Sgt. Pepper \ 's Lonely Hearts Club Band

"Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band" ( укр. Оркестр клуба одиноких сердец сержанта Пеппера ) - Восьмой альбом британского рок-группы The Beatles, выпущенный 1 июня 1967 в Великобритании, а на следующий день - в США. Запись альбома осуществлен в течение 129 дней, начиная с 6 декабря 1966 ^[1]. Это первый диск, записанный The Beatles с завершением концертной деятельности и сосредоточением на студийной работе. Отличается чрезвычайным стилевым многообразием, загадочными текстами песен, использованием новаторских приемов звукозаписи и нетипичных для поп-музыки тех времен музыкальных инструментов.

Многие музыкальные критики называют Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band одним из самых влиятельных альбомов в истории популярной музыки ^{[2] [3] [4]}. В частности, в 2003 году он был назван лучшим альбомом всех времен журналом Rolling Stone ^[5]. Пластинка также занимает девятое место в списке альбомов - мировых лидеров продаж с тиражом более 30 миллионов экземпляров ^[6].

1. Подоплека

Во время записи альбома битломания все еще была в самом разгаре. Участники ансамбля постепенно устали от изнурительных гастролей и, отыграв не очень удачный концерт в Лос-Анджелесе (откуда их увезли в кузове фургона), они решили прекратить концертную деятельность и отныне работать исключительно в студии. В группы теперь было достаточно свободного времени, которое можно было использовать для подготовки нового альбома. Поскольку The Beatles были главным источником прибыли компании EMI, они получили практически неограниченный доступ к средствам студии "Эбби Роуд".

1966 - 1967 года в целом стали переломными в жизни ансамбля. Изменился имидж музыкантов - они отрастили длинные волосы, усы и бороды, а Джон Леннон стал носить круглые очки. Расширился список музыкальных предпочтений членов группы - от простого рок-н-ролла, блюза и поп-музыки они пришли к многообразию стилей; Пол Маккартни заинтересовался творчеством немецкого авангардиста Карлхайнц Штокхаузен, а Джордж Харрисон увлекся индийской музыкой. В записях стали использоваться новые инструменты - струнные и духовые, орган Хаммонда, экзотические восточные инструменте (в частности ситар), различные студийные эффекты звукозаписи. Изменилась тематика текстов песен. Кроме того, Леннон выступил в новом для себя амплуа актера, исполнив главную роль в фильме "Как я выиграл войну" ( англ. How I Won the War ), Маккартни написал музыку к британской киноленты "Как скажет семья" ( англ. The Family Way ), А Харрисон отправился в Индию обучаться игре на ситаре у известного музыканта Рави Шанкара.

В 1966 году Маккартни послушал альбом Pet Sounds американской группы The Beach Boys, глубоко поразил его свиею мелодичностью и новаторством, и вдохновил на создание музыкального альбома, который смог бы достичь его уровня. В Маккартни зародилась идея концепции будущей пластинки: он предложил бы перевоплотиться в другую группу - "Оркестр Сержанта Пеппера". Это был период, когда Маккартни стал играть в ансамбле большую роль, чем Леннон. Ведь идеи относительно "Сержанта Пеппера" принадлежала именно ему. Впервые за историю The Beatles обозначилось явное доминирование одного участника над другими. Вместе с этим, альбом называют последней студийной работой, над которой The Beatles работали вместе, а не разрозненно: это отмечают Хантер Дэвис в книге "The Beatles. Авторизованная биография" и Ринго Старр в своей автобиографии.

Необычно долгий перерыв между выходом долгоиграющих пластинок The Beatles (последний студийный альбом Revolver вышел в августе 1966 года), в совокупности с прекращением ими концертной деятельности, вызвала серьезное недовольство у руководства EMI. Менеджер группы Брайан Эпштейн наполяг на том, чтобы две недавно записанные песни - "Strawberry Fields Forever" и "Penny Lane", - были выпущены на сингле. Они вышли в феврале 1967 года и в дальнейшем не попали на альбом (как и большинство песен с синглов 1963 - 1969 лет). Кроме того, не была включена в пластинку и записана тогда песня Джорджа Харрисона "Only a Northern Song (позже она была использована в мультфильме "Желтая подводная лодка" и вышла на альбоме Yellow Submarine 1969 года).

Альбом записывался в течение примерно трех месяцев, его создание заняло почти 700 часов студийной работы. Общие затраты составили 25 тысяч фунтов стерлингов.

2. Технические детали

Все композиции альбома были записаны в студии "Эбби Роуд" с использованием моно -, стерео - и чотирьохдорижкових записывающих устройств. (Восьмидорижкови устройстве использовались в США, но в студиях "Эбби Роуд" они появились только в конце 1967 года, то есть уже после выпуска альбома.)

The Beatles записывали отдельные партии инструментов на разные дорожки, а потом эти записи сводились на один трек. Однако вследствие таких многократных наложений звуковых фрагментов возникала проблема усиления постороннего шума, и "Сержант Пеппер" стал одним из первых альбомов в мире, где была использована система шумопригничення Dolby NR. Работа осуществлялась при участии нового звукооператора группы Джеффа Имерика и постоянного продюсера и звукорежиссера The Beatles Джорджа Мартина ^[7].

В записи также были использованы техники фланжировкы и фазировки, улучшенная техника создания эха и реверберации, педаль "ва-ва", фуззбокс, усилитель Leslie speaker. Кроме того, Маккартни открыл для себя возможность прямого подключения бас-гитары к усилителю на звукозаписывающему пульте, что делало звучание инструмента необычным.

Одной из новинок звукозаписывающей технологии того времени, использованной при записи, стала система ADT (Automatic Double Tracking). Она позволяла делать мгновенную дупликацию записываемого звука. Система была изобретена в 1966 году Кеном Тауншенд, инженером EMI, и "Сержант Пеппер" стал первым альбомом в мире, на котором использована данная технология.

Прием изменения скорости воспроизведения отдельных инструментальных или вокальных партий, был использован, в частности, в песне "Lucy in the Sky With Diamonds", где замедлены некоторые участки записи инструментального сопровождения.

Уже после записи альбома Джордж Мартин решил отказаться от традиционных трехсекундной паузы между песнями, чтобы создать ощущение целостности пластинки: в результате этого, песня "Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band" переходит в "With a Little Help From My Friends", "Good Morning , Good Morning "- в репризу первой композиции, а та, в свою очередь, в" A Day in the Life ". Некоторые отговаривали его от этого, ссылаясь на то, что слушатель не сможет найти начало понравившейся песни. Но продюсер был уверен, что слушать будут всю пластинку с первой бороздки до канавки востока на другой стороне. ^[7]

Альбом содержал и довольно необычное нововведение - в самом конце пластинки по идее Леннона был помещен писк с частотой около 15 килогерц, "специально, чтобы раздражать вашу собаку" (этот звук отсутствовал на американском издании альбома 1967 года). Сразу после него звучит запись смеха и фрагмент бессвязной разговора, бесконечно повторяется. К удивлению членов группы, некоторые поклонники, проиграв этот фрагмент задом наперед, услышали некое "тайное послание", причем, с нецензурной лексикой.

2.1. Моно-и стерео-версии

Альбом был выпущен одновременно в двух вариантах - моно и стерео, причем две версии значительно различаются между собой. Например, песня "She's Leaving Home" в стерео-миксе звучит медленнее, чем в моно, а "Lucy in the Sky With Diamonds", наоборот, в стерео-версии - быстрее и содержит несколько дополнительных эффектов. Голос Маккартни в коде композиции "Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band (Reprise)" хорошо слышен в моно, но практически неразличимы в стерео. Петушиный крик в начале "Good Morning, Good Morning" в стерео-миксе немного сдвинут по времени относительно моно. Более эффектов использовано в концовке моно-версии песни "Being for the Benefit of Mr. Kite!"

Сейчас моно-версия альбома раритетом, потому что она уже давно не выпускается, а на компакт-диске выходил только стерео-микс.

3. Концепция альбома

В 1967 году участники ансамбля уже входили в число самых известных в мире персон, однако созданный ими образ молодых и остроумных питомцев судьбы уже надоел музыкантам. Первым шагом к уходу от сложившегося имиджа стала радикальное изменение внешности. Вся четверка отрастила усы, бороды и бакенбарды, а аккуратные классические костюмы было изменено на яркие одевания. "Оркестр сержанта Пеппера? был придуман Маккартни с той же целью - он понял, что метаморфоза поможет The Beatles раскрепоститься и освободиться от надоевшего образа. ^[8]

Идея о том, что пластинку представлено не The Beatles, а другим вместе, стала основной концепцией альбома. Ей отвечают порядок композиций (альбом начинается с песни "Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band", представляющая публике оркестр и ее вымышленного лидера Билли Ширс, который затем выполняет сольный номер) и обложка альбома (музыканты одеты в причудливые костюмы, а их восковые фигуры первой половины 1960-х стоят в стороне). Эту концепцию в дальнейшем было представлено в мультфильме "Желтая подводная лодка", где The Beatles и "Оркестр сержанта Пеппера" - не тождественны, хотя в конце мультфильма члены The Beatles перевоплощаются в этот оркестр.

Однако после записи первых двух песен и репризы концепция фактически исчерпала себя. Леннон утверждал, что написанные им песни не имеют ничего общего с задумкой Пола. Другие песни также на первый взгляд не связанные между собой, и поэтому можно было бы сказать, что в действительности в альбоме нет определенной доминирующей темы. Однако благодаря сплоченной структуре, тщательном благоустройству и модуляции, альбом все же был признан одним из первых примеров концептуального альбома.

Еще до записи "Сержанта Пеппера", The Beatles начали работу над циклом песен, объединенных темами детства, ностальгии и повседневной жизни, которые стали бы материалом для новой пластинки. Первыми песнями этой серии были "Penny Lane" и "Strawberry Fields Forever" - те же, что группа выпустила на сингле под давлением Эпштейна и компании ЭМИ. После выхода этих двух песен проект отложили ради работы над "Пеппером". Однако его идеи прослеживаются в текстах большинства песен этой пластинки ("Day in the Life", "Lovely Rita", "Good Morning, Good Morning", "She's Leaving Home", "Getting Better", "When Иьm Sixty-Four ?) и, по мнению некоторых критиков, именно эти темы объединяют песни альбома и составляют его концепцию.

4. Обложка

Внутренняя сторона конверта альбома

По результатам опроса, проведенного среди британских любителей музыки, а также согласно журналу Rolling Stone, обложка Sgt. Pepper's ... есть популярной среди обложек музыкальных альбомов. Она была создана художником Питером Блейком и фотографом Майклом Купером. Авторы идеи - дизайнер Роберт Фрейзер и Пол Маккартни.

Передняя сторона обложки представляет собой красочную композицию из картонных фигур различных известных людей в натуральную величину, и членов The Beatles в центре; их восковых фигур из музея мадам Тюссо; барабана с надписью "Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band"; могилы с выложенным из цветов надписью "Beatles" и бас-гитары; еще нескольких различных предметов как: подсвечник, телевизор, две каменные фигуры, статуэтка Белоснежки, фигура индийской богини Лакшми, кальян, туба, садовый гном, кукла с надписью "Welcome the Rolling Stones" (Добро пожаловать, Роллинг Стоунз) на свитере (Леннон как-то сказал о Роллинг Стоунз: "Как только мы что-то изобретем в музыке, они через месяц или год это повторяют." ^[9])

Роберт Фрейзер, один из лидеров британского искусства 1960-х, был знаком Пола Маккартни. Фрейзер убедил его и всю четверку отказаться от первого варианта обложки альбома, предложенного группой художников The Fool и предложил свою кандидатуру на роль арт-директора. Для работы над обложкой он пригласил известного художника Питера Блейка.

По словам Блейка, изначально предполагалось, что музыканты в образе "Оркестра сержанта Пеппера" будут изображены играющими в парке. В процессе разработки концепции эта идея трансформировалась в окончательный вариант обложки Sgt. Pepper's ....

Похожие на военную униформу костюмы для музыкантов были разработаны дизайнером Мануэлем Куевасом, сшитые из атласа и окрашены в яркие цвета. "Форму" трех музыкантов украшает значок или орден: Орден Британской Империи в Маккартни и Харрисона, герб Великобритании у Леннона и значок полиции провинции Онтарио в Маккартни.

Среди более чем семидесяти картонных фигур, окружающих членов группы, можно увидеть изображения выдающихся лиц, среди которых Марлен Дитрих, Боб Дилан, Зигмунд Фрейд, Эдгар Аллан По, Карл Маркс, Оскар Уайльд, Марлон Брандо, Фред Астер, Мэрилин Монро, Бернард Шоу, Альберт Эйнштейн, Мухаммед Али, Карлхайнц Штокхаузен, Олдос Хаксли, Оливер Гард, Тони Кертис, Папа Римский, Уильям Берроуз, Льюис Кэрролл. Крайняя фигура слева в третьем ряду изображает Стюарта Сатклифф, покойного экс-басиста The Beatles.

Задняя сторона конверта с текстами песен. Фото, на котором Маккартни единственный возвращен спиной, стало одним из доказательств легенды о его смерти

Большинство фигур появилось на обложке по инициативе Маккартни, Леннона и Харрисона. Некоторые идеи принадлежали Блейку и Фрейзеру, а Ринго Старр оставил право выбора другим и не стал участвовать в составлении списка. Некоторые персоналии, сначала были в этом списке, в последствии не попали на обложку. Актер Лео Горсей потребовал денежного вознаграждения за право размещать его портрет; Мохандас Ганди был удален по просьбе руководителей EMI, которые боялись, что использование изображения духовного лидера Индии негативно скажется на продажах альбома в этой стране; мексиканский актер Герман Вальдес попросил заменить его фигуру на дерево. По этическим причинам было решено отказаться и от предложенных Ленноном Иисуса Христа и Адольфа Гитлера. Актриса Мэй Вест сначала запретила использовать свое изображение, заявив "Чего мне делать в клубе одиноких сердец?", но после того, как члены группы направили ее письма, все-таки дала согласие на помещение своей фигуры на обложку.

Внутреннюю сторону конверта занимает фотография The Beatles в тех же костюмах, что и на передней стороне, сидящих раза на желтом фоне. На задней стороне размещены тексты всех песен - впервые в истории группы.

5. Музыка

Композиції альбому відрізняються складними аранжуваннями. Наприклад, в "When І'm Sixty-Four" задіяний кларнетовий ансамбль і використані різні спецефекти - луна, реверберація, програвання плівки із записом задом наперед. "Being for the Benefit of Mr. Kite!", що закриває першу сторону альбому, включає незвичайний звуковий колаж, створений Джорджем Мартіном і його інженерами на основі записів парового органу й шарманки. Плівка із записом була розрізана на шматки, які потім були перемішані й склеєні у випадковому порядку. Композиція в стилі рага-рок, "Within You Without You", що відкриває другу сторону, незвичайно довга для поп-пісні. Гаррісон, автор пісні, був єдиним учасником ансамблю, що взяв участь у її записі. Він записав вокал, зіграв на ситарі й акустичній гітарі, а інші інструментальні партії виконали запрошені індійські музиканти. Практично весь супровід пісні був зіграний на традиційних індійських інструментах. Один з таких інструментів, табла, також прозвучав у "Lucy in the Sky with Diamonds" і "Getting Better".

У записі платівки були використані духові й струнні інструменти, а також різноманітні клавішні - електричне фортепіано, піаніно, глокеншпіль, мелотрон, рояль ("A Day in the Life"), орган Лоурі ("Lucy in the Sky with Diamonds"), клавесин ("Fixing a Hole"), фісгармонія ("Being for the Benefit of Mr. Kite").

6. Обзор

Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band став першим альбомом The Beatles, випущеним з ідентичним списком композицій у Великобританії й США.

6.1. Перша сторона

"Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band" слушать ^{описание файла}

• Перевод: "Оркестр клуба одиноких сердец сержанта Пеппера"
• Авторы - Леннон / Маккартни
• Продолжительность - 2:02
• Записано: 1, 2 февраля, 3, 6 марта 1967 года
• Вокал - Пол Маккартни

Заголовна пісня альбому фактично є увертюрою й знайомить слухачів з вигаданим "Оркестром сержанта Пеппера" і його лідером Біллі Ширсом. Відразу ж після того, як називається це ім'я, починається наступна пісня з вокалом Рінго Старра, що дозволяє припустити, що він й є Біллі Ширс. (Іншої думки дотримуються прихильники легенди про смерть Пола Маккартні.) Прізвище Ширс ( Shears, буквально - ножиці) було придумано для рифми зі словом years (роки).

"With a Little Help From My Friends"

• Переклад: "З невеликою допомогою моїх друзів"
• Автори - Леннон / Маккартни
• Тривалість - 2:44
• Записано: 29, 30 березня 1967 року
• Вокал - Рінго Старр

Пісня була написана спільно Ленноном і Маккартні спеціально для Рінго Старра, який виступив солістом. Ця композиція фактично випливає з попередньої - пісні з'єднано грою на електричному органі Джорджа Мартіна. "Невелика допомога друзів" виражалася у вокальному аранжуванні з урахуванням здібностей Рінго. "Хлопці пишуть для мене такі пісні, які неважко співати", говорив Старр. Вираз "lend me your ears" (Позичте мені ваші вуха) взято з п'єси "Юлій Цезарь" Шекспіра ^[10]. Первісна назва пісні - "Bad Finger Boogie" - пізніше дала ім'я рок-гурту Badfinger, відомого раніш як The Iveys.

"Lucy in the Sky With Diamonds" слушать ^{описание файла}

• Переклад: "Люсі в небі з діамантами"
• Автори - Леннон / Маккартні
• Тривалість - 3:28
• Записано: 1, 2 березня 1967 року
• Вокал - Джон Леннон

За словами Леннона, на написання цієї пісні його надихнув малюнок сина Джуліана, на якому була зображена його однокласниця Люсі О'Доннелл в небі з діамантами. Композиція спричинила скандал, коли назву пісні витлумачили як зховану абревіатуру LSD (галюциноген ЛСД), - як натяк на те, що зміст пісні є описом галюцинацій Леннона.

Музичний супровід пісні розтягнутий за часом на чверть, завдяки чому звук став тягучим і розсіяним.

"Getting Better"

• Переклад: "Кращає"
• Автори - Леннон / Маккартні
• Тривалість - 2:47
• Записано: 9, 10, 21, 23 березня 1967 року
• Вокал - Пол Маккартні

Фразу, що стала назвою пісні, часто вживав Джиммі Нікол, барабанщик, що під час австралійського турне The Beatles в 1964 році заміняв на концертах захворілого Старра. Майже весь текст склав Маккартні, куплет про жінку належить Леннону.

"Fixing a Hole" слушать ^{описание файла}

• Переклад: "Зашпаровуючи діру"
• Автори - Леннон / Маккартні
• Тривалість - 2:36
• Записано: 9, 21 лютого 1967 року
• Вокал - Пол Маккартні

Складена під час ремонтних робіт на фермі Пола Маккартні в Шотландії. Він співає, акомпануючи собі на клавесині, гітарне соло виконав Джордж Гаррісон. Версії про походження тексту варіюються від побаченого Маккартні мультфільму про крота до героїнової залежності - вираз to fix a hole на сленгу також значить "проробляти дірку у вені, впорскувати наркотик". Як розповів сам автор, "це пісня про діру на вулицю, у яку заливається дощ і заважає думкам текти, куди вони течуть. Це вплив речей ззовні. Якщо ж ти наркоман, що сидить у комнати ?проробляючи діру? [у вені], тоді ти зрозумієш цю пісню по-своєму, але коли я її писав, то мав на увазі тріщину або безбарвну діру, яку я б розфарбував"

"She's Leaving Home"

• Переклад: "Вона залишає дім"
• Автори - Леннон / Маккартні
• Тривалість - 3:35
• Записано: 17, 20 березня 1967 року
• Вокал - Пол Маккарті й Джон Леннон

Інструментальний супровід у цій пісні струнним квартетом під керівництвом Майка Ліандера, а вокальні партії виконано Ленноном і Маккартні. За словами другого, ідея пісні виникла в нього після прочитання замітки в газеті про збіглу дівчину.

Циркова афіша, яка натхнула Леннона на написання пісні "Being for the Benefit of Mr. Kite!"

"Being for the Benefit of Mr. Kite!"

• Переклад: "Усе для бенефіса містера Кайта"
• Автори - Леннон / Маккартні
• Тривалість - 2:37
• Записано: 17, 20 лютого, 28, 29, 31 березня 1967 року
• Вокал - Джон Леннон

Слова пісні являють собою перероблений текст циркової афіші 1843 року, що Леннон купив в антикварному магазині в графстві Кент. Для створення атмосфери карнавалу були використані записи парового органа і ярмаркової шарманки, розрізані на частині й знову склеєні у випадковому порядку.

6.2. Друга сторона

"Within You Without You" слушать ^{описание файла}

• Переклад: "У тобі, без тебе (поза тобою)"
• Автор - Джордж Гаррісон
• Тривалість - 5:05
• Записано: 15, 22 березня, 3, 4 квітня 1967 року
• Вокал - Джордж Гаррісон

Номер у індійському стилі й на індуїстську тематику, відображає інтерес Гаррісона до індійської культури. На написання пісні його надихнув рядок з духовної книги: "Життя тече в тобі й поза тобою", який йому процитувала Дженні Бойд, сестра його дружини. Музичний супровід був записаний Гаррісоном і декількома індійськими музикантами без участі інших членів The Beatles. У середній частині композиції крім індійських інструментів використовуються й європейські, їхні партії були вставлені в пісню Джорджем Мартіном за згодою Гаррісона. Мартін назвав пісню "механічною сумішшю східної екзотики й західного пуританизму". За ідеєю Гаррісона, сміх наприкінці повинен був дати "розрядку" після серйозного тону й нагадати слухачам про присутність публіки ^[11].

"When І'm Sixty-Four"

• Переклад: "Коли мені буде 64"
• Автори - Леннон / Маккартні
• Тривалість - 2:37
• Записано: 6, 8, 20, 21 грудня 1966 року
• Вокал - Пол Маккартні

Ця пісня була написана Полом Маккартні у віці 16 років до дня народження його батька, ще за десять років до запису "Сержанта", і коли почалася робота над альбомом, він вирішив, що "When І'm Sixty-Four" вдало вписується в складену концепцію. Щоб надати композиції атмосфери початку століття, в аранжуванні були використані віолончель і три кларнети.

"Lovely Rita"

• Переклад: "Чарівна Рита"
• Автори - Леннон / Маккартні
• Тривалість - 2:42
• Записана: 23, 24 лютого, 7, 21 березня 1967 року
• Вокал - Пол Маккартні

Одна з декількох романтичних пісень Маккартні на альбомі. Складена ним після знайомства з дівчиною на ім'я Міта Девіс, робітницею автостоянки неподалік від студії "Еббі Роуд" (ім'я Міта співзвучно зі словом meter; meter maid - контролер платних автостоянок у США).

Фортепіанний програш наприкінці пісні виконано Джорджем Мартіном - його незвичайне звучання досягнуто тим, що Мартін обмотав тонвал стрічкопротягувального механізму клейкою стрічкою й при записі зміксував із прямим сингалом від рояля. Додатковий психоделічний ефект надала гра на гребінці ^[11].

"Good Morning, Good Morning"

• Переклад: "Доброго ранку, доброго ранку"
• Автори - Леннон / Маккартні
• Тривалість - 2:41
• Записано: 8, 16 лютого, 13, 28, 29 березня 1967 року
• Вокал - Джон Леннон

За словами Леннона, на написання цієї пісні його надихнула телевізійна реклама кукурудзяних пластівців "Kellogg's", що починалася зі слів "Good morning, good morning". У записі взяли участь музиканти з ансамблю Sounds Incorporated, які грають на трьох саксофонах, двох тромбонах і валторні.

У пісні використано записи звуків тварин: півнячий крик, котяче нявкання, собачий гавкіт тощо. Деякі критики обвинувачували гурт в тому, що цією знахідкою вони намагаються прикрити вогкість матеріалу, і що прийом украдений з альбому Pet Sounds The Beach Boys, наприкінці якого звучать собачий гавкіт і шум потяга.

"Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band (Reprise)"

• Переклад: "Оркестр клубу самотніх сердець сержанта Пеппера (реприза)"
• Автори - Леннон / Маккартні
• Тривалість - 1:18
• Записано: 1 квітня 1967 року
• Вокал - Пол Маккартні

Реприза пісні "Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band" - останнє звернення ансамблю до уявлюваної публіки. Відрізняється від оригіналу швидшим темпом, відсутністю духових інструментів і довжиною - це одна з найкоротших пісень The Beatles. Ідея помістити наприкінці альбому репризу заголовного треку належала особистому асистентові гурту, Нілу Аспінолу.

"A Day in the Life"

• Переклад: "Один день із життя"
• Автори - Леннон / Маккартні
• Тривалість - 5:33
• Записана: 19, 20 січня, 3, 10, 22 лютого, 21 квітня 1967 року
• Вокал - Джон Леннон, Пол Маккартні (середня частина)

Пісня складається із двох частин, одна з яких написана Ленноном, а інша - Маккартні, причому Маккартнієву частину вставлено в середину складеної Ленноном. Фрагменти значно розрізняються між собою темпом й з'єднані крещендо симфонічного оркестру із сорока однієї людини, спеціально запрошеного для запису пісні. Фінальний акорд пісні триває 42 секунди; він узятий у десять рук на чотирьох інструментах (трьох фортепіано і фісгармонії).

6.3. Альтернативний порядок пісень на першій стороні

В буклете CD альбома 1987 года издания рассказывается, что при работе над альбомом сначала рассматривался другой порядок песен на первой стороне пластинки. Перепрограммировав порядок треков на компакт-диске (такой функцией снабжены все CD-проигрыватели), можно ознакомиться с первоначальной концепцией альбома:

1. "Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band"
2. "With a Little Help From My Friends"
3. "Being for the Benefit of Mr. Kite!"
4. "Fixing a Hole"
5. "Lucy in the Sky With Diamonds"
6. "Getting Better"
7. "She's Leaving Home"

7. Реакция критиков

Сразу после выпуска альбом получил признание как критиков, так и слушателей. Разнообразные обзоры альбома, которые появились в прессе в июне 1967 года, в целом были благоприятными. В журнале The Times авторитетный критик Кеннет Тайнен назвал альбом "ключевым моментом в истории западной цивилизации". Хвалебные рецензии опубликовали также и критики Ричард Пуарье и Джефри Стокс (второй отметил, что "слушая музыку этого альбома, думаешь не только об истории популярной музыки, но и об истории всего столетия")

Одним из известных критиков, кто не был в восторге от пластинки, был Ричард Гольдштейн из "Нью-Йорк Таймс". Он назвал работу "испорченной, как избалованный ребенок", "насыщенной спецэффектами, но в итоге обманчивой", которая "воняет арфами, рожками, гармошками, звуками зверей и оркестром из 41 человека". С другой стороны, он назвал песню "A Day in the Life" "бешено основательной экскурсией в мир музыкальных эмоций с жутким текстом", "одной из значительных композиций Леннона / Маккартни" и "историческим событием в поп-музыке".

Френк Заппа був одним з тих рок-музикантів, хто негативно сприйняли альбом - він обвинуватив учасників ансамблю в тому, що вони стали розігрувати з себе "дітей квітів", щоб підвищити продаж своїх альбомів. В інтерв'ю журналу Rolling Stone він заявив: "Вони роблять це лише заради грошей". Пізніше це висловлення стало назвою альбому його гурту Mothers of Invention, фотографія на обкладинці якого пародіювала обкладинку "Сержанта". Іронічним є той факт, що відразу після запису альбому Маккартні сказав про нього: "Це буде наш власний Freak Out! " маючи на увазі дебютний альбом Заппи 1966 року, що часто називається першим концептуальним рок-альбомом.

Через кілька днів після виходу альбому Джиммі Хендрікс виконав заголовну пісню на концерті, де серед глядачів були Леннон і Маккартні. Їх уразило унікальне аранжування й потужне виконання пісні, і те, наскільки швидко він розучив композицію.

За кілька тижнів до виходу альбому, австралійський гурт the Twilights - члени якого одержали промо-копію альбому під час перебування в Лондоні - приголомшив аудиторію живим виконанням всіх треків альбому.

Позиції альбому в чартах були ще краще, ніж відгуки критиків. У Великобританії він дебютував на 8 місці й того же тижня досяг вершини, де безперервно пробув 23 тижня. (У листопаді 1967 його на деякий час змістив з 1-го місця саундтрек касового фільму "Звуки музики" ).

Коли альбом був перевиданий на компакт-диску 1 червня 1987, він знов досяг першого місця.

В июне 1992 вийшло ювілейне видання альбому на компакт-диску (№ 6 у хіт-параді)

В 2007 році до свого 40-літнього ювілею альбом знову був перевиданий і зайняв 47 місце у Великобританії.

Альбом загалом провів 201 тиждень у чартах Великобританії.

8. Скандалы

8.1. Тема наркотиків

"Сержант Пеппер" викликав багато суперечок в суспільстві, коли слухачі виявили в текстах пісень завуальовані вказівки на наркотики. Самі члени групи завжди заперечували існування подібних натяків. Маккартні в інтерв'ю для Бі-бі-сі в 2004 році зізнався, що наркотики є темою пісень "Got to Get You into My Life" і "Day Tripper", але знову спростував версії про подібний зміст альбому Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band.

Першою була піддана сумніву пісня "A Day in the Life" у зв'язку із трохи абсурдним текстом і рядком "І'd love to turn you on". Вираження "to turn smb. on" можна перекласти по-різному, у тому числі і як "збудити, зворушити наркотиками". У зв'язку із цими підозрами "A Day in the Life" була знята з ротації Бі-бі-сі ще до виходу платівки, після того, як альбом уперше прозвучав по радіо.

Після виходу альбому сховані посилання на наркотики були виявлені критикою й слухачами ще в декількох піснях. Віце-президент США Спиро Агню виявив присвячений наркотикам зміст в "With a Little Help From My Friends" (зокрема у рядку "I get high with a little help from my friends"). Деякі заявляли, що текст "Fixing a Hole" розповідає про героїнову залежність. Широку популярність здобула думка, що скорочення, складене із заголовних букв трьох іменників у назві пісні "Lucy in the Sky With Diamonds", відповідає абревіатурі сильного галюциногена LSD. Попри те, що автор пісні, Леннон, не заперечував факт уживання ним наркотиків (у тому числі й у той період), він протягом всього свого життя наполягав на тому, що назва "Lucy in the Sky?" засновано винятково на малюнку його сина Джуліана.

Через підозри в пропаганді наркотиків три пісні ("With a Little Help From My Friends", "Lucy in the Sky With Diamonds" і "A Day in the Life") було вилучено з офіційної версії альбому, що поширювалася в Південно-Східній Азії. Замість них на Sgt. Pepper's? потрапили пісні з наступного альбому Beatles Magical Mystery Tour - "The Fool on the Hill", "Baby You're a Rich Man" і "І'm the Walrus".

8.2. Легенда про смерть Пола Маккартні

Існує конспірологічна теорія, згідно з якою Пол Маккартні загинув в автокатастрофі в 1966 році, але керівництво The Beatles вирішило тримати це у секреті, щоб не зашкодити популярності гурту, і тому музикант був замінений на чоловіка з подібною зовнішністю й голосом (який додатково переніс пластичні операції). Нібито з цієї причини The Beatles одночасно перестали виступати на сцені й відростили вуси й бороди. Згідно з цією теорією, у наступних піснях й альбомах "бітли" розмістили численні натяки й вказівки на смерть Маккартні, і "Сержант Пеппер", як перший альбом, виданий після його загибелі, містить чимало таких деталей, наприклад:

1. Рука над головою Маккартні на обкладинці альбому (символ смерті в деяких народів) і значок поліції Онтаріо на його костюмі з абревіатурою, - через те, що не можна розглянути її останню букву, можна прочитати і як OPP (Ontario Province Police - Поліція провінції Онтаріо), і як OPD (Officially Pronounced Dead - Офіційно визнаний загиблим).
2. На фотографії з лицьовій частини обкладинки Маккартні єдиний зображений з музичним інструментом темного кольору. Бас-гітара, викладена з квітів, має тільки 3 струни і нагадує перевернуту латинську букву P (П, тобто першу букву імені Пол)
3. Якщо помістити горизонтально напис "LONELY HEARTS" на барабані (що на передній стороні альбому), його дзеркальне відбіття буде виглядати як напис "1 ONE І X HE ^ DIE". Згідно з легендою, І символізує римську цифру 1 і разом зі словом ONE (у перекладі - один) утворює число 11. І X у такому випадку слід сприймати як римську 9. Таким чином, виходить дата можливої смерті - залежно від форми запису дати, 11 вересня або 9 листопада. Напис HE DІЕ граматично неправильний, але, якщо не звертати на це уваги, у перекладі це означає "Він помер". Стрілка між словами вказує на Пола.
4. У словах пісні "Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band" Маккартні представляє лідера "Оркестру сержанта Пеппера" Біллі Ширса. Прихильники теорії вважають, що так звали двійника, що замінив загиблого музиканта після катастрофи.
5. Пісня "A Day in the Life" начебто описує загибель Маккартні: у ній згадується автокатастрофа, а слова "І'd love to turn you on", що деякі витлумачили як натяк на наркотики, можуть означати й бажання когось воскресити.
6. За допомогою цієї й інших пісень прихильники теорії складають повну картину катастрофи: вона нібито відбулася в середу, о 5-й години ранку (на що вказує початок пісні "She's Leaving Home"), 11 вересня або 9 листопада 1966 року. Ішов дощ (з пісні "Fixing a Hole": "І'm fіxing a hole where the rain gets in", "Я зашпаровую діру, куди проникає дощ"). Маккартні їхав у машині в стані наркотичного сп'яніння (що згадувалося вище абревіатура LSD з "Lucy in the Sky With Diamonds"). В дорозі він підібрав дівчину, що голосувала, на ім'я Рита (героїня пісні "Lovely Rita"). Відбулася аварія. Маккартні помер від травм голови ("He blew his mind out in a car" - "Він розбив голову в машині" з пісні "A Day in the Life"), смерть наступила швидко (слова з "Good Morning, Good Morning": "Nothing to do to save his lіfe, call his wife in" - "Його життя ніяк не врятувати, покличте його дружину").

Деякі з "ключів" суперечать один одному: 11 вересня 1966 року не було середою; хоч 9 листопада 1966 року і припадає на середу, The Beatles набагато раніше оголосили припинення концертної діяльності; рядок "Nothing to do to save his lіfe, call his wife" теж викликає сумнів, оскільки Маккартні в той момент не був одружений.

9. Одобрение

Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band часто називають найкращим рок-альбомом в історії музики ^[12] Він очолював рейтинги альбомів за версію різніх журналів та телеканалів - Rolling Stone, Bill Shapiro, Alternative Melbourne, Rod Underhill та VH1.

В 1987 журнал Rolling Stone назвав Sgt. Pepper найкращим альбомом за останні 20 років (1967-1987).

У результаті опитування, проведеного HMV, Channel 4, The Guardian і радіо Classic FM в 1997, "Сержант Пеппер" був названий найкращим альбомом всіх часів. ^[13]

В 1998 читачі журналу Q magazine помістили його на 7 місце в подібному рейтингу. 2003 року альбом посів 10 місце в аналогічному рейтингу телевізійної мережі VH1 ; Цього ж року диск став №1 у Списку 500 найкращих альбомів усіх часів за версією журналу Rolling Stone.

В 2002 журнал Q magazine помістив його на 13 у списку 100 найкращих британських альбомів. ^[14]

В 2003 став одним з 50 альбомів, вибраних Бібліотекою Конгресу для збереження в національному реєстрі записів. ^[15]

В 2006 журнал Time Magazine назвав "Сержанта Пеппера" одним з 100 найкращих альбомів всіх часів. ^[16]

Відповідно до голосування, проведеного радіостанцією Бі-бі-сі серед своїх слухачів до п'ятидесятиріччя британських чартів в 2006 році, альбом посідає перше місце по популярності у Великобританії ^[17].

10. У популярній культурі

• У середині 1970-х був поставлений однойменний мюзикл, а в 1978 році вийшов фільм за участю Пітера Фремптона й членів групи Bee Gees. The Beatles дали згоду на використання музики й назви, але самі не взяли участі у фільмі.
• В 1988 році журнал New Musical Express видав збірник за назвою Sgt. Pepper Knew My Father, в який увійшли кавер-версії всіх пісень альбому, записані різними виконавцями:

1. Three Wize Men - " Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band "
2. Wet Wet Wet - " With a Little Help From My Friends "
3. The Christіans - " Lucy in the Sky With Diamonds "
4. The Wedding Present і Амелія Флетчер - " Getting Better "
5. Hue and Cry - " Fixing a Hole "
6. Біллі Брег і Кара Тайві - " She's Leaving Home "
7. Френк Сайдботом - " Being for the Benefit of Mr. Kite! "
8. Sonic Youth - " Within You Without You "
9. Кортни Пайн - " When І'm 64 "
10. Мішель Шоккед - " Lovely Rita "
11. The Triffids - " Good Morning, Good Morning "
12. Three Wize Men - " Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band (Reprise) "
13. The Fall - " A Day in the Life "

• Відомі ще дві кавер-версії цілого альбому: перша була записана гуртом Big Daddy в 1983 році (пісні були виконані в стилі різних виконавців 1950-х - 1960-х рр.); другу представив колектив The Exciting Sandwich в 2005 году.
• Існують численні пародії на обкладинку альбому. Один з найвідоміших прикладів - обкладинка платівки We're Only in Іt for the Money гурту Френка Заппи The Mothers of Invention ^[18].

11. Видання альбому

12. Позиции в хит-парадах

13. Награды

13.1. Премія "Греммі"

• 1967 - Найкращий альбом року
• 1967 - Найкраща звукорежисура (некласична музика)
• 1967 - Найкращий сучасний альбом
• 1967 - Найкраща обкладинка альбому

13.2. Номінації на премію "Греммі"

• 1967 - Найкраще вокальне виконання (гурт)
• 1967 - Найкращий сучасний вокальний ансамбль
• 1967 - Найкращий інструментальний супровід (пісня "A Day in the Life")

14. Участники записи

14.1. The Beatles

1. Джон Леннон : гітари, клавишные, фортепиано, ударні, вокал.
2. Пол Маккартні : бас-гітара, гітари, фортепіано, клавішні, вокал.
3. Джордж Гаррісон : гітари, гармоніка, ударні, бубен, ситар, фортепіано, вокал.
4. Рінго Старр : ударні, гармоніка, дзвіночки, фортепіано, вокал.

14.2. Сесійні музиканти

1. Джеймс Бак: валторна в "Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band".
2. Ніл Сандерс: валторна в "Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band".
3. Тоні Рендалл: валторна в "Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band".
4. Джон Берден: валторна в "Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band".
5. Ерик Грюнберґ: скрипка в "She's Leaving Home", "Within You Without You" i "A Day in the Life".
6. Дерек Джейкобс: скрипка в "She's Leaving Home" i "A Day in the Life".
7. Тревор Вільямс: скрипка в "She's Leaving Home" i "A Day in the Life".
8. Хосе Луїс Гарсія: скрипка в "She's Leaving Home" i "A Day in the Life".
9. Джон Андервуд: альт в "She's Leaving Home" i "A Day in the Life".
10. Стефен Шинглс: альт в "She's Leaving Home" i "A Day in the Life".
11. Денніс Вігей: віолончель в "She's Leaving Home" i "A Day in the Life".
12. Алан Делзієл: віолончель в "She's Leaving Home" i "A Day in the Life".
13. Гордон Пірс: контрабас в "She's Leaving Home" i "A Day in the Life".
14. Шейла Бромберґ: арфа в "She's Leaving Home".
15. В. Лакшварна: індійська арфа в "Within You Without You".
16. Шамбу-Дас: ділруба в "Within You Without You".
17. Раві Шанкар : ділруба й ситар в "Within You Without You".
18. Алан Лавдей: скрипка в "Within You Without You".
19. Джуліан Гейллард: скрипка в "Within You Without You".
20. Пол Шерман: скрипка в "Within You Without You".
21. Ральф Елман: скрипка в "Within You Without You".
22. Девід Вольфсголл: скрипка в "Within You Without You".
23. Джек Ротштейн: скрипка в "Within You Without You".
24. Джек Грін: скрипка в "Within You Without You".
25. Реджинальд Кілбі: віолончель в "Within You Without You".
26. Аллен Форд: віолончель в "Within You Without You".
27. Пітер Бівен: віолончель в "Within You Without You".
28. Роберт Бернс: кларнет в "When І'm Sixty-Four" i "A Day in the Life".
29. Генрі Маккензі: кларнет в "When І'm Sixty-Four" i "A Day in the Life".
30. Френк Ріді: кларнет в "When І'm Sixty-Four".
31. Беррі Кемерон: саксофон в "Good Morning, Good Morning".
32. Девід Глайд: саксофон в "Good Morning, Good Morning".
33. Ян Голмс: саксофон в "Good Morning, Good Morning".
34. Чі Джон: валторна в "Good Morning, Good Morning".

14.3. Другие

1. Джордж Мартін : продюсер запису, клавішні, фортепіано, фісгармонія.
2. Джеф Імерик: звукооператор.
3. Мел Еванс: фортепіано, гармоніка, фісгармонія, ударні, вокал.
4. Ніл Аспінолл: гармноніка, тамбура.

Литература

• Девіс, Хантер. Бітлз. Авторизована біографія: Пер. з англ.; - Москва: Радуга, 1993, ISBN 5-05-004056-6
• Полуяхтов, Ігор. Повне зібрання пісень Бітлз. Книга 2, "Янус", Москва, 1996
• Робертсон, Дж. "The Beatles", повний путівник по музиці / Пер. с англ. С. Резаєва. - Тула : "Лев Толстой", 1993.
• Lewisohn, M. The Complete Beatles Recording Sessions: The Official Story of the Abbey Road Years. - London: Hamlyn, 1988.
• Martin, G. Summer of Love: The Making of Sgt. Pepper. - London, 1993.

Примечания