Душанбе

Душанбе ( тадж. Душанбе , перс. دوشنبه ; В 1929 года - Дюшамбе, 1929 - 1961 года - Сталинабад ^[2]) - столица Таджикистана, всего город, политический, культурный и экономический центр страны. Расположен в Гисарський долине на берегах реки Варзоб (Душанбинка).

Город возник как небольшое поселение- кишлак, что в ХИХ - начале ХХ века был одним из оживленных торговых пунктов восточной части Бухарского эмирата. С утверждением советской государственности таджиков, Душанбе стал столицей новообразованной республики, активно строился от 1930-х, особенно в 1950 - 1970-е годы. От 1991 года Душанбе - столица независимой Республики Таджикистан.

В городе сосредоточено около 40% промышленного потенциала Таджикистана, здесь проживает около 15% от общей численности населения республики (на 2008 год 679 400 человек ^[3]), и производится четверть внутреннего валового продукта страны ^[4].

Условия осуществления городом функций столицы Таджикистана определяет специальный Закон Республики Таджикистан "О статусе столицы Республики Таджикистан" от 13 декабря 1996 года ^[5]. В городе расположены центральные органы власти страны, главные и крупнейшие национальные учреждения образования и культуры, ряд предприятий, представительства международных организаций и иностранных государств, ведущих мировых компаний. Архитектурное лицо города определяет оригинальная (с использованием таджикских мотивов) советская и современная ( 2000-х годов) застройка.

1. География и климат

Місто розташоване на 38 північної широти й 68 східної довготи на висоті 750-930 м над рівнем моря в родючій і густонаселеній Гісарській долині.

Площа міста складає 126,6 км, загальна довжина вулиць, проїздів, набережних, мостів, тунелів - 705,6 км, площа зелених масивів і насаджень - 74 800 м (станом на 1 січня 2004 року ^[6]). Через місто з півночі на південь протікає річка Варзоб (Душанбинка), що живить став у центрі міста; зі сходу на захід - Кафірніган. На півночі від міста знаходиться Варзобська ущелина, у якій розташовані численні бази відпочинку.

У Душанбе яскраво виражений континентальний клімат, із сухим і спекотним літом й вологими прохолодними зимами. Пересічна температура січня становить +1 C, липня - +28 C. Січеневі температури у долинах коливаються від 0 C до +2 C, липневі температури в долинах коливаються від +23 C до +30 C.

Максимум опадів припадає на зимовий і весняний періоди, влітку і восени дощі падають рідко.

2. Население

Чисельність населення Душанбе становить 679 тисяч осіб (2008) ^[7]. Динаміку його змінюваності демонструє нижче наведена таблиця:

Головна етнічна група міста - таджики (83,4%), також проживають узбеки (9,1%), росіяни і російськомовні (5,1%), решта - 2,4%

Рівень грамотності згідно з офіційними даними населення Душанбе становить 99,7%.

3. Органи управління та адміністративний поділ

Райони Душанбе на мапі міста: 1. ібн Сіни; 2. Фірдоусі; 3. Ісмаїла Самані; 3. Шахмансура

Організаційні, правові, економічні та соціальні умови здійснення містом Душанбе функцій столиці Таджикистану визначає Закон Республіки Таджикистан "Про статус столиці Республіки Таджикистан". Душанбе має власний герб.

Представницьку та виконавчу владу на території імста Душанбе здійснює представник Президента - Голова міста Душанбе. Структура виконавчого органу державної влади складається з апарату Голови міста, Органу виконавчої влади 4 районів столиці, управлінь, комітетів, відділів, інших підрозділів міського та районного рівнів. Наразі (2010) Головою міста Душанбе є Махмадсаїд Убайдуллоєвич Убайдуллоєв ^[8], апарат Голови міста має 71 штатну одиницю, чисельність управлінь і пірозділів - 45 одиниць ^[9].

Місто Душанбе - єдине в Республіці Таджикистан місто з районним поділом, відтак Душанбинський Маджліс народних депутатів і міська виконавча влада набувають обласний статус на підставі Закону Республіки Таджикистан "Про державну владу на місцях". Душанбе складається з 4 районів: Ісмоїлі Сомоні (Ісмаїла Самані), Cіно (ібн Сіни), Фірдавсі (Фірдоусі) та Шохмансур (Шахмансура). Виконавчу владу в районах столиці представляють Голови районів.

4. История

Археологічні розкопки, що провадились у межах сучасного Душанбе, достеменно довели, що люди перебували в цій місцині ще наприкінці кам'яного віку, в добу неоліту, в IV-III тисячоліттях до н.е. ^[4].

4.1. Від першої згадки до 1930-х років

Найперша писемна згадка про Душанбе належить до 1-ї чверті XVII століття.

Останній емір Бухари (фото С. М. Прокудіна-Горського, 1911)

Душанбе виник на місці невеликого поселення (кишлака) на перехресті доріг, у якому по понеділках організовувався великий базар, звідси й назва міста ("Душанбе" по-таджицьки - понеділок ^[10]).

Після спустошливого Каратазького землетрусу 8 вересня 1907 року гісарский бек Шохімардонкул задля власної безпеки разом з родиною оселився в Душанбе, де на той час містилась одна з підпорядкованих йому адміністративних одиниць ( амлякдарство). Відтак, Душанбе фактично стає столицею Гісарського бекства. Відтоді поселення почало різко зростати - і на 1920 рік чисельність його населення досягла 14-16 тисяч осіб ^[11].

В 1920 році останній емір Бухари Алім-хан, втікаючи від більшовиків, заснував у Душанбе свою резиденцію, але незабаром був вигнаний частинами Червоної армії, що наступали на місто. Наприкінці 1921 року місто було взято військами басмачів під керівництвом Енвера-паші, але 14 липня 1922 року знову підпало під владу більшовиків і було проголошене столицею Таджицької АСРР.

3 вересня 1924 року в Душанбе здійснив посадку перший літак. Ним керували льотчики Петро Камаров і Рашидбек Ахриєв, прилетівши з Бухари ^[4].

Із проголошенням міста столицею Таджицької АСРР почалося власне його будівництво - 27 квітня 1927 року Рада Народних Комісарів Таджицької республіки ухвалила постанову "Про будівництво міста Дюшамбе". Таку офіційну назву - Дюшамбе місто мало до 1929 року. У цей рік Таджицька АСРР була перетворена в Таджицьку РСР, а місто отримало назву на честь тодішнього керівника радянської держави Йосипа Сталіна Сталінабад, і називалося так до 1961 года.

4.2. Розвиток міста у радянський час

Міст через Душанбинку, 1930

От 1930-х років починається бурхливий розвиток тодішнього Сталінабаду. До міста для його будівництва прибували архітектори, інженери, будівельники з Москви, Ленінграда, Києва, Харкова, Одеси ^[12].

В 1929 році в Душанбе була прокладена перша залізниця, що з'єднала місто з Ташкентом і Москвою. Це дало поштовх до розвитку в місті будівельної, текстильної, електро- і харчової промисловості, а також машинобудування. У січні наступного (1930) року в місті стала до ладу й почала випускати першу продукцію нова цегельня.

В течение 1930 - 33 років у місті було зведено будівлю ТЕС, яка стала в Сталінабаді першою спорудою зі збірного залізобетону (будівництво було розпочато ще в 1930 році). У цьому ж (1933) році була введена в експлуатацію швейна фабрика. У жовтні 1936 року було споруджено перший залізничний вокзал у Душанбе.

Міський меморіал Другої світової війни

У першій половині 1940-х років до ладу стали цементний, авторемонтний і електромеханічний заводи ^[12].

У роки Другої світової війни в Душанбе були евакуйовані десятки великих підприємств Москви, Ленінграда, Уралу та України; у лікарнях і шпиталях міста відновлювали своє здоров'я багато поранених воїнів Червоної армії; водночас тисячі душанбинців воювали на фронтах і чимало з них загинули в боях ^[4].

В 1950 - 1960-ті роки, вже по Другій світовій війні тривало масштабне будівництво міста - як житлових масивів, так і значних об'єктів адміністративного та громадського призначення. От 1955 року розпочато тролейбусний рух у місті.

В 1972 році в Душанбе було пущено в експлуатацію автоматичну міжміську (і міжнародну) телефонну станцію.

В 1980 році Душанбе приймало 13-й за ліком Всесоюзний кінофестиваль.

4.3. Душанбе у 1990-2010-ті роки

9 сентября 1991 року Таджикистан проголосив незалежність, і Душанбе став столицею світської, демократичної, суверенної держави.

За півтора року до цього, в лютому 1990 року, в умовах відцентрових тенденцій в СРСР, в Душанбе сталися масові беспорядки на підґрунті міжетнічних конфліктів ^[13]. Ці події передували Громадянській війні в Таджикистані, що тривала у 1992 - 1997 роки, і згубно позначилась у тому числі на розвитку та соціально-економічних показниках Душанбе ^[4]. Політична нестабільність, економічна криза і соціальне напруження 1990-х років спричинили еміграційні процеси, в результаті яких частка російського (і російськомовного) населення в країні (і в місті) істотно зменшилась.

Від кінця 1990-х у місті поступово відновлюється економіка та соціальний спокій. Визнанням внеску міста у справу "зміцнення цінностей миру, толерантності та солідарності в повсякденному житті" стало присудження в 2004 році Душанбе першої Премії ЮНЕСКО "Місто миру" за 2002 - 2003 роки ^[14].

Останнім часом (від кінця 1990-х років) Душанбе не раз ставало місцем проведення масштабних заходів і святкувань, зокрема і за участю міжнародних делегацій. Так, у місті помпезно відзначили 1100-ліття держави Саманидів (1999). В 2000 році в Душанбе проходила зустріч глав держав-членів Шанхайської організації співробітництва. А 2003 року в місті відбувся Душанбинський Міжнародний форум з питної води, в якому взяли участь 50 держав і міжнародних організацій ^[4].

будівля ЦК Компартії Таджицької РСР (нині уряд)

На відзначення 20-річчя незалежності Таджикистану (офіційна дата - 9 сентября 2011 року) в Душанбе був урочисто здійнятий національний прапор величезних розмірів (60 х 30 метрів) на рекордному - найвищому в світі флагштоці заввишки 165 метрів; тоді ж біля нього був споруджений монумент із зображенням державного герба ^[15]. У цей же період - на початку вересня 2011 року в Душанбе відбувся ювілейний саміт СНД, в якому взяли участь 8 з 11 лідерів країн Співдружності, зокрема від України В. Янукович; обговорювались питання щодо сучасного становища і майбутього цього політичного утворення, а також міждержавного співробітницва у різних сферах країн-учасників ^[16].

У теперішній час Душанбе є значним політичним, економічним і культурно-освітнім центром країни та Середньої Азії. Тут працюють вищі посадовці і державні органи Республіки Таджикистан - Президент, уряд, таджицький парламент з двома палатами : Маджлісі Міллі і Маджлісі Намояндагон; представництва міжнародних організацій та іноземних держав, офіси великих національних і зарубіжних компаній.

5. Экономика

5.1. Промышленность

Промисловий комплекс Душанбе (2008) включає в себе 230 підприємств різних галузей різних форм власності. В ньому зайнято близько 19 тисяч осіб населення міста, на який припадає до 30% від загального обсягу промислового виробництва держави ^[17]. Основу експорту з Душанбе становлять - пряжа бавовняна, готові бавовняні тканини, панчішна продукція, кабельні вироби, арматура, продукція сільськогосподарської переробки, обладнання для торгівлі тощо. У місті функціонують понад 10 спільних промислових підприємств. У структурі економіки Душанбе значне місце від 1990-х років посідають приватна ініціатива й невеликі приватні підприємства, майстерні, торговельні точки.

Типова душанбинська майстерня

Головні промислові галузі Душанбе:

• легка промисловість - є найбільш розвинутою у душанбинському промисловому комплексі, що пояснюється близькістю вирощування й виготовлення сировини (бавовна, шовкові кокони тощо). Представлена найбільшими у країні підприємствами ВАТ "Нассоч" (текстильне і прядильно-ткацьке виробництво), АТ "Чевар" і ЗАТ "Гулистон" (виробництво готових швейних виробів), АТОВ "Нафиса" (виробницво панчішно-шкарпеткової продукції);
• електротехнична галузь і машинобудування - ВО "Таджиктекстильмаш", АТ "Таджиккабель", АТ "Сомон-тачхизот", АТОВ "Торгмаш" (виробництво обладнання для торговельних підприємств);
• харчова і переробна промисловість - виробляє всі види харчової продукції, включаючи горілчану й винну. Найбільшими підприємствами є молочний і м'ясоконсервний комбінати, консервні заводи, СП " Таджам", Душанбинський винзавод і Таджицький харчовий комбінат (колишній Душанбинський пивзавод), а також підприємства, що виробляють хлібобулочну та кондитерську продукцію;
• промисловість будівельних матеріалів - включає в себе цегельні, Душанбинській цементний завод, шиферний завод, а також інші підприємства, що випускають будматеріали і залізобетонні конструкції та вироби;
• металургія - арматурний завод, одне з найбільших підприємств, що виробляють чавунне литво, водо-, газо-, і нафтопровідну арматуру;
• електроенергетика - Душанбинська ТЕЦ і Каскад Варзобської ГЕС;
• інші підприємства - низка хімічних виробництв, ряд підприємств з випуску меблів, поліграфічні комбінати й фірми (загалом понад 20).

5.2. Транспорт

Душанбинський залізничний вокзал

Душанбинци толкают троллейбус

В Душанбе сосредоточены и обслуживают население и гостей города такие виды транспорта: железнодорожный, авиационный и автомобильный.

Город является узлом национальной железной дороги - здесь сходятся линии Термез-Вахдат и Душанбе-Куляб. В Душанбе берут начало шоссе, ведущие в Ура-Тюбе и Ходжент, Куляб и Хорог, Курган-Тюбе и Термез. Воздушными воротами страны является Душанбинского аэропорт.

Железнодорожный транспорт в городе является подразделением государственного единого предприятия "Таджикская железная дорога" Министерства транспорта Республики Таджикистан.

Авиационный транспорт работает во главе с государственной авиакомпанией " Tajikair" .

Ведущую роль в транспортном обеспечении жизнедеятельности Душанбе занимает автомобильный транспорт. В городе функционируют более 30 автотранспортных предприятий.

Государственный автомобильный транспорт общего пользования города Душанбе, осуществляющего городские пассажироперевозки, объединенный в составе Пассажирского Унитарного Предприятия "Душанбенаклиётхадамотрасон" (Душанбемиськпастранс) при Хукумати города Душанбе, и состоит из 4 государственных коммунальных унитарных предприятий: "Автобус-1", "Автобус- 2 "," Автобус-3 "и" Троллейбус ".

Всего (по состоянию на конец 2000-х годов) транспортная сеть города Душанбе состоит из около 70 маршрутов, в том числе 34 - автобусных, 13 - троллейбусных и 27 - маршрутных такси. Ежедневно на указанных маршрутах задействованы 1 464 транспортных средства, в том числе 302 автобуса и 92 троллейбусы ^[18].

Смотрите также: Душанбинского троллейбус.

Неотъемлемой составляющей общественного транспорта Душанбе являются маршрутные таксомоторы частного сектора, которых в городе более тысячи. 10 негосударственных фирм имеют лицензии на пассажироперевозки в городе Душанбе.

5.3. Торговля

Душанбе является одним из крупнейших торговых центров Таджикистана.

Продавец специй на городском рынке

К 1990 года торговля в стране развивалась в 2 формах: государственная и кооперативная, причем на первую, согласно официальной статистике, приходилось свыше 9/10 от общего объема. В связи с последующей (при независимости Таджикистана) приватизацией госсобственности, а также с развитием частного капитала, уже по состоянию на 2002 год доля негосударственного сектора в общем объеме розничного товарооборота республики составила 99%.

Активно материальная база торговли в Душанбе развивались в 1960-е - 1990-е годы - в это время в городе были возведены и сданы в эксплуатацию многочисленные крупные магазины, торговые центры, такие как ЦУМ, магазины "Гулистон", "Универсам", "Детский мир", торговые центры "Рахш", "гулом", "Садбарг", "Бахор", "Мохи нав" и другие. Большинство из них, как частные торговые предприятия или АО продолжает свою деятельность и в наше время ( 2000-е).

В 1920 - 1923 года на территории тогдашнего Дюшамбе существовал лишь один рынок. А уже 1990 году их было 10. По состоянию на 2002 год в пределах Душанбе работало 27 продовольственных, вещевых и смешанных рынков. Среди них 7 были большими - "Баракат", "Саховат", "Корвон", "Рохы абрешим", "Шохмансур", "Султоны Кабир" и другие ^[19].

6. Социальная сфера

6.1. Жилищно-коммунальное хозяйство

Гостиница "Таджикистан"

Общая площадь жилищного фонда города Душанбе на начало 2004 года составляла 7,5 миллионов м ^[6].

Согласно официальным данным город был обеспечен водопроводом практически на 100%, канализацией, центральным отоплением и подогревом воды - на 98%, газифицировано - 64% ^[6].

В советское время в городе было до 10 отелей. В 1990 - 2000 -х гостиничный бизнес стремительно развивается в Душанбе, и уже в 2004 году гостиниц было в разы больше - 30 на 4,2 тысяч мест ^[20]. Большими и престижными душанбинского отелями являются: Dushanbe Hyatt Regency, "Душанбе", "Тоджикистон", "Авеста", "Вахш", "Меркурий" и другие.

• Викискладе есть медиафайлы по теме: Отели Душанбе

6.2. Медицина

В Душанбе функционирует развитая сеть городских поликлиник, больниц, медцентров, родильных домов, домов ребенка, санитарно-эпидемиологических центров - вообще в городе по состоянию на весну 2010 года 62 медицинских учреждения ^[21]. У складі цих 62 лікувально-профілактичних установ: 17 лікарень, 2 будинка дитини, 14 міських центрів здоров'я, 5 стоматологічних поліклінік, 8 центрів санітарно-епідемологічного нагляду і дезостанцій, 12 міських галузевих центрів і 4 допоміжних центрів.

Первинна медико-санітарна допомога душанбинцям (і гостям міста) надається у 39 установах (міські центри здоров'я, стоматологічні поліклініки, центри санітарно-епідемологічного нагляду і дезостанції, міські галузеві центри). Госпітальна допомога надається в 17 лікарнях і 2 Будинках дитини ^[22].

Серед основних медзакладів Душанбе - спеціалізовані республіканські лікарні та центри, міські поліклініки №№ 1-5, міська інфекційна лікарня, дитяча інфекційна лікарня, відомчі госпіталі силових міністерств країни ^[23].

6.3. Освіта і наука

Інститут сходознавства та письмової спадщини Таджикистану

Державний медичний університет

Душанбе - головний освітньо-науковий центр Таджикистану. Тут працює 43 наукові установи, зокрема Таджицька академія наук і 17 науково-дослідницьких інститутів.

Освітня галузь Душанбе включає понад 20 вишів і 10 професійно-технічних училищ, близько 130 загальноосвітніх та середніх спеціальних навчальних закладів, понад 100 дитячих дошкільних закладів (станом на початок 2007/08 навчального року ^[6]). З-поміж загальної кількості загальноосвітніх шкіл понад 20 є навчальними закладами так званого нового типу (гімназії та ліцеї), ще близько 10 є приватними ^[24].

Душанбинські вищі навчальні заклади ^[25] (загалом понад 20):

Навчальними закладами середньої професійої освіти в Душанбе є коледжі : мистецтв ^[27], торговий, педагогічний, технічний, медичний, інженерно-педагогічний, спортивний, політехнічний та геологічний технікум.

7. Спорт

Спорт у Душанбе почали культивувати за СРСР у 1930-х роках. Але якщо у перші роки радянської влади в місті було лише декілька найпростіших спортивних споруд, то в теперішній час у Душанбе функціонують такі крупні спортивні комплекси як республіканський стадіон імені М. В. Фрунзе, республіканський плавальний басейн, стадіони "Динамо", "Спартак", "Авиатор", "Автомобилист", спорткомплекси Таджицького інституту фізичної культури, медичного інституту та політехнікума, іподром і низка інших ^[28].

У місті діють 8 стадіонів, 121 спортивний зал, 4 плавальні басейни, 3 тенісні корти, 57 футбольних полів, 3 стрілецькі тири, 140 комплексних спортивних майданчиків (станом на 2-у половину 2000-х років ^[6]), близько 10 спортивних шкіл.

Найвідоміший спортивний клуб з Душанбе - футбольна команда " ЦСКА-Памір", у місті також традиційно культивують силові та борцівські види спорту. Видатні спортсмени -душанбинці: Саїдмумін Рахімов і Афзалшах Алімов (боротьба), Ібрагім Хасанов і брати Юрій та Михайло Лобанови (веслування на байдарках та каное), Юрій Баранов (парашутний спорт), Зебунісса Рустамова (стрільба з лука), Андрій Абдувалієв (метання молота) ^[4].

У період від 14 до 20 жовтня 2003 року в Душанбе вперше проводились V Центрально-Азійські спортивні ігри ^[29].

8. Культура, ЗМІ і дозвілля

Душанбе - головний у Таджикистані і великий регіональний (середньоазійський) культурний осередок - тут працюють численні заклади культури, в тому числі національні: музеї, театри і філармонія, кінокомпанія, цирк, бібліотеки, кінотеатри тощо; функціонують друковані та електронні ЗМІ; діють національні культурні товариства, професійні спілки; музичні, художні та інші мистецькі колективи. Як столиця суверенного Таджикистану Душанбе у 1990 - 2000 -і не раз ставав місцем проведення значних міжнародних конференцій, семінарів, фестивалів та інших культурно-мистецьких заходів.

8.1. Театри, музика та кіно

У Душанбе працюють 7 таджицьких театрів, що представляють широкий спектр музичного і театрального мистецтва:

Душанбинська опера

• Таджицький Академічний театр опери та балету імені Садридина Айні;
• Таджицький Академічний театр імені А. Лахуті;
• Державний Російський драматичний театр імені В. В. Маяковського;
• Державний Молодіжний театр імені М. Вахідова;
• Душанбинского Государственный театр кукол;
• Экспериментальный театр юного зрителя им. Касимова;
• Театр миниатюр "Оина".

В городе действуют Таджикская государственная филармония имени А. Рудаки, Таджикская национальная консерватория, киноконцертный зал имени Борбада (Кохи Борбад / "Дворец Борбада"), государственный дворец концертов и торжественных мероприятий "Вахдат" (Кохи Вахдат / "Дворец Единства").

В городе есть несколько кинотеатров - "Тоджикистон" ("Таджикистан"), "Джомо", "Ватан". Существует государственная киностудия " Таджикфильм" .

8.2. Музыкальные коллективы, общества и события

Выступление уличных музыкантов в тени чинара

В Душанбе работают главные и самые музыкальные коллективы страны - Таджикский симфонический оркестр, Таджикский оркестр народных инструментов, Ансамбли макомистив и фалакхонив Гостелерадио Таджикистана, эстрадно-симфонический оркестр Министерства культуры Таджикистана, ансамбли "Гулбонг", "Сомон", "Лола", "Ганджина" , "Дарё", "Бонувоны рубобы" и т.д. ^[30].

В городе сосредоточены центральные офисы Национального художественных союзов Таджикистана - композиторов, художников, наибольшее музыкальная библиотека страны и музей музыкальной культуры Г. Завкибекова.

С декабря 2001 года в Душанбе функционирует созданный французским НПО ACTED Культурный центр "Бактрия", целью дильности которого является поддержка и популяризация таджикской культуры, как внутри страны, так и за рубежом, помощь и содействие таджикским художникам, музыкантам и другим художникам, в том числе и в способ проведения культурных мероприятий, организация информирования и дополнительного обучения (языковых курсов, мастер-классов художников и т.д.) ^[31].

Традиционными для Душанбе стали проведение ежегодного конкурса эстрадной песни "Суруд сол", разнонаправленных национальных и международных фестивалей - таджикского искусства "Аржанг" ( 2002), "Фалак" ( 2004), душанбинского джаз-фестиваль ( 2009) ^[32].

В городе развивается эстрада, яркими представителями которой являются группы "Авеста" и "Паремий", и народная музыкальная культура.

8.3. Музеи, библиотеки, издательства

Национальный музей Республики Таджикистан им.К. Бехзода

В Душанбе около 10 музеев ^[33]. Главный музей города и страны - Таджикский национальный музей : основан в 1934 году как республиканский краеведческий, сейчас ( 2000-е) насчитывает более 50 000 экспонатов из истории, культуры и природы Таджикистана.

Также в Душанбе функционируют Национальный музей древностей Таджикистана (знаменитый выставленной статуей так называемого Хатлонской Будды или "Будды в нирване" длиной 14 м, обнаруженного на раскопках 1966 года на юге страны), Музей музыкальных инструментов Гурминджа Завкибекова, Таджикский музей этнографии, дома-музеи деятелей национальной культуры Лахути, Турсун-заде, Шахид, Рахими.

Национальная библиотека им.Фирдоуси

В городе действует ряд библиотек, в том числе 20 публичных, из них несколько национальных. Статус главного национального книгохранилища Таджикистана, методического центра и ведущего научно-исследовательского учреждения республики имеет Национальная библиотека имени А. Фирдавси (Фирдоуси) ^[34]. К числу крупнейших библиотек города и страны также относятся Центральная городская библиотечная сеть им. Лахути и Республиканская детская библиотека им. М. Миршакара ^[6].

В Душанбе работают республиканские книжные издательства "Ирфон", "Маориф", "Дониш", "Адиб", "Таджикская энциклопедия". Таджикской, русском и узбекском издаются многочисленные книги, газеты и журналы.

8.4. СМИ

Лого "Чархи Гардун"

По состоянию на конец 2000-х в целом в Таджикистане более-менее регулярно издаются около 20 газет, преимущественно в столице Душанбе и преимущественно таджикском и русском языках (также на узбекском). Массовыми тиражами выходят в свет общегосударственные правительственные печатные органы "Джумхуриет" ("Республика") и "Народная газета". Выпускаются 5 независимых еженедельников - "Бизнес и политика", "Вечерние вести", "Пайванд" (орган Союза писателей Таджикистана), "Иттиход" ("Единство"), "Истиклол" ("независимые"), а также 4 частные газеты. Последние выпускаются местным медиахолдингом ОАО "Чархи Гардун" и позиционуюуться владельцем как популярные и самые по тиражам периодические издания страны ^[35]. Среди газет этой группы - таджицькомовна информационно-культурная и аналитическая "Чархи Гардун" и русскоязычные "Дайджест Пресс" и еженедельная супильно-политическая "Вечерний Душанбе". Зарегистрирован (по стране) 42 журналы, из них 8 - республиканских, 2 - официальных правительственных, 29 - ведомственных и 3 - частных.

Кроме государственного информагентства "Ховар" ("Новости"), работает несколько частных, среди которых выделяется "Азия-плюс", регулярно публикует (наряду с Госагентства) на русском и англійською мовами друковані та електронні повідомлення і зведення на політичну, соціальну та економічну тематику ^[36].

У Душанбе (кінець 2000-х) працюють 7 місцевих телекомпаній, зокрема 5 державних і 2 приватні, та 9 радіокомпаній (включно з FM), з яких 4 є державними, а 5 - приватними ^[37]. Найбільш широкою територією охоплення володіють державні електронні ЗМІ - Перший канал телебачення Таджикистану, телеканал "Сафіна", ТБ "Бахористон", ТБ "Чахоннамо".

8.5. Досуг

Центральний вхід до Парку Рудакі

Душанбе славиться численними закладами харчування, низка з яких, оформлені в етностилі, і розраховані на відвідання, в першу чергу, гостями міста, - чайхани "Рохат", "Саодат", "Боулдер" (на честь міста-побратима з США), ресторан і казино "Джомі Джамшед" (колишня чайхана "Фарогат") тощо.

У місті є декілька зелених зон - Душанбинський центральний парк Рудакі (за СРСР ім. Леніна), Парк С. Айні, Парк Фірдоусі, Парк Дружби народів, Лучобський парк та інші.

У Душанбе працюють цирк, ботанічний сад і зоопарк.

Довкола міста, зокрема у Варзобі чимало санаторіїв, пансіонатів і туристичних баз. В 2000-ні в місті і країні здійснюються спроби стимулювати туризм, в першу чергу міжнародний ^[38].

9. Религия

Центральна мечеть Хаджі Якуб

Вже з кінця 1980-х років відбувалися процеси повернення таджиків, зокрема і містян-душанбинців до свого етнічного та релігійного ісламського коріння. Понад 9/10 населення сучасного Душанбе належать до народів, традиційною релігією яких є іслам.

В 1990 - 2000 -ті в таджицькій столиці активно зводидись мечеті, і станом на 2010 рік у Душанбе нараховується 18 соборних мечетей і 40 мечетей п'ятничних молінь. Крім того, в місті діють такі ісламські організації, як Рада Улемів, Ісламський інститут (від 2009 року державний), гімназія при ньому, Державний центр ісламознавства тощо.

Душанбе як столиця суверенного Таджикистану в особі свого керівництва й ісламських очільників прагне відігравати важливу роль у розвитку ісламської культури та національного самоусвідомлення таджицької нації, утвердитись як один із світових осередків ісламу. Са́ме тому навесні 2010 року, після свята іранського Нового року Президент країни Емомалі Рахмон оголосив Душанбе столицею Ісламської культури в 2010 році ^[39].

У жовтні 2009 року Президент країни започаткував будівництво нової центральної мечеті міста Душанбе, що замінить існуючу мечеть Хаджі Якуб і має стати найбільшою не лише в місті та країні, а й у Центральній Азії (буде вміщати до 150 тисяч вірян зараз) ^[40], і будуватиметься коштом арабських інвесторів ^[41].

Офіційно православ'я, а саме - Російська православна церква (Середньоазійська єпархія РПЦ Московської єпархії) визнана на державному рівні в Таджикистані, і є другою за значимістю релігійною громадою в державі після ісламу ^[42]. Організаційним і духовним осередком православ'я в Душанбе і країні є Свято-Никольский собор ^[43], постійна пасттва якого становить до тисячі прихожан.

Бухарські євреї почали селитися в Душанбе ще з 2-ї половини ХІХ століття. Еще 1989 року в місті було створено Товариство друзів єврейської культури, а від кінця 1990-х у Душанбе існує єврейська громада (голова Б. Мошеєв), у місті діяла синагога, збудована ще на початку ХХ століття, однак навесні 2004 року таджицька влада висунула вимогу єврейській громаді звільнити приміщення культової споруди у зв'язку з її планованим знесенням задля вивільнення місця під майбутнє будівництво ^[44], і, попри протести місцевого єврейства, в червні 2008 року єдину синагогу країни було розібрано ^[45].

10. Архітектурне обличчя, пам'ятки та пам'ятники

10.1. З історії містобудування та архітектурне обличчя

Панорама Сталінабада (Душанбе), 1955

Місто Душанбе стало єдиною столицею держави в Середній Азії, що за неймовірно короткий термін з невеликого феодального містечка перетворилось на великий сучасний промисловий, культурний, науковий і політичний центр ^[46].

К 1930 року в Душанбе зводились лише одноповерхові будинки, переважно хатки, з саману ^[12]. В 1930-х роках у місті розгорнулось масштабне будівництво (див. тут), і на кінець цього десятиліття в 50-тисячному місті було вже 4 295 будівель, хоча лише 73 з них були дво- або триповерховими ^[47]. В 1950-ті будувались триповерхові та з'явились перші чотириповерхові будинки, у наступне десятиліття (1960-ті) було створено базу для зведення багатопанельних 4- и 5-поверхових будинків, ну а вже у 1970 - 80 -і - в Душанбе будували 8, 9 і навіть 12-поверхові будинки, що збагатили міський ландшафт ^[12].

Панорама частини Душанбе, весна 2010

Використання східних мотивів у будівлі Таджикпостачспілки

Таким чином, Душанбе не має пам'яток старої архітектури, а планомірно почало забудовуватися лише по ІІ Світовій війні. Однак чимало фахівців і просто відвідувачів високої думки про архітектурне обличчя міста, і, наприклад, Українська Радянська енциклопедія в статті про місто, "сухій" за визначенням, у 1979 році писала:

Душанбе мальовничо розташувалось у чаші, утвореній Гісарськими горами. А завдяки внеску численних архітекторів, які у своїй роботі над зведенням громадських, адміністративних і житлових будинків, нерідко використовували таджицькі елементи, як для декорування, так і з утилітарною метою, Душанбе має доволі оригінальну архітектуру. Фактично її формують визначні комплекси адміністративних та громадських будівель та житлові мікрорайони. Важливим моментом, який мають враховувати будівничі міста, - сеймічність регіону, відтак зведення висоток у місті є обмеженим.

Душанбе пронизує центральна магістраль - проспект Рудакі (колишній Леніна), у місцях перетинів якого з іншими вулицями розбиті головні душанбинські майдани - центральний Дусті ("Дружби") (колишній Леніна, Свободи, Ісмаїла Самані), Айні, ім. 800-ліття Москви, привокзальний Рудакі (колишній Куйбишева). Прикметною рисою центрального душанбинського проспекту Рудакі є алея декоративних чинарів.

10.2. Визначні пам'ятки та сучасне міське будівництво

Серед визначних споруд Душанбе:

• Таджицький Академічний театр опери та балету імені Садридина Айні (1939 - 46; арх. Д. І. Білібін, В. Д. Голлі, А. А. Юнгер);
• Будинок уряду (1948 - 49; арх. С. Л. Анисимов, М. А. Захаров, інженер Н. Ревант; нині парламент) ^[49];
• колишня будівля ЦК Компартії Таджицької РСР (1950, арх. С. Л. Анисимов; і вже колишній Президентський палац, нині уряд);
• Душанбинський аеровокзал (1962, арх. В. А. Афанасьєв, А. І. Богачова, інженер З. М. Ярмолинський);
• Душанбинський залізничний вокзал (1963, арх. Л. Травянко, В. Русанов).
• Будинок політичної просвіти (нині "Палац Єдності" / Кохі Вахдад; 1975, арх. Е. Єрзовський, Ю. Пархов).

Палац Єдності

Серед інших цікавих будівель, зведених у 1950 - 70 -х - Республіканська публічна бібліотека імені Фірдоусі (нині Національна бібліотека імені А. Фірдоусі), Республіканський краєзнавчий музей (нині Національний музей Республіки Таджикистан імені К. Бехзода), Таджицький драматичний театр імені А. Лахуті (нині Таджицький Академічний театр імені А. Лахуті), палац культури профспілок (нині державна філармонія; архітектор В. Шелухін), будівля Спілки письменників Таджикистану (архітектор Е. Саліхов ^[50]), готелі "Душанбе" і "Вахш", адмінбудівлі міністерств, корпуси вишів, низка ресторанів -" чайхана" ("Рохат", "Фарогат") тощо.

Арка й пам'ятник Саманіду

Після початку Громадянської війни 1990-х років будівництво в Душанбе майже припинилось і поновилось лише в 2000 році ^[51]. У 2000-х роках у Душанбе було здійснено, в тому числі за допомогою іноземних фахівців, масштабну реконструкцію й функціональне переобладнання багатьох з цих радянських будівель, також з'явилося декілька амбітних архітектурних проектів новобудов - наприклад, новий Президентський палац (офіційна назва Палац Нації), центральна душанбинська мечеть Хаджі Якуб, упорядкування центральної площі міста з монументом Сомоні, упорядкування Парку Рудакі, комплекс "Душанбе-Плаза" ^[52],західна і північна міські брами-в'їзди, відкритий у 2008 році душанбинський готель світової мережі " Hyatt", що став першим п'ятизірковим готелем у місті ^[53]. У місті також будуються висотні сейсмостійкі житлові комплекси. Разом з демократизацією життя активізувалось і релігійне життя - у Душанбе зводяться численні соборні та п'ятничні мечеті.

10.3. Памятники

У Душанбе у 2000-х планомірно демонтують зразки радянської монументальної пропаганди - пам'ятники Леніну ^[54], Ф. Дзержинському та Ч. Путовському ^[55]. Відтак, нині монументалістику Душанбе визначають переважно меморіальні місця діячам національної (таджицько-персидької і сучасної таджицької) культури та науки Фірдоусі, Рудакі, Авіценні, Айні тощо. У місті, згідно з персидсько-таджицькою історичною традицією, є й меморіали у формі мавзолеїв - С. Айні в парку його імені та М. Турсунзаде в Лучобському парку.

Одним із найпомпезніших і головних пам'ятників сучасного Душанбе є 40-метрова арка й монумент Ісмаїла Самані - "батькові нації" на центральному майдані Дусті (Дружби).

11. Персоналии

Душанбе відіграв і відіграє величезну роль у розвитку сучасної таджицької культури. Тут жили і працювали її найвизначніші діячі ^[4] :

На панно "Зірки поезії" на стіні будинку Спілки письменників РТ можна побачити барельєфи як класиків персидсько-таджицької середньовічної літератури, так і радянських літераторів, що творили в Душанбе таджицьку радянську літературу

• літератори - Садриддін Айні, Абулкасим Лахуті, Мірзо Турсун-заде, Сатим Улуг-заде, Джалал Ікрамі, Мірсаїд Міршакар, Мумін Каноат, Бокі Рахім-заде, Фотех Ніязи, Лоїк Шералі, Мухіддін Амін-заде та інші;
• актеры театру та кіно - Мухамаджан Касимов, Ахмад Бобокулов, Аслі Бурханов, Туфа Фазилова, Маліка Сабірова, Хошим Гадоєв, Фаррух Рузиматов.

Народились:

• Мироненко Олександр Григорович - Герой Радянського Союзу, Ашуров Мухрідін Ашурович, Петрушко Сергій Ігорович - Герої Росії.
• сучасні українські літературний критик і журналіст К. К. Родик, спортсмени: гімнаст, дворазовий олімпійський чемпіон Р. Х. Шаріпов, футболіст-олімпійський чемпіон О. В. Чередник і професіональна тенісистка О. Татаркова, діячі кінематографу: кінорежисер Ялтинської кіностудії В. Б. Давидов і кінооператор Ю. І. Пустовий; російські письменник, поет і драматург В. М. Войнович і акторка, Народна артистка СРСР (1981) Л. О. Чурсіна.

У Душанбе жили і працювали тимчасово або постійно українсько-таджицькі астроном С. І. Герасименко і художниця С. І. Алфєєва, відомий російський футбольний тренер Ю. П. Сьомін (також заслужений тренер Таджицької РСР), проходив навчання український поет, перекладач і літературознавець І. М. Маленький.

12. Международное сотрудничество

У Душанбе здійснюють свою діяльність представництва ООН, ОБСЄ, МВФ та інших впливових міжнародних інституцій, дипломатичний корпус іноземних держав ^[4].

У чайхані "Боулдер", названій на честь американського міста-побратима Душанбе

У Душанбе 14 міст-побратимів ^[56] (див. таблицю нижче).

Страна	Город	З якої дати
Туреччина	Анкара	11 декабря 2003 року
США	Боулдер	8 травня 1987 року
Австрія	Клагенфурт	1972 рік
Пакистан	Лахор	15 вересня 1976 року
Замбія	Лусака	серпень 1966 року
Афганистан	Мазарі-Шариф	13 июля 1991 года
Беларусь	Минск	21 июля 1998 року
Тунис	Монастір	24 листопада 1967 року
Германия	Ройтлінген	5 октября 1991 года
Іран	Тегеран	12 марта 2001 року
Ємен	Сана	25 червня 1967 року
Россия	Санкт-Петербург	6 жовтня 1991 года
КНР	Урумчі	10 вересня 1999 року
Іран	Шираз	16 лютого 1992 року

Крім того, столиця Таджикистану є активним членом Всесвітньої організації "Об'єднані міста і місцеві влади", Міжнародної Асамблеї столиць і великих міст, Міжнародної організації поріднених міст і Організації міста-побратими Боулдер-Душанбе ^[4].

Примечания