Надо Знать

добавить знаний



Черкасская область


Карта области

План:


Введение

Черкасская область - административно-территориальная единица Украина, расположенная в центральной лесостепной части страны по оба берега среднего течения Днепра и Южного Буга.

Область на севере граничит с Киевской, на юге с Кировоградской, на востоке с Полтавской и с Винницкой области на западе. Протянулась с юго-запада на северо-восток на 245 км, из севере на юг - на 150 км.

Крайняя северная точка лежит неподалеку села Кононовка Драбовского района, южная - близ села Колодистое Уманского района, западная - возле села Корытня Монастырищенского района, восточная - неподалеку села Стецовка Чигиринского района.

По математическими расчетами географическим центром области является точка близ села Журавки Городищенского района. Также на территории области находится географический центр Украины на северной окраине села Марьяновка недалеко от районного центра - города Шпола.

Площадь области составляет 20,9 тыс. км , что составляет 3,46% территории государства (18 место в стране). Сельскохозяйственные угодья составляют 14,548 тыс. км (70% общей площади), из них пашни - 12,736 тыс. км (88% площади сельскохозяйственных угодий).


1. География

1.1. Рельеф

Территория Черкасской области в целом равнинная и условно делится на две части - правобережную и левобережную. Преобладающая часть правобережья размещена в пределах Приднепровской возвышенности с наивысшей точкой области, которая имеет абсолютную высоту 275 м над уровнем моря (вблизи Монастырище), местами холмистая, изрезанная реками, оврагами и балками. В прилегающей к Днепра части правобережья находится заболоченная Ирдыно-Тясминская низменность. Вдоль долины Днепра на 70 км тянется Каневской-Мошногорский кряж. Значительные повышения рельефа оказывают территории горного характера. Этот район называют Киевскими горами и Мошногорамы.

Низменный, местами заболоченный рельеф имеет левобережная часть области, которая расположена в пределах Приднепровской низменности.


1.2. Почвы

В почвенном покрове на правобережье преобладают черноземы, на возвышенных местах - серые и светло-серые почвы. На левобережье распространены дерново-глеевые, мощные луговые и дерново-подзолистые почвы.

1.3. Водоемы

Водная поверхность области занимает 4% общей площади территории. По области протекает 1037 рек, которые принадлежат бассейну Днепра и Южного Буга. Главная река - Днепр (150 км - длина по территории области), водное зеркало которого в связи с созданием Кременчугского (длина - 130 км) и Каневского водохранилища значительно увеличилось.

Крупнейшими искусственными водохранилищами в пределах области является Каневское и Кременчугское, образованные плотинами гидроэлектростанций, кроме того построено 37 небольших водохранилищ и более того существует 2 300 озер, прудов и водоемов.

На Правобежжи Черкасской возможны затопления а также заболачивание некоторых участков.


2. Климат

Климат региона умеренно континентальный. Зима мягкая, с частыми оттепелями. Лето теплое, в отдельные годы жаркое, западные ветры приносят осадки. Средняя температура воздуха +7,2 C. Средняя температура самого холодного месяца Январь - 5,9 C. Средняя температура Июль составляет + 19,5 C. Максимальная +39 C, минимальная -37 C. Период с температурой +10 C составляет 160 - 170 дней. Осадков 450-520 мм. в год.


3. Природные ресурсы

3.1. Природно-рекреационный потенциал

Сосновка - равнинный климатический курорт лесостепной зоны, расположенный на большом массиве хвойных лесов правого берега Днепра. Функционируют санатории, профилактории, пансионаты, дома отдыха, оздоровительно-спортивные базы.

3.2. Природно-заповедный фонд

Подробнее в статье Природно-заповедный фонд Черкасской области

Природно-заповедный фонд Черкасской области насчитывает 503 природных комплексов и объектов общей площадью 61054,1 га, что составляет 2,9% от общей площади территории области.

3.3. Полезные ископаемые

Область багата на нерудні корисні копалини, передусім будівельні матеріали. Граніти різних типів зустрічаються в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Уманському та інших районах. Відомо близько 400 родовищ різних глин. Важливе значення мають бентонітові та палигорскітові глини, що залягають поблизу Дашуківки та Хижинець Лисянського району. Неподалік Мурзинець і Неморожі Звенигородського району, Новоселиці Катеринопільського району залягають високоякісні вогнетривкі глини - каоліни. Майже повсюдно поширені кварцеві піски.

Серед паливних ресурсів переважає буре вугілля та торф. Родовища бурого вугілля - Козацьке, Рижанівське, Юрківське у Звенигородському, Новоселицьке, Мокрокалигірське у Катеринопільському, Тарнавське у Монастирищенському районах.

Рудні корисні копалини у вигляді осадових залізних руд зустрічаються у Канівському, Смілянському, Шполянському районах, корінних титанових - у Смілянському районі.

В області є понад 100 родовищ цегельно-черепичної сировини. У наявності значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини. В західній частині області знаходяться поклади петрургічної сировини.

На Черкащині є значні запаси облицювального та будівельного каменю. Найвідоміші родовища граніту - Старобабанське і Танське, продукція яких постачається далеко за межі області.

На території області розташоване унікальне за розмірами, якістю сировини та спектром застосування, найбільше в Україні Черкаське родовище бентонітових та палегорськітових глин, які є однією з важливих статей експортно-імпортних операцій на світовому ринку.

Черкащина має значні запаси вторинних каолінів, в її надрах є поклади бурого вугілля, торфу, бокситів. На межі Черкаської та Кіровоградської областей розташоване Болтиське родовище горючих сланців. Лівобережна частина області має значні запаси мінерально-лікувальних вод типу "Миргородська", розвідане та експлуатується Звенигородське родовище радонових вод.

Основні родовища області

Вид корисних копалин Назва родовища Район
Бурый уголь Рижанівське Звенигородський
Козацьке Звенигородський
Журавське Городищенський
Юрківське Звенигородський
Кайтанівське Катеринопільський
Титанові руди Смілянське Смілянський
Бентоніт Черкасское Лисянський
Гранит Танське Уманський
Старобабанівське Уманський
Гипс Звенигородське Звенигородський

См.. также


3.4. Флора

Рослинність області характеризується поєднанням флори лісостепової і степової зони. Серед деревних порід у лісах переважають дуб, ясен, сосна, граб, вільха, липа, клен, береза, тополя. Серед кущів поширена ліщина, калина, шипшина, терен, черемха. Степова рослинність представлена багаторічними травами. В заплавах річок та заболочених місцевостях переважає вологолюбиве різнотрав'я.


3.5. Фауна

Розташування області у лісостеповій зоні зумовлює різноманітний видовий склад фауни. Налічується 66 видів ссавців, 280 видів птахів, 9 видів плазунів, 11 видів земноводних, 44 види риб. У лісах області водяться: лось, олень, сарна, дикий кабан, вивірка, вовк, лисиця, заєць, куниця, по берегах річок, озер і ставків - бобер, видра, дика качка, кулики. У водоймищах - лящ, окунь, щука, судак, короп, товстолобик, сом, карась.


4. История

Дивись статтю Історія Черкащини.

5. Административно-территориальное устройство

Подробнее в статье Адміністративний поділ Черкаської області

Відповідно до адміністративно-територіального поділу область складається з 20 районів, 16 міст, з них 6 міст обласного підпорядкування (Черкаси, Ватутіне, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань). До складу області входять 15 селищ міського типу, 723 села і 101 селище, які підпорядковані 16-ти міським, 15-ти селищним та 525-ти сільським радам. Обласний центр - місто Черкаси (Соснівський, Придніпровський райони).


6. Население

Чисельність населення, що проживає на території області, на 1 січня 2009 року за попередніми даними становить 1304,3 тисяч осіб, у тому числі міського 726,8 тисяч осіб, або 55,7 відсотка населення, сільського - 44,3 відсотка. За чисельністю населення області становить 2,9% населення України та займає 15-те місце в Україні.

Черкаська область відноситься до числа густонаселених. Її середня щільність - 65 осіб на 1 кв.км. Близько 90% населення проживає в правобережній частині області, у лівобережній - 10%.

Статевий склад населення характеризується перевагою жіночого населення - 54,5%. На кожні 1000 жінок припадає 835 чоловіків.

На 1.01.2008 року в області проживало 435404 пенсіонерів. На 1000 жителів припадало 332 пенсіонера.


6.1. Національний склад

На Черкащині проживають особи 130 етносів. Переважають українці (понад 90%) і росіяни (біля 8%). Також в області проживають білоруси, татари, євреї, молдавани, вірмени, болгари, поляки, цигани та представники інших національностей.

Національний склад населення Черкаської області станом на 2001 рік [1]

Національність Кількість осіб Відсоток до загальної кількості
1 Украинский 1 301 183 93,05%
2 Русские 75 577 5,40%
3 Белорусы 3 961 0,28%
4 Вірмени 1 749 0,13%
5 Молдавани 1 617 0,12%
6 Евреи 1 479 0,11%
7 Цигани 1 108 0,08%
8 Поляки 729 0,05%
9 Азербайджанцы 595 0,04%
10 Татары 537 0,04%
11 Прочие 9 778 0,70%
Вместе 1 398 313 100%

7. Экономика

Дивись статтю Економіка Черкаської області. Каталог підприємств Черкаської області - довідка [1]

8. Социально-гуманитарная сфера

8.1. Образование

В області функціонують 684 дошкільні навчальні заклади, у тому числі 191 навчально-виховний комплекс "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад". До комунальної власності належать 618, або 90,4%. Діє 7 спеціальних дошкільних закладів (617 дітей), 130 спеціальних груп у 55 закладах (1939 дітей), 2 санаторні дошкільні заклади (190 дітей) та 21 санаторна група у 16 закладах (340 дітей).

Всього охоплено дошкільною освітою 34842 дітей, або 63,7%, у 2003 році - 62.

У 700 загальноосвітніх школах здобувають загальну середню освіту 168502 дітей. Із загальної кількості загальноосвітніх шкіл - 13 гімназій, 13 ліцеїв, 3 колегіуми, 28 спеціалізованих, 3 вечірні та 5 приватних шкіл.

Професійну підготовку в області здійснюють 27 державних професійно-технічних навчальних закладів (9792 учні), 14 міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (6120 учнів), 4 галузеві навчально-курсові комбінати та 80 інших організацій, підприємств різних форм власності та підпорядкування. У зазначених навчальних закладах робітничу кваліфікацію набувають понад 15 тисяч учнів, слухачів. На території області здійснюють підготовку спеціалістів 21 вищий навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації та 7 ВНЗ III-IV рівнів акредитації, серед яких 5 університетів, один недержавної форми власності - Східноєвропейський університет економіки і менеджменту (правонаступник академії менеджменту), Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля та банківський інститут Української академії банківської справи Національного банку України реорганізований з Черкаської філії Української академії банківської справи.

Мережу вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації становлять 8 коледжів, 6 училищ, 7 технікумів та 6 філій цієї категорії вищих навчальних закладів. У 2004 році створений Черкаський художньо-технічний коледж (реорганізований з Черкаського вищого професійно-технічного училища № 20). Крім вищеназваних навчальних закладів, освітню діяльність в області здійснюють 26 відокремлених підрозділів 19 вищих навчальних закладів України.

У 2004/2005 навчальному році у вищих навчальних закладах області навчається близько 56 тисяч молодих людей. На 10 тисяч населення області ми маємо 410 студентів (в Україні цей показник становить 512). Вищі навчальні заклади Черкащини здійснюють освітню діяльність за 192 спеціальностями. Найбільш впровадженими є спеціальності напрямків "Економіка і підприємництво" та "Комп'ютерні науки".


8.1.1. Вищі навчальні заклади області

8.1.1.1. Государственные

8.1.1.2. Негосударственные

8.2. Культура

В області діє широка мережа установ культури і мистецтва:

  • обласний музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка
  • обласний театр ляльок
  • обласна філармонія
  • Канівське державне училище культури
  • Уманське державне музичне училище ім. П. Д. Демуцького
  • Черкаське музичне училище ім. С. С. Гулака-Артемовського
  • 40 шкіл естетичного виховання
  • 737 Будинків культури і клубів
  • 759 бібліотек
  • 44 державних та 288 громадських музеїв
  • Шевченківський національний заповідник в м. Каневі
  • Національний історико-культурний заповідник "Чигирин"
  • 4 державних історико-культурних заповідника.

8.3. Религия

На Черкащині діє 1038 релігійні організації 48 конфесій, толків, напрямків. Вони складаються з 7 обласних релігійних управлінь, 4 монастирів, 4 духовних місій, 1 братства, 1 біблійного інституту (заочна форма навчання), 1039 релігійних громад, з яких 645 - православні, 357 - протестантські, 36 - інші. При релігійних громадах діють 115 недільних шкіл. У релігійних громадах служать 553 священнослужителя. З початку проголошення незалежності України, за рахунок добровільних пожертвувань громадян, активної допомоги місцевих органів влади в регіоні збудовано 162 кульові споруди та ще 55 будується. Найпоширенішою релігією є Православ'я.


8.3.1. Православие

Православ'я на території сучасної Черкаської області з'явилося у часи Київської Русі, із введенням християнства св. князем Володимиром Великим у 988 році. Православна церква відтоді почала швидко зростати і здобувати вплив. Існують відомості про засування у Каневі єпископської кафедри у домонгольський період. Тоді ж було споруджено Зарубський монастир та Успенський собор у Каневі. Останній зберігся до наших днів і є цінною історико-культурною пам'яткою. В 1383 на невеликий період була створена Звенигородська єпархія. Згодом територія регіону відносилася до Київської єпархії Константинопольського патріархату. После перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархату тут у 19 і на початку 20 століття було створено низку кафедр: Чигиринський вікаріат (згодом - самостійна єпархія), Уманський вікаріат (згодом єпархія), Канівський вікаріат (згодом єпархія), Черкаська єпархія та Звенигородський вікаріат. Перші чотири єпархії були зліквідовані під час гонінь 1930-х років, а Звенигородський вікаріат існував із перервами як титулярна кафедра Московської єпархії (єпископи Звенигородські були представниками Російської православної церкви при Антиохійському патріархові до 1995 року). Во время Другої світової війни тут діяли Чигиринська та Уманська єпархії Української автокефальної православної церкви.

Сейчас на территории области находятся два епархии Украинской православной церкви (Московского патриархата) - Черкасская и Уманская. Черкасский возглавляет митрополит Софроний (Дмитрук), известный своими строителями делами и аполитичностью, а кафедральным собором епархии является Михайловский и Рождества Богородицы в Черкассах. Уманский возглавляет епископ Пантелеймон (Бащук), а кафедральным собором является Николаевский в Умани. По состоянию на 1 января 2010 года Украинская православная церковь на территории области 528 приходов, 6 монастырей (по данным официального сайта церкви их девять) из 227 монахами и монахинями, 243 священнослужителя, 118 воскресных школ, 4 периодические издания [2]. Украинская православная церковь Киевского патриархата имеет одну епархию, которую возглавляет архиепископ Черкасский и Чигиринский Иоанн (Яременко), а кафедральным собором является Свято-Троицкий в Черкассах. 1 января 2010 года епархия насчитывала 167 приходов, ни монастыря, 84 священнослужителя, 33 воскресные школы, имела 1 периодическое издание [2] и официальный сайт. Украинская автокефальная православная церковь 1 января 2010 года имела 54 прихода с 19 священнослужителями и 10 воскресных школ, еще три прихода принадлежали другим православным религиозным организациям [2].

Известными православными святыми области является священномученик Макарий Переяславский, мученик Даниил Млиевский, святитель Софроний Иркутский, и собор 144 новомучеников и исповедников Черкасских. Самые монастыре - Красногорский и Мотронинский.


8.4. Спорт

Сегодня Черкасскую в национальных чемпионатах представляют 10 команд: в суперлиге выступают женские волейбольные команды "Круг" (двукратный чемпион четырехразовым обладатель Кубка Украины, победитель ИИ Всеукраинских летних спортивных игр), "Химволокно-Спартак" (призер ИИ Всеукраинских летних спортивных игр), и мужская волейбольная команда "Азот" (чемпион, трехкратный обладатель Кубка Украины). В высшей лиге выступают мужская команда по хоккею на траве "СДЮСШОР-Спартак" (бронзовый призер чемпионата Украины), женская команда по мини-футболу "Минора", мужская баскетбольная команда "Черкасские обезьяны", женская волейбольная команда "Спасатель-Круг". Среди команд Первой лиги: мужская команда по мини-футболу "Спаситель", мужская баскетбольная команда. Среди команд II лиги - футбольный клуб "Днепр". Женский футбольный клуб "Ятрань-Уманьферммаш"

К услугам населения области:

  • 31 стадион
  • 644 спортивных площадок
  • 402 футбольных полей
  • 589 спортивных залов
  • 11 бассейнов

9. Средства массовой информации

В информационном пространстве Черкасской печатных средствах массовой информации по состоянию на 1 апреля 2005 года представлены 303 изданий. Их недельный тираж превышает миллион двести тысяч экземпляров. Удельный вес коммунальных областных, городских и районных газет достигает за 100 тысяч экземпляров или 12% от разового тиража всех изданий области. Самая многочисленная группа изданий - 93, или 31% - принадлежит коммерческим структурам.

В телерадийному пространстве объем вещания в неделю составляет 1174 часа. На 25 коммунальных районных и городских телевизионных и редакций, областную государственную телерадиокомпанию приходится 107 часов, или 9% (это информационный продукт собственного производства). Проводное радио охватывает почти 260 тыс. семей.


10. Достопримечательности

село Шевченково. Музей Тараса Шевченко
Дендропарк "Софиевка". Г. Умань

В области интересные 77 памятников истории, архитектуры и археологии и 9 (девять) историко-культурных заповедников. Среди них:

  • Дом господина Энгельгардта 1828 - 1829 гг;
  • Дуб Т.Шевченко;
  • Дом чумака (этнографический музей) 1816 г.;
  • Дом Т.Шевченко XIX-XX вв.;
  • Описание: парк, дворцовый дом XVIII-XIX вв.;
  • Государственный историко-культурный заповедник "Родина Тараса Шевченко";
  • Преображенская церковь Красногорского монастыря 1767 - 1772 гг;
  • Усадьба Давыдовых нач. XIX в.;
  • Городище "Княжа гора" XII в.;
  • Шевченковский национальный заповедник (Могила Т.Шевченко;
  • Каневский музей народного декоративно-прикладного искусства;
  • Сосна Н. В. Гоголя;
  • Государственный историко-культурный заповедник "Трахтемиров", с. Трахтемиров;
  • Государственный историко-культурный заповедник в г. Корсунь-Шевченковском;
  • Усадьба Лопухиных XVIII в.;
  • Парк и комплекс сооружений Охотничьего замка 1896 - 1903 гг;
  • Базилианский монастырь 1764 - 1784 гг;
  • Дендропарк " Софиевка" 1796 г.;
  • Могила цадика Нахмана 1811 г.;
  • Костел 1812 г.;
  • Национальный заповедник "Чигирин";
  • Остатки башни Дорошенко XVI-XVIII вв.;
  • Братская могила казаков и мирных жителей, погибших от рук турецких захватчиков XVII вв.;
  • Памятник героям сражений с польскими и турецкими захватчиками XIX в.;
  • Древние курганы;
  • Мотронинский монастырь 1801 г.;
  • Ильинская церковь-усыпальница Б.Хмельницкого 1653 г.;
  • Остатки имения Хмельницкого XVII вв.;
  • Памятник истории "Три колодца" XVII в.
  • Государственный историко-археологический заповедник "Трипольская культура" в с. Легедзино;
  • Государственный историко-культурный заповедник "Старая Умань";
  • Каменский государственный историко-культурный заповедник;
  • Охотничий замок. г.Тальное

  • В въездные ворота бывшей усадьбы князей Лопухиных-Демидовых. Корсунь-Шевченковский

  • Дуб в Холодном Яру под которым покоился М.Зализняк


11. Памятники

25 июня 2011 по инициативе благотворительной инициативы "Героика" в городе был торжественно освящен и открыт Памятный знак воинам Армии УНР. Открыл торжественное мероприятие пан Станислав Лячинський, научный сотрудник местного краеведческого музея, который рассказал о казацкие традиции Звенигородщины. После выступления господина Лячинського началась панихида по воинам Армии УНР, которую отправил отец Василий Карпюк ( УАПЦ). [3]

  • Памятник Б. Хмельницкому в Чигирине

12. Известные личности

Черкасская дала миру двух национальных гениев: Тарас Шевченко и Богдан Хмельницкий, героев освободительной войны украинского народа Петра Дорошенко и Ивана Выговского, гайдамацких главарей Максима Зализняка и Ивана Гонту, Героя Украины Вячеслава Чорновола.

В селе Шукайвода Христиновского района родился член Украинской Центральной Рады Матвей Бондарь-обменян.

В сокровищницу мировой культуры видное место занимают шедевры Ивана Нечуя-Левицкого и Семена Гулака-Артемовского, Михаила Старицкого и Даниила Нарбута. Здесь творил поэт Василий Симоненко.


13. Сноски

  1. "Всеукраинская перепись населения 2001 года" . http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/ . Проверено 21 сентября 2011 . (Рус.)
  2. а б в Сеть церквей и религиозных организаций в Украине состоянием на 1 января 2010.
  3. В Звенигородке открыли памятник воинам Армии УНР

Литература

Энциклопедия содержит историко-документальные справки о событиях, известных людей, истории населенных пунктов, памятники культуры, учреждения образования, культуры и искусств и многое другое. Автор: А. Жадько - лауреат черкасской областной краеведческой премии имени Михаила Максимовича [1].

15. Ресурсы

Примечания

  1. nsku.org.ua - Черкасской Универсальная энциклопедия
п о р Черкасская область
Районы Flag of Cherkasy Oblast.png
Города областного значения
п о р
Flag of Cherkasy Oblast.png Города и пгт Черкасской области
Города : Ватутино Городище Жашков Звенигородка Золотоноша Каменка Канев Корсунь-Шевченковский Монастырище Смела Тальное Умань Христиновка Черкассы Чигирин Шпола
Пгт : Бабанка Буки Верхнячка Ольшана Драбов Ерки Ирдынь Ивановка Лысянка Маньковка Стеблев Цветково Цибулев Чернобай Шрамковка
п о р Административное деление Украины
Автономная республика
Области
Города государственного значения

Данный текст может содержать ошибки.

скачать

© Надо Знать
написать нам