Шахматы

Типичный шахматный набор и часы

Шахматы - игра на специальной доске, которая называется шахматная доска и разделена на 64 светлые и темные клетки (поля), между 16 светлыми (белыми) и 16 темными (черными) фигурами по установленным для них правилам передвижения ^[1]; старинная индийская настольная развлекательная игра, имеющая давнюю историю. Как одна из самых распространенных спортивных игр современности, игра сочетает в себе элементы искусства (воображения), науки (логически-точный расчет) и спорта.

Шахматы имеют воспитательное значение: способствуют развитию концентрации внимания, умения преодолевать трудности и планирования собственных действий, логически мыслить. Поскольку в игре в шахматы проявляются особенности человеческой личности, они используются в качестве модели научных исследований в психологии и педагогике. Также используются для моделирования систем искусственного интеллекта.

Слева направо: белый король, черные тура и ферзь, белый пешка, черный конь и белый слон

1. Правила шахмат

• Отдельная статья: Правила шахмат

В Википедии есть портал "Шахматы"

Расположение фигур перед началом партии.

1.1. Общие положения

Игра в шахматы для двух игроков за доской, имеет 64 клетки черного и белого цвета, фигуры белого и черного цветов. Шахматная доска обычно называется шахматная доска. Шахматная доска размещается таким образом, что ее первая горизонталь находится у игрока, который играет белыми. Каждый из игроков имеет 16 шахматных фигур: восемь пешек, две ладьи, два коня, двух слонов, ферзя и короля. Игроки делают ходы по очереди, друг за другом. Во время каждого хода игрок может переместить только одну фигуру. Исключением является рокировка - общий ход ладьей и королем. Декабрь начинает тот из игроков, играет фигурами белого цвета. При перемещении своей фигуры на клетку занятую фигурой соперника, фигура соперника снимается с доски. Такой ход называют взятия.

1.2. Правила передвижения фигур

• Пешка - передвигается только вперед по вертикали. Первый ход пешка - белый с другой, а черный с семи горизонтали - может сделать сразу на две клетки, перепрыгнув через третью или шестую горизонталь. Из всех остальных горизонталей пешка может передвигаться только на одну клетку вперед. Кроме этого пешка может взять любую фигуру противника, находящегося впереди него на расстоянии одной клетки по диагонали. Если белый пешка достигла восьмой горизонтали, или черный - первой он может превратиться в любую фигуру кроме короля того же цвета что и пешка.
• Тура - передвигается на любое количество клеток по вертикали, или горизонтали
• Конь - единственная фигура в игре, которая может перепрыгивать через другие фигуры - свои и соперника. Ход конем похож на букву "Г". Лошадь передвигается на одну ячейку по вертикали и две по горизонтали, или наоборот - две по вертикали, и одну по горизонтали в любом направлении.
• Слон - передвигается на любое количество клеток по диагонали.
• Король - передвигается на одну клетку по вертикали, горизонтали или диагонали.
• Ферзь (Ферзь) - передвигается на любое количество клеток по вертикали, горизонтали или диагонали.

Иди короля

Иди туры

Иди слона

Ходи Королеви

Ходи коня

Ходи пішака

1.3. Додаткові правила та винятки при виконанні ходів

• Не дозволяється робити хід, після якого король гравця, що ходив, опиняється під атакою фігур суперника.
• Не можна робити хід на клітинку, що зайнята власною фігурою.
• Фігури не можуть перестрибувати через власні фігури та фігури суперника(єдиний виняток - кінь).
• Спеціальний хід рокірування виконується королем і турою. Цей хід можливий за виконання двох умов: король та тура до цього жодного разу не ходили, король та тура після виконання рокірування не повинні перебувати під атакою фігур суперника. Рокірування виконується так: король пересувається по горизонталі на дві клітини. Тура після цього встановлюється на клітинку, через яку перестрибнув король під час пересування.
• Взяття на проході - правило згідно з яким якщо пішак робить хід на дві клітинки та при цьому перестрибує через клітинку, яку атакує пішак супротивника, він може бути вбитий пішаком супротивника. При цьому пішак супротивника пересувається на клітинку, через яку перестрибнув пішак.
• Перетворення - якщо пішак дійшов до останньої горизонталі, то він перетворюється на будь-яку іншу фігуру того ж кольору, крім короля. Перетворення відбувається одразу з моменту ходу на останню горизонталь. Перелік фігур, на які може перетворюватися пішак, не обмежений тими фігурами, що вже зняті з дошки (наприклад, усі вісім білих пішаків, дійшовши до останньої горизонталі, можуть перетворитися на вісім королев).

1.4. Деякі шахові терміни

• Окрема стаття: Шахові терміни
• Шах - становище під час якого король того гравця, чия черга робити хід знаходиться під атакою фігур суперника.
• Мат - шах, від якого не має захисту. Гравець, який поставив мат королю суперника виграє партію.
• Пат - становище, коли жодна з фігур того гравця, чия черга робити хід не може зробити хід дозволений правилами. Після встановлення на шахівниці пату партія оголошується нічиєю.

1.5. Перемога, нічия

Партія оголошується виграною одним із суперників якщо:

• Оголошено мат королю суперника.
• Суперник визнав себе переможеним.
• У разі закінчення часу на годиннику суперника, та за наявності у переможця достатнього матеріалу для оголошення супернику мату при найнекваліфікованішій грі суперника.

Партія оголошується нічиєю якщо:

• На шахівниці виникло патове становище.
• За взаємною згодою гравців.
• Закінчився час на годиннику одного з гравців, при цьому у його суперника не має достатнього матеріалу для оголошення супернику мату при найнекваліфікованішій грі суперника.

2. Змагання з шахів

Окрема стаття: Системи шахових змагань

Змагання з шахів поділяються на два типи:

• Турниры
• Матчі

Шаховий турнір - форма проведення змагань за кількості учасників більше двох, у якому кожен з учасників грає з іншими у порядку, що встановлюється таблицею ігор (при круговій системі), або вибірково з групою учасників (олімпійська система, схевенингенська система, швейцарська система). Шаховий турнір по коловій системі за обмеженої кількості учасників може проводитися у декілька кіл. У цьому випадку змагання називають матч-турніром.

Матч - шахове змагання, між двома суперниками або командами. Особистий (індивідуальний) матч проводиться на більшість перемог з визначеної кількості партій, або до визначеної кількості перемог.

3. Історія шахів

3.1. Прадавні часи

Жінки, що грають в шахи (Мусульманська Іспанія)

Стародавнє походження шахів не викликає сумнівів. Ігри з фішками на дошці були відомі ще в 3-му-4-му ст. до н. е. У перші п'ятсот років нової ери в Індії, за думкою багатьох істориків з'явилась найдавніша форма шахів - військова гра чатуранґа. Грали в чатуранґу четверо гравців. Хоча й чатуранґа була складною грою, що вимагала точного розрахунку, пересування фігур визначалося кидком гральної кості.

На наступному етапі розвитку гра для чотирьох перетворилася в гру для двох суперників, виграш у якій уже досягався не киданням кості, а розумом. Нова гра для двох суперників отримала назву шатрандж. У 8-9 ст. шатрандж отримав широке розповсюдження в Арабському Халіфаті. Під час арабського періоду розвитку шахів відбувся винахід шахової нотації - способу запису партій. З'явилась велика кількість літератури з теорії дебютів, стратегії, тактики, аналізи різних типів ендшпілю. До країн західної Європи шахи потрапили не раніше 11 ст. Саме на цей час припадає перша згадка про шахи в літературі ("Каталонський заповіт", 1010). Але гра, напевно, була відома й на 1-2 ст. раніше, про що свідчать знахідки шахових фігур, датовані 9-м ст. У Західній Європі ймовірніше за все навчилися грі в шахи від арабів Іберійського півострова, але можливе також проникнення шахів через Аквітанію, Прованс, а також південь Апеннінського півострова. У Скандинавії та на Британських островах шахи розповсюджували вікінги, про що свідчить знахідка кількох комплектів шахових фігур на о. Льюїс, що датовані 1200 р.

Іранські керамічні шахи

Сначала католицька церква вважала шахи азартною грою, та спробувала заборонити їх, але вже в 1400 році всі заборони було знято. З 11-12 ст. шахи вважались одним із найрозповсюджених розваг феодальних вельмож. Шахи навіть увійшли до програми лицарського виховання. Шахи згадуються в низці відомих літературних творів того часу (" Пісня про Роланда", " Трістан та Ізольда", "Роман про Розу" та ін.). Потрапивши до Європи, шахи зазнали деяких змін, а саме шахівниця стала двоколірною (до цього всі клітини шахівниці були білого кольору). Вперше така шахівниця згадується вже в 11 ст. У другій половині 15 ст. у Західній Європі з метою прискорення темпу гри слон та королева стали набагато сильнішими. Також було остаточно затверджено право ходу пішаком із початкової позиції на дві клітини.

До другої половини 19-го ст. у шахах панувала так звана італійська школа. Створення італійської школи у шахах пов'язують із творчістю італійських шахістів 16-17 ст. Їхні партії зібрані у творах Джуліо Чезаре Полеріо, Джоакіно Ґреко, Алессандро Сальвіо, П'єтро Каррери, Доменіко Лоренцо Понціані та ін. відрізняються прагненням до гамбітної гри, до жертв шахового матеріалу заради виграшу часу, для розвитку фігур, відкриття ліній та створення атаки на короля. Для їхньої гри характерні стрімкі атаки, ефектні комбінації, що закінчувалися матом. Захищатися італійські майстри не хотіли, віддаючи перевагу контратаці.

Значення італійської шахової школи в тому, що вона розглядала шахи, як мистецтво, показала їхню красу та широкі комбінаційні можливості. У галузі розвитку теорії шахової гри італійська школа започаткувала систематичні дослідження відкритих дебютів, а саме гамбітів, дослідження ряду ендшпілів, особливо тих, де фігури борються одна проти одної.

3.2. Идеи Філідора

Перші координовані пояснення, чому одні шахові партії закінчуються виграшем для однієї сторони, а інші - для іншої спробував привести в 18-му ст. француз Філідор Франсуа-Андре Данікан у своїй книжці "Аналіз шахової гри" (фр. L'Analyze des checs ). Це була надзвичайно впливова праця, яка витримала понад 100 виданнь.

У своїй книжці Філідор в основному використовував вигадані партії, щоб показати принципи стратегії. Коментарі Філідора про поширений дебют 1. е4 е5 було скопійовано багатьма тодішніми шаховими письменниками, а його аналіз ендшпілю король, тура й слон проти короля і тури був першим серйозним аналізом своєрідного ендшпілю. Але найціннішою спадщиною Філідора є його судження про гру в міттельшпілі. Він підкреслював велике значення плану: коли всі фігури добре розвинуті, гравець повинен сформувати мету для координації сил, наприклад, атаку на королівському фланзі. Філідор також радив пробувати передбачати загрози опонента, замість того щоб зосереджуватися тільки на власній атаці.

Джоакіно Ґреко і попередні шахісти зосереджувалися тільки на двох чи трьох фігурах, але Філідор вірив у важливість пішаків, і приділяв особливу увагу їхній слабкості чи силі. Його славетне висловлювання "Пішаки - душа позиції" часто цитоване багатьма авторами.

Філідор також вірив, що мобільна маса пішаків - найважливіший фактор оцінки позиції в мітельшпілі і що жодна атака, не підкріплена пішаками не буде вдалою. Він застерігав від ізолювання, подвоєння на одній лінії і відставання пішаків - тоді їх не можна надійно захистити.

3.3. Морфі і його теорія атаки

Пол Морфи - последний "некоронованный" чемпион мира по шахматам

С 1750 до 1769 года группа итальянских мастеров из Модены ( Моденской шахматная школа) критиковала идеи Филидора. Они были уверены, что он преувеличил важность пешек и умалил цену других фигур и прямой атаки на короля. Анализируя партии итальянских мастеров XVI века, шахматисты Моденской школы показали, что партию можно выиграть за 20 ходов с помощью быстрой мобилизации фигур.

В настоящее время появилось много гамбите - дебютов с рискованными жертвами пешек или даже фигур ради быстрого развития или открытия линий для атаки. Матовые атаки, часто с жертвами фигур, стали признаком многих шахматистов XIX в. Эти ведущие мастера были членами школы романтизма в шахматах.

В 19-м ст. пропагандировали идеи итальянской школы англичане Дж. Саррат, В. Эванс, В. Льюис, француз - А. Дешапель, русские А. Петров и Карл Яниш. Идеи итальянской шахматной школы отразились в игре Адольфа Андерсена, Джозефа Генри Блэкберна, И. Шумова и др..

Ярким представителем романтизма стал Адольф Андерсен, который в 1851 году выиграл первый международный шахматный турнир, который проходил в Лондоне. Андерсена справедливо считали лучшим шахматным мастером тех времен, а его блестящий, энергичный стиль стал главным признаком шахматам его времени.

Андерсена считали почти непобедимым до появления Пол Морфи, который побеждал всех своих соперников, в частности Андерсена, в течение его короткой шахматной карьеры между 1857 и 1863 гг

"Бессмертная партия", Андерсен - Кизерицький, 1851

Современники Морфи знали о дебюте столько же, сколько он находили комбинации так же хорошо, как и он. Но Морфи понимал, как и когда атаковать, чтобы эта атака принесла максимальную пользу. Это позволило ему выиграть не только благоприятные позиции, но и избегать проигрыша в худших.

В своих партиях Морфи очень быстро развивал свои фигуры, ставя их на активные поля в первые 10-15 ходов. В закрытых, с блокированными пешками позициях, которые любил Филидор такая тактика редко давала преимущество. Но если центр или королевский фланг были открытыми, быстрое развитие фигур давал довольно значительное преимущество игроку, атакующего. В знаменитых партиях Морфи, лошади и пешки играли второстепенную роль. Пешки часто жертвовались так, чтобы ферзь, туры и слоны могли как можно скорее присоединиться к атаке.

Неофициальные чемпионы мира, сильнейшие игроки своей эпохи:

• Джоакино Греко (1600-1634)
• Франсуа Филидор (1726 - 1795).
• Луи Шарль де Лабурдоннэ (1795 - 1840)
• Говард Стаунтон (1810 - 1874)
• Адольф Андерсен (1818 - 1879)
• Пол Морфи (1837 - 1884)

3.4. От Стейница до Ботвинника

В 1886 году состоялся первый официальный матч за звание чемпиона мира по шахматам. В этом матче Вильгельм Стейниц победил Иоганна Цукерторта со счетом +10-5 = 5 и держал свой ​​титул вплоть до 1894 г. Матч проходил в трех американских городах ( Нью-Йорк, Сент-Луис, Новый Орлеан). Стейниц трижды защищал свой титул в матчах против:

• Михаила Чигорина ( Гавана, 1889) +10-6 = 1
• Иоганна Гунсберга ( Нью-Йорк, 1890 / 1891) +6-4 = 9
• Михаила Чигорина ( Гавана, 1892) +10-6 = 1

Новый чемпион сумел сохранить свое преимущество, потому что он развивал новые принципы миттельшпиля, особенно в закрытых или полузакрытых позициях. Стейниц говорил, что его "современную школу" ведет две предпосылки: во-первых, что естественный результат игры - ничья через присущий баланс между силами белых и черных и, во-вторых, полное поражение - предел, но первое задание игры.

Стейниц начал карьеру как тактический, комбинационный, игрок в стиле Морфи. Но позже он стал мастером позиционной игры, где центр полностью или частично блокирован неподвижными пешками. Он стал мастером позиционной и стратегического стиля, был противоположностью комбинационного и тактического стиля игры.

Общепринятый дизайн современных шахмат - шахматы Стаунтона

Стейниц сделал вывод, что в типичной позиции каждая сторона имеет определенные маленькие преимущества, которые балансируют друг друга. Нападение оправдывается только тогда, когда баланс нарушен или шахматист сделал грубую ошибку, которую можно использовать. Преимущество Морфи в развитии фигур была одним из путей нарушения баланса. Но в 1870-е, после того, как с партиями Морфи ознакомились все мастера, получить преимущество в развитии фигур становилось все труднее и труднее.

В 1894 году Стейниц проиграл поединок за шахматную корону немцу Эммануила Ласкера со счетом +10-5 = 4 в пользу Ласкера. Ласкер шесть раз защищал свой титул в матчах против:

• Вильгельма Стейница ( Москва, 1896 / 1897) +10-2 = 5
• Маршалл Фрэнк ( США, 1907) +8-0 = 7
• Зигберта Тарраша ( Германия, 1908) +8-3 = 5
• Давида Яновского ( Париж, 1909) +7-1 = 5
• Карла Шлехтером ( Вена - Берлин, 1910) +8-0 = 3
• Давида Яновского ( Берлин, 1910) +8-0 = 3

В 1921 году в Гаване Ласкер потерпел поражение в матче против кубинца Хосе Рауля Капабланки со счетом +4-0 = 10 в пользу Капабланки. В 1927 году Капабланка уступил титул чемпиона россиянину Александру Алехину, проиграв матч в Буэнос-Айресе со счетом +6-3 = 10 в пользу Алехина. Александр Алехин дважды защищал титул в поединках против Ефима Боголюбова :

• Боголюбов Ефим ( Германия - Нидерланды, 1929) +11-5 = 9
• Боголюбов Ефим ( Германия, 1934) +8-3 = 13

В 1935 году Алехин проиграл матч против голландца Макса Эйве. Матч состоялся в Нидерландах и завершился со счетом +9-8 = 15 в пользу Эйве. За два года в 1937 году Алехин вернул себе титул чемпиона мира выиграв матч-реванш. Матч-реванш проходил в Нидерландах и завершился со счетом +10-4 = 11 в пользу Алехина.

Алехин дал принципиальное согласие на матч против чемпиона СССР - Михаила Ботвинника, но 24 марта 1946 Александр Алехин умер.

3.5. Советская гегемония

После смерти Александра Алехина в 1946 году шахматный мир впервые остался без чемпиона. Согласно решению 18-го конгресса ФИДЕ ( Гаага, 1947), в связи с необходимостью выявления нового чемпиона мира, был организован матч-турнир среди 5 сильнейших в то время гроссмейстеров. Турнир состоялся в 1948 году. В нем принимали участие: М. Ботвинник, П. Керес, В. Смыслов (все - СССР), С. Решевський ( США), экс-чемпион мира М. Эйве ( Нидерланды). От участия в турнире отказался Р. Файн ( США). Турнир проходил по круговой системе в 5 кругов. Первые два круга прошли в Гааге, последние 3 круга в Москве. По результатам матч турнира чемпионом мира стал Михаил Ботвинник, опередивший ближайшего преследователя на 3 очка.

После этого Михаил Ботвинник дважды защищал свой титул в матчах против:

• Д. Бронштейна ( Москва, 1951) +5-5 = 14
• В. Смыслова ( Москва, 1954) +7-7 = 10

В 1957 году Ботвинник проиграл поединок за шахматную корону В. смысловую со счетом +6-3 = 13 в пользу Смыслова. Но за год вернул себе корону выиграв матч-реванш со счетом +7-5 = 11 в свою пользу.

В 1960 году Михаил Ботвинник проиграл поединок за шахматную корону М. Талу со счетом +6-2 = 13 в пользу Таля. Но за год вернул себе корону выиграв матч-реванш со счетом +10-5 = 6 в свою пользу.

В 1963 году Ботвинник проиграл поединок за шахматную корону Т. Петросяну со счетом +5-2 = 15 в пользу Петросяна. Петросян раз отстоял свой титул в поединке против:

• Б. Спасского (Москва, 1969) +4-3 = 17

В 1969 году Т. Петросян проиграл поединок за шахматную корону Б. Спасском со счетом +6-4 = 13 в пользу Спасского.

В 1972 году Б. Спасский проиграл поединок за шахматную корону американцу Р. Фишеру со счетом +7-3 = 1 в пользу Фишера.

В 1975 году Фишер отказался играть матч с официальным претендентом и был лишен своего титула. Шахматная корона перешла к претенденту - А. Карпова.

А. Карпов трижды защищал свой титул в матчах против:

• В. Корчного (Багио, 1978) +6-5 = 21
• В. Корчного ( Мерано, 1981) +6-2 = 10
• Г. Каспарова ( Москва, 1984 - 1985) +5-3 = 40 (матч был прерван решением ФИДЕ)

В 1985 году А. Карпов уступил свой ​​титул проиграв матч Г. Каспарову со счетом +5-3 = 16 в пользу Каспарова.

Г. Каспаров четыре раза защищал свой титул:

• А. Карпов ( Москва, 1985) +5-3 = 16
• А. Карпов ( Лондон - Ленинград, 1986) +5-4 = 15
• А. Карпов ( Севилья, 1987) +4-4 = 16
• А. Карпов ( Нью-Йорк - Лион) +4-3 = 17

4. Шахматы в Украине

• Отдельная статья: Шахматы в Украине

В Украина шахматы известны с 10 - 11 вв., куда были принесены с родины шахматной игры, Индии. Найдено шахматные фигуры в археологических раскопках Вышгородский, Киев, Турова, в Черной Могиле у Чернигова. В устной словесности, в частности былинах, упоминается, что шахматы были популярны во времена Киевской Руси. Во времена господства Литвы и Польши любовь к шахматам в Украине не исчезала. Об этом свидетельствует поэма Я. Кохановского "Szachy" 1564, известная в шляхетского сословия в Украине. Известно, что за Гетманщины шахматистом был митрополит Т. Яновский, а меценатом шахматного искусства гетман К. Разумовский. С европеизацией России шахматы распространились и в России (первый русский учебник игры в шахматы И. Бутримова появился 1821). В развитии шахмат в России сыграли роль украинской: М. Бескровный ( 1840 - 1897) с Одессы, который был многократным чемпионом парижского клуба "Cafe de la Regence", стал соучредителем Петербургского шахматного клуба, другой украинской Д. Коленко содействие деятельности Петербургского шахматного собрания (основанное 1901). Этот клуб осуществил четвертым российским чемпионат шахмат, третий чемпионат состоялся в Киеве ( 1902), первый в Украине клуб появился в Харькове ( 1881), впоследствии появились клубы в Киеве, Одессе и других городах. 1909 года состоялся в Одессе Южно шахматный чемпионат, который был первым чемпионатом Украины; победителем вышел Б. Верлинський, на второе место вышел Ю. Боголюбов.

4.1. Чемпионат Украины

21 июня 2011 после выигрыша 11 партии чемпионом Украины стал Руслан Пономарев из Киева. Хотя Руслан и был уже чемпионом мира, но еще ни разу не был чемпионом Украины, поскольку не принимал участия в чемпионате Украины. Уровень чемпионата был очень высок - 12 сильнейших гросмейтерив Украине, среди них бывшие чемпионы Украины.

См.. также

• История шахмат
• Компьютерные шахматы
• Варианты шахмат
• Федерация заочных шахмат Украины (ФЗШУ)
• Шахматы острова Льюис
• Международный день шахмат
• геосоциальные игры

Примечания

Литература

• Энциклопедия украиноведения. В 10-х т. / Гл. ред. Владимир Кубийович. - Париж; Нью-Йорк: Молодые Жизнь, 1954-1989 .
• Коган М. "Очерки по истории шахмат в СССР." М. - П. 1938.
• Липницкий И., Ратнер Б. "Избранные партии шахматистов Украины". К. 1952.
• Зелепухин М. "Шахматная композиция на Украине". К. 1957.
• Richards D. "Soviet Chess". Оксфорд 1965.
• Георгиев Т., Бондаренко П. "Шахматный этюд на Украине". К. 1966.
• Семенко Ю. "Шахматы в Украине". Мюнхен 1980.
• Лазарев Ю. "Творчество шахматистов Украины". К. 1982.
• Корчной В. "О шахматы в Украине Ю. Семенко". В ж. "Новые Дни", чч. 400-401-402. Торонто 1983.
• Пак В. "Шахматы в Шахтерск крае", Донецк, издательство "Донеччина", 2001 г. - 384 с.
• Туров Б. И. "Жемчужины шахматного творчества", М.: Физкультура и спорт, 1991 - 320 с.
• Шахматы: Энциклопедический словарь / / Гл. ред. А. Е. Карпов. - М.: Сов.энциклопедия, 1990. - 621 с.

Ссылки

• Федерация Шахмат Украины - www.ukrchess.org.ua/
• Международная шахматная федерация - www.fide.com/
• Online шахматы на RC-Svit.com - chess.rc-svit.com /
• Online шахматы на Chess.com.ua - chess.com.ua /
• Федерация заочных шахмат Украины (ФЗШУ) - www.ccfu.org.ua
• Ресурс о украинскую шахматы - ukraine-chess.go-forum.net
• http://museum.kalm.ru/exposition/6/195/ - museum.kalm.ru/exposition/6/195 /