-landesbibliothek-online.de / . http://sprachatlas.bayerische-landesbibliothek-online.de/ - sprachatlas.bayerische-landesbibliothek-online.de / . Проверено 2011-11-12 .
  8. Knig, Werner. Phonologische Regionalismen in der deutschen web.
  9. Seminar fr Sprachmethodik: Phonologie. Ein sprachwissenschaftliches Lehrbuch .. - Verlag fr Kultur und Wissenschaft, 2000.
  10. Hirschfeld U. Welche Aussprache lehren wir? In: Jahrbuch Deutsch als Fremdsprache .. - 1997. - С. 175-188.
  11. Носков С. А. Немецкий язык для поступающих в вузы .. - 2002. - 415 с. - ISBN 985-06-0819-6
  12. [Http:// wwwg.uni-klu.ac.at/eeo/Deutsch.pdf "Germanische Sprachen: Deutsch"] . http:// wwwg.uni-klu.ac.at/eeo/Deutsch.pdf . Проверено 2011-11-06 .
  13. = 351 "Немецкий язык для всех: Der Artikel. Артикль" - lernendeutsch.ru /? page_id . http://lernendeutsch.ru/?page_id - lernendeutsch.ru /? page_id = 351 . Проверено 2011-11-06 .
  14. Heinz V. {{{Заголовок}}}. - ISBN 3-484-10359-0
  15. "Study German. Грамматика немецкого языка (справочник): Имя существительное (Substantiv)" - www.studygerman.ru/online/manual/substantiv3.html . http://www.studygerman.ru/online/manual/substantiv3.html - www.studygerman.ru/online/manual/substantiv3.html . Проверено 2011-11-06 .
  16. Смирнова Т. Н. Deutsch Intensiv. Начальный этап .. - М.: 2005. - 352 с. - ISBN 5-329-01422-0
  17. "Прилагательное (Das Adjektiv). Склонение прилагательных". - lernendeutsch.ru /? page_id = 312 . http://lernendeutsch.ru/?page_id=312 - lernendeutsch.ru /? page_id = 312 . Проверено 2011-11-06 .
  18. "Степени сравнения прилагательных и наречий (Die Komparationsstufen der Adjektive)" - deutsch-lernen-mit.narod.ru/adjektiv_sr.html . http://deutsch-lernen-mit.narod.ru/adjektiv_sr.html - deutsch-lernen-mit.narod.ru/adjektiv_sr.html . Проверено 2011-11-06 .
  19. "Study German. Грамматика немецкого языка (справочник): Местоимение (Pronomen)" - www.studygerman.ru/online/manual/pronomen2.html . http://www.studygerman.ru/online/manual/pronomen2.html - www.studygerman.ru/online/manual/pronomen2.html . Проверено 2011-11-06 .
  20. "Личные местоимения в немецком языке - Personalpronomen" - deutsch-lernen-mit.narod.ru/pronom_1.html . http://deutsch-lernen-mit.narod.ru/pronom_1.html - deutsch-lernen-mit.narod.ru/pronom_1.html . Проверено 2011-11-06 .
  21. "Лингвотек. Притяжательные местоимения (Possesivpronomen)" - www.lingvotech.com / pritmestoim . http://www.lingvotech.com/pritmestoim - www.lingvotech.com / pritmestoim . Проверено 2011-11-06 .
  22. Михаленко А. А. {{{Заголовок}}}. - ISBN 978-5-699-20204-1
  23. "ЦДО: местоименные наречия в немецком языке" - www.langues.ru / mesnade.htm . http://www.langues.ru/mesnade.htm - www.langues.ru / mesnade.htm . Проверено 2011-11-06 .
  24. [Http:// www.trilinguis.ru / linguistic / chisl / nemec-chislitelnie.aspx "Trilinguis: Языковой портал. Немецкие числительные"] . http:// www.trilinguis.ru / linguistic / chisl / nemec-chislitelnie.aspx . Проверено 2011-11-06 .
  25. / 2009/03/zahlwort.html "FunnyGerman.com. Числительное (Zahlwort)" - ru.funnygerman.com . http://ru.funnygerman.com - ru.funnygerman.com / 2009/03/zahlwort.html . Проверено 2011-11-06 .
  26. -info.org/index.php? go = Pages & in = view & id = 9 "Числительные в немецком языке" - deutsch.passivhaus . http://deutsch.passivhaus - deutsch.passivhaus -info.org/index.php? go = Pages & in = view & id = 9 . Проверено 2011-11-06 .
  27. [Http :/ / www.langinfo.ru/index.php?sect_id=1989 "LangInfo: числительное (Zahlwort)"] . http :/ / www.langinfo.ru/index.php?sect_id=1989 . Проверено 2011-11-06 .
  28. deutlang/200907/19000947.html "Немецкий язык - это просто. числительное (Zahlwort)" - subscribe.ru / archive / job.lang. . http://subscribe.ru/archive/job.lang - subscribe.ru / archive / job.lang. deutlang/200907/19000947.html . Проверено 2011-11-06 .
  29. "Study German. Грамматика немецкого языка (справочник): Предлог (Preposition)" - www.studygerman.ru / online / manual / preposition.html . http://www.studygerman.ru/online/manual/preposition.html - www.studygerman.ru / online / manual / preposition.html . Проверено 2011-11-06 .
  30. Мышковая И. Б. {{{Заголовок}}}. - ISBN 978-5-91281-007-7
  31. "Немецкие наречия (Partizip)" - www.edwardo.info/glagol_11.php . http://www.edwardo.info/glagol_11.php - www.edwardo.info/glagol_11.php . Проверено 2011-11-06 .
  32. "Audio-class.ru. Немецкие глаголы сильного спряжения" - grammade.ru/grammar/verb3grf.shtml . http://grammade.ru/grammar/verb3grf.shtml - grammade.ru/grammar/verb3grf.shtml . Проверено 2011-11-06 .
  33. "Study German. Грамматика немецкого языка: модальные глаголы" - www.studygerman.ru/online/manual/verb7.html . http://www.studygerman.ru/online/manual/verb7.html - www.studygerman.ru/online/manual/verb7.html . Проверено 2011-11-06 .
  34. "Deutsch.lingo4u.de. Prsens (Gegenwart)" - deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/praesens . http://deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/praesens - deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/praesens . Проверено 2011-11-06 .
  35. "Deutsch.lingo4u. De. Imperfekt (Prteritum, Vergangenheit)" - deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/imperfekt . http://deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/imperfekt - deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/imperfekt . Проверено 2011-11-06 .
  36. "Deutsch. Lingo4u.de. Perfekt (vollendete Gegenwart)" - deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/perfekt . http://deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/perfekt - deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/perfekt . Проверено 2011-11-06 .
  37. "Deutsch.lingo4u.de. Plusquamperfekt (Vorvergangenheit)" - deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/plusquamperfekt . http://deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/plusquamperfekt - deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/plusquamperfekt . Проверено 2011-11-06 .
  38. 1 "Deutsch.lingo4u.de. Futur I (Zukunft)" - deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/futur- . http://deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/futur- - deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten/futur- 1 . Проверено 2011-11-06 .
  39. / Futur-2 "Deutsch.lingo4u.de. Futur II (vollendete Zukunft)" - deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten . http://deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten - deutsch.lingo4u.de/grammatik/zeiten / futur-2 . Проверено 2011-11-06 .
  40. . De / grammatik / verben / konjunktiv "Deutsch.lingo4u.de. Konjunktiv" - deutsch.lingo4u . http://deutsch.lingo4u - deutsch.lingo4u. de / grammatik / verben / konjunktiv . Проверено 2011-11-06 .
  41. "Повелительное наклонении (Imperativ)" - www.langinfo.ru/index.php?sect_id=2010 . http://www.langinfo.ru/index.php?sect_id=2010 - www.langinfo.ru/index.php?sect_id=2010 . Проверено 2011-11-06 .
  42. "Конструкция" zu + инфинитив "" - eustudy.ru / infinitiv_mit_zu.php . http://eustudy.ru/infinitiv_mit_zu.php - eustudy.ru / infinitiv_mit_zu.php . Проверено 2011-11-06 .
  43. "Мышкова И. Б. Времена немецкого глагола. Глава 8. Немецкое причастие" - www.modernlib.ru/books/mishkovaya_irina/vremena_nemeckogo_glagola/read_5/ . http://www.modernlib.ru/books/mishkovaya_irina/vremena_nemeckogo_glagola/read_5/ - www.modernlib.ru/books/mishkovaya_irina/vremena_nemeckogo_glagola/read_5/ . Проверено 2011-11-06 .
  44. "Deutsch-Online. Причастие настоящего и прошедшего времени (Partizip 1, Partizip 2)" - www.de-online.ru/index/prichastija_nastojashhego_i_proshedshego_vremeni_partizip_1_partizip_2/0-84 www.de-online.ru/index/prichastija_nastojashhego_i_proshedshego_vremeni_partizip_1_partizip_2/0-84 . Проверено 2011-11-06 .
  45. "LangInfo.ru. Причастные обороты" - www.langinfo.ru/index.php?sect_id=2002 . http://www.langinfo.ru/index.php?sect_id=2002 - www.langinfo.ru/index.php?sect_id=2002 . Проверено 2011-11-06 .
  46. P. Eisenberg. Das Wort (Bd. 1), Der Satz (Bd. 2) - Grundri der deutschen Grammatik .. - 2004.
  47. O. Behaghel. Deutsche Syntax .. - 1928.
  48. Снегирева Н.С. Синтаксис немецкого языка .. - ОмГУ, 2004. - 149 с.
  49. Локштанова Л.. ? ids = 1752_all_285_ "О системных различиях в грамматическом строе немецкого языка" - www.partner-inform.de/news.php. Partner . http://www.partner-inform.de/news.php - www.partner-inform.de/news.php? ids = 1752_all_285_ . Проверено 2012-01-28 .
  50. Носков С. А. Немецкий язык для поступающих в вузы. 3. Порядок слов в вопросительных предложений .. - 2002. - С. 268-269. - ISBN 985-06-0819-6
  51. Носков С. А. Немецкий язык для поступающих в вузы. 5. Порядок слов в предложениях с отрицанием .. - 2002. - С. 270-273. - ISBN 985-06-0819-6
  52. Harald Wiese. Eine Zeitreise zu den Ursprngen unserer web.
  53. Friedrich Wolff. Latein und Griechisch im deutschen Wortschatz .. - Wiesbaden: VMA-Verlag, 1999. - ISBN 3-928127-63-2
  54. "Fremdwrter und Lehnwrter" - www.examen-europaeum.com/EEE/EEE2003/08FremdundLehnwoerter.htm . http://www.examen-europaeum.com/EEE/EEE2003/08FremdundLehnwoerter.htm - www.examen-europaeum.com/EEE/EEE2003/08FremdundLehnwoerter.htm . Проверено 2011-11-08 .
  55. Nabil Osman. Kleines Lexikon deutscher Wrter arabischer Unger .. - Reclam, 2007. - ISBN 978-3-15-010609-9
  56. "Wie ist das lngste deutsche Wort (ohne Gedankenstriche)?" - www.gutefrage.net / frage / wie-ist-das-laengste-deutsche-wort-ohne-gedankenstriche . http://www.gutefrage.net/frage/wie-ist-das-laengste-deutsche-wort-ohne-gedankenstriche - www.gutefrage.net / frage / wie-ist-das-laengste-deutsche-wort-ohne -gedankenstriche . Проверено 2011-11-06 .
  57. Rainer Perkuhn .. "Das lngste deutsche Wort? Ein fiktives Gesprch mit wahrem Hintergrund" - pub.ids-mannheim.de/laufend/sprachreport/pdf/sr10-2a.pdf . http://pub.ids-mannheim.de/laufend/sprachreport/pdf/sr10-2a.pdf - pub.ids-mannheim.de/laufend/sprachreport/pdf/sr10-2a.pdf . Проверено 2011-11-06 .
  58. Schmidt W. Deutsche Sprachkunde. 7. Aufl .. - 1972.
  59. Jung W. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache .. - Leipzig: 1996.
  60. Зуева А. Н., Молчанова И. Д. и др. Словарь словообразовательных элементов немецкого языка .. - М.: 1979. - 536 с.
  61. "Немецкий алфавит: Study German" - www.studygerman.ru/online/alphabet/ . http://www.studygerman.ru/online/alphabet/ - www.studygerman.ru/online/alphabet/ . Проверено 2011-11-06 .
  62. "Das deutsche Alphabet" - www.sprachprofi.org/german-alphabet_72670817.html . http://www.sprachprofi.org/german-alphabet_72670817.html - www.sprachprofi.org/german-alphabet_72670817.html . Проверено 2012-01 -17 .
  63. / German_general.html "Виды немецкого письма" - inyazservice.narod.ru . http://inyazservice.narod.ru - inyazservice.narod.ru / german_general.html . Проверено 2011-11-06 .
  64. Burke, Christopher (1998), Paul Renner: the Art of Typography, New York: Princeton Architectural Press, pp. 165-167, ISBN 9781568981581
  65. См..: Энциклопедия "Украинский язык", Киев, 2000 - статья "Украинской-немецкие языковые связи".
  66. Примеры по Энциклопедией "Украинский язык", цитируемая статья.
  67. Кочерган M. П. Немецкие лексические заимствования в ливденно-западных говорах украинского языка / / Языкознание. - 1997
  68. Примеры по Энциклопедией "Украинский язык", цитируемая статья.
  69. Энциклопедия "Украинский язык", Киев, 2000, цитируемая статья

См.. также


Литература

14.1. Справочники, учебники

  • Cathrine Fabricius-Hansen, Peter Gallmann, Peter Eisenberg: Der Duden in 12 Bnden - Das Standardwerk zur deutschen Sprache: Band 4. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. - Bibliographisches Institut & FA Brockhaus; Auflage: 7., Vllig neu erarbeitete Auflage. - 1344 S. ISBN 3-411-04047-5 - одна из самых полных грамматик современного немецкого языка, вышедшая как 4-ый том в классической 12-томной серии издательства Дуден, посвященной всем аспектам немецкого языка.
  • Погадай, В. А. Немецкий язык. Краткий справочник. М., "Слово", 2003, 318 с. ISBN 5-8123-0155-7
  • Погадай, В. А. Немецкий язык. Экзаменационный сборник. Более 100 тем. М., "Слово", 2003, 192 с. ISBN 5-8123-0164-6

14.1.2. Словари

  • Список важнейших немецких словарей
  • Малорусском-нимецкий словарь: В 2 т. / уложили: Евгений Желеховский и Софрон Недильский. - Львов, 1886. - VIII + 1118 + 10 с.
  • Ruthenisch-Deutsches Wrterbuch / verfasst von Eugen Żelechowski und Sophron Niedzielski. Lemberg, 1886. Band I-II. Словарь в формате DjVu - litopys.org.ua / djvu / zheleh_slovnyk.htm
  • Украинскому-немецкий словарь : 100,000 слов / Сост. Я. Рудницкий, С. Кузеля. - Лейпциг, 1943. - 1494 с.
  • Немецко-украинский словарь: Около 50000 слов / Сост. М. Лещинская, А. Г. Мазный, К. М. Сильвестрова. - М.: Сов. школа, 1959. - 1053 с.
  • Новый немецко-украинский, украинско-немецкий словарь: 45000 слов / Сост. А. П. Пророченко. - М.: Изд. "Аконит", 1997. - 683 с.
  • Большой немецко-украинский словарь: Около 170000 слов / Сост. В. Мюллер. - М.: Изд. Дом "Млечный путь", 2005. - 788 с.
  • Большой современный немецко-украинский украинско-немецкий словарь / Сост. А. В. Чеботарь, В. Д. Калиущенко, В. Олифиренко. - Донецк: БАО, 2009. - 944 с.

Данный текст может содержать ошибки.

скачать

© Надо Знать
написать нам