Кировоградская область

Кировоградская область - область в центральной части Украина. Образована 10 января 1939 года. ^[1]

Расположенная в центре Украины, в междуречье Днепра и Южного Буга в южной части Приднепровской возвышенности. Практически вся территория области расположена на правом берегу Днепра. На севере граничит с Черкасской, на северо-востоке с Полтавской, на востоке и юго-востоке с Днепропетровской, на юге с Николаевской и Одесской, на западе с Винницкой областями Украина. Примечательно, что в поселке Добровеличковка располагается геометрический центр Украины.

1. География

Площадь области составляет 24,6 тыс.км ? (4,1% от территории Украины). Протяженность области с севера на юг составляет почти 148 км, с запада на восток - 335 км.

1.1. Рельеф

Область располагается на южных склонах Приднепровской возвышенности. Такое местонахождение обусловливает очень неровный холмистый рельеф, на территории области находится большое количество балок и оврагов. Очень актуальной проблемой является водная эрозия почв. На склонах долин рек Тясмин и Ингулец распространенные поля сдвигов горных пород и блочно-пластическое смещение. Оползни сформировались на склонах, сложенных плейстоценовыми суглинками мощностью около 7 м.

1.2. Почвы

Почвы области характеризуются высоким плодородием. Почвенный покров области характерен для переходной зоны от южной лесостепи к северо степи.

В северной части области преобладают черноземы мощные малогумусные с содержанием гумуса 5,0% и среднегумусные с содержанием гумуса не более 5,5%. Значительные площади здесь занимают черноземы в разной степени реградуровани, а также черноземы оподзоленные, темно-серые оподзоленные и серые оподзоленные почвы.

Для юго-восточных районов наиболее распространенными почвами являются черноземы обыкновенные, средне - и малогумусные, а в южной части - черноземы обыкновенные малогумусные маломощные.

По механическому составу почвы северных районов - тяжелосуглинистые, южных - легкосуглинистые, а в Приднепровье - легко - и среднесуглинистые.

1.3. Гидрография

Реки области относятся к системам Днепра и Южного Буга. Значимые притоки Днепра - Тясмин, Ингулец и Цыбульник, Южного Буга - Ингул, Синюха и Синица.

Водные ресурсы Кировоградской представлены реками, водохранилищами, прудами и подземными водами. В области насчитывается 438 больших и малых рек протяженностью 5,6 тыс.км, среди которых крупнейшие - Ингулец, Синюха, Большая Высь, Ингул, Ятрань. По количеству водохранилищ и прудов (85 и 2185 соответственно ^[2]) область занимает третье место среди областей Украины. Зато она имеет наименьшие запасы природных подземных вод.

1.4. Климат

Климат умеренно континентальный. Зима мягкая, с частыми оттепелями, а лето жаркое. Средняя температура июля + 21 ? C, января - 5,5 ? C. Осадки выпадают чаще летом и осенью в виде дождей.

1.5. Природные ресурсы

Область имеет сравнительно большие запасы некоторых минеральных ресурсов. Из топливных ресурсов здесь залежи бурого угля в г. Александрия. Весомое энергетическое значение имеют значительные (мирового масштаба) залежи урановых руд. На лесные и водные ресурсы область бедна. Гидроресурсы рек ограничены. Имеются значительные запасы подземных вод.

1.5.1. Природно-рекреационный потенциал

• Заповедник Хутор Надежда;
• Заповедник Карпенков край;
• Черный лес;
• Дендропарк "Веселые Боковеньки".

Украшением края и местом отдыха являются лесные насаждения, 400-летние дубы, целебные источники. Общая площадь лесного фонда составляет 179,1 тыс. га. Основные рекреационные ресурсы на Кировоградщине - оздоровительные (мягкий климат, живописные берега рек и водохранилищ). Действуют 3 санатория и пансионата, 4 дома и пансионаты отдыха, многочисленные базы отдыха, профилактории и детские лагеря отдыха.

1.5.2. Полезные ископаемые

Смотри статью Полезные ископаемые Кировоградской области

Минерально-сырьевой потенциал области имеет свыше 340 месторождений полезных ископаемых, из которых 107 - разрабатываются. Это бурый уголь, рудное сырье ( железо, никель), сырье для атомной энергетики ( уран), нерудные полезные ископаемые.

Открытые в последние десятилетия золоторудные месторождения - основа для создания в будущем золотодобывающей и золотоперерабатывающей отрасли в области. По данным геологов, существует вероятность открытия месторождений платины, алмазов, хрома и редких металлов.

1.6. Флора

Растительный мир области отражает типичную экосистему лесостепи, хотя большая ее часть раскопана и в настоящее время представлена ​​пашней. Среди деревьев в области преобладают:

• Абрикос
• Вишня
• Вяз листоватых
• Гледичия колючая
• Груша обыкновенная
• Дуб черешчатый
• Ива белая
• Конский каштан
• Американский клен
• Клен остролистный
• Липа широколистная
• Орех грецкий
• Рябина обыкновенная
• Акация белая

^[3]

2. История

Знак при въезде в Кировоградской области на трассе Кременчуг - Кировоград.

Кировоградская область является интересной и богатой в археологическом плане - здесь найдены ископаемые памятники, удостоверяющих пребывание человека на землях современной Кировоградщины со времен позднего палеолита ^[4]. Особенно интересны находки захоронений позднего времени, например, предметы из раскопок кургана близ села Веселовка Новомиргородского района эпохи бронзы ( 2 тысячелетия до н.е.). Раскопки захоронений, количество которых исчисляется десятками, проводятся не только на периферии, но и в пределах областного центра - так, в 2000-х сенсационные находки были обнаружены в ходе раскопок на кировоградской улице Попова ^[5].

2.1. Хронология исторических событий

• 1752 - создан военно-поселенческую территорию Новую Сербию
• 1754 - основан город Елиcаветград
• 1754 - создание Новослободского казацкий полк
• 1759 - Новослободская казачьи поселения были присоединены к Новой Сербии
• 1764 - отменены Новая Сербия и Новослободской казацкий полк, их территории под названием Елиcаветинськои провинции вошли в состав образованной указом Новороссийской губернии
• 1796 - создан Елиcаветградський уезд Новороссийской губернии Российской империи
• 8 октября 1802 - 15 мая 1803 - Елиcаветградський уезд в составе Николаевской губернии
• 15 мая 1803 - 6 января 1921 - уезд в составе Херсонской губернии
• 1869 - основан город Знаменка, важный железнодорожный узел Украины
• Январь 1918 года - установление советской власти
• 6 января 1921 - Елиcаветградський уезд входит в Николаевской губернии УССР
• 30 декабря 1922 - УССР входит в состав Советского Союза
• 7 марта 1923 - создан Елисаветградский округ Николаевской губернии
• 8 июля 1924 - Елисаветград переименован в зиновьевской, Елисаветградский округ - на Зиновьевской округа
• 3 июня 1925 - ликвидирована Николаевская губерния
• 2 сентября 1930 - создано Зиновьевской район УССР
• 1934 - город зиновьевской переименован в Кирове
• 10 января 1939 - образована Кировоградская область, в которую вошли 30 районов: Аджамский, Александровский, Велико-Вискивський, Витязивський, Добровеличковский, Долинский, Елисаветградкивський, Златопольской, Знаменский, Каменский, Кировоградский сельский, Компанеевский, Мало-Вискивський, Новгородковский, Ново-Архангельский, Ново-Георгиевский, Ново-Миргородский, Ново-Пражский, Ново-Украинской, Александровский, Александрийский , Онуфриевский, Петровский, Подвысоцкий, Песчано-Бридський, Ривнянський, Тишкивский, Устиновский, Хмеливский, Чигиринский; г. Кирово переименован в Кировоград
• 4 августа 1941 - 8 января 1944 - немецкая оккупация
• 1939 - город Знаменка отнесен к категории городов областного подчинения
• 1944 - образована ЧЕРВОНОКАМЕНСКОЕ район
• 26 ноября 1946 года - город Александрия отнесен к категории городов областного подчинения
• 7 января 1954 - Златопольской, Каменский и Чигиринский районы вошли в Черкасской области
• 15 февраля 1954 года в состав Кировоградской области включены Ольшанский, Гайворонский, Голованевский и Ульяновский районы Одесской области
• 7 июня 1957 - отменено Тишкивский район
• 25 сентября 1958 - отменено Великовискивський район
• 21 января 1959 - отменено ЧЕРВОНОКАМЕНСКОЕ район
• 16 июля 1959 - отменены Аджамский и Подвысоцкий районы
• 12 ноября 1959 - отменены Витязивський, Елисаветградкивський и Песчанобродского района
• 1961 - город Кремгес отнесен к категории городов областного подчинения
• 1962 - отменено Новогеоргиевск район, образован Кремгесивський район
• 30 декабря 1962 - упразднены Вильшанский, Гайворонский, Голованевский, Знаменский, Компанеевский, Новгородковский, Новомиргородский, Новопразький, Онуфриевский, Ривнянський, Устиновский и Хмеливский районы; города Гайворон и Новомиргород отнесены к категории городов областного подчинения
• 4 января 1965 - восстановлены Гайворонский, Голованевский, Знаменский, Компанеевский, Новгородковский, Новомиргородский районы; города Гайворон и Новомиргород отнесены к категории городов районного подчинения
• 1967 - образованы Ольшанский, Онуфриевский и Устиновский районы
• 1969 - Кремгесівський район перейменовано на Світловодський

3. Население

Населення на 1 січня 2005 року становило 1085,7 тис. чол. (2,3% населення України). Середня густота населення - 45,3 чол./км? при 80 чол./км? в Україні.

За даними на 01.04. 2009 р. - 1025,5 тис. чол.

В області живуть представники більш ніж 30 національностей.

Українці становлять 90,13%, росіяни - 7,46%, представники інших національностей - 2% населення.

Національний склад населення Кіровоградської області станом на 2001 рік ^[6]

3.1. Крупнейшие города

4. Областные власти

4.1. Руководители Кировоградщины

4.2. Голови обкомів і обласних рад

5. Административно-территориальное устройство

Адміністративно-територіальний поділ області

Область налічує 21 адміністративний район, 12 міст, із яких 4 міста - обласного значення, 27 селищ міського типу, 991 сільські населені пункти.

№	Название	Герб	Населення, тис. жит.	Територія, км?	Густота, чол./км?	Адміністративний центр	Карта
Районы
1	Бобринецький		31,5	1496	21,0	Бобринець
2	Вільшанський		16,2	645	25,1	Вільшанка
3	Гайворонский		43,5	700	62	Гайворон
4	Голованивский		36,1	992	36,3	Голованевск
5	Добровеличковский		42,9	1297	33,1	Добровеличковка
6	Долинский		36,1	1 255	30	Долинская
7	Знаменский		30,2	1334	22,6	Знаменка
8	Кировоградский		37,6	1600	23,5	Кировоград
9	Компанеевский		16,7	967	17,2	Компанеевка
10	Маловисковский		46,9	1111	42,2	Малая Виска
11	Новгородковский		18,9	997	19	Новгородка
12	Новоархангельский		31,5	1205	26	Новоархангельск
13	Новомиргородский		35,8	1032	34,7	Новомиргород
14	Новоукраинский		48,4	1668	29	Новоукраинка
15	Александровский		30	1159	31	Александровка
16	Александрийский		38,6	1854	22	Александрия
17	Онуфриевский		21,7	889	24,5	Онуфриевка
18	Петровский		28,9	1195	24,2	Петрово
19	Світловодський		16,6	1219	14	Світловодськ
20	Ульяновський		28,7	701	41	Ульяновка
21	Устинівський		16,4	942	17	Устинівка

6. Экономика

Кіровоградська область по структурі економіки є аграрно-індустріальною.

У структурі валового випуску продукції займають:

• сільське господарство - 32,1%
• промисловість - 28,1%
• транспорт і зв'язок - 11,6%
• житлово-комунальне господарство - 5,1%
• інші галузі матеріального і нематеріального виробництва - 23,1%

6.1. Промышленность

Дивись статтю Промисловість Кіровоградської області

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Серед галузей харчової промисловості провідна роль належить цукровому виробництву, в області працює 11 цукрових заводів. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 83%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 254 промислові підприємства, функціонує 455 малих промислових підприємств.

6.2. Сельское хозяйство

Кіровоградська область здавна відома як регіон із добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого становить 73%, тваринництва - 27%.

Основні зернові культури, що вирощуються в області, - озима пшениця, ячмень, соя, кукурудза на зерно, зернобобові, гречка та просо. Значне місце серед технічних культур займає соняшник і цукровий буряк.

У садівництві переважними напрямками є вирощування яблук, груш, слив, вишень і ягідних культур.

Основою тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.

Питома вага виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у загальному обсязі її виробництва в Україні становить: по соняшнику - 10%, зернових і зернобобових - 6,7%, цукровому буряку (фабричному) - 5,2%, м'ясу - 3,0%, молоку - близько 2,8%.

Розведенням племінних коней займаються 2 кінні заводи і 2 племінні ферми. Основні породи, що розводяться у кінзаводах і племфермах - чистокровна верхова і українська верхова.

Площа зрошуваних земель у Кіровоградській області становить 51,3 тис. га, з них - 21,2 тис. га міжгосподарських систем

6.3. Транспорт и связь

Основные железнодорожные узлы - Знам'янка, Помічна, Гайворон, Долинська. Розвинений автотранспорт. На Дніпрі розвинене судноплавство (пристань Світловодськ). Авіалінії з'єднують Кіровоград із великими містами України.

7. Социально-гуманитарная сфера

7.1. Образование и наука

У Кіровоградській області наукові дослідження проводяться переважно академічними і галузевими науковими організаціями та науковими підрозділами вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації.

В 2000 г. в области сосредоточено 13 организаций, которые выполняют научные и научно-технические работы, где в основной деятельности занято 0,7 тыс. человек, в том числе 0,4 - исследователи. Всего численность специалистов составляет 0,5 тыс. человек, из них с ученой степенью доктора наук - 17 человек и кандидатов наук - 38. Численность работников-совместителей, которые выполняют научные и научно-технические работы, составляет 0,2 тыс. человек, из них 22 доктора и 58 кандидатов наук. В области работает 14 академиков и членов-корреспондентов, а также 34 доктора и 449 кандидатов наук, занятых в экономике области.

Финансирование научных и научно-технических работ составляет 3,4 млн. грн., В том числе за счет госбюджета - 1,2, собственных средств - 0,9, средств заказчика - 1,3, т.е. в структуре финансирования по источникам преобладают собственные средства . Объем работ, выполненных собственными силами научных организаций, составляет 3,3 млн. грн. (В фактических ценах), основная часть которых - это научно-технические разработки (2,7 млн. грн.). Фундаментальные, прикладные исследования и научно-технические услуги составляют соответственно 0,09, 0,46 и 0,11 млн. гривен.

Наука и образование Кировоградщины, список сайтов

7.1.1. Высшие учебные заведения области

7.1.1.1. Государственные

• Кировоградский государственный педагогический университет им. В. К. Винниченко
• Государственная летная академия Украины
• Кировоградский национальный технический университет (КНТУ)
• Кировоградский юридический институт Харьковского национального университета внутренних дел (КирЮИ ХНУВД)

7.1.1.2. Негосударственные

• Кировоградский институт коммерции
• Социально-педагогический институт " Педагогическая академия "

7.2. Культура

Смотри статью Культура Кировоградской области

Культура и искусство Кировоградщины, список сайтов

• Областной академический музыкально-драматический театр им. М. Л. Кропивницкого
• Кукольный театр
• Любительский студенческий театр "Резонанс"
• Любительский англоязычный театр " The Little Globe Theatre "
• Кіровоградська обласна філармонія " сайт філармонії "

• Академічний театр музики пісні і танцю "Зоряни" " сайт "Зорян" "
• Кіровоградський обласний художній музей (www.artmuseum.kr.ua)

7.3. Религия

Кафедральный собор Рождества Богородицы в Кировограде

Основной религиозной конфессией на территории области христианство, появившееся здесь, вероятно, еще во времена Киевской Руси.

7.3.1. Православие

Православ'я на території сучасної Кіровоградської області остаточно утвердили запорізькі козаки, що ревно захищали свою віру, зводили і прикрашали православні храми. Після входження цих територій до Російської Імперії та юрисдикційного перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархату, на території Новослобідського козацького полку була побудована Єлисаветградська фортеця. В околицях фортеці стали селитися переселенці - більшість з яких були православними або старообрядцями. Згодом фортеця перетворилася на місто Єлисаветград. К 1757 року територія області відносилася до Київської митрополії, потім переважно до Переяславської єпархії, а з 1775 до Словенської (згодом названа Катеринославською) єпархії. С 1796 року ці землі увійшли до складу Херсонської єпархії. В 1880 році при Херсонській єпархії було відкрито Єлисаветградське вікаріатство. Після революції Православ'я в регіоні, як і всюди в Україні, зазнало великих гонінь, було вбито і заслано безліч віруючих, священиків і єпископів. В 1942 - 1944 роках існувала Єлисаветградська єпархія Української автокефальної православної церкви. 1947 року було створено Кіровоградську єпархію Українського екзархату Російської православної церкви, що з 1991 року стала єпархією Української православної церкви (Московського патріархату). С 1992 року вона стала відповідати межам області, а в 2007 східні райони області були виділені в окрему Олександрійську єпархію. Згодом була також створена Кіровоградська єпархія Української православної церкви Київського патріархату.

По состоянию на 1 января 2009 года в области Українська православна церква (Московського патріархату) мала дві єпархії, де налічувала 212 парафій та 2 монастирі з 28 ченцями і черницями, 175 священнослужителів, 28 недільних шкіл та 7 періодичних видань. Українська православна церква Київського патріархату мала одну єпархію із 72 парафіями, одним монастирем без ченців, 23 священнослужителя, 5 недільних шкіл та 2 періодичні видання. Українська автокефальна православна церква мала 10 парафій та 4 священнослужителя. Старообрядці мали 4 громади та 2 священнослужителя. Інша православні релігійні організації - 3 громади і 3 священнослужителя ^[11].

7.3.2. Протестантизм

По состоянию на 1 січня 2009 року в області були найбільш поширені такі протестантські організації:

• Всеукраїнський союз об'єднань євангельських християн-баптистів - 1 управління, 92 громади, 2 місії, 50 недільних шкіл, 94 священнослужителя.
• Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської-п'ятидесятників - 1 управління, 53 громади, 1 місія, 15 недільних шкіл, 1 періодичне видання, 60 священнослужителів.
• Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня - 26 громад, 8 недільних шкіл, 1 періодичне видання, 27 священнослужителів. ^[11]

7.3.3. Католицизм

1 січня 2009 року в області налічувалося 4 громади і 3 священнослужителі Греко-католицької церкви та 3 громади, 1 недільна школа і 4 священнослужителі Римо-католицької церкви. ^[11]

7.3.4. Другие религии

В області діють громади й інших релігій: іудейські, мусульманські тощо.

8. Туризм

Дивись статтю Рекреаційні ресурси Кіровоградської області

Вознесенський собор у Бобринці

На 2010 рік в області було 18 готелів, із зальною кількістю номерів 859 ^[12]

Самые интересные объекты туризма:

• Залишки укріплень Чорноліського городища VII ст. до н. н.э.;
• Фортеця святої Єлисавети XVIII ст.;
• Комплекс кавалерійського юнкерського училища XIX ст.;
• Свято-Покровська церква 1849 р.;
• Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор) XIX ст.;
• Хрестовоздвиженська церква - усипальниця Раєвських 1833-1855 р.;
• Колишній власний будинок - архітектурний зразок міського помешкання кінця XIX ст.;
• Комплекс лікарні Св. Анни Червоного Хреста - неоросійський стиль XIX-ХХ ст.;
• Краєзнавчий музей - приватний будинок у стилі модерн 1885-1905 рр.;
• Синагога XIX ст.; Колишня гімназія 1891-1898 рр.; Міська лікарня1910-1913 рр.;
• Колишній театр 90-х років XIX ст.;
• Свято-Вознесенська церква 1898-1912 рр.;
• Свято-Миколаївська церква 1853-1873 рр.;
• Онуфріївський парк XVIII ст.

9. Известные люди

9.1. В області народились

• Маринич Олександр Мефодійович (1920) - географ-геоморфолог, член-кореспондент НАН України.

• Авдієвський Анатолій Тимофійович (1933) - хоровий диригент, композитор, народний артист СРСР (1983)

• Пестушко Костянтин Юрійович (псевдонім Кость Степовий-Блакитний; 1898 - 1921) - військовий діяч, отаман Степової дивізії, Головний отаман Холодного Яру.

См.. также

• Герої Радянського Союзу - уродженці Кіровоградської області

9.2. Галерея

Примечания