Надо Знать

добавить знаний



Ющенко Виктор Андреевич


Виктор Андреевич Ющенко

План:


Введение

Украина Народный депутат Украины
4-го созыва
Наша Украина 14 мая 2002 - 23 января 2005

Виктор Андреевич Ющенко ( Аудио Произношение описание файла; * 23 февраля 1954, Хоружевка, Недригайловский район, Сумская область) - украинский политик, председатель партии "Наша Украина", основатель и Председатель Совета Института президента Виктора Ющенко "Стратегические инициативы". Третий Президент Украины ( 2005 - 2010), председатель Национального банка Украины (1993 - 2000), премьер-министр Украины (1999 - 2001), лидер Оранжевой революции.


1. Биография

Родился в семье сельских учителей.

Отец - Андрей Андреевич Ющенко ( 1919 - 1992), фронтовик, заключенный Освенцима и других немецких концлагерей, после войны преподавал английский язык в хоружевский средней школе. Находясь в 1946 - 1947 гг на Западной Украине, сотрудничал с подпольем ОУН, в 1948 - 1956 гг был в "разработке" органов МГБ. [1] [2]

Мать - Варвара Тимофеевна Ющенко ( 1918 - 2005), учитель физики и математики хоружевской средней школы; умерла через несколько недель после инаугурации Ющенко ( 23 января 2005).

Дважды женат, имеет двоих детей от первого брака (со Светланой Колесник): дочь Виталина и сын Андрей, - и трех от второго брака (с Екатериной Чумаченко): сына Тараса, дочерей Софию и Кристину. Имеет внуков от дочери Виталины и Алексея Хахлева - Ярину и Виктора. [3]

1975 году окончил Тернопольский финансово-экономический институт. После института год отслужил в рядах Советской армии, срочную службу проходил в погранвойсках на советско-турецкой границе недалеко от Ленинакана ( Гюмри, Армения).

с 1975 года - помощник бухгалтера колхоза "40-летия Октября" в селе Яворов Косовского района Ивано-Франковской области.

С декабря 1976 поступил в районном отделении Госбанка СССР в пгт. Ульяновка Белопольского района Сумской области. 1977 года, в возрасте 23 лет, вступает в КПСС. В этом году женился на Светлане Колесник. С июля 1985 года работал в отделе кредитования и финансирования сельского хозяйства Госбанка СССР. В декабре 1987 года по приглашению Вадима Гетьмана перешел в киевское отделение Агропромбанка СССР.

От 1992 года - первый заместитель председателя правления акционерного коммерческого агропромышленного банка "Украина".

С января 1993 до декабря 1999 года - председатель правления Национального банка Украины1997 вторично переизбран на эту должность). Под руководством Премьер-министра Лазаренко (вступил в должность 28.5.1996) и главы Нацбанка В. Ющенко - 2-16.9.1996 в Украине была успешно проведена денежная реформа (введены в обращение гривню), создана Государственная казна, начато строительство Банкнотно-монетного двора. В 1997 году за рейтингом влиятельного финансового журнала Global Finance Виктор Ющенко попал в шестерку лучших банкиров мира. При участии В. Ющенко - Кабмин и Нацбанк в 1998 году успешно предотвратили "финансовом кризисе" (которая охватила соседнюю Россию - так называемый "Дефолт 1998 года").

От 22 декабря 1999 до мая 2001 года - Премьер-министр Украины. Реализация правительственной программы Реформы ради благосостояния позволила Кабинету Министров Ющенко добиться положительной динамики в экономике. Впервые за годы независимости Украина получила прирост ВВП. Удалось радикально изменить механизм расчетов и платежей в центральный и местные бюджеты, отказаться от бартера и заимствований, оздоровить ситуацию на энергорынке, существенно увеличить поступления в бюджет, расходы на социальные цели. За рік у країні була ліквідована бюджетна заборгованість по зарплатні, пенсіях та стипендіях.

Прагнучи примирення з президентом Л. Кучмою - Ющенко (разом з президентом Л. Кучмою та головою Верховної Ради І. Плющем) підписав "Звернення до народу України" з приводу руху "Україна без Кучми", в якому учасники цього руху були названі "фашистами".

Звільнено з посади прем'єр-міністра 29 травня 2001 року у зв'язку з резолюцією Верховної Ради України про недовіру Кабінетові міністрів України. Продовжував виконувати обов'язки прем'єр-міністра до затвердження на цю посаду Анатолія Кінаха.

В январе 2002 року було сформовано опозиційний до влади виборчий блок "Наша Україна", який очолив Віктор Ющенко. До складу блоку увійшли 10 партій правоцентристської орієнтації. На парламентських виборах у березні 2002 року в багатомандатному окрузі блок отримав 24,7% голосів виборців (1-е місце серед партій і блоків) і сформував найбільшу фракцію у Верховній Раді.

Був кандидатом від опозиційних сил на посаду Президента України на чергових виборах Президента України 2004 року, хоча формально йшов на вибори як самовисуванець.

Визнаний Центральною виборчою комісією переможцем повторного туру голосування 26 грудня 2004 року. Після рішення Верховного Суду України від 20 січня 2005 року, офіційно оголошений третім Президентом України.

Кандидат економічних наук, захистив дисертацію на тему "Розвиток попиту та пропозиції на гроші в Україні" в 1998 в Української академії банківської справи (Суми) [4].


2. Політична хронологія

2.1. 1993-2003 роки

Віктор Ющенко у 1995 р.
В.Ющенко і В.Гетьман у НБУ, 1995 р.
Віктор Ющенко у Сеймі Польщі, 26 жовтня 2000 р.

За час роботи в уряді Віктор Ющенко, за даними соціологічних опитувань, стає найпопулярнішим політиком України, не в останню чергу завдяки образу морального та проукраїнського державного діяча, який закріпився за ним [ ].

Разом з тим, лідерські якості Віктора Ющенка, його неоднозначна або недостатньо артикульована позиція по деяких питаннях, схильність до м'якої політичної гри неодноразово піддавались критиці як з боку опонентів, так і з боку прихильників.

Низка політичних інтриг, яка розгорнулась навколо Кабінету Міністрів, Національного банку та персони Президента Леоніда Кучми призвела до відставки уряду Ющенка в травні 2001 року - вперше за резолюцією недовіри Верховної Ради України.

Вже тоді Ющенко не приховував своїх намірів піти в опозицію, де біля нього швидко згуртувались національні та правоцентристські політичні сили, які, сформувавши блок партій "Наша Україна" здобули переконливу перемогу на виборах у Верховну Раду за партійними списками, хоча представництво "Нашої України" в органах Верховної Ради було обмежено політичними опонентами Ющенка.


2.2. 2004 рік, президентська кампанія

У 2004 році Ющенко бере участь у Президентських виборах і іде на них самовисуванцем.

Весь період президентської кампанії характеризується надзвичайно жорстким пресингом [ Джерело? ] на Ющенка з боку змобілізованого владою адміністративного ресурсу. Це було підкріплено брутальними політтехнологічними розробками переважно іноземних спеціалістів, які ставили на меті формування негативної суспільної думки про Ющенка та загравали з російськомовним електоратом, спекулюючи на болісних проблемах російської мови та деяких історичних обставинах, перекручували біографічні відомості про Ющенка та його родину, компрометували очолювану ним політичну силу. [ Джерело? ] Це стало можливим не в останню чергу завдяки підконтрольності владним структурам ключових засобів масової інформації, журналістські колективи яких вимушені були виконувати політичні замовлення. Тому основна стратегія передвиборної кампанії Ющенка в першому турі передбачала безпосереднє спілкування з виборцями, для чого був здійснений масштабний передвиборний тур областями України.

В розпал передвиборної кампанії сталося отруєння Ющенка. Як стверджувалося потім, у отруєні був застосований один з різновидів діоксинів, TCDD, який входить до складу деяких бойових [ Джерело? ] отрут. Довготривалим наслідком отруєння стало спотворене обличчя. Деякі токсикологи називають такі зміни типовими для отруєння діоксинами, зокрема шкіряні аномалії на обличчі Ющенка схожі на хлоракне, яке виникає саме при отруєнні цими токсинами. Деякі політичні експерти, в свою чергу, вважають, що саме спотворення обличчя Віктора Ющенка, а не його смерть, було метою зловмисників.

Британці зняли документальний фільм про отруєння українського президента Віктора Ющенка "Ющенко: недосконале вбивство"

Проте розслідування отруєння правоохоронними органами не дало жодного результату, навіть після обрання Віктора Ющенка президентом.

За результатами першого туру голосування Ющенко набрав 39,90% проти 39,26% у свого головного опонента, кандидата від провладних сил Віктора Януковича. Цей тур голосування, за твердженнями низки вітчизняних та міжнародних організацій, зокрема Комітету виборців України, ОБСЄ, відбувався зі значними порушеннями виборчих прав громадян.

Після першого туру Віктором Ющенко було укладено низку політичних угод про підтримку його кандидатури важливими політичними силами, зокрема Соціалістичною партією Олександра Мороза та Анатолієм Кінахом, які також балотувались у першому турі. До початку кампанії аналогічну угоду було укладено з Юлією Тимошенко

Другий тур голосування 21 листопада 2004 року, за твердженням переважної більшості міжнародних організацій, пройшов з брутальними порушеннями виборчого законодавства та прав людини, з застосуванням технологій загальнодержавного фальшування результатів голосування, в тому числі і з втручанням в електронну систему підрахунку голосів в Центральній виборчий комісії. Ці факти були доведені у Верховному Суді України у історичному судовому процесі "Віктор Ющенко проти Центральної виборчої комісії", в результаті якого було призначене повторне голосування 26 грудня 2004 року.

Ющенко зі своїми прихильниками під час мітингу на Європейській площі у Києві (2007)

Зазначені події розгортались на фоні безпрецедентних протестних акцій українського народу проти фальсифікації виборів, які отримали назву Помаранчевої революції та мали ключовий вплив на політичну ситуацію між другим туром та повторним другим туром голосування. На чолі цього руху став Віктор Ющенко, який зумів здійснити унікальну безкровну трансформацію політичної та національної атмосфери в Україні. Ключову роль в цих подіях відіграла його політична соратниця по коаліції "Сила Народу" Юлія Тимошенко. В той же час, в ряді східних та південних регіонів України, як наслідок передвиборчих інформаційних війн та політичних інтриг, а також зрозумілого небажання виборців Віктора Януковича миритись з призначенням переголосування, набули поширення сепаратистські настрої. В ці дні країна опинилась на межі повномасштабної політичної та економічної кризи, і лише завдяки обережним та конструктивним діям основних політичних гравців, зокрема голови Верховної Ради Володимира Литвина, а також міжнародних посередників Хав'єра Солани, Валдаса Адамкуса, голови ОБСЄ Яна Кубіша та Олександра Кваснєвського, змогла швидко вийти з критичного стану.

У результаті повторного другого туру голосування, визнаного експертами набагато демократичнішим ніж два попередніх, Віктор Ющенко отримав 51,99% голосів, тоді як Віктор Янукович 44,20%. Передвиборний штаб Віктора Януковича, перебравши тактику команди Ющенка з другого туру, розпочав юридичну війну, направлену на затягування процедури вступу на посаду нового Президента України. 20 січня 2005 року, Верховний Суд України відхилив скаргу кандидата в Президенти Віктора Януковича за відсутністю доказів, та розблокував процес офіційного вступу Віктора Ющенка на посаду Президента.


2.3. Президент України (2005-2010)

Віктор Ющенко на церемонії інавгурації

Діяльність Ющенка як Президента України є досить суперечливою. В 2005 він зробив чимало кроків, таких як розпуск ДАІ, відміна візового режиму для громадян ЄС та США, введення значної матеріальної допомоги при народженні дитини. Ющенко не зміг припинити розбрат у стані своїх партнерів по Помаранчевій Революції.

В зовнішній політиці України також залишалось чимало проблем. За час президентства Ющенка і за чималих його зусиль Україна вступила в Світову Організацію Торгівлі (СОТ). Хоча відносини з Росією формально залишалися добрими, реально Росія стала проводити надзвичайно агресивну політику економічного та інформаційного пригнічення України ("Газова війна", антиукраїнська пропаганда на телебаченні тощо).

На виборах у Верховну Раду 26 березня 2006 року найбільшу кількість голосів отримала Партія Регіонів. Після 4-місячних переговорів Ющенко підписав 4 серпня 2006 року подання у Верховну Раду на призначення Януковича прем'єр-міністром.

2 квітня 2007 року президент України Віктор Ющенко підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України 5-го скликання. Підставою для цього Віктор Ющенко назвав неконституційний спосіб формування конституційної більшості у ВР, а саме входження до коаліції окремих депутатів а не цілих фракцій.

" Я прийняв це рішення у відповідності до положень Конституції, обов'язків президента України, та з дотриманням необхідної конституційної процедури. Моя дія продиктована гострою необхідністю зберегти державу, її територіальну цілісність та суверенітет, Забезпечення додержання прав і свобод людини і громадянина [5] "
На реверсе памятной монеты В честь визита в Украину Вселенского Патриарха Варфоломея" в кругу изображен Президент Украины Виктор Ющенко, который держит венок с зажженной свечой, пламя которой имитирует голограмма, и Вселенский Патриарх Варфоломея

Депутаты коалиции заявили, что не будут выполнять указ и собрали внеочередное заседание Рады. Коалиции удалось заблокировать внедрения этого решения представлением в Конституционный суд. Как следствие 26 апреля 2007 года Виктор Ющенко издает второй указ о досрочном прекращении полномочий Верховной Рады Украины 5-го созыва. Основанием стало формальное отсутствие коалиции (как незаконно созданной) в ВР в течение одного месяца. Ряд причин, а именно:

  • назначение президентом на должность Генерального прокурора Святослава Пискуна,
  • заявления СБУ относительно фактов взяточничества некоторых конституционных судей,
  • нарушения Генеральной прокуратурой уголовных дел против нескольких судей Конституционного Суда за нарушение присяги,
  • усиление позиций президента в СНБО

заставили партии коалиции прибегнуть к переговорам с президентом.

Результатом переговоров стало признание коалицией роспуска ВР и согласие на перевыборы. 5 июня 2007 года было подписано Третий указ о досрочном прекращении полномочий Верховной Рады Украины 5-го созыва. Основанием для него по взаимному согласию всех сторон стало добровольное сложение полномочий депутатами оппозиционных фракций. Повторные выборы назначены на 30 сентября 2007 года [6]. Жестко против перевыборов пор выступают потенциальные аутсайдеры гонки - КПУ и СПУ.


3. Выполнение предвыборной программы Президента Украины Виктора Ющенко

8 ноября 2007 года Президент Украины Виктор Ющенко подписал Указ О мероприятиях по устройству доступного жилья в Украине и улучшению обеспечения граждан Украины жильем. "Я уверен, что обеспечение каждой семьи доступным жильем - это универсальный ответ на целый ряд проблем социального характера. 17 миллионов человек нуждаются в улучшении условий проживания. 1300000 семей стоят в очереди за жильем. Ежегодно его предоставляют 20 тысячам семей. Социально это невыносимо . Главная задача совещания - мобилизировать все органы власти для решения этой проблемы ", - сказал Президент. Согласно указу, Кабмин должен предусмотреть на 2009 и последующие годы средства на строительство доступного жилья в объеме не менее 0,5% от ВВП [7] [8].

11 декабря 2007 года на встрече Президента Украины Виктора Ющенко с представителями бизнеса и власти был начат проект "Согрей любовью ребенка - благотворительность в поддержку многодетных семей. Проект направлен на решение наболевших проблем многодетных семей, детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки. Инициативу Президента по благотворительной помощи многодетным семьям поддержал крупный бизнес: бизнесмены Виктор Пинчук и Ринат Ахметов согласились принять непосредственное участие в инициативе Президента Украины Виктора Ющенко относительно благотворительной помощи многодетным семьям [9].

В Украине более 100 тысяч детей-сирот. 2008-й год Виктор Ющенко объявил Годом усыновления.


4. Конфликт с Юлией Тимошенко

Встреча Президента Ющенко и премьер-министра Юлии Тимошенко, 2009

Конфликт между Ющенко и Тимошенко - это "главный конфликт в демократической власти 2005-2010"; этот конфликт имел разрушительные последствия для украинской демократии в 2005-2010 годы.


4.1. Начало конфликта

Конфликт начался в первые же месяцы назначение Тимошенко на должность премьер-министра:

  • Первой причиной были "полномочия СНБО" . В марте-2005 секретарь СНБО П. Порошенко заявил, что "в сферу полномочий СНБО входят все вопросы Кабмина". Ющенко заявил, что " Совет национальной безопасности и обороны Украины" должна стать "единственным местом, где будут приниматься все стратегические решения". Фактически Ющенко и Порошенко - начали создавать с СНБО систему дублирования Кабинета Министров. Это стало главной составляющей конфликта во властной команде; который привел к отставке Кабмина Тимошенко и отставке Порошенко с должности секретаря СНБО.
  • "Первый публичный скандал между Ющенко и Тимошенко" возник 19.5.2005, когда на заседании СНБО - Ющенко резко раскритиковал премьер-министра Тимошенко - за давление на оптовых торговцев бензином: "Ющенко сказал ей, что в таком случае она может написать заявление о отставку и идти вместе с СДПУ (о) и "Регионами" (полит. сила Януковича) дудеть в дудки и стучать в барабаны ". [10]
  • Подобные конфликты продолжались весь период 2005-2010 - причем основную критику в адрес Тимошенко обычно озвучивало близкое окружение Ющенко, а не он сам. На президентских выборах-2010 - Президент Ющенко неоднократно повторял, что "Тимошенко и Янукович одинаково зло для Украины", а 16.2.2010 (на прощальной пресс-конференции в качестве Президента) Ющенко заявил, что "его большой политической ошибкой" было "сотрудничество с Тимошенко ". [11]
В. Ющенко и Тимошенко - представляют свои партии ("Наша Украина" и "Родина") на саммите "Европейской народной партии", Португалия (Лиссабон), 18.10.2007

4.2. Идеологические основы конфликта

Конфликт между Ющенко и Тимошенко - не носит характера личных антипатий, а возник (еще в апреле-2005 года) вследствие исповедания этими политиками - различных подходов к решению главных проблем Украины:

  • "Вопрос земли". Ющенко является сторонником "полной приватизации сельскохозяйственной земли; и рынка земли"; Тимошенко-БЮТ против "свободного рынка земли", ибо по ее мнению это приведет к тому, что земля сосредоточится в руках нескольких олигархических групп.
  • "Вопрос поставок газа через" РосУкрЭнерго "(вопрос возник в 2004 году и существует до сих пор (2011)). Ющенко за существование посредника" РосУкрЭнерго "; Тимошенко называет посредника" РосУкрЭнерго "-" коррупционной схеме ".
  • "Вопрос власти":
- Относительно выборов в Верховную Раду и местные советы - Ющенко за так называемые "открытые списки" (депутатов выбирают "поштучно" - "в 450 округах"; и избранные депутаты - фактически не зависят от своей партии-блока, могут свободно голосовать против своей партии -блока). Тимошенко наоборот - за выборы исключительно партий "в общенациональном округе", за то, чтобы партии - "имели право на отнятие у депутата мандата, в случае его голосования против" избирательных обязательств своей партии "" ("императивный мандат") .
  • Есть различия и в отношении к России. В частности, президент Ющенко обвинял премьер-министра Тимошенко в "предательстве национальных интересов Украины" после обращения Тимошенко за кредитом к России (кредит не получен). [12]

5. Общественная деятельность

6. Звания и награды

Виктор Ющенко на "Конгрессе украинской интеллигенции", Донецк 27 ноября 2009

2005 двое влиятельных тогда американских сенаторов Джон Маккейн и Хиллари Клинтон подали кандидатуры Ющенко вместе с тогдашним президентом Грузии Михаил Саакашвили на получение Нобелевской премии мира, поскольку они "завоевали поддержку народа, отстаивая демократию, свободу и гражданские права". [26]


См.. также


Примечания

  1. Вятрович. Учитель и повстанцы / / Украина, № 240, 23.12.2010 - umoloda.kiev.ua/print/91/45/64137
  2. Вятрович. Бандеровец Ющенко. "Хитрый" против чекистов / / Украина, № 243, 29.12.2010 - www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/64251
  3. Генеалогическое древо Виктора Ющенко - uk.rodovid.org / wk / Запись: 78477
  4. Библиографическая карточка диссертации (фото). - www.nbuv.gov.ua/scan_dis/0139/04/0005.gif
  5. " Президент разогнал Раду - pravda.com.ua/news/2007/4/2/56715.htm " Украинская правда, 02.04. 2007.
  6. " Президент назначил внеочередные выборы в Верховную Раду на 30 сентября 2007 - www.president.gov.ua/news/6436.html " Президент Украины, 05.06. 2007.
  7. Ющенко цунами указ о строительстве доступного жилья - Корреспондент - korrespondent.net/business/215624 /
  8. Ющенко дал старт Национальной программе "Доступное жилье" - Times.ua - times.ua/story/16834 /
  9. Проект "Согрей любовью ребенка" - официальный сайт Президента Украины - www.president.gov.ua / content / zld.html
  10. Федор Румянцев. "Ющенко послал Тимошенко" дудеть в дудки "", сайт "Газета.Ru", 21.5.2005. - www.gazeta.ru/2005/05/21/oa_158276.shtml
  11. "Ющенко: Тимошенко - моя самая большая ошибка. Президент обвинил Тимошенко в отсутствии конструктива и затягивание в проведении реформ". Сайт "TSN.ua"; 16.02.2010, 14:50. - tsn.ua / ukrayina / yushchenko-timoshenko-moya-naibilsha-pomilka.html
  12. The Economist Feb 19th 2009: "Default options" - www.economist.com/world/europe/displaystory.cfm?story_id=13145865: President Viktor Yushchenko recently, for the umpteenth time, accused Ms Tymoshenko of "betraying national interests", by talking to the Kremlin about a $ 5 billion loan. Playing the anti-Russian card is one of his favourite ways of wooing public opinion in western Ukraine, where there is little love of Russia or its language.
  13. Указ Президента Украины № 511/2011 от 28 апреля 2011 года "О Совете по вопросам развития Национального культурно-художественного и музейного комплекса" Мистецький арсенал "" - www.president.gov.ua/documents/13504.html
  14. Указ Президента Украины № 507/96 от 3 ​​июля 1996 года "О награждении Почетным отличием Президента Украины" - zakon.rada.gov.ua / cgi-bin / laws / main.cgi? nreg = 507/96
  15. Указ Президента Украины "Об установлении отличия Президента Украины - ордена" За заслуги "" - zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg = 870/96
  16. Указ Президента Украины № 39/97 от 18 января 1997 года "О присвоении В. Ющенко почетного звания" Заслуженный экономист Украины "" - zakon.rada.gov.ua / cgi-bin / laws / main.cgi? nreg = 39/97
  17. Указ Президента Украины № 1513/99 от 1 декабря 1999 года "О присуждении Государственных премий Украины в области науки и техники 1999 года" - zakon.rada.gov.ua / cgi-bin / laws / main.cgi? nreg = 1513/99
  18. " Состоялась официальная церемония встречи Президента Украины с Президентом Финляндской Республики - www.president.gov.ua/news/4452.html " Президент Украины, 26.10. 2006.
  19. Award winners 2006 - loomarea.com / die_quadriga / e / index.php? title = Award-winner_2006
  20. "Juschtschenko, Peres und Illy" - www.tagesspiegel.de / kultur / Quadriga; art117, 2312950. Der Tagesspiegel. 2006-10-03 . http://www.tagesspiegel.de/kultur/Quadriga; art117, 2312950 - www.tagesspiegel.de / kultur / Quadriga; art117, 2312950 . Проверено 2008-08-15 .
  21. " Две легкие Европы. Ющенко и Квасьневский открыли новое дыхание украинской-польских отношений - www.umoloda.kiev.ua/number/408/113/14757/ " Украина Молодая, 14.04. 2005.
  22. " Состоялось первое заседание Совета Президентов Украины и Литовской Республики - www.president.gov.ua/news/4617.html " Президент Украины, 14.11. 2006.
  23. Президенты Украины и Латвии обменялись орденами - www.liga.net/news/188175.html
  24. " КИЕВ. Предстоятель Украинской Православной Церкви Блаженнейший Митрополит Владимир поздравил Президента Украины Виктора Ющенко с Днем рождения - orthodox.org.ua/uk/aktualne/2007/02/23/1110.html " УПЦ-МП, 23.02. 2007.
  25. " Ющенко стал рыцарем Гроба Господня - unian.net/ukr/news/news-221971.html " УНИАН, 16.11. 2007.
  26. Ульяна Лыба. Нобелевская премия убегает от Украины - www.ukrslovo.org.ua / ukrayina / nauka-i-osvita / nobelivska-premiya-tikaye-vid-ukrayiny.html - украинский Слово.

Данный текст может содержать ошибки.

скачать

© Надо Знать
написать нам